Кишковопорожнинні. Гідроїдні поліпи. Визначальні ознаки будови, біологічні особливості, середовища існування

Тема: Кишковопорожнинні. Гідроїдні поліпи. Визначальні ознаки будови, біологічні особливості, середовища існування

Мета уроку: сформувати в учнів знання про середовища існування та особливості організації кишковопорожнинних на прикладі гідри; розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати власну думку; удосконалювати вміння спостерігати, аналізувати, творчо розв’язувати поставлені завдання; виховувати етично-ціннісне ставлення до природи.

Очікувані результати: учні називають середовища існування, ознаки будови, які вирізняють кишковопорожнинних серед інших; характеризують особливості способу життя, розмноження і розвитку кишковопорожнинних, їх пристосування до життя у воді; визначають риси пристосованості до середо­вища існування.

Обладнання: зошит, підручник, схеми, таблиці, комп’ютер

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Створення робочого настрою.

ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1. Виконання тестових завдань.

Вибрати одну правильну відповідь.

1. Вид — це:

А окремий організм

Б сукупність організмів, які подібні за особливостями будови та процесами життєдіяльності, вільно схрещуються між собою та дають плодюче потомство

В група подібних організмів

Г клас організмів

2. Не є зоологічним таксоном:

А порядок Б родина В рід Г ряд

3. Найвищою систематичною одиницею є:

А вид Б родина В клас Г царство

4. Основною систематичною одиницею є:

А вид Б ряд В родина Г царство

5. Класифікувати організм — це визначити його:

А середовище життя

Б спосіб життя

В місце у системі органічного світу

Г хімічний склад

6. Близькі роди об’єднують у:

А види Б типи В родини Г класи

7. Близькі родини об’єднують у:

А ряди Б типи В класи Г царства

Відповіді: 1 — Б, 2 — А, 3 — Г, 4 — А, 5 — В, 6 — В, 7 — А.

2.2. «Загадковий диктант».

Вибрати правильні твердження, щодо особливостей будови, життєдіяльності та класифікації тварин і вписати відповідні букви в клітинки. У разі правильного виконання завдання можна визначити назву багатоклітинної прісноводної тварини, про яку розповідають легенди.

М Систематика — це наука, яка займається вивченням органів і систем органів тварин.

Г Найнижчою систематичною категорією є вид.

А Покриви тіла тварин утворені покривною тканиною.

I До складу органів тварин входить декілька типів тканин.

Д Тип живлення тварин — гетеротрофний.

Е Клітина тварин має декілька вакуолей з клітинним соком.

Р М’язова тканина забезпечує різні рухи тварин.

О Ядро забезпечує клітини енергією.

А Тварини опанували всі середовища існування.

Т Найбільша кількість тварин мешкає у ґрунтовому середо­вищі.

Відповідь: гідра.

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Гідру звичайну вперше побачив А. Левенгук. (Проектування зображення гідри на екран.) Розглядаючи водяних тварин, він помітив чудовисько з «рогами», на тілі якого росли бруньки. Науковці того часу не надали значення знахідці Левенгука. Лише через 40 років швейцарський учений Абраам Трамбле вперше описав цю тварину. У 1744 р. вийшла його книга «Мемуари до історії одного роду прісноводних поліпів з руками у вигляді рогів». Саме Трамбле дав їй назву «гідра», підкреслюючи тим самим особливість цієї істоти. У міфології давніх греків лернейська гідра була переможена Гераклом. Гідра описується як ненажерливе змієподібне чудовисько з дев’ятьма головами, що наводило жах, оскільки на місці відсіченої голови в неї відростала нова. Геракл зумів перемогти гідру тільки тому, що припікав місце відсіченої голови палаючим смолоскипом.

Трамбле писав про гідру так: «Якщо розрізати тварину на кілька шматочків, то вони перетворюються із часом на стільки ж гідр. Надрізані вздовж гідри перетворювалися на істот з кількома ротовими кінцями, які заковтували їжу. Хіба ж це не лернейська гідра?

— Із чим пов’язана здатність гідри відновлювати втрачені частини?

— Які особливості її будови?

— До якої групи належить ця тварина?

На ці запитання ви знайдете відповідь на сьогоднішньому уроці.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

ІV. Засвоєння нового матеріалу

1. Загальна характеристика кишковопорожнинних, середовища їх існування

Розповідь учителя

(Демонстрування таблиці «Кишковопорожнинні»)

До кишковопорожнинних належать нижчі багатоклітинні двошарові тварини. Їх налічується близько 9 тис. видів. Це переважно морські організми, і лише небагато з них живе в прісних водах. Тіло кишковопорожнинних схоже на мішок. Воно складається з двох добре розвинених шарів — ектодерми й ентодерми. Між ними розміщений тонкий, майже позбавлений клітин шар — мезоглея, що виконує опорну функцію.

Проектування зображення на екран

1 — поліп;

2 — медуза

Порожнина тіла цих тварин сполучена із зовнішнім середовищем ротовим отвором. Для більшості кишковопорожнинних спільною ознакою є наявність жалких клітин. Усередині жалкої клітини є особлива капсула, що містить отруйну рідину і довгу, скручену спіраллю нитку. У відповідь на подразнення нитка вмить викидається з капсули і пронизує або обплутує здобич.

Завдання для учнів:

— Розгляньте малюнок і визначте, скільки площин симетрії можна провести через тіло поліпа або медузи. (Багато.)

— Як називається така симетрія тіла? (Радіальна (променева).)

Підсумок учителя:

Через тіло таких тварин можна провести багато площин симетрії. Така симетрія називається променевою (радіальною), тобто ми можемо спостерігати радіальне розміщення частин тіла відносно осі тіла. Радіальна симетрія тіла є спільною ознакою для більшості кишковопорожнинних.

Технологія «Мікрофон»

— Як ви гадаєте, чому цих тварин назвали «кишковопорожнинними»?

Очікувана відповідь учнів:

Цих тварин названо так тому, що вони мають кишкову порожнину, яка є одночасно і «порожниною» тіла.

Розповідь учителя

Клітини кишковопорожнинних диференційовані не лише морфологічно, а й функціонально. Уперше в них з’являються залозисті, нервові, епітеліально-м’язові й статеві клітини, а також нервова система.

2.   Ознаки будови та особливості способу життя кишковопорожнинних на прикладі прісноводного поліпа гідри

Учитель пропонує учням розглянути зображення гідри і виявити в її будові ознаки кишковопорожнинних тварин.

Очікувані відповіді учнів: радіальна симетрія, наявність кишкової порожнини, рота, щупалець тощо.

Розповідь учителя

Тіло звичайної гідри має майже правильну циліндричну форму. На одному його кінці міститься рот, оточений віночком із 5–12 тонких довгих щупалець, другий кінець витягнутий у вигляді стебельця з підошвою на кінці. За допомогою підошви гідра прикріплюється до різних підводних предметів. Її тіло разом зі стебельцем зазвичай завдовжки сягає до 7 мм, проте щупальця здатні витягуватися на кілька сантиметрів.

Гідра має радіальну симетрію. Якщо вздовж тіла гідри провести уявну вісь, то щупальця розходитимуться від цієї осі в усі боки, як промені від джерела світла. Звисаючи з якої-небудь водяної рослини, гідра постійно похитується з боку в бік і повільно водить щупальцями, чатуючи на здобич. Жертва може з’явитися з будь-якого боку, тому променеподібно розставлені щупальця найкраще відповідають такому способу полювання.

Тіло гідри складається з двох шарів клітин, між якими міститься мезоглея, що являє собою драглисту речовину.

Учитель пропонує учням закінчити схему і вказати стрілочками, які клітини належать до ектодерми, а які — до ентодерми.

Робота в групах

Завдання для груп:

— Опрацювати текст підручника і дати відповіді на такі запитання:

I група — Як відбувається процес живлення в гідри?

II група — Які особливості дихання і виділення в гідри?

III група — Які особливості будови і функціонування нервової системи гідри?

IV група — Як розмножується гідра?

(Обговорення відповідей учнів.)

Запитання до учнів:

— Вам відомо, що гідра веде малорухомий спосіб життя. Зробіть припущення щодо способів пересування цієї тварини.

Учитель вислуховує та корегує відповіді учнів:

Зазвичай гідри ведуть нерухомий спосіб життя, але інколи можуть робити достатньо швидкі рухи, особливо під час полювання. Переміщуються вони, згинаючись та опираючись на субстрат ротовим полюсом і щупальцями; потім відбувається розгинання з підняттям підошви і перенесенням її через «голову» із прикріпленням у новій точці. Ці рухи називаються кульбітами. Такими «перекидами» тварина може пересуватися на відстань до 10 см на день. Також гідри можуть переміщуватися за рахунок амебоїдних рухів підошви або просто відкріплюючись від субстрату та пливучи з плином води.

Повідомлення учня на тему «Легенди про гідру».

Відповідь на проблемні питання.

Пригадайте, на початку уроку ми теж згадували про лернейську гідру та досліди Трамбле з прісноводною гідрою.

Запитання до учнів:

— Із чим пов’язана здатність гідри відновлювати втрачені частини? (З діяльністю проміжних клітин.)

— Як ви вважаєте, на якому рівні організації перебувають кишковопорожнинні тварини?

Обговорення відповідей учнів та формулювання висновку

Кишковопорожнинні мають примітивні риси будови, які дозволяють вважати рівень їхньої організації досить низьким у порівнянні з іншими багатоклітинними тваринами.

Складання опорного конспекту.

Ознаки примітивності кишковопорожнинних:

• двошаровість;

• радіальна симетрія тіла;

• відсутність справжніх тканин;

• наявність недиференційованих проміжних клітин;

• дифузний, розсіяний тип нервової системи, яка забезпечує відносно повільне здійснення тільки простих рефлексів;

• змішаний тип травлення, який розпочинається в кишковій порожнині, як у більшості багатоклітинних тварин, а закінчується внутрішньоклітинно, як у найпростіших;

• наявність поряд зі статевим розмноженням нестатевого у вигляді брунькування, яке не властиве іншим багатоклітинним тваринам.

V. Узагальнення і закріплення знань

5.1. Фронтальна бесіда.

1. Які тварини належать до кишковопорожнинних?

2. Із чого складаються стінки тіла кишковопорожнинних?

3. Що зумовлює здатність тіла гідри скорочуватися?

4. Які особливості травлення кишковопорожнинних?

5. Яка будова і функція жалких клітин?

5.2. «Мозковий штурм».

— Чому променева симетрія тіла здебільшого притаманна тваринам, які ведуть малорухомий спосіб життя?

5.3.Заповнити таблицю.

VІ.  Підбиття підсумків уроку

Складання Т-схеми до уроку

VІІ. Домашнє завдання

7.1. Завдання для всього класу.

Опрацювати відповідний параграф підручника

7.2. Індивідуальні та творчі завдання.

1. Скласти сенкан на тему «Гідра».

2. Підготувати повідомлення на тему «Медузи Чорного та Азовського морів».