Буклет "Виховання без насилля"

Як діяти у разі можливого домашнього насильства або його загрози

Для власної безпеки потрібно вжити такі заходи:

1.    Виготовити і заховати запасні ключі від квартир або будинку для того, щоб у разі небезпеки швидко вийти з помешкання та дістатись безпечного місця.
2.    У надійному та завжди доступному для вас місці зберігайте певну суму грошей, паспорт, важливі папери, номери телефонів, одяг та ліки.
3.    Якщо сварка уже розпочалась - намагайтесь триматися ближче до виходу з помешкання, щоб в разі загрози життю, легко залишити його
4.    Поставте до відома своїх сусідів, щоб вони викликали поліцію, коли почують шум і крики з вашого будинку чи квартири.
5.    Домовтеся з родичами та друзями про можливість надання вам тимчасового притулку у разі небезпеки.
6.    Заздалегідь дізнайтеся телефони місцевих служб, як зможуть надати вам необхідну допомогу та підтримку

Як запобігти

домашньому насильству:

•      Поважайте себе, своїх рідних і близьких.
•      Вчіться дотримуватись границь у спілкуванні.
•      Вчасно звертайтесь за допомогою.
•      Пам'ятайте про заходи власної безпеки.

Кримінальним кодексом України
встановлено що відповідальність за:

•   Домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років (стаття 126);
•   Завдання умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень карається виправними роботами на строк до двох років, обмеження або позбавлення волі на строк до трьох років (стаття 122);
•   Завдання умисних легких тілесних ушкоджень карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року (стаття 125).

Виховання – це процес, кінцевий результат якого за міжнародним та українським законодавством може закінчитися у 18 років  (дитиною є особа віком до 18 років), а в системі стосунків «батьки-діти» – може продовжуватись невизначений час. Його складовими «інструментами» є наслідування, копіювання, повторення, мотивування, навіювання, роз’яснення, пояснення, переконання, наведення позитивних прикладів, навчання, спонукання, пропагування тощо. Саме вони формують майбутню особистість.

Від батьків усвідомлене виховання вимагає теоретичних знань вікових особливостей дитини, розуміння своїх потреб та потреб дитини, розвиненого емоційного інтелекту, вмінь та навичок комунікації, критичного мислення, вчасного отримання інформації, якої не вистачає, та бажання слухати, чути, допомагати, підтримувати, довіряти, розвивати, любити, ростити, бачити свою дитину майбутньою самодостатньою особистістю і діяти помірковано, поетапно, усвідомлено, відповідально.

Неусвідомлене виховання – є підґрунтям для насильницьких дій над дитиною.

«Про запобігання та протидію домашньому насильству» зазначається: Домашнє насильство - діяння фізичного, сексуального, психологічного та економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Існує 4 форми насильства:  фізичне (заподіяння тілесних ушкоджень, незаконне позбавлення волі, мордування, залишення в небезпеці, ненадання допомоги, заподіяння смерті); сексуальне (будь-які діяння сексуального характеру щодо дитини; психологічне (словесні образи, погрози, приниження, залякування, що спричиняють шкоду психічному здоров’ю);

економічне (умисне позбавлення житла, їжі, одягу, перешкоджання в отриманні лікування, заборона навчатися).

Дорослому, який замахнувся на сина чи доньку, варто поміркувати: чого я хочу домогтися? Змінити небажану по­ведінку дитини чи продемонструвати «хто в домі хазяїн» та відігратися на ній за непо­кору або прояв власної думки, бажання відстояти власні цінності? Якщо мета - бо­ротьба з непокорою, то це нічого спільного з вихованням не матиме, а буде лише від­стоюванням свого домінантного станови­ща, що лягає на совість дорослого, бо тим самим він дає дитині яскравий приклад торжества насильства. І не має значення, про що йдеться, - про грубу фізичну силу чи витончене моральне покарання.