Розробка педагогічної ради на тему "Формування, становлення та реалізація профільних інтересів учнів як необхідний процес на шляху до самореалізації та успіху".

ПЕДРАДА

Проблема самовизначення є, насамперед,

проблемою способу життя.

С. Рубінштейн

Тема: Формування, становлення та реалізація профільних інтересів учнів як необхідний процес на шляху до самореалізації та успіху.

Мета: аналіз аспектів упровадження в навчально-виховний процес гімназії

інноваційних технологій розвитку здатності учнівської молоді до вибору успішної професії, планування кар’єри та формування соціально значущих життєвих компетенцій відповідно до вимог сучасного ринку праці та їх ефективність. Активізація діяльності педагогів щодо форм і методів роботи з профорієнтації учнів.

Завдання:

• Вивчення науково-методичної літератури з даного питання.
• З’ясувати напрями та етапи профорієнтаційної роботи в умовах профільного навчання.
• Проаналізувати досвід профорієнтаційної роботи в навчально-виховному процесі.
• Проаналізувати результативність та доцільність вибраних профілів у гімназії.
• Розкрити психологічну складову профорієнтаційної роботи.
•  Визначити роль учителя у формуванні профільних інтересів учнів.
• Презентувати досвід колег та учнів профільних класів у межах роботи в профільних класах.

Тип: педрада з елементами доповіді, презентації, з використанням інтерактивних методик, мультимедійних технологій.

Учасники: педколектив та кращі учні наукового товариства.

Місце проведення: методичний кабінет гімназії.

План засідання педради

1. Організаційно-мотиваційний момент.
2. Методична частина (теоретична).

Доповідь заступника директора з навчально-виховної роботи (мультимедійна презентація), у якій розглянуто нові підходи до організації освіти в старшій школі, яка функціонує як профільна. Розкрито особливості, завдання, форми та методи профільного навчання. Визначено основні напрямки роботи педагогів гімназії  з допрофільної та профільної  підготовки.

3. Психологічна частина (робота психолога гімназії)

Виступ психолога гімназії з інформацією про результати діагностики психологічної готовності учнів 7-х, 9-х класів до вибору профілю навчання у гімназії та апробація та інтерпретація певних психологічних методик із учителями.

4. Педагогічна частина (презентація роботи профільних наукових секцій)

Керівники та представники з числа учнів наукових секцій: журналістської, правової, економічної презентують свої наробки та результати досліджень.

5. Підсумки роботи. Рішення педради.

Хід педради

1. Організаційно-мотиваційний момент.

Привітання. Озвучення плану засіданні педради та регламент роботи. Вступне слово директора(притча про генерала та шевця).                                                     

     Якось один народ вів нелегку боротьбу проти загарбників. І коли всім стало зрозуміло, що вони програють битву, бійці перестали вірити своєму командиру, почалася паніка. Тоді люди звернулися до Господа і попросили вказати на ту людину, яка організує військо і надихне його на перемогу над ворогом. Господь змилувався і показав дім, де жила така людина. Це був дім шевця. Людей така кандидатура здивувала. А Бог сказав, що там живе справжній генерал. Вояки з недовірою, але все ж пішли до нього. Швець не так вправно володів мечем, зате він уміло направляв, підтримував військо, показував можливі варіанти тактики. Бійці без роздумів кидалися в бій, бо бачили омріяну перемогу. Отже, людина, яка могла бути генералом, шила не дуже гарне взуття, а бездарний генерал вів військо до поразки. Ідея: можна бути поганим шевцем, проте вдалим генералом. Важливо правильно обрати професію. Тому дуже влучними є слова Сенеки: «Якщо людина не знає, до якого порту вона пливе, жоден вітер не буде їй попутним»

2. Методична частина (теоретична).

Доповідь заступника директора з навчально-виховної роботи з мультимедійною презентацією (додаток 1).

    Шановні колеги! Завдання сьогоднішньої педради – поєднати теорію з практикою.  Інтеграція України в європейський та світовий простір викликала необхідність переглянути підходи до навчання школярів, проаналізувати чинники, що гальмують підвищення якості та формування життєспроможності особистості.     Характерною тенденцією розвитку нинішньої загальноосвітньої школи є відмова від уніфікованості загальноосвітніх навчальних закладів, їх одноманітності. Відійшли у минуле часи, коли тисячі українських шкіл відрізнялися  одна від одної хіба що назвою – так стандартизовані були навчальний зміст, форми і методи роботи,  система оцінювання  навчальних досягнень школярів тощо.

     Модернізація української школи відбувається досить стрімко  і непросто, але разом з тим планомірно. Адже доводиться відмовлятися від усталених стереотипів, виробляти нові принципи шкільної освіти, формувати нові її зміст і методи.

      Сьогодні закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі, яка функціонує в більшості шкіл як профільна. Це створює сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, задоволення інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно зорієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.

     Що таке «Профіль»?

     Профіль – це та або інша комбінація (поєднання) базових, профільних  і елективних курсів, яка відповідає загальним рамковим вимогам, що існують відносно норм начального навантаження: мінімальному обсягу навчального часу, який визначений Типовим навчальним планом (33 години на тиждень), та регулюється максимальним лімітом санітарного навантаження (36 годин на тиждень).

     Які ж основні особливості профільного навчання?

     Старша школа: три типи навчальних курсів, три складових Типового навчального плану.

     Прийнята в Концепції гнучка система профільного навчання передбачає можливість різноманітних варіантів комбінацій навчальних курсів, що освоюються старшокласниками. Ця система включає курси трьох типів:

• базові загальноосвітні (стандарт);
• профільні загальноосвітні ;
• елективні курси.

     Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів навчання. Ці предмети реалізують цілі і завдання загальної освіти.

   Профільні загальноосвітні предмети – це цикл предметів, які реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Зміст таких предметів поглиблений і передбачає орієнтацію на майбутню професію.

   Курси за вибором – це курси, які входять до складу профілю, їх основні функції – це поглиблення і розширення змісту профільних предметів, забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання.

Основними завданнями профільного навчання є:

• створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей, потреб учнів в процесі загальноосвітньої підготовки;
• виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;
• формування соціальної, технічної, комунікативної, інформаційної, технологічної компетенції учнів на допрофесійному рівні.

 А отже, допрофільна підготовка має починатися зі спланованих дій і заходів.

Схема профорієнтаційної роботи:

• Підготовчий етап – здійснюється від народження та протягом навчання дитини в школі. На цьому етапі завдання професійної орієнтації – спостереження, виявлення, обґрунтування та створення відповідних умов для розвитку індивідуальності кожного окремого школяра. Вони реалізуються шляхом включення дитини в різноманітні форми навчально-трудової діяльності (громадська, спортивна, тощо)
• Основний етап – підготовка старшокласників до самостійного та свідомого вибору майбутньої професії. Реалізуються означені завдання за рахунок сукупності форм і методів активізації професійного самовизначення: спецкурс з основ вибору професії; профконсультативна допомога; розвиток необхідних у майбутньому професійно важливих якостей у процесі профільного навчання тощо.
• Уточнюючий етап – форми і методи профорієнтаційної роботи спрямовані на допомогу випускникам шкіл та студентам професійних навчальних закладів у конкретизації фахової підготовки.
• Завершальний етап – специфіка форм та методів визначається завданнями допомоги випускникам у працевлаштуванні та формуванні індивідуального стилю професійної діяльності на конкретному робочому місці.

Закінчується цей процес побудовою перспективи професійного зростання.

      Форми профорієнтаційної роботи – це способи організації  профорієнтатора та особи, що вирішує проблему професійного самовизначення, які заздалегідь визначені певним порядком, місцем та організаційною процедурою. Вони залежать від складу і кількості осіб, місця проведення, тривалості роботи тощо. Згідно з цими характеристиками вони поділяються на загальні, які традиційно використовуються у навчально-виховному процесі школи та специфічні, які розподіляються за тривалістю, напрямом і характером допомоги.

До загальних форм належать:

• індивідуальні
• групові
• колективні
• класні і позакласні
• шкільні і позашкільні

      Виходячи з перелічених вище завдань, визначимо зміст діяльності класних керівників з допрофільної підготовки учнів.

Основні напрямки роботи класного керівника :

• Інформаційна робота з учнями та їхніми батьками .
• Інформування батьків про діяльність освітнього закладу з допрофільного і профільного навчання ( суть експерименту, навчальний план, перелік навчальних курсів за вибором, можливість навчання в профільних класах).
•  Надання дітям і батькам відомостей про різні установи загальної, професійної освіти, де учні зможуть продовжити освіту після основної школи (розповсюдження «освітньої мапи» міста, району, області).
• Організація «подорожі по освітній мапі».

     Профільна орієнтація  спрямована на надання учням психолого–педагогічної підтримки  в проектуванні варіантів продовження навчання в профільних класах старшої школи, в установах професійної освіти. Співпраця класних керівників з фахівцями служби зайнятості, психологом і батьками учнів підвищить ефективність професійної орієнтації учнів.

 Діагностика інтересів, здібностей, освітнього запиту школярів з урахуванням думки їхніх батаків і педагогів  здійснюється за допомогою анкетування, тестування, співбесід,  проведення фокус–груп, інших методів, спільно з психологом.

  Аналіз та оцінювання результатів допрофільної підготовки в класі. Основними критеріями  готовності учнів 7, 9 класів до вибору профілю навчання в старшій школі можуть виступати:

• вираженість ціннісних орієнтацій, пов’язаних із профілем навчання й відповідними йому  напрямами післяшкільної освіти;
• індивідуально виражена мета профільного навчання;
• інформаційна підготовленість щодо значущості подальшого продовження освіти,  життєвого, соціального та професійного самовизначення;
• наявність досвіду з освоєння навчального матеріалу, освоєння компетенцій, необхідних у профільному навчанні;
• результати проходження школярами етапів профільної орієнтації мають бути сформовані у вигляді  резюме документа («щоденник вибору профілю», «мапа вибору профілю» тощо).

У гімназії створено умови щодо впровадження профільного навчання:

• враховано освітні потреби і природні нахили гімназистів;
• підібрано якісний кадровий склад педпрацівників ;
• проаналізовано стан соціально-культурного середовища;
• створено матеріально-технічну базу;
• здійснено навчально-методичне та нормативне забезпечення навчально-виховного процесу.

    У закладі було проведено такі організаційно-методичні заходи щодо  забезпечення профільності навчання:

• вивчення та апробація наявного програмно-методичного забезпечення навчально-виховного процесу та приведення його у відповідність до потреб реалізації профільного навчання;
• створення науково-методичного обґрунтування впровадження профільного навчання  та матеріально-технічної бази гімназії;
• кадрове забезпечення та курсова перепідготовка;
• апробація навчальних планів філологічного напряму зі спеціалізацією «журналістика» та суспільно-гуманітарного напряму зі спеціалізацією правознавство та економіка;
• впровадження профільних предметів та спецкурсів;
• врахування педколективом принципів особистісно зорієнтованого підходу ;
• вивчення перспективного педагогічного досвіду;
• застосування інтерактивних технологій ;
• участь у міських, обласних, всеукраїнських семінарах та тренінгах.

Основою всіх перетворень є реальне знання потенціальних можливостей дітей, прогнозування потреб і розробка моделей розвитку особистості.

                Гімназія має таку структуру:

1-4 класи – підготовче відділення гімназії;

5-7 класи – загальні гімназичні класи;

8-11 класи –профільні гімназичні класи, які зорієнтовані за такими профілями в паралелі :

• а – філологічний  напрям журналістського профілю;
• б – суспільно-гуманітарний напрям  правового профілю;
• в – суспільно-гуманітарний напрям  економічного профілю.

    Зміст профільного навчання у гімназії визначає навчальний план, у якому збережено традиційний перелік навчальних предметів, обсяг їх вивчення з огляду на реальне навчально-методичне забезпечення та внесено певні корективи з урахуванням інтересів, здібностей,  життєвих планів учнів, специфіки гімназії та забезпечення  повноцінного розвитку особистості.

Години варіативної складової передбачаються на:

• збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової;
• упровадження елективних курсів;
• індивідуальні та групові заняття.

     Сучасна профільна школа може існувати тільки за наявності необхідних  кадрів, здатних реалізувати програму вивчення профільних дисциплін і базових предметів відповідно до профілю навчання. Модернізацію системи підготовки вчителів для роботи в профільних класах більшість  науковців та фахівців розглядає як першочергову умову реалізації концепції профільного навчання в старшій школі. Зовсім не факт, що чим більше годин на тиждень закладено у навчальному плані, тим підготовка учнів з предмета буде кращою. Профільна школа  потребує особливих підходів. Учитель такої школи має бути не просто фахівцем високого рівня, а й має забезпечувати варіативність, особистісну і практичну орієнтацію освітнього процесу із введенням інтерактивних,  дієвих компонентів. Він мусить уміти розвивати здібності і компетентності, необхідні для продовження навчання у відповідній сфері професійної освіти. Профілізація навчання висуває підвищені вимоги до професійної підготовки вчителя, його педагогічної компетентності, ерудиції, загальної культури. Тому вчителі гімназії працюють над розробкою навчальних програм для предметів, розширюючи можливості учнів поглиблювати знання з вибраного профілю. Уроки проводять за новітніми освітніми технологіями, створюючи цим комфортні умови навчання і розвитку творчої особистості.

     Кадри - одне з головних питань, тому всю науково – методичну роботу педколективу  спрямовано  в наукове, пошукове русло.

      Відповідно до вимог Концепції профільного навчання важливим аспектом діяльності педагога є  самовдосконалення. Основними завданнями заходів, спрямованих на здійснення цієї діяльності, є залучення педагога в процес підвищення кваліфікації: докурсова та післякурсова підготовка, робота над власною методичною темою, стажування, творчі звіти, опрацювання фахової літератури.

      Науково – методичний супровід профільного навчання  ми розглядаємо багатофункціонально: як процес ( який представляє взаємодію  суб’єктів  щодо впровадження інновацій профільного навчання,  що забезпечують новий рівень розвитку освіти), як педагогічну систему ( яка дає підстави для визначення та приведення у відповідність мети, змісту, методів та взаємодії суб’єктів  науково-методичного супроводу в умовах профільного навчання), як технологію (як нову технологію профільної освіти, тобто як певну послідовність дій, що мають забезпечити конкретний результат).

     Результативність роботи всіх учасників навчально-виховного процесу вимірюється перемогами учнів у предметних олімпіадах, конкурсах, турнірах, успішним захистом науково-дослідницьких робіт у Малій академії наук. Також у системі неперервної освіти налагоджено співпрацю з вищими навчальними закладами: Київський Національний авіаційний університет, Нікопольське педагогічне училище ДВНЗ «Криворізький національний університет».

     Важливим аспектом діяльності школи є також дослідження результатів, перебігу експериментальної роботи та надання психологічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу. В даному напрямку проводяться такі заходи:

• психодіагностична робота з вивчення особистості;
• консультативна робота, яка передбачає діагностику і корекцію, спрямовану на розвиток необхідних якостей;
• проведення семінарських занять для ознайомлення вчителів із психологічними особливостями гімназистів.

      Система позакласної та позашкільної роботи гімназії містить виховні заходи, зустрічі з представниками різних професій, проведення екскурсій, спільних заходів із вищими навчальними закладами, що сприяє застосуванню інноваційних технологій навчання та виховання, дає змогу повноцінно запроваджувати профільність.

     Профільна школа плекає творчу особистість, створює умови для  її повноцінного інтелектуального, творчого,  морального і фізичного розвитку, для примноження культури та духовності в усій різноманітності національних і світових взірців. Це школа  самореалізації особистості, школа життєтворчості, культурного виховання. Головні її цінності – особистість, її креативність та творчість.

3. Психологічна частина (робота психолога гімназії)

Виступ психолога гімназії.

      На сучасному етапі розвитку школи в старших класах передбачається профільне навчання. Його завдання – диференціювати  і індивідуалізувати навчання, врахувати інтереси, схильності і здібності учнів. Завдяки своїй особливій структурі і вмісту профільне навчання дає можливість реалізувати особово-орієнтований підхід, при якому кожен старшокласник може збудувати індивідуальний освітній маршрут, або особистий професійний план. Гімназія  розпочинає таку роботу вже в  7-х класах.

З точки зору психології, профільне навчання має багато плюсів. Воно забезпечує широкі можливості здобування освіти різними категоріями учнів відповідно до їх здібностей, схильностей і потреб; розширює можливості соціалізації підлітків, а головне – форсує процес професійного самовизначення, «підштовхуючи» учнів до професійного вибору вже в школі.

З іншого боку, профільне навчання пред'являє певні вимоги до особи учня:

• профілізація вимагає від учня високої самоорганізації і самостійності;
• уміння встановлювати ділові, партнерські стосунки з дорослими;
• збільшується інтелектуальна напруга, що вимагає сформованості розумових операцій узагальнення, класифікації, абстрагування, володіння методами творчого мислення;
• в результаті інтенсивної учбової діяльності збільшуються навантаження на нервову систему учня.

Всі зусилля по створенню ефективних моделей профільного навчання в старшій школі можуть виявитися марними, якщо учні до закінчення дев'ятого класу не зможуть вибрати профіль навчання відповідно до своїх бажань і можливостей. Для здійснення правильного професійного вибору необхідна допрофільна підготовка, яка повинна починатися якомога раніше, за рік-два до проведення відбору. Її метою повинні стати формування у школяра реалістичного самосприйняття  і рівня домагань, розкриття і розвиток здібностей, виховання трудової мотивації.

Саме на етапі допрофільної підготовки психолог і вчитель можуть об'єктивно оцінити професійні інтереси і схильності підлітків, рівень інтелектуального розвитку і деякі інші здібності.

Мета діагностичного мінімуму в паралелі 7-х (або 9-х) класів – оцінити рівень психологічної готовності школярів до профільного навчання для прогнозування професійної успішності і профілактики шкільної дезадаптації.

Діагностичний мінімум проводиться психологом на початку 2-го семестру 7-го класу або в 1-му семестрі 9-го класу і включає психологічне обстеження  і експертний опит батьків, які на загальних зборах заповнюють анкету для батьків. (додаток 2).

При складанні блоку методик для відбору в профільні класи необхідно виходити з того, що в шкільному віці некоректно говорити про професійні здібності  –  мова може йти лише про індивідуальні психологічні особливості як передумови формування професійних здібностей.

Основний акцент робиться на діагностиці мотиваційної сфери (мотиваційна готовність) - інтереси, схильності, потреби, і діагностиці особливостей мислення (інтелектуальна готовність).

Психолог гімназії використовує  традиційні і модифіковані методики.

Учні обстежуються в груповій формі за такими методиками:

1) для виявлення інтересів:  методика «Профіль» (модифікація «Карти інтересів»), (додаток 3);

2) для виявлення схильностей:  «Опитувальник професійних схильностей Л. Йовайши» (додаток 4);

3) для діагностики особливостей мислення:  Опитувальник типа мислення (додаток5);

4) для визначення рівня сформованості розумових операцій: Тест розумового розвитку (модифікація «ШТУРа»), (додаток 6).

Можуть використовуватися і інші засоби  і методи діагностики, наприклад, Опитувальник професійних переваг Дж. Голланда, «Карта інтересів» А.Е. Голомштока, Опитувальник професійної готовності школярів Кабардової Л.Н., Тест структури інтелекту Амтхауера.

До моменту закінчення школи при нормальному процесі розвитку у  випускника має бути сформована психологічна готовність до нового життя поза школою, до вибору способу життя, життєвого стилю, соціальних ролей.

Самовизначення, перш за все, виступає як ціннісно-смислова освіта. За визначенням П. Г. Щедровіцкого, «самовизначення – це здатність будувати самого себе, свою індивідуальну історію, уміння переосмислювати власне єство». Це передбачає:

а) сформованість на високому рівні всіх психологічних структур, перш за все, самосвідомість;

б) розвиненість потреб, що забезпечують змістовну наповненість, внутрішнє багатство особистості, серед яких  центральне місце займають етичні установки, різноманіття відчуттів і переживань, тимчасові перспективи, ціннісні орієнтації, життєві сенси;

в) становлення передумов індивідуальності як результат усвідомлення своїх інтересів, здібностей кожним випускником школи.

Психологічна готовність увійти до дорослого життя і зайняти в ній гідне місце базується на достатній особовій, соціальній і професійній зрілості старшокласника.

Особова зрілість характеризується, перш за все, адекватною «Я-концепцією». У старшокласника простежуються наступні елементи зрілості «Я-концепції» :

• узагальнене уявлення про себе (в тимчасовій перспективі, в співвідношенні з ідеалом, відповідно до соціальних чекань);
• самоповага і прийняття;
• адекватна диференційована, стійка самооцінка;
• усвідомлення своїх здібностей, можливостей як основи життєвих виборів.

Головною метою  є ідентичність особистості, або психосоціальна тотожність. Вона визначає систему цінностей людини ідеали, життєві плани, соціальні ролі з відповідними формами поведінки. Ідентичність формується до 17-20 років і є характеристикою досить зрілої особи.

Соціальна зрілість випускника виявляється в розвинених комунікативних навиках, в умінні встановлювати контакти і підтримувати стосунки з іншими людьми, в здібності до конструктивної міжособистісної  взаємодії. Для цього необхідно володіти розвиненим соціальним інтелектом і соціальною компетентністю, які забезпечують правильну оцінку ситуації, прийняття і виконання безпомилкових рішень, а також надають можливість адекватно адаптуватися в умовах соціальних змін.

Професійна зрілість виявляється в здатності зробити самостійний професійний вибір і побудувати особисту професійну перспективу. Головним показником професійної зрілості є наявність у випускника професійного плану. Його створенню сприяють такі якості, як автономність, цілеспрямованість інформованість про світ професій, уміння планувати і приймати рішення і, мабуть, найважливіше – сформованість мотиваційної основи вибору.

Метою діагностичного мінімуму в 11 класі є здобуття інформації про рівень психологічної зрілості випускників школи і їх готовності до самостійного життя в соціумі. Така інформація може служити непрямим показником результативності роботи школи в тому випадку, коли її метою є не лише знання, але формування і розвиток особистості.

Діагностичний мінімум проводиться психологом у другій половині навчального року і включає лише обстеження учнів після таких методик:

- для діагностики особової зрілості: Тест сенсожиттєвих орієнтацій Д.А.Леонтьєва;  комплект з двох методик «Короткий індекс само актуалізації» і «Усвідомленість я-концепції» (додаток 7);

- для діагностики соціальної зрілості:  методика оцінки «емоційного інтелекту» (Н.Холл); методика «Вивчення соціалізації особистості учня» (Ржічан  П.), (додаток 8);

- для діагностики професійної зрілості:  Анкета професійного самовизначення (додаток 9). 

          Самовизначення передбачає диференціацію розумових здібностей і інтересів, формування індивідуального стилю діяльності, вибір професії, розвиток самосвідомості, формування світогляду і життєвих цінностей. Найважливішим психологічним процесом старшого підліткового віку  є становлення самосвідомості і стійкого образу «Я», або «Я – концепції».

Отже, провідною діяльністю у закладі має бути навчально-професійна діяльність.

4. Педагогічна частина (презентація роботи профільних наукових секцій)
   1.  Виступ керівника секції економіки

           Кожну сучасну людину оточують проблеми економічного характеру, тому  вивчення економіки з 8 класу допомагає учням не лише розширити економічний кругозір, а й підготуватись до участі в суспільній діяльності. Учні профільних класів приймають активну участь в створенні шкільної системи медіаосвіти як складової сучасного освітнього середовища. Особливо велике значення має участь учнів у творчій науковій роботі. Написання учнями профільних класів наукових робіт, участь в різних конкурсах, олімпіадах у школі і поза школою допомагає розвиватись як креативній особистості, допомагає знайти своє місце в житті, вибрати майбутню професію, а також приймати активну участь в роботі студентських наукових товариств, будучи студентами різних вузів, а не лише вузів економічного профілю. Наукові роботи охоплюють різні питання з мікро, макро, світової економіки, проблеми участі України в розв’язанні проблем як економічних, так і екологічних. Головне, що багато наших випускників високо оцінюють свою підготовку з економіки, їх захопив світ економічної науки і вони обирають цей напрям.

Вашій увазі члени нашої секції пропонують відзнятий відеоурок про гроші, ії види і функції (додаток 10)

2. Виступ керівника секції правознавства

    Процес розбудови правової держави, заснованої на верховенстві права та пріоритеті прав і свобод людини, формування громадянського суспільства в сучасній Україні потребує виховання компетентних, відповідальних, свідомих громадян. Школа має дати молоді не тільки правові знання, а й сформувати вміння, навички, життєву позицію, компетентність, яких потребує демократичне громадянське суспільство. Завдяки новим підходам до змісту освіти та комунікації між вчителем і учнями в навчальному процесі, за умов соціально спрямованої системи навчально-виховної роботи школа повинна перетворитись у зразок демократичного правового простору. Політичні і економічні зміни та процеси у житті держави зумовлюють переоцінку шкали пріоритетів та цінностей у суспільному світосприйнятті. На перший план висуваються такі цінності як людина, її права та внутрішній світ. Важлива роль у такій трансформації суспільства відводиться, насамперед, юридичній освіті, яка формує правову культуру та свідомість людей, перетворюючи ідеали добра, законності та справедливості в мотиваційні чинники їхньої поведінки. Вся система правової освіти має спрямовуватися на те, щоб майбутні покоління юристів не розчарували своїх співгромадян низьким рівнем знань з жодного з питань. Тому важливим внеском у копілку юридичних знань є написання наукових робіт. Це великі по своєму масштабу роботи, що припускають доскональний розгляд і вивчення якоїсь теми, підкріплення отриманих матеріалів власними спостереженнями і дослідженнями.

Вашій увазі учні пропонують презентацію з теми «Корупція та відповідальність за корупційні дії» (додаток 11).

3. Виступ керівника секції журналістики

           Бурхливий розвиток електронних технологій, широке упровадження інтерактивних систем комунікацій навчальних програм у мультимедійних технологіях забезпечило вторгнення в суспільство недоступного раніше потоку аудіовізуальної інформації від масової теле-, кіно-, відеопродукції до електронних мереж Інтернет. Це спричинило помітні трансформації у сфері культури, як позитивні, так і негативні, майже повну зміну матриць свідомості, ціннісних систем і мислення, сприйняття оточуючого світу.

    Сьогодні журналістика у поєднанні з медіакультурою стає потужнім інформаційним засобом, направленим на комплексне засвоєння людиною інтелектуального, морального, художнього, психологічного, соціального досвіду. Медіакультура є свідком формування «глобального», «планетарного» мислення. Сучасна людина в інформаційному середовищі стає учасником медіапроцесу, в якому відбувається засвоєння культурних, правових, морально-естетичних, екологічних та інших норм.

     В особистісному розумінні медіа культура означає здатність людини ефективно взаємодіяти з мас-медіа, адекватно поводитися в інформаційному середовищі.

     Нинішній активний споживач інформації перебуває у постійному діалозі з медіа текстами: аналізує, синтезує, зіставляє, порівнює, інтерпретує їх. Розповсюдження на каналах масової комунікації різнорідних медіатекстів призводить до гострої необхідності формування й розвитку в учнів критичного мислення, творчого підходу в осягненні різних явищ і феноменів. Виникає потреба в медіаосвіті, головним завданням якої є підготовка молодого покоління до життя в сучасних інформаційних умовах. Інтенсивний розвиток медіакультури закономірно приводить до необхідності виникнення спеціальної професійної освіти. Яка б допомагала збагачувати знання. Виникає потреба у медіаосвіті, важливим аспектом якої є уміння критично осмислювати інформацію.

А наші школярі повинні мати право отримувати правдиву інформацію про себе і  про все те, що може вплинути на них.

     Інтерес до психологічного впливу медіазасобів на свідомість людини спонукав дітей до обрання тем наукових робіт, що дозволяли глибоко дослідити проблему.

Одну з них (у вигляді відеоролика) учні пропонують Вашій увазі: «Вплив ЗМІ на поведінку підлітків» (додаток 12).

4. Виступ керівника проекту Проекту ePals (секція журналістики) з мультимедійною презентацією (додаток 13).

           За останні кілька років Інтернет посів визначне місце серед новітніх технологій. Вплив такого потужного винаходу вже проник у всі аспекти освіти, бізнесу та економіки світу. У наш час вчителі та книги є не єдиним джерелом інформації, а лекції – засобом отримання знань. Навчання в 21 столітті вимагає критичного мислення, вміння використовувати технології, а також глобальної співпраці, і ми повинні узвичаїти це для наших школярів. Мережеві технології все активніше використовується  в навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл України.

Наші гімназисти приймають участь у міжнародних телекомунікаційних проектах які, на нашу думку, є  ефективним засобом формування комунікативної компетенції учнів та виховання соціально активної особистості.  Особливість телекомунікаційних проектів полягає в тому, що за своєю суттю вони завжди є між предметними і діяльність в них розгортається як в урочний, так і позаурочний час. Саме це дозволяє вдало використовувати цей метод у позашкільній навчально-виховній роботі.

З 2010 року наш заклад працює в проектах навчальної мережі  ePals:  http://www.epals.com/ (демонстрація слайдів додатку 13 з коментарями)

        Отже, ми вважаємо, що телекомунікаційні проекти є одним з кращих способів використання технології у позашкільній навчально-виховній роботі і будемо продовжувати працювати з ними. Ми маємо намір продовжувати співпрацю у телекомунікаційних проектах та використовувати  їх переваги.

В процесі роботи над проектами учні отримали широкі можливості для розвитку творчих здібностей через участь в різноманітних творчих конкурсах, покращили знання з англійської мови, знайшли друзів по листуванню. Навчання іноземних мов сьогодні – це навчання міжкультурної комунікації. Через зміст проектів формується толерантне становлення до культури інших народів. Підвищена відповідальність за результати своєї діяльності, з якою ознайомляться учні інших міст та країн, швидкість обміну інформацією, творчість та можливість самовираження створюють потрібну мотивацію до використання Інтернету в навчальному процесі та позаурочної діяльності для вчителів і учнів.

5. Підсумки роботи. Рішення педради.

       Хочеться сказати, що найбільша нагорода для вчителя – це успіхи його учнів, і природно, що вчитель отримує величезне задоволення,  коли бачить як з недотепних, боязких, соромливих учнів, хлопці та дівчата  перетворюються в активних, мислячих, упевнених у собі, товариських людей. І коли діти з гордістю говорять: «Ми гімназисти!» , то в такі хвилини я думаю про те, що в цьому і полягає найбільше  щастя вчителя.

         Гімназія – це надзвичайно перспективне поле для реалізацій освітянських ідей, можливостей, бажань. Сьогодні  можна сказати, що в гімназії працює віддана справі команда, і наша гімназія зможе знайти свій шлях до серця та розуму кожної дитини, допоможе становленню життєстійкої та життєздатної людини нового покоління.

Проект рішення педради.

1. Систематично поповнювати навчально-методичну базу; створювати мікробібліотеки за гімназичними профілями.
2. Розширювати зв'язки з ВНЗ області та України.
3. Творчо застосувати набуті знання  (участь у предметних олімпіадах, конкурсах, НТУ, МАН).
4. Забезпечення необхідного рівня професійної компетентності вчителів.
5. Впроваджувати в навчально-виховний процес інноваційні технології розвитку здатності учнівської молоді до вибору успішної професії, планування кар’єри та формування соціально значущих життєвих компетенцій відповідно до вимог сучасного ринку праці.
6. Удосконалювати  психологічно навчальний процес у 7-9 і 10-11 кл. із метою своєчасної оцінки комплексу індивідуальних особливостей учнів з погляду його готовності до успішного навчання за певним профілем.
7. Забезпечити учнів випускних класів достатньою базою знань про професійну діяльність, особливості обраних професій, вимоги до сучасних працівників.
8. Створити систему знань і навичок майбутніх громадян, що забезпечить інтеграцію в суспільство, допоможе опанувати основи соціально-психологічних  та життєвих компетенцій в економічному середовищі, набути здатності до відповідальної поведінки в конкретних ситуаціях та самостійного захисту своїх інтересів.