,,Буква до букви – І виникло слово''

Буква до букви –

І виникло слово.

Слово до слова –

Звучить рідна мова.

     (  Ігор Січовик )

 

Мета. Поглибити і систематизувати знання із фонетики, закріпити знання учнів про звуки мови і мовлення, пояснити, як творяться голосні та приголосні звуки, ознайомити, що таке фонема; розвивати фонематичний слух, слухову і зорову пам'ять; розвивати логічне мислення, фантазію, творчі здібності,пізнавальний інтерес; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до рідної мови.

                   Хід заняття

1.Організаційний момент.

                                          Якщо з українською мовою

В тебе, друже, не гаразд,

  Не вважай її примусовою,

Полюби, як весною ряст.

          Примусова тим, хто цурається,

           А хто любить, той легко вчить:

                      Все як пишеться, в ній вимовляється,-

    Все, як пісня в ній звучить.

Мова є вічним і невід’ємним супутником людини. Саме мові людство завдячує всім, що знає і чим живе. А чи знаєте ви, яка мовознавча наука вивчає звуковий склад мови?( Фонетика )

Тож сьогодні я запрошую вас здійснити подорож у світ звуків.

 

1. Як народжуються звуки?

 Виступ юних мовознавців – дослідників.

1учень. Говорячи, ми не думаємо про те, де беруться звуки, слова і цілі фрази. Нам здається, ніби вони за нашим велінням з’являються самі собою. Правда, люди помітили, що для цього потрібно розкрити рота. А може, вони помилилися? Спробуйте говорити із міцно стиснутими зубами або губами. Не виходить? А чому? Та тому, що звуки є наслідком хвильового коливання повітря, яке ми видихуємо. Однак струмінь видихуваного повітря - це ще не мовлення. Над перетворенням його у звук треба попрацювати. І в нашому організмі є для цього цілий «агрегат», який називають мовним апаратом. У ньому трудяться легені, дихальне горло, гортань з голосовими зв’язками, язик, губи, піднебіння, зуби.

 Щоб стати звуками, видихуване повітря має пройти кілька поверхів, перебороти різні перешкоди. Першим, найнижчим поверхом є легені: вони виштовхують повітря на другий поверх – у гортань. Тут розмістилися і господарюють два прикріплені впоперек гортані м’язи – голосові зв’язки .І хоч вони маленькі, тоненькі, але роль їх у творенні звуків важлива, бо саме вони виготовляють голос. До різних звуків вони ставляться неоднаково. Під час вимови одних вони намагаються не пропустити повітряний струмінь – напружуються і змикаються, перекриваючи гортань. Тоді повітря із силою прориває перепони і голосові зв’язки дрижать, вібрують, як струни, внаслідок чого й виникає голос. До інших звуків вони байдужі. Вони не напружуються, не перекривають гортань, не дрижать, і звуки виходять безголосими.

2 учень. Із гортані повітря з голосом чи без нього вривається на третій , останній поверх – у ротову порожнину, а зрідка потрапляє у порожнину носа.  роті на нього чекають язик, піднебіння, зуби, губи. Вони також по - різному ставляться до звуків. Одних пропускають вільно, а при творенні інших перекривають вихід. Щоб вирватись, треба долати перепону.  І повітря, прориваючи її або протискуючись крізь щілину між органами мовлення, створює шуми. Звуки вибухають, свистять, шумлять, переривчасто дрижать. Такими вони, вирвавшись із ротової порожнини, діють на наші органи слуху – вуха. Органи слуху добре фіксують звучання. Завдяки їм ми помічаємо найменші особливості вимови, зокрема акцент у чужоземців, особливості рідної говірки в українців різних регіонів нашої країни.

4. Розв’яжемо язика.

Спостереження над процесом мовлення, послужило для створення багатьох усталених зворотів – приказок, прислів’їв.

Прочитайте деякі із них, з’суйте їх значення. Які особливості творення звуків відбиті у цих зворотах?

1. Затуляти (закривати, замикати, зашивати ) рота.
2. Набрати води в рот.
3. Ні пари з уст.
4. Їж борщ з грибами, держи язик за зубами.
5. Язик присох до піднебіння.
6. Губи розкуються.
7. Крізь зуби говорити.

Відповідь.1. Замовкати. 2.3. Мовчати.4. Мовчи. 5.Утратити здатність говорити. 6. Заговорить. 7Говорити неохоче, невиразно.

Прочитайте усталені звороти ( фразеологізми ). З яким значенням у них вживається слово язик? Чому?

Гострий на язик; різкий на язик; мати добрий язик; наламати язика; швидкий на язик; з чужого язика.

Відповідь. Із значенням «мова», «мовлення»Язик – одна із найактивніших органів мовлення.

 

2. Їх звуть фонемами.

 

3 учень. Шелест листя, поскрипування дерев, завивання вітру,гомін вулиці і безліч інших звуків оточують нас. Та вирізняється з-поміж них звуки людської мови. Бо тільки вони, об’єднавшись у слова, речення, щось називають, повідомляють.

А чи задумувались ви над тим, скільки звуків ми вимовляємо і чуємо? Скільки їх у нашому мовленні?

Не шукайте точної відповіді на це запитання. Ви її не знайдете, бо кількість звуків будь-якої мови незліченна .Та серед них виділяються звукові типи, які об’єднують навколо себе ряди звуків, дещо відмінних за вимовою і звучанням. Так /в/ вимовляємо твердо і пом’якшено, чітко й наближено до /у/ , з участю губів або губів і зубів. Однак усі ці звуки з їх відтінками мають спільні типові риси у вимові та звучанні й об’єднуються нами в одну звукову одиницю – /в/ . Такі звукові типи вчені назвали фонемами.

 Фонема – це найменша одиниця мови, яка служить для утворення, розрізнення й розпізнавання слів та їх форм. Запам’ятайте це слово. У ньому ви вже почули знайому частину фон- . Так, це грецьке слово і в перекладі воно означає «звук», «голос», «слово».

Фонема – це узагальнення цілої низки близьких за творенням звучань. В усному мовленні воно виявляється звуках, на письмі позначається відповідною буквою.

*Дослідження.

Доведіть, що / б/ , /у/ ,/ к/  є окремими фонемами. Для цього замініть у слові бук  спочатку перший, потім другий, а далі третій звук іншими звуками так, щоб утворилось нове слово.

Варіанти відповідей. Бук – гук, жук, лук, Люк,сук, тюк; бак, бик, бік; Буг, буй, бум, бур, бут.

 

*Гра. Чи знаєте ви ріки?

Порушення усталеної послідовності фонем у власній назві може перевести їх в розряд загальних назв. Поверніть рікам їх власність – право на індивідуальні назви. Знайдіть на карті де ці ріки протікають.

1. Сита. 2. Труп. 3. Найду. 4 Дно. 5. Рука . 6. Вена. 7. Бо.

( 1. Тиса. 2. Прут.3. Дунай. 4. Дон. 5.Кура. 6. Нева. 7. Об.)

 

*Гра « Плетиво слів.»

Попрацюйте з фонемами, щоб однакові з них у дібраних словах накладалися, утворюючи плетиво. Впишіть це плетиво у фігуру, щоб можна було прочитати у горизонтальному і вертикальному напрямках.

 

 

1	к
2	р
3	о
4	к

 

1. Ступінь
2. Віконне дерев’яне сплетіння з шибками або без них.
3. Великий морський рак, що водиться в Атлантичному океані і ціниться за смачне м'ясо.
4. Судове покарання, відплата за що-небудь.

Відповіді.  Крок. Рама. Омар. Кара.

 

1	ш
2	к
3	О
4	л
5	А

 

1.Навчальний заклад.

2. Морська тварина, що живе колоніями і створює вапнисті відклади – рифи.

3. Чоловіче ім’я.

4. Доброзичливе, привітне ставлення до кого-небудь.

5.Гірська країна Азії на території Росії частково Монголії та Китаю.

Відповіді. 1 Школа. 2. Корал. 3. Орест. 4. Ласка. 5. Алтай.

 

5. Витівки фонем.

Поет Дмитро Білоус пише:

Є слова – ну й цікаво!

Є слова – просто диво!

Прочитаймо їх з вами:

Чи то зліва напра,

Чи то справа на ліво –

Означають те саме.

Ось дивіться: корок, біб,

Око, Кирик, зараз, піп… .

Є ще й інші на умі,

Та назвіть ви їх самі.

Добираючи слова, майте на увазі, що вони складаються з 3 – 5- 7 фонем, з яких одна непарна, решта – пари однакових фонем. Непарна міститься в центрі слова, решта – попарно справа і з ліва. Наприклад: ротор.

 

( Дід, кок, зараз, потоп, коток… .) 

 

3. Це цікаво знати.

                           Скільки звуків?

Кожна мова має свою, тільки їй властиву систему звуків – фонем. У різних мовах неоднакові основні,  типові ознаки, кількість фонем, співвідношення між ними. Наприклад, у мові народу Рапануі ( Полінезія) вчені виділябть всього 14 фонем – 5 голосних, 9 приголосних, у мові абазин ( Північний Кавказ ) 67 – 2 голосні і 65 приголосних.

 В українській мові всього 6 голосних фонем, вони складають 16% . Голосні незамінні в нашому мовленні, бо утворюють склади, служать опорою наголосу.

  А чи з однаковою наполегливістю «трудяться» всі голосні? Виявляється, ні. Найактивніші фонеми / а/,/ о/  ;  найпасивніші – /у/,  /е/. Вчені підрахували, що з 1000 вживань різних фонем на  /а/ припадає близько 87, на / о/  - 78, а нa /у/  , / е/ відповідно 42 і 46 вживань.

 

6. Хто найважливіший.

П’ять літер Д, Ж, З, І, Щ, які перепочивали, засперечалися про місце і роль кожної з них у графіці української мови. У розпал суперечки втрутилася присутня при цьому велика літера А. Вона сказала: „У нашому алфавіті всі літери важливі, мають своє місце й обов’язки. Але одна із вас, як і 8 інших букв азбуки, служить для відтворення двох фонем, без двох взагалі можна обійтися, а от дві беруть участь у позначенні на письмі кількох фонем: одна 4, а інша – аж 5, які ж із літер д, ж, з, ї, щ беруть участь у відтворенні двох, чотирьох і п’яти фонем? А які літери А назвала зайвими?

(Для позначення двох фонем |ж| і |дж| - використовується буква ж.

чотирьох - |з|, |з′|, |дз|, |дз′| - з

п’яти    - |д| |д′|, |дз|, |дз′|, |дж| - д

зайві – ї, щ.

 

7. Мовні загадки - жарти

 

 

1. Що стоїть посеред землі? [е]
2. Що є в краба, акули, кита, але немає в медузи?  [к]
3. Чим відрізняється сир і рис? (порядком букв)
4. Чим закінчується день? [ь]

      5. Невеличка тече річка.

       У Дніпро впадає.

       Як змінити Р на  Л ,-

       По лісу блукає. (Рось – лось)

 

6 .  З Д– співаю, веселю,

    З В– я рибки наловлю. (вудка –дудка )

 

7. Я живу , де сніг і вітер, В крижаній морській воді.

Коли в на м змінити –

Стану містом я тоді.(тюлень – Тюмень)

 

8. З К течу між берегів.

Весело плескаюсь.

З С – хоча і без зубів ,

Боляче кусаюсь.( Ока – оса )

 

9. Що за диво? Бува так:

З С – я риба,

З ф – я птах.(Сазан – фазан)

 

10. З В його у полі , лісі,

Юний друже, стережися.

З Ш  він зовсім не страшний –

З нього, що завгодно ший. (вовк – шовк)

 

11. Мене ти, мабуть, добре знаєш,

Я в бджіл будиночком служу,

А коли В на К зміняєш –

На небо птахом полечу.( вулик – кулик)

 

12. На неї птах сідає,

Вона його гойдає;

А якщо Г на Б змінить –

Звірятком стане вмить. (гілка –білка)

 

 

 

5. Підсумок заняття

 

На цьому наше заняття закінчується, але  нас ще чекають на зустріч жителі країни Фонетики. Тож, до нових зустрічей у країні Фонетики.