«ЧАРІВНА НАША, ОСІНЬ, У ГОСТІ ТЕБЕ ПРОСИМО!»

Ведуча 3. Шановна Осене!
Дуже тебе просимо:
Зроби перерву між ділами,
Побудь сьогодні тут із нами.
Осінь наша, осінь, золота година, 
Неба ясна просінь, пісня журавлина, 
Бабиного літа довгі білі коси…
І дорослі, й діти люблять тебе, Осінь.
Та не тільки славна за свою ти вроду – 
Урожай іздавна ти несеш народу.
Щира і дорідна, пахнеш ти медами, 
Славиш край наш рідний зерном і плодами.

Осінь сідає за стіл.

Баба.

Дивись діду а до нас хтось йде і щось несе таке важке.

   Дід.

 Та це кум наш

-Драстуйте, куме, драстуйте!
Доброго дня і вам, куме!
А шо то Ви таке у мішку тягнете?
Та де Ви бачите мішок?

Е, не ховайте, не ховайте, куме! Краще покажіть що там. 
Та де?
Та он – де. І що там у Вас у мішку таке качається?
Та це …голова…
Яка? Боже, невже Ви кого вбили чи зарізали?! Свят, свят, свят з Вами, куме!
Та що Ви мелете! Ось я краще Вам загадку загадаю – Ви і дізнаєтесь .що в мене в мішку.
Ану ж давайте, куме, зараз відгадаю.
Слухайте! Була дитиною – не знала пелюшок, а старою стала – 100 пелюшок мала.
Ой! Боже, та це ж Пріська Черпачка! Поки малою було – все таке голісіньке бігало, одна сорочина на ній. А тепер, як нарядиться – спідниць штук три, а потім кофтинки різні ,жупани, кафтани, хустки, свитки, …то точно 100 пелюшок. Боже, то невже Ви її голову у мішку носите?

Та Господь з вами, куме! Що ви плетете?! Ось краще давайте другу загадку загадаю.
Вузлата, головата, сто сорочок на ній і на одній нозі стоїть.
А..! То це Параска Манзюкова! у неї голова о-го-го, як гарбуз і на одній нозі зараз скаче, бо другу їй колодами прищемило, коли вона Манзюкову півлітру там знайшла та хотіла забрати. То це Ви її укокошили, куме?
Та заспокойтеся, куме, у Вас одні страхіття та покійники на умі. Що я Вам, рецидивіст якийсь чи, що…Діти, а може ви відгадаєте ці загадки і скажете, що у мене у мішку?
Вузлата, листата, а росте головата,
На одній нозі стоїть, сто сорочок на ній.
( діти відгадують)
А навіщо Вам ця капуста? Її моя коза, і та не хоче їсти.
Є , куме, це така полезна штука, що її сам імператор Діоклетіан вирощував.
Капусту хвалив не тільки Діоклетіан –її прославляв і великий математик Піфагор. Він ще й успішно виводив її нові сорти. Недарма одна з найкращих форм цієї рослини носить ім’я Піфагора.
А я знаю, куме, що капуста ще буває цвітна, червоноголова, савойська, брюссельська і навіть, кольрабі – це така, що нашу ріпу нагадує.
А ще в капусті найбільше вітаміну U. Саме цей вітамін лікує виразку шлунку, гастрити, хвороби печінки. Допомагає запобігти атеросклерозу.
А ось ті, що хочуть схуднути обов’язково повинні їсти капусту, бо вона тільки місце в шлунку займає, а енергетична цінність її низька.
То чого ми куме з Вами тут розбазікались, давайте краще до столу та почнемо вітамін У вживати. Ох! Смачно! А Ваша коза . куме, видно балувана дуже раз від таких ласощів відмовляється. Ось скуштуйте як моя жінка приготувала…
Та що там Ваша, ось моя жінка яку капусту з грибами приготувала….
А моя який капусняк варить.., та ще як реберце свиняче туди вкине..
А моя галушки з капустою..
А моя капустяний рулет!
Цвітну капусту з макаронами!
Цвітну капусту з сметаною!
Капусту з помідорами!
Капусту тушковану в молоці!
Вареники з капустою!
Квашену капусту з огірочками!
Квашену пелюстками!
Рагу з капустою!
Котлети капустяні!
Млинчики з капустою та грибами!
Запіканка з капусти з рисом!
Голубці з м’ясом !
Та досить вже мабуть , куме, бо все це і в живіт не вміститься!
Та де Ви там живіт бачите? То вже черево як у мого кабана. Царство йому небесне, від Покрові заколов.
Так у Вас свіжина! То чого ж Ви мовчите!? Ходімо ми зараз свіженького м’ясця та з квашеною капусточкою…!
 

Онучка – прибігає .

Я з городу прийшла   там овочі розмовляють десь збираються  іти йдем  подивимось щось там коїться.

( Зустрічаються Помідор з Огірком)

Помідор- Привіт! Дружок мій, Огірок!

Ти куди спішиш браток?

Огірок-Поспішаю я на свято,

Буде друзів там багато:

Й кабачки, і жовті диньки,

Перчик, сині, квасолинки…

Помідор- Зупинись! Не поспішай!

Що за свято?

Огірок- Про врожай!

Будуть овочі там, фрукти,

Одним словом, всі продукти,

Що на городі ростуть , в саду, в полі.

Там всього буде доволі.

Помідор- То візьми й мене з собою!

Веселіше буде нам!

Огірок- Ну, мерщій біжим, братан!

(ідуть бачать кабачка ,Який лежить )

Помідор ,    Хто це там такий? Та це кабачок !

Огірок. Гей пузатий кабачок!

Відлежав собі бочок!

Ти ледащо піднімайся  !

 Скоро бал давай вдягайся!

Кабачок. Хто це? А-а це ти . Замовкни! Молодий, дурний, ще бовкни!

 Скільки можна говорити –

До мене лиш звертайся на ви ти.

Огірок. Ну , гаразд ви кабачок  собі відлежали бочок.

Тепер вже час вам підніматись на овочевий бал збиратись!

Кабачок . ну , от, вже інша справа.

Йдемо мого життя отрава.

 9( виходить буряк)-мерзне

Як тяжко мені жити в світі

Я кожен день мушу терпіти  цей клятий холод і дощі,

Куди сховатись жах в душі

Один стою і гину

Та підставляю вітру спину

Листочки в’януть з кожним днем

Стаю жахливим мертвим пнем.

Морква. Та годі рюмсати скисати!

Чи ти не знаєш , ну , давай,

Бал , що вшановує новий врожай,

Ось  незабаром буде!

А ти стоїш та киснеш! Фу! Ганьба!

І сльзи ллєш ти теж дарма!

Ти що забув що на балу

повинні  вибрать *міс овоч* чарівну*?

Цією міс я хочу стати

 І перестань мені ти заважати!

На , ( дає хусточку) витри сльози

Подивися (крутиться) Бур. Хит. Головою.

Буряк.ох, милая сестриця

Хіба нема більш чим хвалиться

Ти краще мені розказала як добрішою ти стала

 Кому і чим допомогла.

Чим похвалитися моглаб?

Морква. Ну. Да ,який ти старомодній!

Кому повина я допомагати?

Я не така дурна як ти?

Живу для себе я в доволі

Твоєї із мене волі!

Я вже велика я доросла1

Як схочу так і буду жить.!

 Гулять.співати не тужить.

Буряк. Сестричко , милая!

Ти зовсім , зовсім ще дурненька! ( йдуть)

Перчина під слух.

- Свято буде в них ви чули?А про мене всі забули!

Я вам цього не прощу,Ось усіх вас поперчу.

                                       Буде в вас аж в горлі дерти,

                              Почнете всі очі терти,Плакать гірко й часто чхать,Вам не дам посвяткувати!

( Перчинка біжить назирці за огірком та помідором)

(Заходять овочі, жваво розмовляють, залітає сорока)

Сорока- Тихше! Тихше! Скре-ке-ке!

                                                             Я скажу вам щось таке!

                                                                  Де продюсер цього шоу?

                                                                     Ой, відбере у нього мову.

                                                                     Тут одна гірка перчина

                                                                    Хоче свято зіпсувать!

                                                                        Хоче всіх вас поперчити,

                                                                   Щоб ви плакали і чхали,

                                                                  Скре-ке-ке!

                                                                         (Сорока відлітає)

помідор- Що ж ми будемо робити?

                                                   огірок- Треба нам її зловити!

                                                  Кабачок--Наб’ємо їй добре пику!

                                                       Потім кинемо в аджику

Морква---Хто ж скажену цю спіймає? Серед нас таких нема.

Квасоля- Я, їй раду дам, зумію,Я сачком її накрию!

( Біжить Перчинка-руки вбоки)

буряк-Он вона! Ловіть, тримайте!

Не сидіть же поспішайте!

( Всі кидаються до Перчини, накидають сітку,оточують її)

Перчина- Змилуйтеся! Відпустіть!

В чому винна я? Скажіть?

Помідор- Ти нашкодить нам хотіла!

Зле задумала ти діло!

Огірок- Змилуємося над нею!

Не чинімо самосуд,

Хай залишиться вже тут!

Квасоля   -Їй так соромно! Дивіться,

Ніби мак уся горить.

Осінь( підходить) Годі вам її сварити,

Час вже веселитися!

Ігри-- пісня

Ведучий. Гарбузе, а чого це ти ховаєшся за тином? Думаєш, тебе ніхто не бачить?

Гарбуз. І чого ти розкричалася? Думаєш, мене не люблять? Ось глянь, який я, при тілі!

Ведуча. Знаю, знаю, хто тебе найбільше любить!

Гарбуз. Знаєш, то скажи.

Ведуча. Cтецько! Ось уже який рік із тобою носиться.

(Виконується сценка.)

Cтецько. Здоровенькі були! Оце почув, що про мене говорять, та й мерщій до вас.

Дівчина. О, Стецько, а що то ти приніс?

Cтецько. Та це Уляна втеребила мені гарбузяку. Казала, що каші наварить. А сама пропала, як булька на воді. А може, ти мене почастуєш чимось смачненьким, то я до тебе посватаюсь?

Дівчина. Посватайся, Стецю, посватайся, то ще одного гарбуза дістанеш.

Стецько. А ти дівка освічена?

Дівчина. Освічена.

Стецько. А в заморських краях бувала?

Дівчина. Бувала, Стецю, бувала.

Стецько. А що там варять, їдять?

Дівчина. Страви кращої, ніж у нас, я ніде не зустрічала.

Стецько. Та ти що?

Дівчина. Кажу тобі. Багато є всіляких смачних страв, і у кожного народу вони свої. На Кавказі, наприклад, смажать шашлики з баранини і печуть дуже смачний прісний хліб — лаваш, італійцям до вподоби піца і макарони, французам — жаби й слимаки, американцям — гамбургери. А в українців є свої пре-смачнющі страви: борщ, галушки, пампушки з часником, вареники, голубці... Та що там казать! Навіть проста пшоняна каша, зварена в печі, — хіба можна її із чимось порівняти?

Стецько. А ще й салом можна затовкти ту кашу. Я весь горщик враз із'їв би. А ти кашу вмієш варити?

Дівчина. Авжеж умію, особливо з гарбуза.

Cтецько. Ось така дівчина мені підходить. То я буду свататись.

Дівчина. Стецю, та у тебе ж не всі вдома!

Стецько. То я побіжу їх позбираю.

пісня

Виходить гарбуз і осінь.

Гарбуз. Ах, Осене, яку красу несеш в собі,

Міняєш барви і пейзаж…

А тепер мені допоможи міс овоч вибрати чарівну

Давайте конкурс ми влаштуєм і виберем з усіх одну

Перш за все міс має бути

І приваблива й проста щоб корисна була людям

Й вітамінів була тьма

Щоб смачна була на смак.

(Виступ овочів)

Морква:

Любий братику послухай і сестрицею пишайся

Бо ж не просто я морквиця – гарбузовая сестриця.

Я пробилась в депутати,скоро буду виступати

І добюся для городу перегною аж підводу!

Кожен знає, що морквиця на городі, мов цариця.

Коси довгі кучеряві, та ще й платтячко яскраве.

Я смачна і вітамінна і не гірша апельсина.

Той хто моркву поважає, до ста років проживає.

Гарбуз. -радий , радий я сестрице, маєш розум, хоч дівиця,

Пишна ,гарна і в достатках, а тепер ще й депутатка.

Буряк.

Розхвалилася дивіться, ти не схожа на царицю.

Я від тебе червоніший, красивіший і товстіший.

Український борщ чудовий по усіх краях відомий.

У борщі я головний, борщ без мене не смачний.

Гарбуз.  Добре, добре ,зрозумів,що ти роду не підвів.

А що скаже бараболя я? як жилося ій у полі?

Картопля:

У сімейці овочевій

Я, звичайно, королева!

Поважають в нашім колі

Всім відому бараболю.

І варена, і смажена,

І тушкована, й печена,

Можу буть я командиром,

Як зварюся у мундирі,

Від зорі і до зорі

Іли б ви картоплю — фрі,

Язика ковтнеш відразу,

Як скуштуеш з мене зрази.

І з капустою, й з грибами,

Аж лящить поза вухами!

Гарбуз. Так, звичайно правду кажеш, людям  ти сердечно служиш,

Хоч циганської натури,та високої культури.

Гарбуз.  А що осене, нам скажуть огірочки,мої любі сини і дочки?

1. Ми  зелені огірочки,

Гарбузові сини й дочки,

Дуже ми смачні свіженькі,

Малосольні і кисленькі.

2. Мариновані, до речі,

До вподоби всій малечі,

А ще мабуть ваші мами,

Роблять маски з огірками.

Щоб лице було гладеньке,

І чистеньке, й молоденьке

Мастяться й бабусі, й мами,

І лосьйонами й кремами.

А тепер скажіть всі скоро де ж червоні помідори?

Входять помідори:

1. Ви впізнали нас сеньйори?

Ми, звичайно, помідори.

Хочу запитать в усіх

Хто не пив томатний сік?

Цей улюбленний напій

І корисний і смачний.

Ви повинні також знати,

Що нас ріжуть у салати.

2. Але хочем вам сказати,

Що з нас можна готувати,

Не лише окремі страви,

А ще класні з нас приправи.

Це — томатний соус, лечо,

Ще — аджика, паста, кетчуп.

Ну, скажіть, тепер ви згодні

Що без нас були б голодні?

Гарбуз. Глянь осене, хто це 100 хустин одягнув і пишається.

Капуста:

Це-Я капуста.

Я звичайна.

Звуть мене білокачанна.

Є рідня у мене кльова -

Це капуста кольорова.

А іще у нашім колі

Є кольрабі і броколлі.

Мене іжте неодмінно,

Бо в капусті вітаміни.

Вітаміни групи С

Підрум'янять вам лице,

І покращать апетит,

Вилікують стоматит.

З мене можна соки жати

І кришить мене в сала

Квасити і тушкувати,

Цілий рік мене вживати.

Як вагу захочеш скинуть -

Іж капусту неодмінно.

В животі не буде пусто,

Бо поживная капуста!

Квасоля. А мене ви впізнаєте? Я в народі знаменита

Хто квасольку споживає,той про голод не згадає.

Із заморського прийшла я поля,

Поселилася в городі,

Людям стала у пригоді.

Цибуля:

Вихвалялась тут Морквина

Огірки і Картоплина.

Хоч одна тут є людина,

Що не знає Цибулини?

Без мене які ж салати

Хоч у будні, хоч у свята?

Кажуть, нібито я злюча,

І гірка, та же й пекуча.

Ніби плакать заставляю

Та невже ніхто не знає,

Що вбиваю я мікроби,

І лікую від хвороби?

Якщо раптом ти чихнув,

Тут же запах мій вдихнув,

іще трішечки поїв -

То не треба й лікарів.

При хворобах сік вживають

І до рани прикладають,

Бо в мені ти неодмінно

Знайдеш комплекс вітамінів.

А в лушпинні ще жінки

Варять к Пасці крашанки.

Часник. Часник. Хто гострого хоче –

Часник хай придбає,

Він всякі мікроби

Вогнем випікає.

Я на городі головний,    я лікар-чарівник

Знайомий всім,Святий для всіх

Великий Пан Часник!

Гарбуз.  задоволений я вами , бо багатий родаками.

Все почув я що хотів. Я тут бачу новачків вітаю в нашім колі.

Чи прижилися ви  у полі?

Болгарський перець. Я солодкий перець друзі, у болгарській жив окрузі,                                

   Я смачний і вітамінний, в різних стравах ,незамінний.

Баклажан: А я, друзі, Баклажан,

Трохи вже відомий вам.

Довго світом я блукав

І до вас примандрував.

Вже з цибулею здружився,

Радо б з нею залишився,

Разом з нею смак мій кращий,

Хто скуштує – буде вдячний.

Гарбуз: Що ж , мій друже, залишайся

До цибулі женихайся.

А цибуля в нас чудова,

Правда трохи гонорова.

Цибуля: Не соромте мене, дядьку,

Бо покину зараз грядку.

Я серйозна у всіх справах

І смачна у різних стравах.

Гарбуз. Давайте скажемо Хто буде міс овоч?

Кабачок. Я пропоную цибулину

Вона хоч гостра на язик

Проте корисна цілий рік!

Огірок . я моркву пропоную!

І корисна і струнка

Її варять, смажать ,ріжуть

 В кожній страві є вона.

Помідор. Подумаєш морквиця!

Ось картопля успіх має

І печуть її і варять.

І їдять її і хвалять.

Баклажан .пропоную я квасолю

Хоч  на вигляд і велика

Але має таку риску –смаку борщу додава.

Буряк. Що квасоля! Як сосиска-довга біла та худа

Якщо взяти капустину

Вона повненька та смачна1.

 Гарбуз. Думав й вирішив я так

 Всі хороші ви на смак.

Всі корисні вітамінні

Для людей ви незамінні!

 Пісня   

Осінь ї гарбуз

Осінь .--гарбузе ,а де твоя господиня мила гарна диня?

Ведуча: Вперед вийшла жовта диня,

В драній свиті господиня.

Диня: Ще не вмерли з цими грішми,

Що знецінюються, грішні.

Вже й зима, вважай на носі,

Ми, ж поглянь-но, голі й босі!

Ти зарплату прокурив,

Діточок не накормив!

Ще й питаєш, чи здорові?!

Ведуча:Каже жінка гарбузові.

Обізвались огірочки –

Братики – синочки.

Огірки: Ми сьогодні наробились

Полягали – відключились

Ведуча: Слово подає і дочка -

Молода, струнка, гнучка.

Дочка: Мамо, тату, заміж хочу!

Я в сімю йду не робочу –

Бізнесмен жених мій, тату,

Має тачку, має хату,

Шмотки, золото, валюту.

З ним не попаду у скруту.

Ведуча: Мати в сльози.

Диня: Боже ж мій!

Заміж? Скоро так? Не смій!

Ведуча: Гарбузисько їй:

Гарбуз: Мовчи!

Хватить рюмсать! Не кричи!

Дочці щастя привалило –

Багача, бач, підчепила.

Буде жити – не тужити,

Ще і нас усіх кормити.

Ведуча: Заспокоїлись всі. Тихо.  : Тут прибігла і морквиця,

Гарбузовая сестриця.

Морква: Ой, братусю, цукру дай!

А ще меду наливай!

Ведуча: Диня голос подає.

Диня: Треба мати все своє!

Те їй дай, того налий…

Вже від вас хоч вовком вий!

Морква: Динько, ти не прибідняйся,

А скоріше признавайся:

Правду люди гомонять,

Що у вас уже є зять?

Женишок же хто у вас?

Видать, заморський Ананас?

Ведуча: В дині очі заблистіли,

Розцвіла, загомоніла.

Диня: Ні, з місцевих, бізнесмен.

Виноградів син, Семен.

В «Мерседесі» роз’їжджає,

Свою власну віллу має,

Грошей – кури не клюють.

Сам же він – як має буть:

Гарний, молодий, спортсмен.

Одно слово – бізнесмен.

Та й дочка ж моя красива:

Білолиця, чорнобрива,

І розумна, і охайна.

З усіх сторін дівка файна.

Ведуча: Подобрішала стара –

Й цукру, і медку дала.

Скоро весь гарбузів рід

На весільний на обід

Дружно гурточком зійдеться.

А біда, дасть Бог, минеться.

Й будуть живі та здорові

Всі родичі гарбузові.
 

Ведуча.   наше свято закінчується . ми бажаємо вам ,щоб на ваших столах завжди був достаток.

Вед.

Щоб родила щедро нива,

Щоб у хаті все, як слід,

Щоб до віку був щасливий

Український  славний рід!

Вед

І на цьому слові бувайте здорові!

Бажаємо щастя ,здоровя на довгі роки!!!1

Що ж іще мені вчинити?

Час розплати мій настав

Я ж ніколи не тікав.

Хто зі мною позмагається,

Тому на горіхи дістанеться.


Сонях. Ти хочеш змагатись?

Змагайся зі мною.

Дуель буде справжня.

А ну ж бо до бою.


(Сонях і Будяк б'ються. Сонях перемагає. Будяк утікає. Сонях підходить до темниці, забирає Морквинку, веде до трону гарбуза.)


Осінь. Спасибі вам, діти, ви приготували таке хороше свято для мене і про мене, та мені

вже час, бо стільки є справ, мене чекає ліс і поле, сад і город, мене чекають звірі у лісі і

в полі, птахи, котрі залишилися на зиму, всім треба допомогти приготуватися до зими.


Я дякую за чари і красу.

І теплі кольори, що душу гріють.

За радість, що у серденьку несу,

За павутинки, що кругом біліють.


За дивну тишу, сині небеса

І шурхіт листя в мене під ногами.

За дивовижні вічні чудеса

І розмаїття колірної гами.


Усе в осіннім золоті стоїть,

Земля затихла у чеканні дива.

Під сонцем листя сяє і блищить.

Пора осіння гарна і мінлива.


То квітами всміхається до нас,

А то туманом сивим землю вкриє.

То скропить сірим дощиком не раз.

То синяву небесну враз відкриє.


І сонце промінці свої сипне,

А клен під ноги листя розкидає.

Краса осіння радує мене.

Осіння туга серце розтинає.


Морква. Не журися, Осене, і не йди від нас,

Ще так тепло, сонячно, гарно кожен час.

Золотими хвилями землю огорни

І у танець з вітриком листя підійми.

Подивися, Осене, ось він, урожай!

Тут і ти трудилася, на, ось, роздавай!


(осінь роздає дарунки).

Осінь.Не журіться за осінню, діти,
Все в природі — прийде і мине!
Днині кожній потрібно радіти
Отже, згадуйте, діти, мене