Т Е М А: ЧЕРЕЗ СТОЛІТТЯ, ЧЕРЕЗ ВІКА,
ЛИНЕ КОЗАЦЬКА СЛАВА!
«Славне Запоріжжя» – казали українці про Січ. Запорізьких козаків – «святих лицарів» – оспівав народ у своїх думах, піснях. Гоголь писав: «Так ось вона, Січ! Ось це гніздо, звідки вилітають всі горді і міцні, як леви, ось звідки розливається воля і козацтво на всю Україну!»
Мета:Познайомити учнів зі сторінкою історії України, яку називають «козацькою». Закріпити й поглибити знання про козаків та козацтво;
* розширити світогляд вихованців, їхні пізнавальні інтереси. Сприяти патріотичному вихованню учнів;
*розвивати логічне мислення, зорову пам’ять, сприяти формуванню самосвідомості підлітків;
*прищеплювати відчуття власної причетності до козацької історії рідної землі.;
*виховувати шанобливе ставлення до історії козацтва, як до унікального явища у світовій історії.
Обладнання:
Портрети відомих козаків, булава, корогви, картки з прізвищами козаків, фонозапис, картки із завданнями, атрибути для ігор, репродукція картин І.Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану», ілюстрації із зображенням українських козаків, їхньої зброї та клейнодів.
Основні терміни та поняття:
Хід виховної години:
Немало пройдено шляхів
Лягло немало ворогів
Та лиш козак стоїть й понині,
На нашій славній Україні!
Ми живемо на Дніпропетровщині – батьківщині запорізького козацтва. Тому ця тема нам близька, дорога, цікава і важлива. На вірному козацькому слові, міцній трудовій долоні, талановитій душі придніпровців тримається не лише край, а й Україна
Придніпровська земля давала снагу, силу й волю славному козацькому роду. З восьми січей п’ять було розташовано на території нинішньої області. Ми свято
бережемо пам’ять про кошового отамана запорізького війська Івана Сірка – умілого й хороброго воєначальника, могила якого знаходиться поблизу села Капулівка.
Козаччина, Запорізька Січ – одна з найгероїчніших сторінок історії України. З глибоким сумом згадував народ про зруйнування Січі у 1775році
«...ой хоч пропало славне Запоріжжя, та не пропала слава».
Ця слава жила у пам´яті народу, в його історичних піснях та легендах. Цю славу оспівував великий Тарас Шевченко, пробудивши національну свідомість і повернувши народу віру у волю та незалежність.
Народ мій споконвіку прагнув волі,
і вінець цих прагнень – Запорізька Січ,
Бо козаки не вміли жити в неволі,
Відважні були хлопці-козаки,
Свободу здобували потом й кров´ю...»
В нашій уяві козак – це воїн, який не розлучається з шаблею, захисник Вітчизни, оборонець прав і віри, звичаїв та гідності кожного, хто живе під небом України.
Недарма слово «козак» в тюркських мовах означає «вільна людина». З тієї пори слово «козак» промовляється з повагою, бо не кожен має право бути справжнім козаком.
Про хлопця, який уміє відстояти свою честь і захистити слабшого за себе, говорять в народі: «справжній козак». І у це слово вкладено розуміння найбільших чеснот нашого народу. Сьогодні, ми продовжимо знайомство з життям козацького товариства; дізнаємося багато цікавих історій з життя козаків. Тож, пригадаємо основні заповіді козаків.
(Відповіді дітей)
знати українську мову,
вірити в Бога,
поважати старших,
любити свою Батьківщину,
бути чесним, справедливим.
Історична розминка «Про козаків»
Де селилися люди, які хотіли бути вільними?
Що таке «пороги»? Скільки існувало порогів?
Де жили козаки, яких називали «низовиками»?
Хто головний серед козаків?
Згадайте, які випробовування проходили молоді козаки?
Творча робота підгрупами. «Що означає козацьке слово» (робота з картками).
(Завдання: учні беруть картки з написаними на них запитаннями і дають на них повні відповіді).
Бестінг - хвилинка «Мої уявлення»
Вихователь: Скажіть мені, діти, при слові «Січ», «козак», «пороги», «прізвисько» , «жупан», «писар»,- що постає у вашій уяві?
(Відповіді дітей
«Жупан»-верхній одяг козаків.
«Писар»-перший помічник кошового, перекладач.
«Оселедець»-пасмо волосся на голові.
(розповіді дітей супроводжуються демонстрацією слайдів).
Лінгвістична гра-естафета: «Словесний
портрет запорізького козака»
Завдання: Описати зовнішній вигляд козака:
У що він одягнений?
Що у нього за зачіска?
Які риси характеру ?
Яка у нього зброя?
(Слайди)
Емоційна хвилинка «Хто швидше?»
Вихователь: Отже, наші запорожці високі
на зріст, гарні, бадьорі, міцні, кремезні спритні, працелюбні, а ще й щедрі.
Ось про щедрість я вам і розповім.
Пізнавальна інформація
Запорожці були людьми щедрими і привітними. Кожний бажаючий, їдучи дорогою, мав можливість зайти у будь-який курінь і з´їсти те, що він побачить у ньому, без будь-яких розпитувань та очікування у відповідь подяки. Все це виглядало природньо, так, як і мало бути.
Крім того, чумаки, що були у цій місцевості проїздом, могли залишити своє майно, не турбуючись думкою про те, що його хтось вкраде. А якщо хтось із козаків знаходив чужі речі, то він вивішував на високий стовп цю річ і чекав 3 дні. Якщо після 3-х днів не знаходився господар, то цю річ козак забирав собі. Але якщо хтось із козаків заховає знайдену річ, то його прив’язували до високого стовпа, біля нього ложили кий і всі, хто проходив мимо, був повинен вдарити винного 3 рази - так навчали тих, хто порушував закони товариства.
Усілякий злочин проти чесності карався смертю.
Головним законом на Січі була чесність, справедливість, недоторканість будь-якої речі.
Вихователь: Про козацьку сміливість складали легенди, про хитрість та силу –пісні та байки.
Інтелектуальний конкурс. Акровірш
Коли країна твоя в біді -
Обов’язок свій згадай!
За рідну землю, та рідний край,
А разом з ним і за народ,
Край і волю захищай!
Логічна вправа. Ваше завдання наступне: подивившись на картину І.Рєпіна, «Запорожці пишуть листа турецькому султану», запам’ятати якнайбільше предметів, зображених на ній. Записати ці предмети на аркуші по команді.
Пропоную вам, проявити силу та витривалість.
Конкурс кмітливих та сміливих
Завдання: Юнаки стискують силомір однією рукою.
Демонстрація слайдів. (презентація)
Зараз ми з вами дізнаємося, хто керував Січчю, хто такі зимівники, які козацькі відзнаки вони мали, і що вони означали?
Отже, козаки селилися на території Дикого поля (малозаселені землі). У запорізьких козаків було 9 Січей (бойових укріплень).
Усю владу на Січі мала Козацька рада Віче, яка вирішувала всі головні питання. Кожний відповідав за свою справу і мав певну ознаку влади (бунчук, булаву, печатку, каламар, пернач)…
Хорунжий зберігав і носив прапор запорізького війська (корогву). Колір корогви був вишневим, але існували корогви і інших кольорів. На одному із козацьких прапорів був зображений козак на коні, а під ним – напис:
«Козак куди хоче, туди й скаче, ніхто за ним не плаче».
Філософія козаків була такою:
«Смерті не треба боятися, бо від неї однак не вбережешся».
Козаки дуже пишалися своїми традиціями, своєю мовою; хоч і знали її досконало, але тримали на Січі товмача, який був перекладачем для тих, хто приходив на Січ та українською не говорив.
І знав товкач не тільки українську мову, а володів ще 5-6 мовами .
Як ми уже знаємо, козаки жили на Січі, але серед них було славетне низове військо Запорізьке, яке знаходилося за територією Січі і займалося сільським господарством. Вони мали право одружуватися, але жити з сім´ями було заборонено. Їх часто називали «сидні», «гніздюки». серед яких основним був закон Честі і Справедливості. Усілякий злочин проти чесності карався смертю.
Козаки говорили:
«У нас понад усе – честь і слава, і військова справа».
Запорізька Січ мала чітку військову організацію, негідникам і зрадникам там не було місця, тому козаки були згуртовані, що це робило їх єдиною військовою силою.
Козаки, як і більшість українців, були схильні до гумору. В поході, в бою, на відпочинку, навіть коли воду пили, козаки зажди сміялися, глузували один
над одним. Особливо діставалося тим, у кого чуб або вуса були пишними та кучерявими. І ми зараз на хвилинку відчуємо себе козаками.
Робота в парах:
«У кого найкращі вуса?» (виготовлення вусів різної форми)
Гра-змагання «Хто спритніший» (вправи з надувними кульками)
Конкурс: «Придумай прізвисько.»
Переможців нагороджують вінком із цибулі.
Коло побратимів. Звучить девіз Козацького Братства.
«Козак козаку брат».
«Душу й тіло ми положим за нашу свободу.
« Ось вона – Січ, – гніздо нашої вольниці, нашої історії, слави, пам’яті». Наша пам’ять про славне минуле має підкріплюватись добрими справами, успішним навчанням. Ми маємо бути достойними цих славних лицарів, запорізьких козаків, оборонців рідної землі. В нелегкий час для нашої країни, виконуючи заповіти наших прадідів, молоде покоління нашої молодої держави продовжує боротьбу за свободу та незалежність нашої країни. Наші легендарні воїни, воїни ЗСУ , нащадки козацького роду, з гідністю несуть славне ім’я козацького роду.
Тож, ніколи не буде переводу козацькому роду!
Квітнуть вишні, бузок і калина.
Наймиліша, чарівна домівка моя
Батьківщина. мала Батьківщина!
СЛАВА УКРАЇНІ!
Література:
1. Антонович В. Б. Коротка історія Козаччини / В. Б. Антонович. – Київ: Україна, 2004. – 304 с.
2. Брехуненко В. Козаки на степовому кордоні Європи: типологія козацьких спільнот XVI-XVII ст. / В. Брехуненко. – Київ, 2011. – 503 с
3. Голобуцький В. О. Запорізька Січ в останні часи свого існування. (1734-1775 рр.)– Дніпропетровськ: Січ, 2004. – 421 с.
4. Голобуцький В. О. Чорноморське козацтво / - Дніпропетровськ: Січ, 2008. – 494 с 5. Історія українського козацтва: нариси: у 2 т. Т. 1 / відп. ред. В. А. Смолій. - Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – 800 с.
6.Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків: у 3 т. Т. 1 / Д. І. Яворницницький
7.Інтернет –ресурси.