Читання - це віконце в світ, найважливіший інструмент навчання....(В.О.Сухомлинський)

                                                             “Читання - це віконце в світ,                                                             

                                                       найважливіший інструмент навчання,

                                               воно має бути вільним, швидким – лише                                                                

                                               тоді цей інструмент буде готовий до дії“

В. О. Сухомлинський

Сьогодні дуже важливим є розуміння того, що людина живе в іншому суспільному просторі, де цінуються не стільки знання, як здатність мобільно й адекватно використовувати та застосовувати їх у практичній діяльності. Компетентнісний підхід охоплює поряд із конкретними знаннями й навичками такі категорії, як здатність, готовність до пізнання, навчання упродовж усього життя, соціальні навички та ін.

Тому сучасний навчально-виховний процес спрямований на виховання   учня – суб’єкта культури і власної життєтворчості, виховання життєво-коммпетентного громадянина.

Це становить основу формування й літературної компетентності. Тому пропаганда читання, виховання інформаційно-бібліографічної та читацької культури, формування вміння користуватися бібліотекою, книгою, довідковим апаратом, розвиток пізнавальних інтересів, які є основою курсу «Літературне читання» у початковій школі – пріоритетні напрямки спільної діяльності педагогів, бібліотеки, батьків.

Дуже важливо правильно організувати дитяче читання, спрямувати його так, щоб дитина не розгубилася в книжковому світі, щоб до її рук потрапляли найнеобхідніші книги, щоб спілкування з ними стало звичним, щоденним і, що дуже важливо, приємним заняттям. Ми маємо допомогти дитині зрозуміти, що скільки б вона не отримувала інформації з різних мас ─ медіа чи інтернет ресурсу, тільки читання надасть справжню насолоду від слова, образу, краси.  Звичайно, діти мають усвідомити, що читання ─ це напружена праця, але вона, коли вмієш її виконувати, приносить справжнє задоволення від спілкування з мистецтвом слова, дає відповіді на життєві запитання.

 Сьогодні вчитель має знати про ті педагогічні технології, які доцільно застосовувати на уроках читання та поза їх межами. Це мають бути такі технології, які повною мірою забезпечать розвивальне і особистісно орієнтоване навчання, диференційовано - групове і парне навчання, адаптивно – інтегроване і проектне навчання.

Творчість вчителя породжує творчість учня. Якщо намагатися підбирати під час уроку такі види навчальної діяльності, які дають матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчості, це зацікавить дітей, викличе позитивні емоції, сприятиме пошуку, формуванню школяра як читача.

        Ш.Амонашвілі стверджував: «Кожний шкільний день, кожний урок повинен бути осмислений педагогом як подарунок дітям. Кожне спілкування дитини зі своїм педагогом має вселяти в неї радість та оптимізм».

Учитель, який прийшов у клас до учнів, - це гість із «подарунками». Сподобаються вони дітям чи ні? Відповідь на це запитання можна прочитати на обличчях дітей кожного уроку, коли ми, учителі, оцінюємо, як нам здається, роботу учнів, а насправді, виставляємо бали собі – за педагогічну майстерність.