Мета: систематизувати і закріпити знання дітей про вирощування і використання хліба, розширити словник дітей прислів”ями, приказками,фразеологізмами, народними прикметами. Формувати конкретні знання про появу хліба на столі, про народні звичаї пов”язані з ним.
БЕРДЯНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА I-III СТ.№11
БЕРДЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ЦІКАВИНКИ ПРО ХЛІБ
(добірка загадок, прислів’їв, оповідань, казок, фразеологізмів до виховного заходу)
1.
Маю жовтий вусок,
Запашний колосок.
Буде з мене мука
Й паляниця м’яка. (Пшениця)
2.
Одне кинув - жменю зібрав (Зерно)
3.
Восени лягло, взимку спало,
Навесні зійшло, а влітку вусатим стало. (Зерно)
4.
Що два тижні зелениться,
Що два тижні колоситься,
За два тижні одцвітає,
Ще два тижні наливає
І два тижні підсихає? (Жито)
5.
Море безкрає
Золотом сяє,
Котить поволі
Хвилі шовкові. (Пшеничне поле)
6.
З поля зжинають,
У млині перетирають,
В печі гублять,
Клянуться, що люблять. (Хліб)
7.
Як навколо об'їси -
Серединки не проси.
Ми такі гостинці -
Дірка в серединці. (Бублики)
8.
Що це за пан -
З тіста жупан,
Сиу у жупані,
Сам у сметані. (Вареник)
9.
Їх любить кожен,
На сонце схожі,
Смачнющі оці
Тоненькі... (млинці)
10.
Їх цінують за начинку.
В них ховають сир, родзинки,
Сливи, яблука і мак,
Різні овочі на смак.
Як же зветься цей дружок)
Відгадали? ... (пиріжок)
11.
З борошна, яйця й сметани
Тісто завела старанно
Й запросила друзів Натка
На смачні, пухкі ... (оладки)
12.
Був зерном він у землі,
Став із сіллю на столі.
З ним їсти ми сідаємо,
І гостей стрічаємо. (хліб)
13.
Хоч не солодкий,
Та дуже смачний,
Хоч сам маленький,
Проте дорогий.
Сядемо обідати –
Він на столі.
Люблять його І дорослі, й малі. (Хліб)
14.
Довгі вуса маю,
Але їх не підстригаю,
бо на сонці дозріваю,
Коли прийде час
Всім збирати урожай -
Буде з мене добрий коровай.(Колосок)
15.
Дивні скарби вона має,
Їх від ледаря ховає.
А хто любить працювати,
Сил для неї не шкодує,
Тих вона,мов рідна мати,
Одягає і годує.(Земля)
16.
Круглий, мов сонечко, щедрий, мов літечко, на черінь просунеться, стоїть — красується.
З печі — на блюдо, їжте мене, люди, на здоров'ячко. (Коровай)
17.
У пору літню, в час осінній навесні в гарячий час косять, жнуть вони і сіють, орють лан у котрий час (Хлібороби)
18.
Корабель-велетень не по морю пливе.
Корабель-велетень по землі йде.
Полі пройде - урожай збере".
(Комбайн)
19.
Є хліб, буде і пісня.
20.
Хліб — годувальник, святиня людська.
21.
Щоб хліб мати, треба добре працювати.
22.
Де хліб та вода, там нема голода.
23.
Паляниця — хлібові сестриця.
24.
Яка пшениця, така й паляниця.
25.
Добрий хліб, коли нема калача.
26.
Клади перед людей хліб на столі, будеш у людей на чолі.
27.
Як є хліба край, то і в хліві рай, а як хліба ні куска, так і в горниці тоска.
28.
Краще сухий хліб з водою, ніж паляниця з бідою.
29.
Краще їсти хліб з водою, ніж жити чужиною.
30.
Найсмачніший хліб од свого мозоля.
31.
Як хліб буде, то і все буде.
32.
Де є хліб, там є життя, де є життя, там є надія.
33.
Держи хліб на обід, а слово на одвіт.
34.
Живемо: хліб жуємо, а іноді ще й присолюємо.
35.
Є хліб — солі нема, є сіль — хліба нема.
36.
Жуй, тату, воду, коли хліба нічим.
37.
Завжди є їдець на готовий хлібець.
38.
З полови хліба не спечеш.
39.
Зварили нічо та й з’їли без хліба.
40.
Житній хліб пшеничному калачеві дід.
41.
З печі сирого хліба не виймають.
42.
Кий на кий вадить, а хліб на хліб не завадить.
43.
Кожному хліб не гіркий.
44.
Не всякий паше, хто хліб їсть.
45.
Коли не стане хліба, так грінки грій.
46.
Коли стало на хліб, то стане й на обід.
47.
Без хліба — не обід, без капусти — не борщ.
48.
Без хліба половина обіда.
49.
Коли хліб на столі, то стіл — престіл, а коли хліба ні кусочка, тоді стіл лиш гола дошка.
50.
Ліпше свій хліб недопечений, ніж чужий перепечений.
51.
Люди — не татари, дадуть хліба і сметани.
52.
Бублик — не хліб.
53.
Мова мовиться, а хліб їсться.
55.
Мій татуньо між двома хлібами вмер: старого не було, а нового не дочекався.
56.
На чорній землі білий хліб родить.
57.
На пшеничний хліб — масло, а на вівсяний — голод.
58.
Хліб житній — батько рідний, гречана каша — мати наша.
59.
Розпочалися жнива – закачуй рукава.
60.
Пшениця колоситься – життя веселиться.
61.
Де трактор ходить, там золота пшениця родить.
62.
Без хліба нема обіду.
63.
Пироги перепечені
Перцем переперчені.
64.
Прилетіли горобці –
Говорили про крупці;
Не про крупці,
Не про крупицю,
А про крупячко.
65.
Варка варила вареника,
Василь взяв вареника.
Варка Василя варехою.
Василь Варку вареником.
66.
Дзижчить над житом жвавий жук,
Бо жовтий він вдягнув кожух.
67.
Мусію, Мусію.
Муку сію,
Печу паляниці,
кладу на полиці.
Мусій, муку сій,
печи паляниці,
клади на полиці.
68.
Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.
69.
Оце тобі хліб і ніж: бери та ріж.
70.
Без солі не смачно, а без хліба не ситно.
ЦІКАВИНКИ ПРО ХЛІБ
ВИСЛОВИ ВЕЛИКИХ ЛЮДЕЙ ПРО ХЛІБ
Г. Коваль
ФРАЗЕОЛОГІЗМИ
КАЗКИ ПРО ХЛІБ
ЛЕГЕНДА ПРО ХЛІБ
Засперечалися якось орач, сіяч і пекар. Орач твердив, що хліб творить земля, сівач казав – сонце, пекар – вогонь. «Ви забули про людину, мовив мудрець – хліб, творіння рук людських!»
Хліб створюється не за один день. В нього вкладають працю дуже багато людей і вирощують протягом цілого року.
ОПОВІДАННЯ ПРО ХЛІБ
Т. Коломієць «Хліб»
Принесли хліб. На столі поклали. Пахучий, теплий ще. Із шкоринкою золотавою. Це від вогню позолота в нього.
Та не тільки від вогню. Золоте зерно на борошно мололи. А зерно в золотому колоску на стеблині золоченій гойдалося, срібною росою вмивалося. Золоте проміння сонячне в себе увібрало. Від сонця позолота в хліба. Та чи тільки від нього?
Золоті роботящі руки зерно у ріллю посіяли. Урожай доглянули й зібрали. Роботящі руки зерно змололи... хліб спекли. Роботящі руки в дім його принесли, на вишивану скатертину поклали.
І лежить на столі хліб, теплий, пахучий, руками роботящими подарований. Лежить ясний, як сонечко, і ніби промовляє: «Любіть мене, шануйте, їжте та здоровими будьте».
І. Сенченко «Хліб святий».
«Принесла баба хліб з магазину. Катруся не голодна була. Покуштувала і ніс зморщила:
Бабуся розсердилася і почала навчати внучку:
Катруся задумалася. Потім притулилася до баби:
Бабуся поклала руку на голову внучці і пригорнула до себе.
Хліб – то праця людська
Василь Сухомлинський
Узяв онук у хаті шматок хліба, пішов у садок і став ним спілі груші з дерева збивати.
Підходить дідусь і питає:
– Що це ти робиш, онучку?
Онук похнюпився, не насмілиться очей підвести.
Знав, що робить недобре, але сподівався, що ніхто не бачитиме.
– Візьми той хліб, – звелів дідусь.
Підняв онук шматок хліба.
– Є в тебе чиста хусточка?
Витяг онук з кишені чисту хусточку.
– Загорни хліб у хусточку.
Онук загорнув.
– Так і неси цей шматок хліба до хати, поклади його поруч зі своїми книжками. Хай лежить він доти, доки ти виростеш і народяться у тебе діти. Заповідай тоді своїм дітям і внукам, що хліб – це святиня і знущатися над ним – великий гріх.
– Дякую вам за науку, дідусю, – тихо каже онук і несе шматок хліба в хусточці до хати.
Той шматок хліба він зберігав багато літ. Як виросли його два сини й стали розуміти, що таке праця і честь, він сказав їм:
– Найдорожча цінність – хліб. Його виростив ваш прадід. Бережіть і шануйте хліб, – бо то праця людська.
ВІРШІ ПРО ПШЕНИЦЮ
Він виріс із зерниночки,
З тоненької билиночки.
Вітри блакитні віяли,
А хмарки дощик сіяли.
Волоссячко пишається,
На сонці наливається,
І під вітрами буйними
Шумить, шумить воно.
Ой, буде втіха кожному,
Хто виростив і виходив
Це золоте зерно!