Цикл уроків за повістю М.Стельмаха "Гуси-лебеді летять"

 

 

 

 

Цикл уроків

з української літератури

за повістю Михайла Стельмаха

„Гуси-лебеді летять”

7 клас

 

 

 

 

 

 

 

Урок  № 22

Тема.   Михайло Стельмах. Автобіографічна повість про дитинство.            

              „Гуси-лебеді летять”

Мета:

• ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом  М.Стельмаха, з’ясувати особливості автобіографічної повісті;
• опрацювати ідейний зміст І та ІІ розділів повісті;
• розвивати естетичні смаки учнів, увагу, спостережливість, уміння творчо мислити, грамотно висловлювати свої думки, враження;
• розвивати навички виразного читання , переказування тексту, виділення головних епізодів твору;
• активізувати словник школярів;
• виховувати почуття пошани до творчості М.Стельмаха, любові до рідної культури, пунктуальність, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

 

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: портрет М.Стельмаха, бібліотечка його творів; дидактичний    матеріал                                              

                             ( тестові завдання, картки), ілюстрації до повсті.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання.
2. Завдання на повторення.

Випадково переплутались художні засоби та їх визначення. Допоможіть розібратися.

добрий ( чоловік)

голодний як вовк

душа вилазить

з димом пустити

спасенна ( думка)

замакітрив

почервонів, мов буряк

 

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

 

1. Слово вчителя з елементами бесіди.

 

Про життєвий і творчий шлях Михайла Стельмаха.
 

  Михайло Панасович Стельмах народився в селі Дяківці на Вінниччині. Першою пробудила в хлопчика любов о рідної землі мати – Ганна Іванівна, про яку він так писав у автобіографічній повісті „Гуси-лебеді летять”: „В її устах і душі насіння було святим словом. І хоч не раз вона нарікала на свою мужицьку долю з її вічними супутниками нестатками й злиднями, проте нічого так не любила, як землю. Мати вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік, що вона може гніватись і бути доброю, і на самоті тихенько розмовляла з нею...” З особливою ніжністю згадував письменник батька, Панаса Дем’яновича, діда Дем’яна – колишнього кріпака, філософа, талановитого майстра; бабусю, яку любив понад усе; дядька Миколу, якого по-вуличному звали Бульбою, - цих  простих, добрих, чесних і невтомних людей, серед яких минуло дитинство Михайлика. З дитячих років запали в душу хлопчика народні пісні, казки, думи, легенди. А ще полюбив малий Михайлик книжку. „Якось я швидко самотужки, - згадував письменник, - навчився читати і вже, на мої 9 років, немало проковтнув добра і мотлоху, якого ще не встигли докурити в моєму селі”. Та найбільше його захопили дві книжки – „Кобзар” Тараса Шевченка і „Тарас Бульба” Миколи Гоголя. Перші літери хлопчик вивів виструганою з кленової гілочки ручкою і бузиновим чорнилом. Коли Михайлику виповнилося 9 років, його віддали до школи. Хлопчик на той час вмів уже читати і писати, тому його відразу прийняли до другого класу. Сім’я постійно відчувала матеріальні нестатки, жити було важко, вчитися теж. На всю родину Стельмахів були одні чоботи, тому часто взимку батько носив Михайлика до школи на руках, загорнувши його у якусь теплу одежину. Після закінчення початкової сільської школи Михайло Стельмах вступив до школи колгоспної молоді, а в 1928 році оголосив молодіжну бригаду з колишніх наймитів. Від  зорі до зорі він працює у полі, а в душі плекає мрію: бути учителем. Спершу майбутній письменник навчається у Вінницькому педагогічному технікумі, а в 1933 році перший у Дяківцях закінчив Вінницький педінститут. Дві зими учителював у школах рідного Поділля, збирав усну народну т творчість, пробував писати. Перші його поезії надруковано  в 1936 році.

Краю мій зелений, вічная дорога,

Та безсмертник в полі, в небесах гроза –

Припаду я серцем до твого порога,

Як твоя кровинка, як твоя сльоза.

 Загальне визнання принесли письменникові романи „Велика рідня” та „Кров людська – не водиця”. Цілу бібліотеку складають книжки Михайла Стельмаха для дітей: „Жнива”, „Колосок до колоска”, „Живі огні”, „Як журавель збирав щавель”,  „У бобра добра багато” та ін. Заслуговує на увагу казка про кмітливу дівчинку „Маленька Оленка”.

Роман „Чотири броди” відзначений Державною премією України ім.Тараса Шевченка. Крім поезії та прози, писав сценарії для кінофільмів, п’єси. Помер письменник на сімдесят другому році життя 27 вересня 1983 року.

 

2. Теорія літератури

Автобіографічний твір.

Автобіографія  ( від грец. сам, життя, пишу)- опис автором свого особистого життя; художній життєпис. Від мемуарів або щоденника відрізняється наявністю елементів вимислу та узагальнення. Якщо у художньому творі автор використовував події свого особистого життя як вихідний матеріал, опрацьований ним, такий твір називається автобіографічним

Символ  - предмет або слово, яке умовно виражає суть певного явища ( скажімо, хліб-сіль – символ гостинності). Предмет, тварина, знаки стають символами, коли їх наділяють додатковим, винятково важливим значенням ( наприклад, хрест – символ християнства, а свастика – символ фашизму).

 

3. М.Стельмах „Гуси-лебеді летять” ( 1963 рік)

 - Передумова написання тексту.

Дійшовши свого полудня віку, Михайло Панасович Стельмах написав повість про власне дитинство. Роботу над нею письменник датував 1963 – 1964 роками. Проте спогади про все, що було відчуто і пережито в ранні літа, які поминули в селі Дяківці, пам’ять про рідних і односельців, про події, що пройшли колись перед очима, видно, взяли в полон надто сильно. Отож, у 1966 році з’явилася ще одна автобіографічна повість „Щедрий вечір”, у якій знову ожили добре знайомі читачам герої попереднього твору. Цю повість М.Стельмах присвятив своїм батькам – „з любов’ю і зажурою”.

 

-  Події, які відображені у творі.

Тільки-но відлютувала громадянська війна. Через село хвилями прокочувалися червоні козаки, гетьманці, січові стрільці, петлюрівці, пройшло, відступаючи, військо Пілсудського. У лісах ще блукають ті, кого голова комнезаму дядько Себастьян називає бандитами. З Херсонщини прибивається виснажена жінка з дитиною, - там голод. Про голод у південних селах говорять дядьки у своїх стихійних „політбесідах”, згадуючи і про підступну „багряницю”, Антанту, розруху. „Робот панам” вони вже дали – поміщицькі маєтки , економії розгромлено. Незаможники тепер ведуть суперечки про землю, їм нарізають ділянки з колишнього панського поля.

 

 

 

 

- Герої твору, їх розподіл

полюс добра	полюс зла
Михайлик, мати й батько, дід і баба	улесливий кар’єрист Юхрим Бабенко
попова наймичка Мар’яна
дівчина Люба	„скупий рицар” дядько Володимир
кобзар Левко
майстер на всі руки дід Дем’ян	дядько Сергій з його „темною душею”
дядько Себастіян

 

Тема повісті: зображення  життєвої долі українського села першої половини ХХ століття, епізодів з власного дитинства.

Ідея : автор закликає уміти бачити красу, любити рідну землю, „щоб люди мали людяність у серці, хліб на столі і не журились”.

Особливості твору: розповідь від першої особи; автобіографічність; символічний образ гусей-лебедів; зв’язок з народознавством; наявність ліричних відступів ( розмірковування хлопчика над власними вчинками, поведінкою інших людей, сприйняття ним оточуючого світу; розповідь про минулу життя інших героїв).

 

4. Опрацювання першого розділу твору

- Вступне слово учителя.

Повість розпочинається хвилюючою картиною: „прямо над нашою хатою пролітають лебеді”. Лебеді на білих крилах приносять весну і життя. Щоб повернути лебедів, Михайлик хоче стати чародієм. Замислюється над „таємничим словом” , а навколо „починає кружляти видіння казки, її нерозгадані дороги, дрімучі праліси і ті гуси-лебеді, що на своїх крилах виносять з біди хлопця”.

- Виразне читання учнями окремих епізодів розділу.

Тема: відображення приходу весни. Її вплив на життя селян; знайомство з Михайликом , його родиною.

Ідея: возвеличення краси природи; вміння іі розуміти і цінувати.

Основна думка: дитинство – вік, коли формується майбутня людина, і тому так важливо навчити її любити, розуміти і цінувати довкілля.

 

К                      ЕКСПОЗИЦІЯ     розповідь діда Михайлика про прихід

О                                                       весни і ключі сонця.

М

П                      ЗАВ’ЯЗКА             бажання хлопчика зрозуміти те, що

О                                                       відбувається навесні.  Зустріч з дядь-

З                                                        ком Себастіяном

И                     КУЛЬМІНАЦІЯ   отримання родинного листа від батька 

Ц                                                      Михайлика

І

Я                     РОЗВ’ЯЗКА           прогулянка хлопчика з Петром до лісу 

- Сюжет І розділу

   Розповідь діда Дем’яна про ключі, що є у сонця, якими воно „відімкне землю”. Незадоволення матері поведінкою Михайлика. Бабуся і онук у церкві. Сприйняття Михайликом картини Страшного суду під час перебування в церкві. Розмова Михайлика з дядьком Себастьяном. Розповідь про життя дядька Миколи. Читання дядьком Миколою листа від батька, у якому сповіщалося, що він живий і здоровий, передає низький уклін усім родичам. Михайлик з дозволу матері вирушає на прогулянку до лісу. До нього залучається і Петро.

- Бесіда за питаннями „Чи уважний ти слухач?”

* Як письменник описує рідну місцевість?

* Які зміни будуть відбуватися у природі з приходом весни?

* В чому ж призначення сонця на землі, на думку діда Дем’яна?

* За що мати частенько сварилася на Михайлика?

* Як діти раділи приходу зими?

* Якого покарання і за що зазнав Михайлик від мами?

*Для чого бабуся повела Михайлика до церкви?

* Чим титар відрізнявся від багатьох інших жителів села?

* Що побачив Михайлик у церкві на картині грізного Страшного суду?

* Як мати Михайлика висловлювалася про листа, якого було отримано від чоловіка?

* Чим займалися мешканці села, у якому жив Михайлик?

* Як дядько Микола пережив голодний 1933рік?

* Чому люди говорили, що дядько Микола знайшов перо жар-птиці?

* Яким чином дядько Микола характеризує свій соціальний стан?

* Про що батько написав листа?

* Чому Михайликові хотілося, щоб батько швидше повернувся додому?

Через що Михайлик водночас любив ліс і побоювався його?

5. Опрацювання ІІ розділу повісті

- короткий переказ тих епізодів, які сподобалися.

Тема: зображення Михайлика, який прагнув отримати книгу для читання, навіть якщо для цього необхідно було потайки взяти у матері гарбузового насіння.

Ідея: возвеличення любові до читання, до людини, яка потребує підтримки, допомоги ( жебраки); засудження жадності, підступності.

Основна думка: лише той вартий поваги серед людей, хто розуміє їх і допомагає їм.

 

Бесіда за питаннями

Учні по черзі витягають аркушик з написаним запитанням

• Через що Михайлик не вважав себе ледачим?
• Якими художніми творами захоплювався хлопчик?
• За що батько хвалив Михайлика?
• Як Михайлик ставився до того, хто зневажав селянина?
• Що свідчить про любов хлопця до читання?
• Як на селі ставилися до нечистої сили?
• Яким чином Михайлик зробив свій каганець?
• До чого прагнув Юхрим Бабенко?
•  Яким насінням була „багата” мати хлопчика?
• Якою у творі зображена жінка-жебрачка вз сиеном?
• Чому Михайлик н пожалів насіння для хлопця-жебрака?

V. Підбиття підсумків уроку

 

Як бачимо, у житті головного героя Михайлика важливу роль відіграють мрія, фантазія.

1. Пропоную зіграти в інтерактивну гру „Мікрофон”.

Продовжити фразу

Коли б я була чарівницею ( чарівником) я б ....

2. Зробіть висновок про те, чим схожі і чим відрізняються мрії дітей нинішніх та тих, що жили за часів дитинства Стельмаха. Висловіть свою думку про те, добре це чи погано.

 

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

 

VII. Домашнє завдання

Опрацювати зміст 3, 4 розділів повісті М.Стельмаха „Гуси-лебеді летять”; підготувати малюнки з коментарями до них на тему” Чаруюча краса природи очима Михайлика”

 

 

 

Урок №  23

Тема.     Михайло Стельмах.„Гуси-лебеді летять”. Єдність світу природи 

       і світу дитячої душі

Мета:

• продовжити знайомити школярів із змістом твору, зокрема його ІІІ, IV розділами;
• дослідити, як утворі поєднується світ природи зі світом головного героя твору у його вчинках, поведінці, роздумах, переживаннях;
• допомогти учням усвідомити ідейно-художню привабливість твору, його виховне значення;
• розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, спостережливість, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження, бажання навчитися та пізнавати нове, цікаве, захоплююче, життєво необхідне;
• виховувати почуття пошани, поваги до, любові до рідної літератури, її митців; пунктуальність, інтерес до наслідків власної праці; домогтися розуміння того, що людина – мудрий друг і охоронець природи.

Тип уроку:  комбінований.

Обладнання: підручник, портрет письменника, дидактичні матеріали.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Огляд малюнків учнів до твору М.Стельмаха „Гуси-лебеді летять” на тему „Чаруюча краса природи очима Михайлика”. Учні демонструють свої малюнки з відповідним коментарем.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Учням пропонується об’єднатися у дві групи і виконати завдання

І група ( завдання середнього рівня).

Розгадування кросворду „Сторінками життя М.Стельмаха.

						1М	А	Т	И
2Ч		О	Б	О	Т	И
					3Ю	Х	Р	И	М
	4К		О	Б	З	А	Р
				5П	Е	Й	З	А	Ж
		6Г	О	Г	О	Л	Ь
		7В	І	Н	Н	И	Ц	Ь	К	А
			8К	А	З	К	А

По горизонталі:

1. Про кого Михайлик писав: „В її устах і душі насіння було святим словом”
2. Михайлик повсякчас мріяв про те, щоб у нього були...
3. Ім’я героя, в якого Михайлик за чотири склянки гарбузового насіння хотів отримати книгу для читання.
4. Книга, якою ще малим захоплювався письменник.
5. Опис природи.
6. Найулюбленіший письменник Михайлика.
7. Область, де народився М.Стельмах.
8. Жанр твору М.Стельмаха про кмітливу дівчинку „Маленька Оленка”

По вертикалі:

 Як звали головного героя твору М.Стельмаха „Гуси-лебеді летять”?

ІІ група ( творче завдання)

На матеріалі ІІ розділу повісті, знайти епізод ( прочитати, розповісти) який би яскраво проілюстрував народні прислів’я та приказки:

- Шила в мішку не втаїш ( Правда завжди випливе)

( Коли з кишені Михайлика разом із щавлем випало дві насінини)

- Праця облагороджує душу людини

( Михайлик орав разом із батьком)

- Грамотний – видющий і на все тямущий.

( прагнення Михайлика до читання, до знань)

- У нього не розживешся і серед зими льоду.

( Коли жадібний і жорстокий односелець Михайлика не дав шматка хліба голодній жінці та її сину).

 

2. Бесіда за питаннями

• Дайте визначення поняттю „пейзаж”. Яка роль пейзажу в творах художньої літератури?
• За допомогою Якого художнього засобу письменники відтворюють природу як живу істоту? Наведіть приклад.
• Яким чином митці літератури намагаються у своїх творах вирішити проблему зв’язку, порозуміння людини і природи? Наведіть приклад.
• Чому варто розумно користуватися природними дарами?
• Що ви відчуваєте під час відпочинку на природі?

 

ІV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів.

 

V. Основний  зміст уроку.

1. Вступне слово учителя.

    Серед мальовничої природи Прибужжя минали дитячі та юнацькі роки письменника. Тут відкрилася йому поетична краса природи, таємниця людського життя.

     У творі дуже виразно звучить мотив шанування природи. Людина – її добрий і мудрий господар, який повинен любити й оберігати її красу.

2. Евристична бесіда 

• Як Михайлик був зачарований весняною красою, зокрема політом гусей? Про що це свідчить?
• Чому він „розумів” природу?
• Хто і яким чином допомагає Михайлику сприйняти довкілля?
• Чому для хлопчика природа – це казка?
• Чим саме лебеді захопили Михайлика?
• Як хлопець ставиться до свійський тварин?
• Через що Михайлик дуже полюбляє ліс, багато часу перебуває в ньому?
• Чим пояснити те, що Михайлик сприймає природу, її красу по-особливому, душею?
• А як ви ставитесь до природи? Чи не завдаєте їй шкоди? Чи оберігаєте природу від людей, які бездумно нищать її?

3. Цитатний матеріал.

„Повість М.Стельмаха вся виросла на глибокій народній основі, самий її характер пов’язаний з рідною природою, з піснею і казкою”

                                                                               Юрій Луків

 

„Самий смисл буття чи не в тому, щоб жити у мудрій злагоді з природою, знати насолоду праці і поезію людських взаємин. І щоб навчитися цим дорожити, треба відчути потребу це берегти”

                                                                                 Олесь Гончар

 

„Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони летять нижче розпатланих, обвислих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів... Я придивляюсь до їхнього маяння, прислухаюсь до їхнього співу, і мені теж хочеться полетіти за лебедями, тому я підіймаю руки, наче крила...”

 

„ І цей світ тріпоче-міниться в моїх очах.... Сказав би таке таємниче слово! Я замислююсь над ним, а навколо мене починає кружляти видіння казки, її нерозгадані дороги, дрімучі праліси і ті гуси-лебедята...”

 

„Переді мною, наче  брама, розчиняється діброва, до мене живовидячки наближаються далекі тихі води і прихилені до них зорі...”

 

„І так мені хочеться піти в лісову далечінь, побачити з якогось незнайомого берега отих, наче зі срібла вилитих, лебедів. Подивитись на їхні співучі крила, що в теплому вирії захопили весну й принесли нам”

 

„... Входимо в ліс. По ньому зараз у верховітті, низом гуляють шуми. Це, видать, очікуючи весну, гомонить душа лісу. .... Я дуже люблю ліс. І люблю, коли березовий сік накрапає  із жолобка, він гарно вистукує, і присядеш навпочіпки. Також люблю напасти на лісове джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини, і люблю, коли гриби, обнявшись, мов брати, збирають на свої шапки росу, і люблю восени по коліна ходити в листі, коли так гарно червоніє калина і пахнуть опеньки”.

 

„Враз я нахиляюсь до кружечка ніздрястого снігу, що зеленуватим Ковніром охопив молоденького бересклета. Щось, наче пальцем, пробило сніг, я розгортаю його і бачу ніжну, ще зачохлену голівку підсніжника. Це він відхукав дірочку в снігу і потягнувся до сонця. Виходить, уже не мертвий ліс, бо лебеді принесли на своїх крилах весну і життя!”

 

4. Опрацювання ІІІ розділу повісті.

Виразне читання учнями цікавих, на їх погляд, уривків з розділу твору.

Тема: відтворення чаруючої краси природи, гармонії її з людським життям; зображення прагнення Михайлика пізнати оточуючий його світ.

Ідея: уславлення доброти, щирості, працьовитості простих людей.

Основна думка: важливе значення у вихованні порядної людини має те оточення, у якому вона перебуває.

Сюжет. Початок літа. Михайлик вирушає до Якимивської загорожі нарвати черешень ( це йому порадила Мар’яна) і попасти Обмінну. Зустріч Михайлика з Любою, яка відкрила для хлопця таємниці природної краси. Родина була задоволена тим. Що Михайлик приніс черешень. Михайлик вирушає з дідом на рибалку.

Обговорення змісту.

Підчас обговорення використовуються клоуз-тести ( на картках)

Картка 1. Мати розбудила рано-вранці Михайлика для того, щоб... Мар’яна розповіла свій сон тітці Ганні про .... Мати Михайлика часто згадувала про.... Коняка завдала Михайликової такої шкоди....

Картка 2   Перешкодою для швидкого купування коня діду Дем’яну було....   Циган на базарі поводив себе....   Родина довго сміялася з діда ....   Михайлик з Любою спілкувалися про....

Картка 3 Теси називають Китаєм через те, що    Обов’язки Люби полягали в тому, щоб....    Михайлика вдома назвали „годувальником” , тому що    Про бабусю і дідуся Михайлик висловлювався .....

 

5. Опрацювання ІVрозділу повісті.

Тема: Михайлик прагне отримати книгу для читання, а здобувши її – не зміг зрозуміти.

Ідея: возвеличення любові до книги, намагання пізнати всесвіт, поширити свій кругозір.

Основна думка: „ ...Нам зараз головне – знати землю, знати і ділити її бідним людям”.

Учням пропонується накреслити схематично композицію розділу.

 Звернути увагу на те, що у розділі чимало ліричних відступів.

• Життя родини Михайлика у перші роки після революції;
• Рішення батьків щодо подальшого навчання Михайлика;
• Діяльність Гаврила Шевка на посаді сільського старости і голови

     волвиконкому;

• Виховання, поученія батька й дядька Себастіяна.

 

 

Обговорення змісту розділу за питаннями.

 Перехресне опитування

1. Якою у творі зображена попадя. Через що іноді її характер та ставлення до Мар’яни змінюються?
2. Як на селі люди ставилися до Мар’яни?
3. За що Михайлик полюбляв воду?
4. Якою була доля горшковоза Терентія. Як він ставився до дітей?
5. Що розповів дядько Себастіян Михайлику стосовно змісту книги „Космографія”? які дав поради?
6. Чому Михайлик у попівських хоромах відчував себе приниженим?
7. Чому попович дав Михайлику саме цю книжку?
8. По тому, як попович зберігав книжки, можна було побачити його ставлення до них. Відповідь обґрунтуйте.
9. Через що мати Михайлика вважала Біблію найрозумнішою книгою?
10. Як розуміти слова Шевка „Над шкурою дрижати – людиною не жити”?

 

VІ. Підсумок уроку

Мікрофон. „Чи хотів би ти мати собі друзів як Люба і Михайлик?” свою думку дуже стисло аргументуйте.

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів на уроці.

Життя росте лише з любові

Лишень краса людей навчає жить!

                       Дмитро Павличко

 

VІІІ. Домашнє завдання.

1. Виразно читати З, 4 розділи повісті, звернути увагу га українські звичаї , про які йдеться .
2. Відповідати на запитання 1 - 10 .
3. Дібрати додатковий матеріал про українські звичаї і обряди.

 

 

 

 

Урок №  24

 

Тема.                     Михайло Стельмах. „Гуси-лебеді летять”.

                               Звичаї, традиції українців у творі.

Мета:

• допомогти учням усвідомити значущість проблем, які порушуються у творі, їх важливість для сьогодення та ідейно-естетичну цінність;
• через художнє слово пояснити учням, як письменник намагається яскраво відобразити звичаї та традиції українського народу в повісті;
• продовжити знайомство школярів із змістом твору, опрацьовуючи його V, VI розділи;
• розвивати словник учнів, збагачувати їх мовний запас;
• формувати кругозір, світогляд;
• виховувати шанобливе ставлення людини до природи, пошану до звичаїв і традицій народу;
• прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Стельмаха, підручник, ілюстрації „Звичаї і обряди

                       українського народу”, дидактичний матеріал ( картки із

                        завданнями).

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

 

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Перевірка домашньої роботи.

 

1. Розповідь учнів про звичаї і традиції українців, які згадуються у творі М.Стельмаха „Гуси-лебеді летять” із застосуванням ілюстрацій ( без них)

 

3. Завдання для уважного читача.

Знайди правильне закінчення речень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Народознавчий конкурс

( за кожну правильну відповідь зараховується 1 бал)

1. З якою свійською твариною ходять хлопчики-колядники на різдвяні свята? ( Козою)
2. Який колір символізує радість життя і любові? ( Червоний)
3. Чому дарують яйце-писанку з трикутниками? ( на знак побажання достатку в оселі)
4. Символом сонця є ...( ружа)
5. З уведенням християнства риба символізувала ... ( Ісуса Христа)
6. На яке народне свято трави і квіти набирають найбільшої сили? (Івана Купала)
7. Якої пори року розпочинався рік у давніх слов’ян ?( Навесні)
8. Для того, щоб швидше прийшла весна, люди випікали з тіста пташок -... ( Жайворонків)
9. Який місяць багатий на весілля за народним календарем? ( Жовтень)
10. Як у різних місцевостях України називалась гілочка свяченої верби? (верба, лоза, шутка)
11. Рослина, що є символом отчого краю, нашої рідної України? (Калина)
12. Для чого в часи козаччини перед походом кожна дівчина дарувала нареченому вишиту хустку?

                                                ( Як символ вірності)

 

 

2. Бесіда за питаннями

• Який календар називається народним? У чому його призначення?
• З чим було пов’язано те, що люди намагалися протягом свого життя дотримуватися народного календаря?
• Назвіть народні свята, які вам подобаються. Чому саме вони є для вас цікавими. Відповідь обґрунтуйте.
• Які народні свята є популярними дотепер?
• Що залишилося у народних святах ще з язичницької віри?

 

ІV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів.

 

V.  Основний  зміст уроку.

                                                                             Казка вкладає в мої уста ото слово, до якого дослуховуються

земля і вода,

птиця в небі і саме небо...

 

Михайло Стельмах

1. Народознавство у творі

Слово вчителя

   Убога хатина Михайликових батьків, прикрашена вишитими рушниками й кетягами калини, три хлібини й грудка солі на столі, свячені страви у мальованих полумисках.

   Є щось язичницьке і в тому, як селяни з книг М.Стельмаха ставляться до землі, оранки, сівби, насіння й дерев, з якими вони розмовляють, як із живими. Письменник не промине нагоди, щоб показати, як жінки тіпають коноплі, прядуть, тчуть, вибілюють полотна; як урочисто проводжають плугатарів у поле на оранку; як майстровито роблять свою справу гончар чи стельмах. Призабута тепер естетика праці селянина завжди відтворюється М.Стельмахом з великою любов’ю і поезією. Він – пристрасний оборонець ладу сільського життя, всього доброго і красивого, що відтворено досвідом українського селянина протягом віків.

 

2. Зв’язок повісті з УНТ.

   У творі багато прислів’їв і приказок ( „Сто друзів – то мало, один ворог – це багато”, „Над шкурою дрижати – людиною не жити”, „Де не посій, то вродиться”), влучних народнорозмовних висловів ( „Птиця теж боса ходить і не журиться”, „Мужицька музика – ціп і коса”), фразеологізми ( „раки пекти”). М.Стельмах – великий майстер художньої деталі при змалюванні портрету, пейзажу.

3. Опрацювання змісту V розділу повісті.

Тема: зображення поваги, любові, щирості Михайлика до дядька Себастіяна.

Ідея: уславлення чуйності, доброти, віра у щасливе майбутнє.

Основна думка: наполеглива праця, прагнення і велике бажання пізнати світ роблять людину духовно багатою, розумною, грамотною.

 

Обговорення змісту розділу за питаннями, які обирають учні за номерами, перемішаними на столі.

1. Чим була багата родина Стельмахів на думку матері Михайлика?
2. Що полюбляв їсти Михайлик?
3. Якої вдачі була коняка Михайлика?
4. Яку смішну побрехеньку про веприка розповів Михайлик дядьку Миколі?
5. Через що Михайлик не вважав опеньки за гриби?
6. Яким чином хлопчик полюбляв збирати гриби? Чи вмієте ви „полювати” на гриби? У чому пролягає ця особливість?
7. про що відбулася розмова між Михайликом і Юхримом Бабенком, коли хлопець повертався з добрим врожаєм грибів?
8. Чому Антона, попівського фурмана, називали Недоламаним?
9. Як попович сприйняв прихід Михайлика? Чому? Чим пояснити те, що піп дав хлопцеві іншої, доступної для читання книги?
10.  Яким чином книга „Тарас Бульба” захопила юного читача? Які книги полюбляєте читати ви? Чи були у вас такі книги, від яких при читанні отримали таку насолоду, як Михайлик від „Тараса Бульби”?
11. Яку винагороду отримав хлопчик від дядька Себастіяна за гриби? Як до нього поставився хлопчик?
12. Як дядько Себастіян висловився Михайлику про майбутнє? Якими були слова вдячності Михайлика?

 

4. Робота над змістом VІ розділу повісті.

 

Переказ епізодів, які сподобалися учням.

Тема: зображення подвй, які стосуються Порфирія, що повернувся з банди та відступницької діяльності Юхрима Бабенка.

Ідея: вміння осмислити свої помилки і розпочати життя по-новому; засудження користолюбства, жорстокості, жаги до задоволення власних потреб за рахунок жорстокості і брехні.

Основна думка: „ Селянин має жити однією політикою – своїм клаптем землі і тим, що вродить на ньому”.

 

Скласти запитання по змісту цього розділу повісті.

 

VІ. Підсумок уроку.

 

Рефлексія.

Відповісти на питання:

• Про які звичаї та обряди ви дізналися з твору?
• Що свідчить про взаємозв’язок людини з природою?
• Чи можна вважати Порфирія негативним героєм? Свої міркування обґрунтуйте.

 

 

Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе,

Рідна віра, рідна мова,

Рідний край наш над усе!

 

VІІ.  Оголошення результатів навчальної діяльності школярів.

 

VІІІ. Домашнє завдання.

Дібрати матеріал до характеристики образів членів родини Михайлика, дядька Себастіяна та Миколи, Люби;

 

 

Урок №  25

 

Тема.                 М.Стельмах. „Гуси-лебеді летять”.

                           Символ образу гусей- лебедів. Інші образи твору

                            ( дід, батьки, подружка Люба)           

Мета:

• продовжити роботу над опрацюванням змісту повісті, зокрема звертаючи увагу на її VI,VIII розділи;
• з’ясувати символічний образ гусей-лебедів;
• схарактеризувати інші образи твору ( дід, батьки, подружка Люба);
• розвивати пам’ять, творчу уяву, логічне і абстрактне мислення, увагу, вміння спостерігати, робити висновки, формувати кругозір, світогляд;
• виховувати почуття любові, поваги до своїх батьків, рідних, оточуючих, риси доброти, порядності, чесності;
• прищеплювати пунктуальність, відповідальність за доручену справу.

 

Тип уроку: комбінований

 

Обладнання: підручник, опорний конспект „Головні та другорядні герої повісті М.Стельмаха, їхні взаємостосунки”, дидактичний матеріал.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

 

І. Організаційний момент .

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда за питаннями

• Що ви розумієте під образом-символом?
• На що необхідно звертати увагу під час характеристики того чи іншого образу твору?
• Дайте визначення поняттю „літературний герой”. Як розподіляються літературні герої у художньому творі?
• Чому навчають вас герої художнього твору? Наведіть приклад.
• Для чого автори художніх творів не завжди висловлюють власне ставлення до своїх героїв? Власну думку обґрунтуйте і доведіть.

ІІІ.  Оголошення теми, мети, завдань уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів.

 

IV. Основний зміст уроку.

 

1. Символ образу гусей-лебедів

   Повість розпочинається хвилюючою картиною.

Символ лебединої краси – неповторні, швидкоплинні роки дитинства, які роблять цей світ кращим, добрішим, досконалішим. Саме  таким його хотів бачити великий письменник Михайло Панасович Стельмах.

 

2. Характеристика образів твору.

( Учні розбилися на групи і кожна характеризує свого героя)

Дід Дем’ян

1.Цитатна характеристика.

2. Дід Дем’ян – представник старшого покоління Стельмахів

3. Портрет і зовнішність героя.

4. Риси характеру ( доброта, розум, працьовитість, веселий, відчайдушний).

5. Роль діда у вихованні Михайлика.

Питання до І групи учнів

• Яким ви уявляєте діда Дем’яна? Як його описує автор?
• Що цікавого дід розповідав Михайлику?
• Яким чином дідусь прищеплював онуку любов до природи, оточуючого світу?
• За що люди поважали діда Дем’яна?
• У чому прослідковується мудрість дідових розповідей?
• Чи був дід для Михайлика авторитетом? Свої міркування обґрунтуйте.
• Які особливості мови діда Дем’яна?  Висловіть власне ставлення до цього героя.

Бабуся

1. Цитатна характеристика

2. Бабуся – проста селянська трудівниця.

3. Зовнішність героїні.

4. Риси характеру ( добра, щира, працьовита, чуйна, богобоязлива).

5. Любов бабусі до саду.

6. Ставлення дідуся до бабусі.

7 Значення бабусі у формуванні Михайлика.

Питання до ІІ групи учнів

• Коли ви вперше у творі знайомитеся з бабусею?
• Чим найбільше полюбляла займатися бабуся? Про що це свідчить?
• До чого бабуся намагалась привчити Михайлика?
• Як бабуся ставилася до пестощів онука?
• Що, на ваш погляд, Михайлик цінував у бабусі?
• Як ви ставитесь до своїх бабусь? Чим вони нагадують бабусю Михайлика?

 

Образ батька Михайлика – Панаса Дем’яновича

1. Цитатна характеристика.

2. Батько Михайлика – лицар-хлібороб.

3. Зовнішність і портрет героя.

4. Риси характеру Панаса Дем’яновича ( добрий, працьовитий, відповідальний, чуйний).

5. Інші риси ( авторитетний серед селян; шанобливий у ставленні до рідної землі, родини; захисник інтересів простого люду).

6.Панас Дем’янович – втілення вікової селянської мудрості.

 

Питання до ІІІ групи учнів

• Яким Михайлик уявляв свого батька? Чого він очікував від нього?
• До чого батько привчав Михайлика?
• В чому проявляються батьківська турбота, піклування про сина?
• Що свідчить про батьківську самовідданість синові?
• Чи було соромно батькові за Михайлика школяра. Відповідь вмотивуйте.

 

Образ матері Михайлика – Ганни Іванівни.

1.Цитатна характеристика.

2. Ганна Іванівна – берегиня родинного добробуту і злагоди.

3 Зовнішність героїні.

4. Риси характеру матері Михайлика ( щира, добра, працьовита, уважна, справедлива, наполеглива, цілеспрямована).

5. Ставлення Ганни Іванівни до природи, городини, художніх творів, Біблії.

6. Ганна Іванівна – це образ духовно багатої, красивої, трудящої жінки-селянки.

 

Питання до І групи учнів

• До чого привчала мати Михайлика?
• Що свідчить про те, як мати постійно піклується про здоров’я своєї дитини?
• Як Ганна Іванівна прищеплює синові любов до землі-годувальниці? Наведіть приклади, посилаючись на текст твору.
• Чи була мати суворою по відношенню до свого сина?
• Як мати поставилася до сина, коли без дозволу взяв ночовки, касіння?
• Яким Ганна Іванівна хотіла бачити Михайлика у майбутньому? Чи відчуваєте ви теплоту, ласку, лагідність своїх матерів по відношенню до себе? В чому це виявляється?

 

Образ подружки Люби

1. Цитатна характеристика.

2. Люба – подружка Михайлика.

3. Риси характеру Люби ( щедра, добра, чуйна, лагідна, працьовита, турботлива)

4. Любов героїні до природи.

5. Люба – гарна співачка.

6. Значення образу подружки Люби.

 

Питання до ІІ групи учнів

• Де вперше Михайлик зустрічається з Любою?
• Як Люба ставиться до Михайлика?
• Про що свідчить обізнаність Люби у природному середовищі?
• За що, на ваш погляд, героїня поважає і любить Михайлика?
• В чому виявляється любов дівчини до природи?
• Чому Люба дорожить дружбою з Михайликом?
• Яке значення має Люба на формування позитивних рис характеру в Михайлика?

 

Образ дядька Себастіяна

1. Цитатна характеристика.

2. Дядько Себастіян – другий батько Михайлика.

3. Зовнішність і портрет героя.

4. Риси характеру ( відповідальність, доброта, справедливість, правдивий, чесний, турботливий, щирий).

5. Прагнення героя ( допомогти бідному люду, захистити інтереси працюючих, поширити освіту серед простих селян, позбутися бандитизму).

6. Голова комбіду – борець за соціальну несправедливість.

 

Питання до ІІІ групи учнів

• За що люди, зокрема Михайлик, поважали дядька Себастіяна?
• Як голова комнезаму ставився до бандитів? Через що справа з Порфирієм була винятком?
• Чим пояснити непорозуміння голови комнезаму з Юхимом Бабенком?
• Чому Михайлик вважав дядька Себастіяна своїм першим учителем і наставником?
• Про яке майбутнє життя мріє голова комнезаму?
• З яким почуттям вже дорослий Стельмах згадує дядька Себастіяна?

 

3. Опрацювання змісту VII, VIII, IX розділів  повісті.

( переказ найцікавіших моментів, бесіда за питаннями)

V. Підсумок уроку.

Скласти сенкан „Моя школа”

 

VII. Оголошення результатів роботи школярів на уроці.

VII Домашнє завдання.

Скласти цитатний план до образу Михайлика.

Підготуватися до уроку розвитку мовлення „ Вчитися бачити красу”

 

__________________________________________________________________ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

 

ДО ПОВІСТІ  МИХАЙЛА СТЕЛЬМАХА

 

„ГУСИ-ЛЕБЕДІ ЛЕТЯТЬ”

 

 

 

 

Літературний диктант

 

Виконується письмово, кожна правильна відповідь – 1 бал

 

1. Яке диво сталося на очах у  Михайлика, коли він спостерігав за лебедями?

( вони повернулися знову)

 

2. Чому сміявся дід?

( бо Михайлик злякався , що сонце, як мама, може загубити ключі)

 

3. На чому катався Михайлик і що йому перепало від матері?

( на ночовках, босим на снігу)

 

     4.  Яке дуже сильне захоплення було у головно героя?

          ( читання книжок)

 

5. Який хліб автор називає найкращим хлібом свого дитинства?

          ( принесений з поля „від зайця”)

 

     6. До яких хитрощів удавався хлопець, щоб довше читати книжки?

          ( залазив на піч з каганцем, коли всі поснуть)

 

     7. Які слова були в устах матері святими?

          ( насіння, земля)

 

8. Хто мав „святовиду голову й бороду”, у кого поля завжди добре  роди-

ли, і тільки душа – дрімала, не зродила ніякого добра?

          ( чоловік, що пожалів для голодуючих шматка хліба)

 

9.  Що зібрав Михайлик, щоб стишити гнів матері за взяте без дозволу   гарбузове насіння?     

( щавель на борщ)

 

    10.  Чому Михайлика у школі записали у другу групу?

          ( бо він уже умів читати й рахувати)

 

    11. Як Михайлик узимку ходив до школи, не маючи чобіт?

          ( його носив на руках батько)

 

    12. Навіщо Мар’яна прийшла до Михайликових батьків?

          ( попрощатися, бо виходила заміж і виїжджала)

 

Тестові завдання до повісті

 

1. Хто Михайлику наказував: „Наука наукою, а чоботи бережи”?

А батько;                       

Б  мати;

В дядько Себастіян.

 

2. Навчаючись у школі, Михайлик вирішив написати:

А вірш;

Б нарис;

В п’єсу.

 

3. Дядько Микола, характеризуючи театр висловився:

А „стояща штука”

Б „...інтересне з переодяганням лицедійство”;

В „більшовицька вигадка”.

 

4. Квиток до театру коштував:

А чотири фунти пшениці;

Б п’ять рублів;

В глечик молока або дві паляниці хліба.

 

5. Для проведення вистави організатори театру у селян позичали:

А гроші;

Б стільці;

В знаряддя праці.

 

6. Театральна вистава мала відбутися:

А на центральному майдані села;

Б в школі;

В у приміщенні старої бібліотеки;

 

7. Миколі Гуменюку для проведення вистави необхідно було мати куль сіна,

    для цього він звернувся до:

А тих, хто не мав можливості потрапити до театру;

Б голови комнезаму;

В Юхрима Бабенка.

 

8. Спіймавши Михайлика-„зайця”, високий парубок звернувся до нього і сказав: „Я тебе пущу, але так, щоб знав...”

А „...де раки зимують”;

Б „...куди Макар телят ганяв”;

В „...де роги козам правлять”.

 

9. „Велике й урочисте слово міститься на такій крихітці паперу, на якій не  можна навіть викруглитись уся печатка”.

     Яке слово малося на увазі?

     А  партер;

     Б  резонер;

     В  контрамарка

 

10. Чим Михайлик пригостив голодних однокласників, які сховалися під театральною сценою?

А пиріжком з калиною;

Б пряженим горохом;

В шматком чорного хліба.

 

11. Усім в театрі сподобалась картина, коли:

А собака ловив відьму;

Б дівчата, пританцьовуючи, співали;

В парубок біля криниці обнімав дівчину.

 

12. Глядачі під час вистави кинулися бити актора, який

А вдарив дівчину;

Б ображав голодуючого селянина;

В відстоював інтереси бандитів, голосно про це виголошуючи.

 

К А Р Т К И

 

Картка 1 Поєднати стрілочками фразеологізм і лексичне значення до нього ( за повістю М.Стельмаха „Гуси-лебеді летять”)   перець на язиці                                                дуже бідний кум королю                                                      посилювати переживання ламати собі голову                                          не розбиратися в чомусь як мак на четверо                                            напружено думати не варить баняк                                               бути у виграшному становищі ятрити душу                                                    дотепно й влучно говорити

Картка 2 Чому, на ваш погляд, лейтмотивом твору є думка про необхідність і важливість навчання? Наведіть два-три приклади про це з твору. Чи можемо ми з впевненістю сказати, що Мар’яна в майбутньому буде щасливою? Відповідь вмотивуйте. Як про це висловлюється мати Михайлика? Глядачі під час вистави кинулися бити актора, який.....

Картка 3 Чим, на ваш погляд, пояснити особливість, специфічне сприйняття селянина змісту вистави. Чи відвідували ви театр? Якщо так, то які враження від цього мали? Висловіть думку стосовно поведінки і вчинку Михайлика, який намагався потрапити „зайцем” на спектакль. Відповідь вмотивуйте. Після відвідання театру Михайлик звернувся до вчительки, щоб та дала йому почитати, яку-небудь.....

Картка 4 Що символізує закінчення твору, коли Михайлик з Любою йдуть до школи? Яка роль при цьому приділяється польоту гусей-лебедів? Висловіть обґрунтовану думку щодо цього. Чи можна, на ваш погляд, назвати театральний спектакль професійним? Власні міркування вмотивуйте. Михайлик писав свій перший проблемний твір, коли йому виповнилося......років.

 

ГРА  „ПІЗНАЙ  ПЕРСОНАЖІВ”

 

   На переносній дошці або великій картці записуються імена персонажів повісті М.Стельмаха „Гуси-лебеді летять”.

Михайлик, батько, мати, дідусь, голодуюча жінка, дядько Микола, Люба...

Від кожної команди викликають по 2 учні, які стають спинами до дошки. В цей час ведучий ставить переносну дошку і, вказуючи на одного з персонажів, написаних на дошці, ставить запитання до класу:

• Чим подобається вам цей персонаж?
• Чим саме?
• В яких умовах він діяв?
• Які взаємостосунки з іншими персонажами?

Учні дають відповіді. Представники від команд обертаються обличчям до дошки і вказують на персонаж про якого йшла мова.

 

 

 

 

 

 

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

„ГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ГЕРОЇ ПОВІСТІ М.СТЕЛЬМАХА”

„ГУСИ – ЛЕБЕДІ ЛЕТЯТЬ”

 

МИХАЙЛИК – ЛЮБА –  ДРУЖАТЬ

МИХАЙЛИК – ДІДУСЬ – ЛЮБИТЬ ОНУКА, ВІДКРИВАЄ ЙОМУ СВІТ,   РОБИТЬ ІГРАШКИ;  ПОВАЖАЄ, ЛЮБИТЬ, УЧИТЬСЯ В НЬОГО.

МИХАЙЛИК – ГОЛОДУЮЧА ЖІНКА З ДИТИНОЮ – ПРИГОЩАЄ  

НАСІННЯМ, ЗАСУДЖУЄ ЖАДІБНОГО ОДНОСЕЛЬЦЯ;ЩИРО ВДЯЧНА ЗА ДОБРОТУ, БАЖАЄ ДОБРА.

МИХАЙЛИК – ВЧИТЕЛЬКА -  ПОВАЖАЮТЬ І ЦІКАВЛЯТЬСЯ

МИХАЙЛИК – МАР’ЯНА -  ПРИЯЗНО СТАВЛЯТЬСЯ ОДИН ДО ОДНОГО

МИХАЙЛИК -  ДЯДЬКО МИКОЛА – ПОВАЖАЄ РОЗУМ, ПОЧУТТЯ ГУМОРУ У ХЛОПЦЕВІ.

МИХАЙЛИК – БАТЬКИ – ЛЮБИТЬ, ПЕРЕЖИВАЄ ЧЕРЕЗ СВОЮ  ПОВЕДІНКУ, НЕПОСЛУХ; ЛЮБЛЯТЬ, ПІКЛУЮТЬСЯ, ДБАЮТЬ ПРО ОСВІТУ, ПРО МАЙБУТНЄ, ОБЕРІГАЮТЬ.

 ВИСНОВОК

 У головного героя з усіма рідними, близькими і навіть незнайомими добрі взаємостосунки, побудовані на засадах любові, поваги, милосердя, товариськості.. Єдина людина, яку Михайлик не поважає, - жадібний і жорстокий односелець, що не дав шматка хліба голодній жінці та її хлопчику, прогнав собаками. Автор на віть не називає його імені.

Гра  „Визнач правильне твердження”

 

Завдання: відповідаючи „Так” чи „Ні”, намагайтеся посилатися на текст твору для підтвердження власної думки. 

 

1. Ганна Іванівна полюбляла читати Біблію і намагалася прищепити до неї інтерес Михайлику. ( Ні)

 

2. Дідусь Дем’ян зробив для свого онука вітряк. ( Так)

 

3. М.Стельмах присвятив автобіографічну повість дядьку Себастіяну. (Ні)

 

4. На думку діда Дем’яна, найдорожчим для бідного селянина є земля, подружня вірність і пісня. (Так)

 

5. Дядько Себастіян не дозволив Михайлику потрапити на спектакль, оскільки хлопець не мав грошей . (Ні)

 

6. Навчаючись у школі, Михайлик починає писати п’єси. (Так)

 

7. Люба поважає Михайлика, оскільки він допомагає їй збирати у лісі гриби, ягоди, горіхи. (Ні)

 

8. Оскільки Михайлик не мав чобіт, то батько взимку носив його до школи на руках, замотавши у кирею. (Так)

 

9. Панас Дем’янович на селі бкв гарним ковалем і майстром з виготовлення вітряків. (Ні)

 

10.  Для Ганни Іванівни книги – це поле і хліб, квіти і трава, сад і город.

     ( Так)

 

11. Дядько Себастіян воював з нечистою силою. (Ні)

 

12. Михайлик не виявляв бажання вчитися, бо вважав науку нудною, нікчемною справою. (Ні)

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЛЕКСІЯ . УТВОРІТЬ ЛОГІЧНІ ПАРИ

 

1  Дядько Микола	А Втілена ота вікова селянська мудрість і доброта, що так характерна для простих, чемних трудівників-хліборобів.
2  Бабуся	Б Дуже любить сад, доглядає і уболіває за ним.
3  Дядько Себастіян	В Лісова царівна, яка знає дуже багато таємниць  природи.
4  Ганна Іванівна	Г Найбільша захисниця краси, берегиня, у праці знаходила свою найкращу радість.
5  Юхрим Бабенко	Д Людина революційного гарту і щедрої душі.
6  Люба	Е Дотепний жартівник, жив хоч і бідно, зате весело.
	Є Хотів у Михайлика виміняти гриби на „Пригоди Тома Сойєра”
	Ж Допомогла головному героєві твору взяти у попа книжку для читання.

 

Ключ: 1 – Е, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г, 5 – Є, 6 – В.