Цивілізаційні центри Давнього Сходу в часі та просторі

Тема - Цивілізаційні центри Давнього Сходу в часі та просторі

ГР1

Мета: ознайомити учнів з поняттям цивілізація;розповісти як виникли перші цивілізації; формувати вміння аналізувати історичні події та факти; розкривати зміст історичних понять; виховувати толерантність, пошану до історії різних народів, бережне ставлення до пам’яток культури та історії;виховувати інтерес до історії давнього часу.

Очікувані результати: Після уроку учні зможуть:пояснювати поняття цивілізація;розповідати як виникали перші цивілізації;формувати та аналізувати історичні події та факти;розкривати зміст історичних понять.

Хід уроку

1.Організація навчальної діяльності

2. Актуалізація опорних знань

Міркуємо  стр. 43

Роздивіться ілюстрації та прочитайте текстівки до них. Чим ці пам’ятки істотно відрізняються від тих, що є надбанням первісних людей? Які ознаки вказують на те, що суспільства, які створили ці пам’ятки, були цивілізаціями?

3. Мотивація навчальної діяльності

Розповідь вчителя

На попередніх уроках ми з вами з’ясували, який цікавий і важливий шлях пройшли наші предки від відокремлення з тваринного світу до появи землеробства, скотарства та ремесла. Увесь цей час люди залежали від природи. Життя первісних людей по всьому світу було в цілому схожим. Але протягом IV-ІІ тис. до н.е. людьми були зроблені відкриття. Із завершенням епохи первісності в людському суспільстві розпочався період, названий вченими історією Стародавнього Сходу. Саме в цій частині світу виникли перші цивілізаційні осередки, які визначали новий етап розвитку людства. Цивіліза́ція — людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу має стійкі особливі риси в суспільній організації, господарстві та культурі, спільні духовні цінності, ідеали, світогляд.

1. Хто і коли відкрив перші цивілізації Давнього Сходу?  стр. 43-45

Творцями перших цивілізацій на Землі стали народи, які заселяли долини великих річок - Нілу, Євфрату, Тигру, Інду, Хуанхе. Ці території Північно-Східної Африки та Азії розташовані на схід та південний схід від Європи. Саме тому в розповідях про історію розвитку людства на цих землях послуговуються поняттям «Давній Схід».

Історія Давнього Сходу бере початок від появи наприкінці IV тис. до н. е. держав у нижній течії річок Євфрат та Тигр у Передній Азії - так називають західну частину Азії, що простягається на схід від Середземного моря. Майже одночасно постала держава в долині річки Ніл у Північно-Східній Африці. У другій половині III тис. до н. е. виникла держава в долині річки Інд у Південній Азії, а в середині II тис. до н. е. - у долині Хуанхе на Сході Азії.

У 1922 р. в одній зі скель Долини Царів виявили східці, що вели до замурованого входу. Археологи зайшли через пролам у гробницю і побачили коридор, який вів до другого замурованого входу Так було відкрито гробницю Тутанхамона, який жив у XIV cm. до н. е. Поховання складалося з кількох приміщень, у яких збереглося багато цінних речей. Серед них - золотий трон Тутанхамона та кілька скринь. В одній скрині містився кам’яний саркофаг з мумією фараона. Обличчя мумії закривала золота маска - чи не найвідоміший зі скарбів Давнього Єгипту.

У кожної цивілізації є свої відкривачі-дослідники. Одним з них став Жан-Франсуа Шампольйон. Він у 1822 р. зумів розшифрувати написи на Розетському камені, завдяки чому стало можливим читати давньоєгипетську мову. Згодом Шампольйон очолив відділ єгипетських пам’яток у Луврі та посів кафедру єгипетської історії та археології в Королівському колегіумі в Парижі. Так починалося наукове вивчення єгипетської цивілізації.

У першій половині XIX ст. дослідники виявили залишки міст біля річок Тигр і Євфрат. Серед знайдених пам’яток було багато глиняних табличок, помережаних клинописом - так називають тип письма, знаки в якому подібні за формою до клинків. Слава розшифрування цього письма належить двом дослідникам. Німецький філолог Георг Фрідріх Гротефенд заклав основи дослідження клинопису. 1802 р. він розшифрував частину написів, знайдених у давньоперській столиці Парсі. Справі прочитання давньоперських, вавилонських та ассирійських писемних пам’яток прислужився й британський мовознавець Генрі Кресвік Роулінсон.

У 1899-1917 рр. німецькі археологи на чолі з Робертом Кольдевеєм проводили дослідження у Вавилоні. Їм пощастило розкопати парадний в’їзд у місто - Ворота богині Іштар, залишки Вавилонської вежі, палац царя Навуходоносора II та багато інших пам’яток.

Сформулюйте за текстом запитання для обговорення в загальному колі, які починаються словами Хто? Що? Де? Коли? Чим? Як? Чому?

Це цікаво!

Торговельні контакти перших цивілізацій були досить широкими. Продукти землеробства і скотарства обмінювали на ремісничі вироби та інші продукти і ресурси, які іноді привозили за сотні, а то й тисячі кілометрів. Існували народи, для яких головним заняттям з-поміж інших була торгівля. Наприклад, давні фінікійці, які жили на узбережжі Середземного моря, перетворили свої міста Тир, Бібл, Сидон та ін. на великі торговельні центри. Продаючи вина, маслинову олію, пурпурні тканини, скляний посуд, фінікійці прославилися як успішні торговці і найкращі мореплавці тогочасного світу. Їм навіть вдалося на своїх кораблях обітнути Африку вздовж західного берега!

Окремі члени громад, як правило вожді племен, використовуючи свою керівну роль, накопичували багатства і підпорядковували собі інших членів громади. Так сформувалася соціальна нерівність, за якої одні члени суспільства займають більш привілейоване становище порівняно з іншими. Так формувалася соціальна нерівність, різні групи суспільства мали різні права та можливості. Часто влада правителя оголошувалася священною (такою, що була дана богами). Очевидно, так було задумано, щоб пошана до богів змушувала громаду коритися владі. Прагнучи довести могутність і зберегти пам’ять про свою велич для наступних поколінь, правителі будували храми, палаци, гробниці.

Зростання чисельності громад, потреба регулювати відносини між людьми та керувати господарством зумовило формування особливої групи людей – чиновників, що допомагали правителю управляти державою. Управління здійснювалося на основі визнаних правил, які згодом назвали законами. Спочатку вони існували в усній формі, але від часів царя Хаммурапі (правитель Вавилона в 1792–1750 рр. до н. е.) закони почали записувати. Винайдення писемності близько 5 тис. років тому було надзвичайно важливим відкриттям людства. Спочатку знаки письма використовували для обліку продукції, податків і платні. Згодом люди почали записувати священні тексти, закони, міфи, діяння правителів (саме ці розповіді започаткували історичні описи).

Пізнайкам

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/L3HjkSg або кодом, здійсніть віртуальну екскурсію гробницею Менни. Спираючись на побачене, поясніть крилатий вислів «Усе на світі боїться часу, але час боїться пірамід». – стр. 45

Запитання

Як деталі пам’ятки свідчать про знання та вміння давніх єгиптян?

Обговорюємо

Чому відкриття пам’яток Давнього Сходу нерідко обростало таємничими деталями, породжувало міфи та легенди? Поділіться припущеннями, з чим це пов’язано. (Відкриття пам'яток Давнього Сходу обростало таємничими деталями через брак знань про ці культури, що дозволяло розвиватися міфам, а також через захопливий характер самих відкриттів, які часто відбувалися в незвичних умовах. Також впливали надзвичайні знахідки (золото, реліквії, стародавні тексти), які викликали надмірну увагу та спекуляції, а також складність і загадковість самих пам'яток (наприклад, ієрогліфи, що потребували розшифровки).

2. Де і коли виникли найдавніші держави Давнього Сходу? стр. 45-48

Перші держави на берегах річки Ніл виникли наприкінці IV тис. до н. е. Тоді існували дві держави - Верхній Єгипет (на півдні) і Нижній Єгипет (дельта Нілу). Близько 3000 р. до н. е. між Верхнім та Нижнім Єгиптом тривало протистояння. Збереглася легенда про війну Бджоли (багатого на вулики південного Верхнього Єгипту) та Очеретинки (замареної північної дельти). Перемогла Бджола, правитель якої об’єднав країну.

За легендами, першим царем, або фараоном, Єгипту став Гор-Axa. Він заснував столицю Мемфіс. Від цього правителя єгиптяни відраховують правління 30 династій, які правили Єгиптом з 3000 по 332 р. до н. е. Згадки про всіх єгипетських фараонів зібрав жрець Манефон, який жив наприкінці IV - у першій половині III ст. до н. е. в праці «Історія Єгипту». Ця книга не збереглася, проте її уривки дійшли до нас у творах інших істориків, які читали її в різні епохи. Історики відтворили події історії Єгипту від IV тис. до н. е. до 525 р., коли країна втратила незалежність й увійшла до складу спочатку Перської держави, а потім - Давньої Греції.

Робота з термінами та поняттями стр. 46

Жрець - людина, яка здійснювала богослужіння, жертвоприношення в язичницьких релігіях.

Майже одночасно з єгипетською в Передній Азії виникла інша цивілізація. Її створили мешканці Дворіччя (південна частина межиріччя Тигру та Євфрату), яких називають шумерами, а територію, яку вони заселяли, - Шумером.

Одним з перших у Шумері було засноване місто Еріду, біля нього розташовувалося місто Ур. Історики знають також про шумерські міста-держави Ларсу, Лагаш, Урук і Ніппур. Міста ворогували між собою за панування в Шумері, а ще були змушені протистояти аккадцям, які жили на півночі Дворіччя і зазіхали на сусідні території. Згодом аккадці захопили шумерів й об’єднали все Дворіччя під своєю владою.

Після падіння Шумеру невеликі міста-держави, які існували на його теренах, без упину воювали, запрошуючи до своїх армій найманців. Зазвичай це були військові загони із Сирійського степу - племена скотарів-семітів, яких називали амореями. Згодом командири цих найманців перехопили владу і почали розбудовувати свої держави. Так близько 1894 р. до н. е. створено державу зі столицею у місті Вавилон (аккадською мовою «ворота бога»). Місто населяли переважно аккадці. Амореї злилися з місцевим населенням, перейнявши його мову і традиції. Тож Вавилонське царство у II тис. до н. е. продовжило історію шумерів та аккадців.

У II тис. до н. е. на східному березі Середземного моря оселилися племена, які пізніше греки назвали фінікійцями, а їхню країну - Фінікією, Вони закладали міста-порти, кожне з яких було самостійною державою і мало своїх правителів, закони, армію та флот. Найвідоміші з них - Бібл, Tip і Сидон. Фінікійці увійшли в історію завдяки своїм винаходам, торгівельним зв’язкам та розвиненим ремеслам.

У середині II тис. до н. е. з Дворіччя на землі Палестини (Ханаану), що в південній частині Східного Середземномор’я, прийшли скотарські племена євреїв (інша назва - ізраїльтяни). Тривалий час право проживати на цих теренах вони виборювали у войовничих філістимлян. Євреї перейшли до осілого способу життя, опанували землеробство і скотарство, почали виплавляли залізо, будували міста. У середині XI ст. до н. е. утворилася держава - Ізраїльсько-Юдейське царство зі столицею в Єрусалимі.

Перші держави та міста на Півдні Азії виникли в долині річки Інд у XXIII-XVIII ст. до н. е. У 20-х роках XX ст. там розпочалися великі археологічні розкопки, було відкрито стародавні поселення Мохенджо-Даро та Хараппа. На сьогодні відомо понад тисячу поселень індської цивілізації.

Археологічне дослідження держави, що виникла в долині річки Хуанхе на Сході Азії, також розпочалося на початку XX ст. У 20-30-х роках учені розкопали місто Шан - центр першої китайської держави, яка виникла в середині II тис. до н. е. Відтоді виявлено рештки понад 50 палаців, храмів, гробниці імператорів, поховання заможних і пересічних жителів та велику кількість пам’яток старовини. Усе це дає дослідникам ключі для вивчення історії Давнього Китаю.

Завдання

1.               Які хронологічні межі історії Давнього Єгипту?  (Історія Давнього Єгипту охоплює період приблизно з V тис. до н. е. (додинастичний період) до 30 р. до н. е., коли Єгипет був завойований Римом, що поклало край його самостійній історії. Цей період прийнято ділити на епохи, як-от Раннє, Стародавнє, Середнє та Нове царства, які чергувалися з перехідними періодами).
2.               Хто такі шумери? (Шумери — це стародавній народ, який населяв південь Межиріччя (сучасний Ірак) у IV—III тисячоліттях до нашої ери. Вони створили одну з найдавніших цивілізацій світу, що відома завдяки винаходам писемності (клинопис), колеса, перших міст-держав, а також досягненням в архітектурі, математиці та астрономії).

3. Чим збагатили державотворчий досвід цивілізацій Давнього Сходу фінікійці? (Фінікійці збагатили державотворчий досвід цивілізацій Давнього Сходу своїм внеском у сферах торгівлі, мореплавства та розвитку писемності, створивши основу для подальшого розвитку грецької та латинської абеток. Їхній досвід був зосереджений на розвитку мореплавства та міжнародної торгівлі, а не на формуванні великої централізованої імперії.

Алфавітне письмо: Фінікійці розробили фонетичне письмо, яке стало основою для грецького, а згодом і латинського алфавітів.

Мореплавство та торгівля: Вони були вправними мореплавцями, які освоювали узбережжя Середземного моря, заснували численні торговельні колонії та сприяли розвитку міжнародної торгівлі.

Технологічні досягнення: Фінікійці удосконалили технології виготовлення скла та першими навчилися отримувати пурпур з морських молюсків.

4.               Як постало Ізраїльсько-Юдейське царство?  (Ізраїльсько-Юдейське царство постало шляхом об'єднання двох окремих царств, Ізраїльського та Юдейського, під правлінням царя Давида (приблизно 1005–965 рр. до н. е.). Після його смерті держава досягла розквіту за царя Соломона, а після смерті останнього в 928 р. до н. е. царство розпалося на дві частини: Північне Ізраїльське царство (столиця — Самарія) та Південне Юдейське царство (столиця — Єрусалим)
5.               На підставі чого вчені довідалися про перші держави Індії та Китаю? (Вчені дізналися про перші держави Індії та Китаю на основі археологічних знахідок, таких як залишки міст, артефакти, написи на кістках та панцирах черепах, а також на основі давніх текстів, що збереглися до наших днів. Ці джерела дозволили реконструювати суспільний устрій, господарство, релігійні вірування та культуру перших індійських та китайських цивілізацій.

Індія

Археологічні знахідки: Розкопки древніх міст, таких як Мохенджо-Даро та Хараппа, виявили залишки досконалої міської забудови, систем водопостачання та каналізації, а також численні артефакти,що свідчать про високий рівень розвитку цивілізації Індійської долини.

Писемність: Відкриття печаток з нерозшифрованою писемністю Індійської долини надає уявлення про систему управління та торгівлі.

Тексти: Знання про ведичний період (Веда) походять із стародавніх релігійних текстів, таких як «Ріґведа», які описують життя, вірування та соціальну структуру того часу.

Китай

Археологічні знахідки: Розкопки стародавніх поселень та гробниць, наприклад, гробниці імператора Цінь Шихуанді, виявили унікальні артефакти, зокрема знамениту теракотову армію, що свідчить про високий рівень ремісничої майстерності та організації суспільства.

Написи: Написи на кістках та панцирах черепах (оракульні кістки) є найдавнішими зразками китайської писемності і надають цінну інформацію про державу Шан, її політичний устрій, релігійні обряди та соціальну структуру.

Давні тексти: Історичні хроніки, такі як «Записи історичного характеру» С им Цяня, надають відомості про ранні династії, такі як Ся (непрямо) та Шан.

5.Закріплення нових знань

Досліджуємо

Попрацюйте з картами. 1. Покажіть на карті на с. 47  річку Ніл від першого порога до Середземного моря. Зверніть увагу, що Нижній Єгипет розташований на карті над Верхнім. Як це можете пояснити?

2.Покажіть на карті на с. 49 річки Тигр та Євфрат. 3. Визначте місце розташування Давнього Єгипту та Шумеру. Поділіться припущеннями, чому обидві цивілізації виникли на берегах річок

4. Поділіться міркуваннями, як географічне розташування Фінікії вплинуло на особливості цієї держави.

Виберіть з тексту параграфа п’ять нових для себе назв, коротко поясніть, що вони означають.

1. Дайте відповіді на запитання, винесені як назви пунктів – стр. 48

2. Витлумачте поняття: цивілізація, держава, Давній Схід, міста-держави Шумеру.

Цивілізація – це людська спільнота, яка досягла певного рівня розвитку і має спільні риси в соціально-політичній організації, економіці, культурі, духовних цінностях та менталітеті.

Держава – це особлива організація суспільства, яка управляє країною на певній території, має свої закони, армію та інші установи, щоб захищати інтереси всіх громадян.

 "Давній Схід" — це тема, яка вивчається в 6 класі, і включає в себе історію перших цивілізацій і держав, що виникли в регіонах на схід від Європи, таких як Єгипет, Месопотамія, Індія та Китай. 

міста-держави Шумеру- Міста-держави Шумеру — це самостійні міста-поселення в Месопотамії, які мали власні уряд, армію та бога-покровителя. Найбільшими з них були Ур, Урук, Лагаш, Еріду, Кіш і Ніппур, які змагалися між собою за панування.

3. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/rCUQRl4 або кодом та виконайте завдання онлайн.

Загальні висновки

Отже, суспільні зміни, що відбулися в ряді районів світу протягом IV– ІІІ тис. до н. е., засвідчили перехід людства на значно вищий, порівняно з первісною добою рівень розвитку. Саме тому цей час і називають часом появи перших цивілізацій.

6. Домашнє завдання

1. Параграф 11 стр. 43-48
2. Укладіть на лінії часу хронологічну послідовність зародження та розбудови держав у різних народів Давнього Сходу (пронумеруйте позначки та запишіть під малюнком короткі коментарі) – стр. 48

Відповідь на домашнє завдання

Ось хронологічна послідовність зародження та розвитку держав Давнього Сходу:

IV тис. до н. е.: Зародження держав на Близькому Сході (Шумер, Єгипет).

III тис. до н. е.: Розквіт Шумеру та Єгипту, формування давньоєгипетської держави.

II тис. до н. е.: Зародження Вавилонського царства, Хеттського царства.

I тис. до н. е.: Зростання Ассирійської імперії, розквіт Вавилону та Єгипту.

VI ст. до н. е.: Утворення Перської імперії.

Ця хронологія допоможе зрозуміти процес формування держав на Близькому Сході.