ЦЗ. Дії населення щодо захисту від наслідків НС техногенного соціально-політичного та воєнного характеру

Захист Вітчизни. Розділ: Основи цивільного захисту. Тема 2. Захист населення у надзвичайних ситуаціях. Заняття 3-4. Дії населення щодо захисту від наслідків НС техногенного соціально-політичного та воєнного характеру.

Навчальна мета. 1. Вивчити порядок дій при виникненні НС. 2. Ознайомитись з особливостями та вміти діяти при виникненні НС техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру. 3. Вміти практично діяти під час вивчених НС.

Навчальні питання. Захист населення при НС соціально-політичного характеру. Захист населення від НС техногенного характеру. Захист населення від НС воєнного характеру.

1. Захист населення від НС техногенного характеру. НС техногенного характеру— транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухичи їх загроза, аварії з викидом(загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на потенційно небезпечних об’єктах, інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

Техногенно небезпечні об'єкти.а – гідрологічні; б –хімічні; в –радіаційні

Головними причинами, які запускають механізм аварій чи катастроф, звичайно, через ланцюг багатьох передавальних ланок, є недостатній професіоналізм чи неадекватність психічних функцій людини, що характеризує їх як антропогенні екологічні катастрофи (АЕК). Виділяються 5 стадій (періодів) надзвичайних ситуацій:• накопичення негативних ефектів, що призводять до аварії;• період розвитку катастрофи;• екстремальний період, при якому виділяється основна доля енергії;• період затухання;• період ліквідації наслідків. Особливу небезпеку являють підприємства хімічного, металургійного, нафтогазового, енергетичного комплексів.

Різновиди НС техногенного характеру. Транспортні аварії (катастрофи). Пожежі і вибухи. Аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих ядучих речовин на об’єктах економіки (крім транспортних). Аварія з викидом (розливом) небезпечних хімічних речовин. Аварії з викидом(загрозою викидів) радіоактивних речовин

Довідка. На території України діють 4 атомні електростанції з 16 енергетичними ядерними реакторами, 2 дослідних ядерних реактори та понад 8 тисяч підприємств та організацій, які використовують у виробництві, науково-дослідній роботі та у медичній практиці різноманітні радіоактивні речовини, а також зберігають та перероблюють радіоактивні відходи.

Раптове руйнування споруд. Довідка. На сьогоднішній день в Україні тільки в основних галузях промисловості експлуатуються понад 35 млн. тонн несучих металевих конструкцій і понад 250 млн. м3 залізобетонних конструкцій, які мають значне фізичне зношення і збудовані 40-50 років тому. Сьогодні в Україні ються понад 17000 мостів. Більшість збудовано до 1961 р., розраховані на 30-40 років експлуатації, не мають відповідного нагляду та стан яких не контролюється!!!

Аварії на системах життєзабезпечення, очисних спорудах. Довідка. Досить критичне становище в країні склалося у комунальному господарстві. Сучасний стан водопровідно-каналізаційного господарства характеризується незадовільним технічним станом споруд, обладнання, недосконалістю структури управління галуззю для забезпечення її надійного та ефективного функціонування. Четверта частина водопровідних очисних споруд і мереж фактично відпрацювала термін експлуатації, понад 20 % мереж перебуває в аварійному стані, закінчився термін експлуатації й кожної п’ятої насосноїстанції. Аварія на об’єктах комунального господарства може призвести до значного забруднення поверхневих та підземних вод небезпечними та отруйними речовинами.

Гідродинамічні аварії. Гідродинамічні аварії — це аварії на гідротехнічних спорудах, коли вода поширюється з великою швидкістю, що створює загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру. Характерним для катастрофічного затоплення при руйнуванні гідроспоруд є значна швидкість поширення (до 25км/годину), висота (до 20 м) та велика ударна сила хвилі прориву, а також швидкість затоплення всієї території.

Довідка. В Україні побудовано близько 1 тис. водосховищ об’ємом понад 1 млн. м3 та 24 тис. ставків. Більшість гребель земляні (з місцевих матеріалів або намивні), і вони являють загрозу для життєдіяльності людей, які живуть вниз за течією. Виникнення катастрофічних затоплень на території держави можливе в результаті руйнування гребель та водопропускних споруд на 12 гідровузлах та 16 водосховищах річок Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець. Найбільш небезпечними щодо цього є Дніпровський, Дністровський та Південно-Бузький каскади гідроспоруд.

2. Захист населення від НС соціально-політичного характеру. Надзвичайні ситуації (НС) соціально-політичного характеру пов’язані з протиправними діями терористичного й антиконституційного спрямування: здійсненням або реальними загрозами терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об’єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв’язку та телекомунікацій, напад на екіпаж повітряного або морського судна), викраденням (спробами викрадення) чи знищення суден, захопленням заручників, встановленням вибухових пристроїв у громадських місцях, викраденням або захопленням зброї, виявленням застарілих боєприпасів.

Форми спільної діяльності людей, що склалися історично і характеризують певний тип відносин між людьми, утворюють суспільство або соціум. Суспільство — найзагальніша система зв’язків і відносин між людьми, що склалися в процесі їхньої життєдіяльності. Соціум — це особлива система, організм, що розвивається за своїми специфічними законами, які характеризуються надзвичайною складністю. У соціумі взаємодіє велика кількість людей і результатом цих зв’язків є особлива обстановка, що створюється в окремих соціальних групах, яка може впливати на інших людей, що не входять у дану групу.

2.1. Небезпека у натовпі. Психологія натовпу НС соціально-політичного характеру можуть виникнути при великому скупченні людей під час проведення будь-яких розважальних заходів: футбол, концерт популярної рок-групи. У натовпі діють свої психологічні закони. Натовп— це народ, що вийшов на вулицю. У межах однієї з найпоширеніших класифікацій прийнято розрізняти чотири різновиди натовпу: випадковий, експресивний, конвенційний і діючий.

Випадковий натовп— це чималий гурт людей, чию увагу привернула якась подія, наприклад, дорожньо-транспортна пригода (аварія).

Експресивний натовп— утворюється з людей, згуртованих прагненням спільно висловити свої почуття — радість, горе, протест, солідарність. Експресивний натовп можна побачити на весіллі чи похованні, на мітингах і маніфестаціях.

Конвенційний натовп— учасники масових розваг.

Діючий натовп та його приклади. Діючий натовп поділяється на агресивний, панічний, корисливий та повстанський. агресивний - самосуд розгніваної юрби над спійманим на гарячому злочинцем. панічний — масова втеча людей від несподіваних небезпек. корисливий – дії завжди спрямовані на оволодіння якимись цінностями чи благами. повстанським називають натовп, дії якого зумовлені справедливим обуренням проти влади, її утисків, сваволі.

Спільні риси натовпу1. Натовп — це завжди досить велика група людей. 2. На відміну від інших соціальних утворень, таких як трудовий колектив, ця група існує протягом досить короткого часу і тому не встигає розмежуватися за певними симпатіями, інтересами та виконуваними функціями. 3. Люди в натовпі розміщуються дуже щільно на невеликій площі, тобто перебувають у безпосередній близькості, що дає їм змогу підтримувати між собою зоровий і слуховий контакти, постійно отримуючи інформацію про реакції одне одного на зовнішні стимули, на слова оратора, який виступає на мітингу.

Психологія натовпу. ці спільні риси зумовлюють появу «колективної душі», що притаманнабільшою або меншою мірою всім різновидам натовпу. «колективна душа» легко здатна перевести один різновид натовпу в інший, а також створювати єдиний настроійвідчуваючи свою силу, натовп швидко радикалізується, змінює характер і направленість дій.

Людська психіка в натовпі. У натовпі особистість «розчиняється» чи принаймі помітно нівелюється. Те особисте і неповторне, що є в кожної людини, відходить на задній план. Цей процес розгортається на підсвідомому рівні. Поступаючись індивідуальністю, людина дістає ту психологічну захищеність, якої так бракує у звичайному житті. Натовп створює враження не тільки нездоланної сили, а й надійного захисту. Людина почувається в цілковитій безпеці, що часто поєднується з почуттям безвідповідальності, безкарності, вседозволеності.

Мислення натовпу. Обов’язковою умовою утворення «колективної» душі натовпу є одержання людьми інформації про реакцію одне одного на певні події чи явища. У цій величезній інформаційній системі виникає безліч збоїв, які можливо подолати шляхом спрощення того, що здатне спрощуватись, і посилення того, що здатне посилюватись. Цими двома взаємопов’язаними тенденціями — спрощенням і посиленням — значною мірою визначається психологічний профіль натовпу. Певного спрощення передусім зазнає інтелект, а посилюються головним чином емоції, почуття, переживання. Це часто призводить до паніки.

Щоб передбачити напрям подій, слід заздалегідь вжити необхідних попереджувальних заходів, запобігти можливим трагічним наслідкам, треба мати чітке уявлення про зміни, яких неминуче зазнає психіка окремої людини в натовпі.

Щоб не постраждати в натовпі, необхідно: • уникати натовпу та скупчення людей (того, хто упав затоптують на смерть); • при русі в щільному натовпі не напирати на того, хто йде попереду (бажання прискорити рух закінчиться повним затором); • намагатися уникати заторів, а головне — тих місць, де рух обмежують гострі кути, перила, скляні вітрини або столики (кращих умов, щоб бути притиснутим, розчавленим та травмованим, важко вигадати); • уникати мітингів та демонстрацій (прості громадяни ризикують більше, ніж політичні лідери); • якщо на футбольному матчі або рок-концерті ви побачили багато п’яних або сильно збуджених глядачів, треба піти раніше закінчення видовища або значно пізніше (потрапити в перші ряди такої публіки — самогубство).

2. 2. Соціальні небезпеки Соціальні небезпеки— небезпеки, що широко розповсюджуються в суспільстві й загрожують життю й здоров’ю людей. Носіями соціальних небезпек є люди, що створюють певні соціальні групи. Розповсюдження соціальних небезпек зумовлено особливостями поведінки цих людей. Соціальні небезпеки досить чисельні, наприклад, всі протиправні(незаконні) форми насилля, вживання речовин, що порушують психологічну й фізіологічну рівновагу людини (алкоголь, наркотики), шахрайство, шарлатанство, самогубство. Причини соціальних небезпек породжуються соціально-економічними процесами, що відбуваютьсяв суспільстві.

Види соціальних небезпек. Шантаж— в юридичній практиці розглядається як злочин, що полягає в загрозі розкриття, розголошення ганебних відомостей з метоюотримання якої-небудь вигоди (зиск, користь). Шантаж як небезпека негативно впливає на нервову систему. Шахрайство— злочин, що полягає в оволодінні державним або особистим майном (у придбанні прав на майно) шляхом обману або зловживання довірою. Очевидно, що людина, яка стала жертвою шахрайства, зазнає сильного психологічного стресу.

Види соціальних небезпек. Бандитизм— це організація збройних банд з метою нападу на державні та громадські установи або на окремих осіб, а також участь у таких бандах і здійснених ними злочинах. Розбій— злочин, що полягає в нападі з метою оволодіння державним, громадським або особистим майном із застосуванням насильства або загрозою насильства, небезпечного для життя і здоров’я осіб, що зазнали нападу. Зґвалтування— статеві стосунки із застосуванням фізичного насильства, погроз, з використанням безпорадного стану потерпілих. Утримання заручників — суть злочину полягає в захопленні людей одними особами з метою виконання іншими певних вимог.

Види соціальних небезпек. Наркоманія — залежність людини від прийому наркотиків. Розвиток наркоманії може настати як результат цікавості, експериментування, прийому знеболюючих та снодійних засобів. Поширенню наркоманії сприяє нездорове мікросоціальне середовище, відсутність у людини інтелектуальних і соціально-позитивних установок. У всі часи наркоманія переслідувалась.

Соціальні небезпеки. Алкоголізм— це хронічне захворювання, що зумовлене систематичним вживанням спиртних напоїв. З’являється фізична та психологічна залежність від алкоголю, психологічна й соціальна деградація, патологія внутрішніх органів, обміну речовин, центральної і периферичної нервової системи. Велика кількість нещасних випадків і аварій пов’язана із вживанням спиртних напоїв. Алкоголь впливає на нервову систему та психофізіологічні процеси навіть у тому випадку, якщо зовні поведінка людини не відрізняється від нормальної. Паління— вдихання диму деяких тліючих рослинних продуктів (тютюн, опіум). Паління тютюну — одна з найпоширеніших шкідливих звичок, що негативно впливає на здоров’я курця й оточуючих його людей, сприяє розвитку хвороб серця, судин, легень, шлунка. Тютюновий дим містить канцерогенні речовини.

Соціальні небезпеки. Терор — фізичне насильство аж до фізичного знищення. Сьогодні, мов страшна епідемія, поширюється у всьому світі неоголошена війна без кордонів — тероризм.

Тероризм. В умовах терористичної війни проводиться глибока межа між людьми різних національностей. Починаються сумно звісні пошуки ворога, які сьогодні значно полегшуються. З вуст окремих політиків, державних діячів вже лунають конкретні рецепти боротьби з терористами: від тотальної блокади до завдання «килимових» бомбових ударів по території, яка, на їхню думку, є дійсною або уявною базою терористів. Проводиться чітке визначення національно-терористичного вогнища, по відношенню до мешканців якого проводяться антитерористичні акції. Це, у свою чергу, призводить до жертв серед мирних мешканців, загибелі невинних людей та до поглиблення протирічч. Сумний досвід вирішення подібних проблем добре відомий світові — це вирішення курдської проблеми, свіжі події у Косові, Чечні та на Близькому Сході. Неможна забути трагедію «Веж близнюків» в США.

3. Захист населення від НС воєнного характеру.

3.1. Дії у випадку застосування запалювальної зброї. При потраплянні палаючих речовин на одяг чи тіло треба негайно загасити, збити полум’я самостійно чи з чиєюсь допомогою. Щоб негайно припинити дію полум’я, необхідно швидко зняти одяг та засоби захисту, на які потрапили запалювальні речовини.

• лягти на землю або іншу поверхню, яка не горить, та притиснути до неї місце горіння одягу; • якщо горить одночасно декілька ділянок одягу з двох або більше сторін, необхідно збити полум’я, перекочуючись по землі. Коли зняти одяг немає можливості, полум’я необхідно гасити наступними способами: • закрити ділянку, яка горить, грубою щільною тканиною, плащпалаткою, шапкою, брезентом, перекривши доступ до нього повітря, та загасити вогонь;• засипати місце, яке горить, піском або землею• опустити палаючу частину у воду, особливо при гасінні речовин, які займаються самостійно, та фосфору; • напалм, пірогель, фосфор гасити за допомогою вогнегасників, бажано повітряно-пінних або порошкових;

Трикутник безпеки.