День Незалежності України-2023

День Незалежності України-2023

 

 

 

 

Підготувала:

ЗВР Ясеневопільнівського ліцею 

Крстіч О.Л

 

Ведучий: Велична і свята, моя ти Україно,

Лише тобі карать нас і судить

Нам берегти тебе, Соборну і єдину,

І нам  твою історію творить

У всіх людей своя святиня

 

Ведуча. Куди не глянь і не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

А ніж земний в пустелі рай.

Нема без кореня рослини,

А  людей без батьківщини.

 

Ведучий :Народе мій, пишаюся тобою:

Моя душа  – частинка твого «Я».

Красою правди у святім двобою

Понад Майданом сонця лик сія…

Є нація! Хай знають всі у світі:

Ми є! Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить,

Співає гордо наш Державний Гімн.

 

Звучить Державний Гімн України. Всі учні виконують Гімн

 

Ведуча.  23  серпня ми відзначаємо День Державного Прапора  та 24 серпня  30 – річницю Незалежності України

 

Звучить пісня «Україна»,музика і слова Т.Петриненка

 

Ведучий.

Україно, в паростках надій,

Із широкою, як степ, душею,

В думі сивій, волі молодій -

Переймаюсь долею твоєю.

 

Ведуча.

Світло з Кобзарем сліпим несла,

Слово із кайданів визволяла,

Всім народом у пісні пішла,

Де твоїх коней не розпрягали ...

(Виконується пісня "Розпрягайте, хлопці, коні").

 

Ведучий.

Ти ж бо українка, Україно,

Як твої лелеки й журавлі,

У твоїх очах співа барвінок,

І калини гілка на чолі ...

(Виходять дівчиа в українському одязі, тримаючи в руках запалені свічки, стають на коліна).

Дівчина 1. Станемо на коліна перед Матір'ю-Україною і помолимось, як Матері Божій.

Дівчина 2. Станемо на коліна перед Матір'ю і душею засвітимось правдою, як на сповіді.

Дівчина 1. Станемо на коліна перед Україною - і виростемо духом до небес.

Дівчина 2. Свята година молитви і сповіді встає з чистоти матінки-землі і пречистого неба-батька, і зоріє у тому сяйві українська душа, і являє як молитву і сповідь у слові, і шепоче його споконвіків так довірливо тихо, що слово України чути на весь світ.

Дівчина 1. Слово тихе, а громом гримить із сивих століть. Слово сяйливе, бо з Сонця благословилося. Слово вічне, як вічна під небесами матінка-земля. Слово живе, бо зродилося з Любові. Слово сильне, бо зросло на Вірі.

Дівчина 2. Слово віще, бо несе під серцем Надію, як дитя. Слово заповітне,бо покликане здобути Волю. Слухаймо це слово душею, бо воно із пісні народу виспівалось. І в тому величному хорі, де злилося так багато тих голосів, лунає пророчо молитва Тараса.

(Дівчата виходять. На сцені Тарас).

Тарас.

Я так, я так її люблю,

Мою Україну убогу,

Що прокляну самого Бога,

За неї душу погублю!

 

Ведуча. Любов і болі народні зростили його слово і подарували йому безсмертя, і в цьому слові викарбувано заповіт любові до України.

Тарас.

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра.

 

Ведучий. Є одна Україна, як Мати Божа, цариця неба і землі, покровителька і захисниця України, і перед її образом повторимо заповітне Тарасове слово.

Тарас.

Свою Україну любіть,

Любіть її во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

 

Ведуча. Світ постав із слова, і Україна постала із слова. І те слово було Шевченкове.

Тарас.

Малого сліду не покину

На нашій славній Україні,

На нашій - не своїй землі.

І не пом'яне батько з сином,

Не скаже синові: "Молись,

Молися, сину, за Вкраїну

Його замучили колись".

Мені однаково, чи буде

Той син молитися, чи ні...

Та не однаково мені,

Як Україну злії люди

Її окраденую збудять ...

Ох, не однаково мені.

 

Ведучий. Холодної зими великий син України писав останнього вірша -прощання зі світом. А в тому прощанні - знову дума про Україну. З цією надією, вірою і любов'ю відійшов Т. Г. Шевченко у вічність.

Тарас, (повільно ідучи)

Дніпро, Україну згадаєм,

Веселі ігрища в гаях,

Могили-гори на степах –

І веселенько заспіваєм.

 

Ведуча. На веселій ноті обірвалося життя поета

(Пісня на слова Т. Г. Шевченка «Думи мої»).

 

Ведуча. Сьогодні ми відзначаємо .... річницю нашої незалежності, і так хочеться хоч на хвилину заглянути у майбутнє. Як там буде?

 

Ведучий. А це досить просто! Ось у мене в руках машина часу! Натисну вмикач - і в майбутньому!

 

Ведуча. Наша машина?

 

Ведучий. Ні, японська, на жаль ...

 

Ведуча. Що ж, спробуємо?

 

Ведучий. Прошу. Ось натискаю.

(Чути шум, писк, на сцену виходить юнак у дивному одязі).

 

Ведуча. Даруйте, а ви хто будете?

 

Незнайомець. Я? Я з майбутнього!

 

Ведуча. Спрацювала техніка!

 

Незнайомець. А що це у вас?

 

Ведучий. Машина часу!

 

Незнайомець. О! Це те, що я шукаю! Продайте!

 

Ведучий. З нагоди нашого свята я вам її дарую. Візьміть!

 

Незнайомець. Маде ін Япан... А... Японська...

 

Ведучий. Авжеж, японська!

 

Незнайомець. Ні дякую. Я шукаю найкращу. Українську

 

Ведуча. Яку?

 

Незнайомець. Не дивуйтесь! У нас в майбутньому найкращою вважається техніка з позначкою "Виготовлено в Україні".

 

Ведучий. І купують?

 

Незнайомець. Ще й як!

 

Ведуча. За долари?

 

Незнайомець. Не лише за долари, навіть гривні дають!

 

Ведучий. Не зрозумів?

 

Незнайомець. У нас у майбутньому найтвердіша валюта - українська гривня.

 

Ведуча. І скільки ж гривень за долар?

 

Незнайомець. Та ви що? У нас за одну гривню - 700 доларів на ринку дають!

 

Ведучий. І у вас ринок?

 

Незнайомець. Є ринок - все є.

 

Ведуча. І у нас ніби ринок ...

 

Незнайомець. Те, що у вас - поки що базар.

 

Ведучий. І довго у нас цей базар буде?

 

Незнайомець. Та ще буде ... Поки Ви все не перепродасте тричі ... А коли вже нічого буде продати - візьметесь до виробництва. Буде все чиєсь, приватне - буде і економія, і економіка, і ринок, і товари.

 

Ведуча. А ціни?

 

Незнайомець. Будуть ще і ціни ... Всього буде... Але вибачайте, мені пора... (Виходить).

 

Ведуча. Отакої ... Виходить, поки базар ...

 

Ведучий. Ну, це ми і без нього і бачимо, і чуємо.

 

Ведуча. Але ж, дійсно, ми українці і працювати вміємо, роботи не боїмося, а так живемо ...

 

Ведучий. Думаю, не довго ми будемо так жити, бо не одне покоління боролося за волю України, і ми зараз боремося!І матимемо її вільну та незалежну!

 

Ведуча. Всіх, хто постраждав за незалежність України, у кого поламані долі, знівечене, передчасно втрачене життя, пом'янемо нині, люди.

 

(Хвилина мовчання, звучить траурна мелодія, всі встають).

 

Ведуча. І ніщо у цім світі не втримається на неправді. Врешті, час усе розставить на свої місця.

 

Ведучий. Бо на все свій час! Час розкидати каміння канув у Лету. Інший гряде час - час збирати каміння.

 

Ведуча. І як не важко - зберемо і побудуємо нашу державу.

 

Ведучий. І хай поможе Бог!

 

 

 (Пісня "Ой у лузі червона калина ", виконують всі)

 

 

Ведуча: Кожна держава світу має свої символи. Україна не виняток. Державні символи України – Герб, Прапор, Гімн. Що ж означає державна символіка України?

 

Ведучий. Герб нашої держави – тризуб – має глибокі історичні корені, належить до часів князювання в Києві Володимира Великого. Він символізує ту ж трійцю життєтворчих енергій, що і хрест, – Мудрість, Знання і Любов, які виходять із одного джерела.

 

Ведуча: 2 вересня 1991 року над будинком Верховної Ради України було піднято синьо-жовтий прапор – символ незалежності та суверенітету нашої держави. Синій колір символізує чисте небо, мир; жовтий – достаток і працелюбність.

 

Ведучий. Пісня-  окраса української нації, завжди була з людьми: у годину радості і горя, під час роботи та відпочинку, в свята і в будні. Важко злічити, скільки пісень склав талановитий співучий наш народ – радісних і сумних, величних і жартівливих. У них втілена історія народу, відображена його душа – відверта і щира. Пісня – душа народу. Національний гімн – вищий прояв його волелюбних прагнень, духовних устремлінь. Яскравим виявом національно-патріотичних почуттів українців став вірш поета і етнографа Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Жодному нашому творові української літератури не судилася така велична і трагічна доля. Велична, бо в ньому втілена споконвічна мрія народу, здобути волю. Трагічна, бо понад століття пісню-гімн переслідували, вбивали, забороняли, та як не силкувались – не вбили. Гімн «Ще не вмерла Україна», поряд з державним гербом – тризубом і синьо-жовтим прапором, є офіційним символом держави.

 

Ведуча:  Завдання справжнього громадянина України – знати і поважати символи своєї держави, свідомо дотримуватися почестей та правил поведінки щодо державних символів у повсякденному житті та під час урочистих заходів не дозволяти глумитися над ними, гордитися незалежною, єдиною українською державою.

  

Ведучий: За цей час не одному поколінню українців довелося ціною власного життя здобувати право прийдешніх поколінь на незалежність.

Такого тривожного і разом з тим, героїчного року історія нашої незалежності ще не знала. Кожен сущий громадянин відчув ціну власної самостійності, миру та спокою у воєнні революційні лихоліття.

 

Ведуча: 1991 рік вписано в новітню історію України, як час, з якого почалася нова сторінка розвитку державності;

•      2004 рік – прояв громадянської активності під час Помаранчевої революції;
•      2013 рік – Революція гідності, що призвела до політичних та суспільних змін в Україні;
•      Літо 2014 – подвиг українських військових та добровольців у боротьбі з російськими бойовиками, які тероризують східні регіони України.

Ведучий: За. Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням це вже віддання шани найкращим,котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини,а також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу.

Наразі вже точно зрозуміло,кому ці слова адресовані,і ні в кого немає сумнівів,що ці герої – хлопці що зі зброєю в руках захищають  кордон України,лікарі які в мирний час повертають поранених воїнів з того світу,волонтери на плечах яких тримається наші хлопці на передовій.

 

Учениця:Пам’яті загиблих Героїв

Весна переходить у літо…

Чи й справді вона була?

Весна недолюблена квітами,

Коли стрілянина, війна…

Земля одягнулася маками…

Роса чом сльозою бринить?

Берези всі вітами плакали –

Життя обривала мить…

Душа калини зболіла…

Дорогами хрещені сни?

Криниця щаслива зміліла,

Бо трави у смутку лягли…

Заплаче «субота зелена»…

Чи стихне пташина в гаю?

Лиш вітер повідає клену

Про тих, хто поліг у бою

 

Учень .Пливуть гроби по морю, як човни –

По морю рук,по морю сліз і гніву.

Пливуть в човнах розтерзані сини

На хвилі молитов і переспіву.

Так ніби в жилах замерзає кров,

А потім б’є у скроні голос крові

За ти хто тихо жив, а відійшов

У дзвонах слави праведним героєм.

Пливуть човни,гойдає кожну лодь

Людська долоня,тепла і тремтяча,

Човнами править втішений Господь,

А серце розривається і плаче.

І кожна мати плаче,і пече

Їй кожна рана у чужого сина.

Стоїть Донбас і Львів – плече в плече

І разом з ними плаче Україна.

Нехай же вам, герої,віддає

Святий Петро ключі від того раю,

Де убієнний ангелом стає,

Бо він герой. Герої не вмирають.

Герої не вмирають.Просто йдуть

Із поля бою – в небо.В лицарі – зі смерті.

Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть….

Героям слава – вписано у серці.

 

Учень:Коли війна вривається у двері,
Не захистять слова й печатки на папері.
Потрібно йти, потрібно брати зброю
І право на життя відстояти в горнилі бою…

Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну.
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому…

 

 

Рідна моя Україна,великая тобі слава,
за усіх наших героїв, яких ти нам подарувала.
Україна в нас могутня,а народ все вміє й знає
й поступово тяжку кризу він візьме і подолає.
Нам потрібно всю країну мирно,гарно об”єднати
і завжди своєю силой будь-кого перемагати!
А героїв України прославляти й шанувати!!!

 

 

Ведуча: Згаси, о Боже, ти між нами чвари,

Спаси і вбережи від нових бід,

Щоб не зростали знову яничари,

Щоб в славі процвітав козацький рід.

 

 

Ведучий:  Звільни нам душі від страху й облуди,

А Україну від нових оков,

Щоби людьми вовік лишались люди,

Щоб не лилась невинна кров.

 

Ведуча: Не повтори смертельних днів кривавих

Для нинішніх й прийдешніх поколінь.

Даруй нам волю, щастя і державу,

На многії літа, даруй… Амінь.

 

Пісня « Боже, Великий єдиний»