День Соборності України

          Виховний захід

Тема.День Соборності України.                                                                    

Мета:познайомити здобувачів освіти  з походженням свята,виховувати гордість за українських людей,їхні досягнення,формувати почуття патріотизму до рідної землі,традицій та символів народу.                                                                                 

Обладнання:герб та прапор України,портрети видатних українців,оздоблення класу рушниками та калиною,шаблон .                                                                             

                                          Х ід   заняття                                                                                                   

-Сьогодні вся наша країна святкує День Соборності-22 січня.З чого все починалось і як все було,ми вам розкажемо.                                     Слайд 1.Краєвиди української землі.                                                           Легенда «Райська земля»                                                                             Коли Господь створив небо,землю і все інше,то надійшов час землю ділити.Сидить він  і ділить її і день,і другий.Прийшли до нього і німці й поляки,негри й австралійці,китайці й білоруст,якути й литовці і всі інші народи.І дав Бог кожному народові землю і сказав: «Вона ваша.Живіть на ній,господарюйте,розмножуйтеся».Коли це на третій день бачить,а до нього йдуть двоє. Підійшли й кажуть:-Боже,дай нам землю.               

 –Хто ви?-питає.                                                                                                –Ми-українці-відповідають.                                                                            –А деж ви були досі?Чого не прийшли з іншими?                                        -Та ми не хотіли перебивати іншим дорогу до тебе,Боже,не забігали наперед.                                                                                                             –У мене вже не залишилося землі.Чого ж ви такі?Що ж ви за люди?          

-Такі вже ми є.Та ми роботящі люди і добре оброблятимемо землю.Ми не злобиві і не волоцюги.А наші жінки найвродливіші в світі,і порядні,і господині добрі.Вони допомагатимуть нам доглядати землю.Дай нам її,Боже!                                                                

 -Нема вже землі.                                                                                              –Боже,ми поллємо її своїм потом,і вона добре родитиме,ми будемо захищати її і скропимо своєю кров’ю,ми назвемо її своєю ненькою і любитимемо як рідну матір,ми оспіваємо її в піснях і думах.Боже,дай нам землю!                                                                          

 Господь подивився на них:вони справді були стрункі,міцні,красиві.З їхніх очей світився глибокий розум,щирість і людська доброта.І було видно,що вони не загребущі,а дбайливі,роботящі й добрі люди.Подумав і каже:                                    

 -Гаразд,українці,беріть мою землю,а я піду в небо!                                                   

                                      *       *       *

Зеленіє ліщина,червоніє калина,                                                           Степом котиться диво-луна.                                                                           Це моя Україна,це моя Батьківщина,                                                                 Що,як тато і мама-одна.                                                                                   Танок дівчаток з рушниками.                                                                          -Україно,рідний край,                                                                                        поле,річка,зелен-гай,                                                                                        любо стежкою іти-                                                                                            тут живемо я і ти!                                                                                             Україна-то Донбас,                                                                                            тут вугілля і алмаз                                                                                              щоб затишно і тепло                                                                                        в домі кожного було.                                                                                       Україна-то Карпати                                                                                          у смерековім вінку.                                                                                            Земле,моя,он яка ти!                                                                                         Кращу можна не шукати,                                                                                 бо не знайдеш на віку!                                                                                       -У багатовіковій українській  історії,є події,які для кожного нового покоління –священні.Одна з таких 22 січня 1919 року.Тоді в Києві на велелюдному майдані під дзвони святої Софії було проголошено Акт Злуки:дві України-Велика(Східна) й Західна об’єднувалися в одну державу!                                                                                                  - Земля легенд,прославлена в віках                                                                 вінок терновий в кетягах калини                                                                      твій шлях до волі-покручений шлях                                                                ти йшла по ньому,ненько Україно.                                                                  Степи квітучі,ниви і поля,                                                                                  край волелюбний,пісня солов’їна                                                                         засіяна талантами земля,                                                                                  дарована Всевишнім Україна.                                                                         Оспівана,прославлена в віках                                                                          свобода,що розквітла на руїні                                                                             за неї віддали своє життя                                                                                   сини твої найкращі,Україно.                                                                           Козацький дух і пісня Кобзаря                                                                         народу не дадуть стать на коліна.                                                                      На обрії зійшла твоя зоря,                                                                                     велика,суверенна Україно.                                                                                Жовто-блакитний прапор майорить                                                               одвічний колір неба і колосся,                                                                         тризуб яскраво золотом горить                                                                        Замріяне століттями збулося.                                                                        

Слайди 2.  з портретами видатних українців(Грушевського,Шевченка,Франка,Лесі Українки)                        -

Проіснувала вона недовго.І все одно,величний січень жив у серцях мільйонів.Мрія про єдину соборну державу в українського народу не пригасала ніколи.На початку 90-х минулого хх віку Україна знову постала перед світом у нездоланному прагненні до волі,незалежності.                                                                                            –Яке сумне це слово «Україна»:                                                                        у ньому вітру плач,і журавлиний квил,                                                            і дзвін майдана,німота могил,                                                                           і сльози вдів.Столітняя руїна.                                                                         Яке суворе слово «Україна»:                                                                            у ньому дзвін шабель,і гул гармат,                                                                     і тулумбасів грім,і попелища хат,                                                                   й китайкою накрита домовина.                                                                        Яке тривожне слово «Україна»:                                                                      у ньому пісня волі невмируща,                                                                         Шевченків заповіт вовіки сущий,                                                                  зітхання матері і мужній голос сина.                                                              Яке велике слово «Україна»:                                                                           сім сотень літ його хотіли вбити                                                                     воно ж,як жито:жити,жити,жити....                                                                   І розгинається зігнута спина                                                                           й підводиться на повний зріст людина.                                                        –Через 70 років у січні 1990 року,у день проголошення Акта Злуки люди утворили «живий ланцюг»від Києва до Львова,в якому взяло участь чимало представників демократичних сил.Нині,в нашій державі 22 січня відзначається щорічно як національне свято –День Соборності.                                                                                                        –Відродилась Україна.наша слава,воля,                                                        українцям всього світу усміхнулась доля.                                                      Спали пута віковічні,як роса на сонці                                                             стали всі тепер панами у своїй сторонці.                                                         Незалежна і соборна рідна Україна                                                                   живе вільною сім’єю нова вся родина.                                                           Збулись мрії заповітні нашого народу                                                            маєм вільну Україну,жадану свободу                                                              Тих,що честі не згубили,козацького роду!                                                         Всіх,що вміло боронили неньку Україну                                                     захищали Батьківщину у лиху годину...                                                         Слайди 3. героїв Небесної сотні вшанування хвилиною мовчання.                

                      Сценка «Слово української дитини»                                                        

-Хто ти,хлопчику,маленький?                                                                         -Син я України-неньки.                                                                                    Українцем я зовуся                                                                                          й тою назвою горджуся!                                                                                  -А по чім тебе пізнаю?                                                                                      -По вкраїнському звичаю.                                                                                В мене вдача щира й сміла,                                                                                  і відвага духа й тіла,                                                                                           і душа моя здорова                                                                                             українська в мене мова .                                                                                     –А скажи,де край твій рідний?                                                                        -Там,де неба круг погідний                                                                               там,де сонце сяє ясне                                                                                         там вкраїнські діти красні.                                                                                 Де лани,степи безкраї ,                                                                                        де орел буйний літає,                                                                                          де Карпат вершки високі,                                                                                   де потоків дна глибокі,                                                                                         де Дністер і хвилі Прута,                                                                                   де Дніпро старий,Славута,                                                                               де високії могили,                                                                                              що в них голови зложили                                                                                    мої предки в любім бою                                                                                     за Вкраїну любу свою.                                                                                    –Як поможеш свому люду?                                                                             -Пильно все учитись буду,                                                                              щоб свої мене любили,                                                                                      а чужії,щоб цінили,                                                                                          щоб про мій народ питали                                                                             Україну шанували.                                                                                            Чи при праці,чи в забаві                                                                                    все послужу рідній справі                                                                                   ні маєтку,ані труду                                                                                             жалувати я не буду,                                                                                             щоб народові Вкраїни                                                                                        помогли устать з руїни-                                                                                        все зумію перенести                                                                                         для Вкраїни слави й честі!                                                                                   Господа буду благати                                                                                          щоб нам дав добра діждати!                                                                                     Лунає пісня «Як у нас на Україні»                                                                  -Тож встаньмо,браття,в цю урочу мить:                                                         Внесіте прапор вільної держави!                                                                     Степів карпатських і таврійських гір                                                             з’єднався колір синій і жовтавий.                                                                  Гей,недругам усім наперекір-                                                                         внесіте прапор вільної держави!                                                                     Під гімн України вносять прапор.                                                                   –Шануймо рідну Україну                                                                                    в хорошу і лиху годину                                                                                     пісні,і звичаї,і землю-                                                                                       все для нащадків збережемо!                                                                           Вчитель роздає шаблон витинанки українця та україночки,діти складають папір,обводять шаблон,вирізають витинанку,розфарбовують українців та склеюють,утворюючи «ланцюг».