День учителя "Спасибі вам, що сієте добро"

День учителя

 

Вед.1. Добрий день! В єфірі останні новини на каналі «Учитель ТВ». У  сьогоднішньому випуску.

1. Унікальний експеримент поставлено адміністрацією ліцею: педагоги та дика природа – хто кого?

2. День учителя: червоний день календаря, або «чи для цього доню я тебе ростила…?»

3. Як відновити  імідж  після  святкування  Дня вчителя: поради бувалих.

4.  СОС – рятуйте бідних вчительських дітей.

Про ці та інші новини докладніше в репортажах наших спеціальних кореспондентів.

Вед.1. Дорогi нашi педагоги!   За дорученням учнiв ліцею, наших батькiв ми щиро вiтаємо Вас з чудовим святом – Днем вчителя.

Вед.2. Дорогi вчителi! До Вас сьогоднi слова щирої шани, сердечної вдячностi. Ваша праця мудра i благородна. Розум, серце, душу, здоров’я впродовж усiх рокiв ви вiддаєте своїм вихованцям. Як мама, проводжаючи дiтей в дорогу, вiддає з рушником частинку свого серця, щоб зiгрiвало воно на життєвих перехрестях, так i ви передаєте з частинкою серця знання. Мабуть, велике воно, учительське серце, раз на стiльки вистачає його…Кореспонденти  «Учитель ТВ» запитали учнів нашої школи, чи хотіли б вони мати маму вчительку. Увага на екран.

(Інтерв’ю  з учнями)

1.Шановні наші вчителі,

 Прийміть вітання від найменших учнів.

 Ми ці рядки читаєм від душі,

 Щоб було більш у вас слухняних учнів.

2. Ми всі так хвилювались,

 Усі у мам своїх питались,

 Чи на місці банти, стрічки,

 Чи рум’яні у нас щічки,

 Чи ви скажете про нас:

 «Наші діти – просто клас!»

3. Нам казали учні школи,

 Що проблем у вас доволі.

 І педради, і наради,

Майстер-класи, семінари.

Тренінги, приїзд гостей,

Витримати важко все.

4. А ще у вас атестації,

 Курси підвищення кваліфікації.

 Знаємо: всього доволі,

 Знаємо вимоги в школі.

5.  Клумби щоб завжди цвіли,

 У святкові й будні дні.

 Й території  шкільні

 Не стояли в бур`яні.

6. Наші любі вчителі

 У відпустки щоб не йшли.

 Хай працюють тут у школі,

 Часу в них і так доволі.

7. В класах щоб усе блищало,

 І на місці щоб лежало.

 Інформація з безпеки

 Щоб у папках вся була.

8. А досягнення шкільні

 Хай учні носять в голові.

 Як же жити далі нам –

 Наймолодшим школярам?

9. Вам бажаєм в щасті жити,

 Не хворіти, не тужити.

 Наших внуків ще повчити.

 І ніколи не хворіти.

10. Щоб у всіх були квартири,

 І машини, й дачі,

 Щоб вас доля не минала,

 Була гарна вдача.

11.  Особливі побажання

 Класоводам-вчителям:

 Щоб для кожного дитятка,

 Ви були як мама й татко,

 Щоб для кожного синочка,

 Ви були як мама-квочка.

Кореспондент 1. Але є діти, які прийшли особисто в нашу студію. З ними працює наша журналіст  Яна. Яно ми слухаємо вас.

Кореспондент 2.  Доброго дня студія. Сьогодні до нас завітали наші колеги-учні, щоб розповісти про свою проблему.

1. Деркач Рома

Моя мама вчителька (зітхає)

Добре це, чи ні? Хочу я спитать її …

Чую: « Сину!  Ніколи мені!»

Глянь, матусю, осюди, що писать тут “е” чи “и”?

Й не рішається задачка…

–   Рома, зошитів ось пачка

Вивчи сам  уже  урок.

– Ой, матусю, глянь зірниця!  Вийдем,  полюбуємось!

–    В школі вікна не оббиті, до зими  готуємось!

То кажіть мені нарешті, роз’ясніть  тепер мені

Мама вчителька у мене, добре це, чи ні?

2. Вюницький Максим

У мене тато теж у школі,

І бабуся прибира.

Не біжи по коридору,

Не кричи – одна біда.

Щось не вивчив - знають зразу

Донесуть в одну лиш мить.

Заховаюсь в коридорі

Знайдуть там мене чи ні?

3. Якименко Марк

«Мама вчителька?!

 –  Щасливий!»-  так заздрили мені.
Коли з мамою до школи,
Ми ходили день при дні.

Та яке там щастя, звідки?
Все не так, як у людей!
І не заздрити – жаліти,
Треба вчительських дітей.

Спробуй в класі ворухнися, чи з уроку утечи,
Не дай Боже запізнися,-  знають враз про все батьки.
Що всім можна – тобі зась, не послухав – начувайсь.

Ось чому кричати мусим
І звертатись до людей:
«СОС – рятуйте милі душі.-
Бідних вчительських дітей.»

Кореспондент 1. Давайте разом допоможемо  цим дітям. Маємо надію, що після сьогоднішнього ефіру життя їх зміниться. Студія. Дякуємо Яно. Залишайтеся на зв’язку, повідомляйте про всіх ваших гостей. А зараз ми подивимося  документальний фільм про деякі сторінки життя  української вчительки. Увага. (Фільм)

Мама-вчителька. Ало, синок привіт, як там твої справи. Я дзвоню із школи. У нас сьогодні педрада. Я сьогодні затримаюсь. Ви там з татом якось без мене, добренько. Уроки вивчив? А що вам задавали? Палички? Ой молодець? І кружечки? А, то ти кругленькі намалюй, кругленькі кружечки. Ну все, бувай.

Минуло п’ять років.

Ало, синок, привіт, це твоя мама. В нас сьогодні дискотека в десятому класі, я затримаюсь. Ти там з татом без мене. Ви поїли? Як немає що їсти? А макарони? Ще вчора з’їли? А каша? Вже з’їли? А, то скажи, хай тато купить сухариків, зробиш собі чайку. Ну добренько, все, цілую, бувай.

Пройшло десять років.

Ало синок, привіт, як там твої справи. Добре? Уроки вивчив?

Як не задають? Взагалі не задають? Що, ти вже в інституті? Синок, а в якому?

Минуло п’ятнадцять років.

Ало, синок, це мама. Як не синок? Внучок? Ой, внучок, я замоталась, в нас сьогодні збори батьківські. Ну ви з батьком якось без мене?

А з дідусем? Ви там поїли, да? А на уроки що задавали? Палички? А. І кружечки? То молодець. А, то ти кругленькі намалюй, кругленькі кружечки, добренько. Ну все, бувай.

 Ви бачите, яка тяжка і відповідальна праця вчителя. Адже учитель докладає стільки зусиль заради інших дітей, забуваючи за свою сім’ю та діток. Сердечно дякуємо вам.

Кореспондент 2. Дорогі вчителі! Ми щиро вдячні вам за вашу натхненну працю, за ваше вміння долати життєві труднощі, за ваше невичерпне терпіння у спілкуванні із нами! Вибачте нам нашу нестриманість, непосидючість, безкомпромісність. Вибачте, що часом ранимо вас необачним словом чи жорстоким сміхом. Повірте, що ми на сто відсотків розуміємо, наскільки важлива роль учителя у становленні молодої людини, яка важка і виснажлива ваша праця.

Кореспондент 1.  А зараз новини книжкового ринку. На прилавках книгарень з’явився короткий педагогічний словник. Ексклюзивний репортаж наших спеціальних кореспондентів.

Спецкор. Добрий день, студія! Отже, вашій увазі пропонується короткий педагогічний словник під редакцією шкільного воєнрука.

ШКОЛА – це певним чином організована сукупність цеглин, скла й шиферу, наповнена учнями, учителями, партами й іншим інвентарем, що стоять рівно винятково через недогляд старшокласників!

ДИРЕКТОР – напівлюдина-напівбог, який особисто визначає частоту та тривалість  контактів  дятлів із  мізками  підлеглих.

ПЕДРАДА – це захід, спрямований на задоволення особистих амбіцій адміністрації школи.

УЧЕНЬ – це сукупність ліні, дурниць і дарма витрачених зусиль, який переміщається школою за допомогою стадного інстинкту, відчуття голоду чи стусана!

ПРИБИРАННЯ ШКІЛЬНОЇ ТЕРИТОРІЇ – комплекс заходів із псування шкільного інвентарю, витоптування газонів і вкорочування життя класного керівника.

 ЖУРНАЛ – сукупність аркушів у клітинку, що сприяє засвоєнню шкільної премудрості шляхом занесення оцінок чи удару по голові!

ОСТАННІЙ ДЗВІНОК – звук, який видається зменшеною копією церковного дзвону, що сповіщає шкільних парафіян про прийдешнє пришестя царства небесного (у просторіччі   відпустка) та, що виганяє зі школи бісів… на канікули!

ДІТИ – за неперевіреними даними, наше багатство. Автора даного твердження вже впіймали. Студія!

Кореспондент 2. Дякуємо за змістовний репортаж. Нагадуємо, що кількість примірників короткого педагогічного словника обмежена. Замовити книгу ви можете за телефоном 223-332-223 та на нашому сайті. Першим десяти вчителям, які замовлять словник персональний клас з 30 учнями в подарунок

 Наші кореспонденти підслухали анекдоти в шкільних коридорах. Пропонуємо їх вашій увазі.

1. Два школяра. Один говорить:

– Вже не знаю, чи вірити нашому вчителю математики… Учора він сказав, що 6+4=10, а сьогодні, що 7+3 теж =10…

2.Вчителька пояснює дітям ділення. Написала на дошці “2:2” і запитує:

– Діти, хто знає, що це означає?

– Нічия! – підскакує з першої парти Женя.

3.Якщо в тебе є долар і твоя мати дасть тобі долар, скільки в тебе буде грошей?

– Один долар, міс.

– Так ти просто не знаєш арифметики?

– Це ви не знаєте моєї матері, міс.

4. Учень – учителю:

– Чи варто карати кого-небудь за те, чого він не робив?

– Ні, звичайно, ні в якому разі не можна!

– Добре. Я не зробив домашнє завдання…

5. Учитель запитує Миколу:

— Якого роду слово «хлопчик»?

— Хлопчачого, — відповів той.

6. На уроці історії:

— Левченко! Хто взяв Ізмаїл?

Левченко здивовано:

— Я не брав… Запитайте у Кравченка, може, це він взяв.

7. У твоєму віці Наполеон був найкращим учнем у класі, — докоряє батько синові.

— А в твоєму, тату, він вже був імператором! — відповів син.

8.— Вовочка, як французською “читати”?

— Так само, як і українською: узяти книгу, відкрити і дивитися на рядки.

9.На першому занятті з плавання Петрик виліз з басейну, не чекаючи команди вчителя. Той:

— У чому справа? Хто тобі дозволив?

— Ніхто, просто я вже напився.

 Сценка «На острові»

Учень. Ну, що, Галино Григорівно, пливемо.

Учителька. Та хай воно сказиться  таке плавання. Я ж зовсім не вмію плавати. Туроператори говорили: стовідсоткова безпечність, он клюзів.

Учень. Та це ж і є он клюзів: ви та я – і нікого на тисячі кілометрів.

Учителька. А в школі зараз діти навчаються, повторюють правила, готуються до ЗНО.

Учень. То, що , Галино Григорівно, може поговоримо про рівень моїх знань, про те, якою має бути  моя оцінка в атестаті з української мови та літератури.

Учителька. Як якою, не вище чотирьох балів.

Учень. Чотири бали - це для повного неука. Я зошит підписати вмію?

Учителька. Вмієш.

Учень. Хто такий Василь Симоненко знаю?

Учителька. Знаєш.

Учень. А кожна правильна відповідь – 2 бали, як у тестах. Це вже чотири. Підручник до школи приносив  - ще два, а в зошиті три класні роботи за семестр маю - ось ціле шість. Ви що рахувати не вмієте?

Учителька.  А жоден вірш напам’ять не зданий, а перекази написані на «одиницю», а твори прочитані  лише в скороченому варіанті?

Учень. А ми плавати не вміємо, а навколо акули та піранії.

Учителька. І дійсно, то хіба мені оцінка дорожча за власне життя? Головне – повернутися додому, а там жити почну зовсім по-іншому!

Сценка «Випадок школі»

Вед. Доброту в кожній дитині виховують з народження. Але, на жаль, поняття доброти в різних  вихователів різняться. Отже, уявіть, середньостатистична школа, класна кімната.

Батько. Марія Іванівна, це ж що таке виходить? У вашій школі ударили мого сина. Чи ви, може, забулися, хто я такий?

Учителька. Іван Іванович, мені перед вами як перед депутатом вкрай незручно. Ми розберемося.

Батько. Розберіться! (Входить мати. )

Мати. Чого викликали?!

Учителька . Добрий день.

Мати. Здрастє.

Учителька (напівпошепки). Ваш син ударив сина нашого депутата.

Мати. Ого!

Учителька. Так.

Мати. Треба йому купити щось! (Батько показує невдоволення)

А коли вони побились?

Учителька. На першому уроці.

Мати. Так  він ще не проспав. Двічі молодець!

Учителька.  Ви розумієте, ваш балбес сину депутата ліхтар під око поставив.

Мати. Ну хоча б мій син займеться освітленням.

Учителька. Ви розумієте, що ваш син бандитом росте?

Мати. О, дивись, депутатом стане!

Батько. Маріє Іванівно! Якщо ми цю ситуацію не вирішимо, у вас будуть великі проблеми. Я вам обіцяю.

Мати. Я вас умоляю. Коли це депутати свої обіцянки виконували?

Учителька. Іван Іванович, та не слухайте ви її.

Мати. У вашій школі вікна старі, порозсипалися, а ви все до нього «Іван Іванович»

Учителька. А як треба?

Мати. Брехун!

Батько. Що?

Учителька. Знаєте, я не здивована. ви знаєте, що вас син матюкається.

Мати. Та він у мене і пішов рано.

Батько. Маріє Іванівно, ви чого сидите? Мало того, що мій син ходить у вашу відсталу школу, так його ще тут і ображають!

Учителька. Відсталу школу? Вся проблема в тому, що ви плюєте на школу, в якій навчається ваш син!

Батько. А чого вам не вистачає?

Учителька. Нам не вистачає комп’ютерного класу, лабораторії,футбольного поля з штучним покриттям  і, взагалі, басейн потрібно будувати!

Батько. А у школі ганок не трісне?

Учителька.  Я мовчала, але тепер скажу: ваш син вискочка і його покарати треба!

Мати. Що, власне, мій син і робить!

Учителька. І правильно!

Батько. Та я з вами обома розберуся!

Мати. Правильно ви його! (Дзвінок на телефоні)

Вч. Ало…(до матері) ваш син щойно порвав куртку начальнику поліції…

Мати. Та йо-ма-йо

Учителька. Отож!

Мати. Це ж скільки йому всього купити я маю сьогодні!

Ведучий 1. Коли людина вирішила стати лікарем, вона дає клятву Гіпократа. У педагогів є теж свої заповіді, якими вони керуються у щоденній роботі.

1. Що перша заповідь учителя – любити!

Це, перш за все, життя,

Бо в ньому жити:

Посіяти, плекати і радіти;

І знати, що добро росте,

Що вклав ти частку серця

В це створіння, і  мудрість, й душу,

Тільки май терпіння,

Бо довго проростає те зерно,

Воно ж бо вічне, в терніях воно.

2. А друга заповідь учителя – любити!

З натхненням діяти, творити,

Шукати і знаходить сходи,

І підійматись до зірок,

А кожним кроком є урок.

3. Ще й третя заповідь учителя – любити!

З своєю совістю дружити,

Щоб час пройшов

Й лови себе на слові:

Дорога вчителя вся виткана з любові!

4.Учителю! Ти йдеш по цій землі

І слід стає твій крок за кроком

Яскравим вогником у сутінках пітьми,

А все життя для тебе є уроком.

5. Ти бачиш те, що іншим не під силу,

І відповідь даєш на всі «чому?»

Ти не даремно тут, бо серце має крила,

Воно для всіх – віддать його кому?

 6.Маленьким дітям, синьооким і чубатим,

Що ловлять погляд, кожен рух всякчас -

Це щастя вчителя – його багато,

І слід яскравий – вогник не погас!

7. Ми хочемо усі вас привітати

У цей святковий і осінній день

Тепла і сонечка Вам щиро побажати

Щоб радісно було Вам кожен день!

8.Бажаємо здоров'я, добра, довголіття,

Хай вистачить щастя на ціле століття!

Хай скрізь буде лад - на роботі, в сім'ї,

І радість на серці, і хліб на столі.

9. Хай сміхом й веселістю повниться хата,

Родина хай буде здорова й багата!

І мрій, і бажань, і наснаги творити,

Щоб серцю хотілося жити й любити!

Всі. Хай учні шанують, повагу дарують,

Злагода й мир у житті хай панують!

Ведучий 1. Вчительська доля – мудрістю вкрита,

Дзвенить вона сміхом дитячих сердець.

 Вчительська доля – дощем раннім вмита,

 Вона для людей буде вічним взірцем.

 Вклонімося низько вчительській долі

 І шану святу крізь віки пронесем

 Серця подаруєм в дитячих долонях

 І щедру любов принесем.

Ведучий 2. Спасибі вам, учителі, за душу відкриту,

За ласку, турботу, любов, доброту.

Живіть довго-довго, милуйтесь цим світом.

Хай завжди для вас ніжні квіти цвітуть,

Хай щастям і сміхом наповниться дім.

За ваші турботи — низький вам уклін!

І в день такий урочистий, святковий

Дозвольте Вашу працю вшанувать.

І квіти всі, принесені сьогодні,

Від всього серця Вам подарувать.