День волонтера

(На екрані відео про Україну.)

Є на світі країна, з якою не зрівняється жодна у світі. Є у неї гори високі, і моря глибокі, і чорноземи родючі, стрункі смереки і швидкі річки. І проживають там, найкрасивіші жінки, працьовиті чоловіки та найактивніша молодь у світі. Це все і є - найбільшим скарбом країни, яка зветься - Україна.

Пісня «Україна»

Ведучий 2: Добрий день дорогі друзі! Ми раді вітати вас у цій залі. З лютого 2022року наша країна  знаходиться в стані війни. Але ця війна розпочалася ще в березні 2014р. Багато страждань випало на долю нашого народу за цей час, але він проявляє свій незламний дух. І зараз ми можемо тут навчатися і ось так разом збиратися завдяки тим хто зараз стоїть на передових рубежах. Сьогодні на Сході України йдуть військові дії, точаться криваві бої.  Там вирішується доля і майбутнє України.

Ведучий 1:Болить сьогодні зранена душа нашої держави України. Болять рани наших мужніх воїнів-захисників, котрі захищають єдність нашої країни. Болять серця матерів, наші серця і душі, переживаючи за них - солдатів, які зупиняють терор і сепаратизм.

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддали найцінніше – життя,

України найкращі сини!

Ведучий 2:Багатьом із них, на жаль, не судилося повернутися живими. Вони полягли навіки. Бабух Василь, Дребіт Анатолій, Герела Василь, Осадець Іван, Бузинський Григорій, Гнатюк Віталій, Шевчук Євген, Бажанський Іван, Чупрун Анатолій, Лаба Василь, Лаба Микола, Бурик Юрій, Василишин Андрій, Кадильник Володимир, Бойко Сергій, Солдатихін Андрій.

Ведучий 1: Героям, які загинули за світле майбутнє України, оголошується хвилина мовчання.

(Хвилина мовчання.)

Слайд шоу історія волонтерства.

Ведуча 2. 5 грудня світ відзначає Міжнародний день волонтера В цей день висловлюємо щиру вдячність усім тим, хто віддає себе шляхетній, самовідданій і безкорисливій справі та допомагає людям

Ведучий 1 .Представляємо гостей, які завітали нашого закладу.

____________________________________________________________________

Ведуча 2. Сьогодні ми поговоримо про справжніх патріотів, про тих, які долучаються до активної роботи «в тилу», про волонтерів, на плечах яких тримається наша армія.

Ведуча 1. Ми будемо говорити про тих, хто демонструє солідарність і відданість, про тих, хто є прикладом для наслідування іншим і надихає на допомогу тим, хто її потребує, хто рятує життя у важкі моменти. Вони-справжні герої, які дарують надію і допомагають відновити нормальне життя у найскладніших умовах. Це-Волонтери, воїни світла, шляхетні воїни сьогодення.

Всі волонтери – янголи добра,

Всі волонтери – душі без кордонів.

Попри незгоди, хоч важка пора пора,

Несуть нам світло у своїх долонях.

Всі волонтери – України щит,

Вони – броня незламної країни.

Дістануть дефіцитний дефіцит,

І знають всі маршрути і стежини.

На їх плечах тримається весь світ,

Вони немов титани невгамовні.

Буває прокидаються вдосвіт,

І вже у путь машини їдуть повні.

Всі волонтери – янголи добра,

У їх очах добро безмежне сяє .

Все не заради злата й серебра,

Заради тих, хто їх завжди чекає...

Ведуча 2. Девізом волонтерів усього світу є: Зрозуміти! Допомогти! Підтримати

«ЛЮДИ СВІТЛА»

(На сцені напівтемрява. Звучать звуки повітряної тривоги. Люди стоять у різних частинах сцени — наче роз'єднані.)

Ведуча 1.

Сьогодні Україна живе між темрявою і світлом.

Між болем і надією.

Між втратою й незламністю.

Але є ті, хто щоразу роблять вибір — *бути світлом*.

Це наші волонтери.

СЦЕНА 2.

(Боєць підходить до Волонтера з подякою.)

Боєць:

Коли нам не вистачало найпростіших речей — теплого одягу, турнікетів, навіть листка паперу — ви були першими.

Без камер, без галасу.

Просто приїхали… і сказали: «Тримайтеся. Ми з вами».*

Волонтер (усміхається):

Ми просто робили те, що мусили. Коли свої — у небезпеці, ти не можеш сидіти вдома.

Мама(Мама з дитиною.)

Мама:

У день, коли ми втратили дім, здавалося, що втратили все.

Але ми прийшли у волонтерський центр — і там були ви.

Чай, ковдра, дитяча іграшка… і слова: «Все буде добре. Ви не самі».

Дитина (тримає маленький рюкзачок):

А ще мені дали ведмедика. Я назвав його «Незламчик».

Епізод 3. Пенсіонер

(Пенсіонер приносить невеликий пакунок.)

Пенсіонер:

У мене пенсія маленька… але я то куплю пачку крупи, то варення передам.

Бо я пам’ятаю: добро завжди повертається.

А ви — ті, хто робить це добро рухомим.

СЦЕНА 3. ДІАЛОГ

Ведучий2.

Скажіть, волонтери… вам не страшно?

Ви ж теж втомлюєтесь, ви ж теж маєте свої проблеми…

Волонтер (зупиняється, вдихає):

Страшно. Важко.

Буває, руки опускаються.

Буває, що хочеш просто… забутись.

Але тоді хтось пише:

«Дякую, ви врятували мене».

І ти розумієш — це важливіше за втому.

Це — життя.

І ти піднімаєшся далі.

СЦЕНА 4. СИЛА ЄДНОСТІ

(Усі учасники виходять уперед.)

Ведучий1.

Волонтерство — це не робота однієї людини.

Це рух сердець.

Це вибір нації — бути разом.

Боєць:

Бо кожен ваш пакунок — це ще один крок до нашої перемоги.

Мама:

Кожен ваш жест — це відчуття дому.

Пенсіонер:

Кожна ваша пильність — це додатковий день життя.

Дитина:

А кожна ваша усмішка — це промінчик світла у темряві.

СЦЕНА 5. ФІНАЛ

(Волонтер запалює ліхтарик. До нього приєднуються інші — маленькі ліхтарики або освітлені екрани телефонів.)

Ведучий 2.

Темряву не можна перемогти темрявою.

Але достатньо одного промінчика,

щоб з’явилася надія.

Дякуємо вам,

люди світла

(Усі разом.)

Ведучий 1.

Разом ми — незламні. Разом ми — Україна.

Ведуча 2. В Україні волонтерство запрацювало з новою силою під час революції Гідності, бойових дій на Сході та особливо сьогодні в час повномасштабної війни. За тисячами військових на фронті стоїть армія волонтерів, яка забезпечує бійців практично всім: медикаментами, одягом, військовим спорядженням. Волонтером може бути кожен, хто має добре серце, не байдужий  до чужого горя, бажає працювати без винагороди.

Пишаюсь я козацьким духом,

Незламним, сильним та міцним,

Потужним волонтерським рухом,

Та як народ наш - вольовим.

Непереможним, нескоримим,

Що став під жовто-синій стяг,

Єдиним, як ніколи, вільним,

Твердим, немов сталевий цвях.

Тим, хто бере до рук не зброю,

І, ризикуючи життям,

Везе солдатам гумконвої –

Рідненькі, дякуємо вам.

Хто день і ніч плете та шиє,

Тушкує, смажить та пече,

Хто нагодує, обігріє,

Від Бога - волонтером є.

Ведуча 1. Весь український народ став на боротьбу з окупантом. Розгорнувся масштабний волонтерський рух, і на передову вчасно достається військове спорядження, харчі, маскувальні сітки, теплі листи і малюнки від школярів. Девізом волонтерської роботи слугують слова: «Ми, українці маємо бути єдині, як ніколи. В єдності сила. Ніхто, крім нас»

Ведуча 2.  У нашій державі діє чимало волонтерських організацій. Задля доброї справи вони об’єдналися заради надання допомоги бійцям, що борються за свободу і незалежність України, їх рідним та вимушеним переселенцям. Волонтери свідомо відмовляються від особистих амбіцій та піару, адже головне - це спільна справа та результат – Перемога!

(Сценка: Степанівна і Богданівна )

Степанівна: Доброго дня, Богданівно! А що це ти в засаді сидиш? Чи що?

Богданівна: Тихо! Нагнися! Глянь-но туди!

Степанівна бере бінокль, дивиться.

Степанівна: І що?...

Богданівна: Як що? Ти хіба не бачиш, скільки начальників наїхало?

Степанівна: Які начальники! Ти оголошення на клубі не читала? То ж волонтери.

Богданівна: І я хочу у волонтери. Гарна зачіска, MakeUp, сукня. І лабутени.

Степанівна:Тьху на тебе. Ти що думаєш, волонтери – це артисти якісь чи моделі?

Богданівна:А що хіба ні?

Степанівна:

Ой, Богданівно. Волонтер - це людина добра, милосердна, комунікативна, яка приваблює до себе людей. Розуміє проблеми тих, хто поруч, співчуває їм і має бажання безкорисливо допомагати людям.

Богданівна: Ого-го. Так це ж дуже важко – бути волонтером. Я, мабуть, не потягну.

Степанівна:

Ой, Богданівно, було б бажання. До волонтерства долучитися може кожен. Як от, наприклад, педагоги та учні Чернігівського професійного ліцею побуту. Ось ходімо, я тобі розкажу.

Богданівна:

Так, Степанівно, вирішено – йду у волонтери. Буду, як учні, збирати кошти, буду шити білизну, буду…

Степанівна:

Богданівно… Учні не лише збирають кошти, шиють білизну. Вони створюють

колекції одягу, флористичні композиції, які милують око глядачів і нікого не лишають байдужими.

Ведучий 1. .Наша школа теж не залишилася осторонь волонтерського руху. На початку війни в наших кабінетах знайшли прихисток люди , які першими відчули жорстокість «визволителів». В їдальні школи була організована волонтерська кухня, де годували не лише людей, які прибували до нас, але і готували їжу для наших тероборонівців, в будинку культури плели сітки. І зараз ми активно долучаємося до всіх акцій, донатимо і організовуємо ярмарки.

Ведучий 2 У нашій громаді є також люди, які займаються волонтерською діяльністю.

(Запрошуємо до слова ……………………………………………

• Щоб було з нашою країною, якби не було волонтерів – людей що жертвують часом, життям заради допомоги іншим. Вшануймо їхню працю словами вдячності.

• Щиро дякуємо вам за вашу працю, яка наближає перемогу України. Ваша допомога, мужність та самовідданість є надзвичайно важливими для забезпечення військових усім необхідним.

• Ваша доброта та людяність надихають усіх нас. Бажаємо вам невичерпної енернії, сил, здоров’я та наснаги у вашій благородній справі.

• Дякуємо вам за вашу доброту, невтомну працю та щирість, дорогі волонтери. Ваш внесок, ваша допомога, самовідданість – це надзвичайно цінно.

• Ви символ надії, сили та любові до нашої Батьківщини і за це вам низький уклін.

Просто хочеться низько вклонитися людям -

Тим, хто у душі байдужість стер,

Тим, в котрих на біду відкриваються груди,

Тим, кого ми сьогодні звемо волонтер.

Хто збирає копійку на медикаменти,

На вбрання, на продукти для наших вояк.

Хто везе це на схід , чує аплодисменти

Від сепарів у виді масивних атак.

Тих, хто з лап «оркостану» витягає

Полонених, котрих ждуть жінки й матері.

Тих, хто слова такого «не можу» не знає,

Хто лягає за північ, встає на зорі.

Капелану, що зранені душі лікує,

Медсестрі, що на схід добровільно пішла.

Хай Господь щедро всіх за їх труд обдарує.

Волонтер – це не фах, це планети душа.

Ведучий 1 Розуміємо, - добрі справи не залежать від віку людини. Допомагаючи людям, а особливо воїнам, які зараз на Сході, ми в такий спосіб дякуємо:

- за мирне, блакитне небо над полем стиглої пшениці, за дитячий сміх і посмішки дівчат  на вулицях, за тисячі щасливих людей.

За те, що ми можемо провести чергову ніч в затишних  оселях, у теплих ліжках, не чуючи канонади великокаліберної  зброї.

За те, що над  рідною землею розвивається наш, жовто-блакитний прапор.

Ведучий 2. В молитвах просимо Всевишнього, щоб повернув з війни живого сина, адже вдома чекає мати,

Чоловіка, бо не спить вечорами кохана, або донечка чи син з очима, переповненими бажанням жити.

Ведучий 1. Воїне, ти - сильний, бо виборюєш для нас майбутнє і мирне небо над нашими головами.

Всі: Дякуєм тобі , солдате!

Всі: Бережи себе, солдате!