День вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС

Про матеріал
Матеріал рекомендується використовувати під час проведення годин спілкування.
Перегляд файлу

Чорнобильська трагедія — навічно в пам’яті народу

1. В історії нашого багатостраждального народу чимало скорботних дат, спогад про які пронизує сердце гострим болем. Одна з них - 26 квітня 1986 року, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. Проте Чорнобиль і досі є незагоєною раною.

2. Ця трагедія забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров'ю мільйонів українців. Її наслідки ще відчуватимуть на собі майбутні покоління. Вона вважається найжахливішою катастрофою в історії людства. Ім'я їй - Чорнобиль. Жодна статистика не скаже, скільки людських доль понівечено чорнобильським смерчем, скільки ще ліквідаторів "дотлівають" у різних лікарнях, скільки їх уже відійшло у ВІЧНІСТЬ.

3. Сьогодні Чорнобиль для нас — це майже три з половиною мільйонів постраждалих від катастрофи та її наслідків. Це майже 10 відсотків території, що зазнала прямого радіаційного ураження. Це 160 тисяч людей із 129 населених пунктів, яким довелося залишити рідні домівки і переїхати в інші місця.

4. Про бійців, які несуть на собі слід Чорнобильського лиха, завжди дбають і пам’ятають колеги-пожежники. Адже з 289 перших вогнеборців, які пройшли горнило ЧАЕС, нині залишились працювати тільки декілька.

5. Пам’ять… Саме вона є рушієм еволюційного поступу в майбутнє й оберегом найвищих загальнолюдських цінностей. І якщо весь народ пам’ятатиме свою історію, він заслуговує на повагу, він вартий того, щоб дивитися у майбутнє.

6. Потерпілі — це не лише люди, які безпосередньо зазнали горя, але й ми з вами. Бо Чорнобиль, більшою чи меншою мірою, торкнувся кожного з нас. Адже якби не аварія, то не було б настільки скалічених доль і стільки хвороб.

7. А якби не люди, які пожертвували собою, щоб ліквідувати наслідки аварії, то не було б і всіх нас. Ми, українці, повинні пам’ятати і шанувати героїв, завдяки яким сьогодні живемо. Чорнобиль був, є і буде, а тому згадувати про нього потрібно не лише раз на рік, а робити це постійно. Бо, що б там не було, але ми всі маємо пряме відношення до трагедії. І відлуння Чорнобильських дзвонів буде чути ще не одне покоління.

8. Указом Президента України від 10 листопада 2006 року встановлено День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який відзначається щороку 14 грудня.

9. У цей день у 1986 році було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Це, по суті, була перша серйозна та важлива перемога над зловісним атомом, який вирвався з-під контролю людини після квітневого вибуху.

10.  29 листопада 2016 року , четвертий енергоблок нарешті накрили захисною аркою. Сталося це через 30 років після катастрофи. Основна функція нового саркофагу – обмеження розповсюдження радіоактивних речовин. Проектна гарантія споруди 100 років.

11. Новий об’єкт коштував міжнародним донорам 1,5 мільярда євро. Об’єкт фінансували з фонду Укриття, який створили у 1997 році міжнародною спільнотою.

12. Загальна площа верхньої покрівлі арки 86 тис. кв.м. – це площа 12 футбольних полів. При спорудженні використали майже 500 тис. болтів. Всередині арки  унікальні крани, оскільки людям небезпечно перебувати у машинному залі через високий рівень радіації.

13. За роки, що минули, ми всі пройшли складний шлях усвідомлення і переосмислення того величезного комплексу проблем, який пов'язаний з використанням високих і, нерідко, небезпечних технологій. Незмінним залишається лише одне – найглибша повага до людей, які закрили собою світ від атомного лиха, що вирвалося зі зруйнованого четвертого блоку ЧАЕС.

14. Їхній подвиг неможливо переоцінити – як не можна переоцінити
значення того, що вони зробили. Їхній героїзм, патріотизм і професійна майстерність перевірені часом.

15. Ми не маємо права забувати про самопожертву ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які пройшли через усі кола ядерного пекла. Багато з цих людей не дожили до теперішніх днів, задля збереження життя і здоров'я майбутніх поколінь.

16. Ми низько схиляємо голови перед ними і з особливим почуттям їх вшановуєм! Велика Вам подяка і низький доземний уклін! Нехай будуть вдячні та уважні люди до Вас, щодня, щохвилини, завжди!

 

 

docx
Додано
11 листопада 2021
Переглядів
214
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку