Методична розробка батьківських зборів для 7-9 класів "Любов до дитини - основа виховання"

Про матеріал

Методична розробка батьківських зборів "Любов до дитини - основа виховання" виконана з елементами тренінгу, застосовані притчи, психологічні вправи, відеоматеріали.

Перегляд файлу

Батьківськи збори.

«Любов до дитини – основа виховання»

Вчитель. Одного разу сердитий північний Вітер і Сонце затіяли суперечку про те, хто з них сильніший. Довго вони сперечалися і вирішили випробувати свою силу на одному мандрівнику.

 Вітер сказав: «Я зараз вмить зірву з нього плащ!». І почав дмухати. Він дмухав дуже сильно й довго, але людина  лише щільніше закутувалася у свій плащ.

 Тоді Сонце почало пригрівати. Спочатку мандрівник опустив комір, потім розв’язав пояс, а потім зняв плащ і поніс його на руці. Сонце сказало: «Бачиш: добром, ласкою, можна домогтися набагато більшого, ніж насильст вом».

 Таким Сонечком у вашій родині є – Ви.

Кожен батько, або мати мріє бачити свою дитину успішною, здоровою, щасливою. І часто можна почути в розмові двох жінок  поради щодо виховання дитини в сім’ї. Деякі поради звичайно можна брати в свій досвід виховання , а деякі являються хибними.

 Давайте хибні поради щодо виховання дитини назвемо – «міфами», а вам, як досвідченим батькам до них необхідно підібрати «антиміфи».

 

Батьківський міф

Антиміф

1.

Будь-яка дитинна може стати лідером

Жити в режимі напруження і само пригнічення небезпечно. Емоції, як і будь-яка фізична енергія, не можуть раптово зникнути. Потрібен час, щоб вони згасли. Але, як і у фізичному світі,, цю енергію можна перевести з однієї форми в іншу. Агресія може звучати як злість. І тоді носій такої емоційної енергії влаштовує бійку або розбиває вітрину. Але можливий і інший сценарій. Агресивна людина сідає за фортепіано й емоційно виконує п’єси, або розряджає агресію в танці.

2.

Якщо в моєї дитини є від мене секрети, отже, вона мені не довіряє

Головна небезпека міфу полягає в тому, що контрольована дитина не набуває навичок самоорганізації та самодисципліни, у неї не розвивається вольовий компонент психіки. Воля, як відомо. Виявляється тільки в ситуаціях подолання перешкод. У дитини ситуацій подолання немає. Їй не потрібно себе спонукати до дії, це роблять дорослі.

3.

Заборона на виявлення почуттів

Дитяча підсвідомість буквально сприймає слова. У підсвідомості немає почуття гумору, воно не може оцінити контекст або побачити другий план сказаного. Унаслідок цього можуть формуватися негативні життєві сценарії. Якщо дитина чує з вуст значущого дорослого, що вона ледащо або егоїст, то для підсвідомості це – команда, яку треба виконати.

4.

Якщо дитиною не опікуватися і не контролювати її, вона взагалі нічого не робитиме

Дитина, яка нормально розвивається, завжди прагне утвердити своє право на недоторканість приватного життя. Це так само важливий процес, як, наприклад, ріст зубів або волосся або зубів. Саме ці межі  допомагають їй почуватися повноцінним власником свого внутрішнього світу.  Дорослий, який  відчуває власну територію дитини, незабаром побачить її подяку.  Батьки не завжди можуть виділити дитині окрему кімнату. Але завжди  знайдеться місце на для її столу, шафи.

5.

Коли ми сваримо дітей, вони все одно знають, що ми їх любимо

Педагоги і психологи дано помітили: найдієвіший виховний  спосіб – заохочення. Перестаратися  можна тільки з нещирими компліментами. Але якщо нагорода заслужена – не бійтеся вручити її героєві!

6.

Не можна хвалити дитину – виросте егоїстом і задавакою

Не кожна дитина може бути лідером і не кожному можна бути лідером. Якщо ця роль нав’язлива, якщо вона не відповідає психофізіологічній організації дитини, вона може завдати їй шкоди. Роль лідера пов’язана з колосальною відповідальністю за інших. Її не можна передавати. Чи можуть діти взяти на себе таку відповідальність?

7.

Дитина має почуватися королем у сімї, адже вона ще встигне зазнати жорстокості й несправедливості світу

Для того, щоб сказати про когось погане, зовсім не потрібен привід. Зрештою, його завжди можна вигадати. Небезпека міфу в тому, що він формує оцінне мислення і безмежну залежність від суспільної думки.

8.

Психологічним міфом є така настанова дитині: «Головне, щоб ніхто з оточення не мав приводу про тебе погано сказати або подумати»

Зверніть увагу: діти часто поводяться так, наче хочуть, щоб їх зупинили, вони підводять себе до покарання. Вони не можуть керувати своїми емоціями, не мають внутрішніх систем контролю за поведінкою. У такій ситуації необхідний хоча б зовнішній контроль, але він має бути періодичним, а не постійним і наполегливим.

 

Перегляд відео «7 помилок у спілкуванні з дитиною».

Вчитель. Нам завжди дуже хочеться навчитися розуміти своїх дітей. Але інколи , наші діти розмовляють мовою , яку нам, дорослим , важко зрозуміти . Але і нас також не завжди розуміють діти , тому, що розмовляючи з ними , ми не завжди можемо висловити власні думки . Але ще гірше, коли ми не здатні виразити дитині свої почуття і любов зрозумілою їм мовою.

Чи вміємо ми, дорослі, говорити мовою любові?

Кожній дитині властиво розуміти любов батьків по-своєму. І якщо батьки знають цю «мову», дитина краще розуміє їх. Любов потрібна кожній людині , інакше їй ніколи не стати повноцінною дорослою людиною.

Любов – це  найнадійніший фундамент спокійного дитинства. Якщо це розуміють дорослі , малюк виростає доброю і щедрою людиною.

    Як видумаєте , яке основне завдання батьків ?. Основним завданням батьків є виховання зрілої та відповідальної людини. Але які б риси ви не розвивали в дитині , головне - будувати виховання на любові.

Найголовніше – любити!!!

Щоб дитина відчула вашу любов, ви повинні знайти особливий шлях до її серця і навчитися проявляти свою любов.

Діти по-різному відчувають любов, але всі потребують її. Існує 5 основних способів, які виражають любов:

  • дотик;
  • слова заохочення;
  • час;
  • подарунки;
  • допомога.

    Якщо в сім’ї декілька дітей. То навряд чи умови їхньої любові збігаються.  У дітей різні характери, і любов вони сприймають по-різному. З кожною дитиною необхідно говорити її рідною мовою любові. Але варто ще раз згадати про необхідність безумовної любові до дитини. Адже хлопчики і дівчатка, які не знали безумовної любові, самотужки привчаються давати любов «по бартеру» в обмін на щось. Вони  дорослішають, стають підлітками, в ідеалі оволодівають до того часу мистецтвом маніпулювати батьками. Доки такій дитині догоджають, вона мила й привітна, любить батьків, але тільки-но щось не до смаку – вона перестає їх любити. У відповідь на це батьки, які також не вміють любити безумовно, позбавляють дитину любові взагалі.

     Безумовної любові не може похитнути ніщо. Ми любимо дитину, навіть якщо вона некрасива і не надто успішна. Ми любимо її, якщо вона не виправдовує наших надій.  І найважче – ми любимо її, хоч би що вона втнула. Це означає, що ми любимо дитину, навіть якщо її поведінка не найкраща.

     Чи не призводить це до вседозволеності? Ні, просто треба все робити послідовно: спочатку наповнюємо серце дитини впевненістю в тому, що вона потрібна, що ми її любимо, і лише потім будемо займатися її вихованням та навчанням.

    П’ять шляхів до серця дитини

Дотик – один із найважливіших проявів любові людини. Тактильна ласка однаково важлива як для дівчаток, так і для хлопчиків. Тому коли ви виражаєте свою любов за допомогою ніжних дотиків, поцілунків, цим можна сказати набагато більше, ніж словами «Я тебе люблю».

Слова заохочення – коли ми хвалимо дитину то дякуємо їй за те , що вона зробили, чого досягла сама. Проте не треба хвалити дитину надто часто, тому що слова втратять  усю силу і сенс. Пам’ятайте: кожне схвалення має бути обґрунтованим і щирим. Щодня даруйте дитині слова підтримки, заохочення, схвалення, ласки, які свідчитимуть про любов до неї.

Час – це  ваш дарунок дитині. Ви ніби говорите їй: «ти мені потрібна». Інколи діти роблять погані вчинки саме для того, щоб батьки звернули на них увагу. І попри всю зайнятість приділяйте своїй дитині хоча б кілька годин на тиждень.

Подарунок -  це символ любові тоді, коли дитина відчуває, що батьки справді турбуються про неї. Якщо ви хочете віддячити дитині за послугу – це плата, якщо намагаєтеся підкупити – це хабар. Справжній  подарунок дається не в обмін на щось, а просто так. Подарунки не обов’язково купувати, їх можна знаходити, робити самим. Подарунком може стати що завгодно: польові квіти, камінчики, чудернацької форми гілочка, горішок. Головне – придумати, як його подарувати.

Допомога – кожного дня діти звертаються до вас із різноманітними запитаннями, проханнями. Завдання батьків – почути їх і відповісти. Якщо ми допомагаємо дитині й робимо це з радістю. То душа її наповнюється любов’ю.  Допомога дітям – не означає повністю обслуговувати їх. Спочатку ми справді багато робимо за них. Проте потім, коли вони підростуть, мусимо навчити їх усього, щоб і вони допомагали нам.

На кожному віковому етапі ми використовуємо різні «мови» нашої любові. Тому батькам важливо обрати саме ту «мову». Яка веде до серця їхньої дитини.

 

 

Моделі стосунків батьків із дітьми

Зобразимо стосунки батьків із дитиною за допомогою двох кружечків: «Я» (батько, мати) і «Вона» (дитина).  Кружечки можуть бути розміщені далеко один від одного, торкатися, перекриватися, повністю накладатися, входити один в інший. Це  наочно демонструє рівень психологічної сумісності, потреби людей один в одному. Виберіть із наведених моделей ту, яка відповідає вашим реальним стосункам з дитиною.

Моделі стосунків з дітьми:

1.Ви з дитиною незалежні один від одного і не близькі. Це насторожує, варто замислитися над пошуками шляхів зближення.

2.Ви незалежні, не дуже близькі. Але контактуєте, маєте щось спільне. Це вже краще.

3.Разом ви як особистості дуже близькі, але й незалежні.

4.Ви ближчі, ніж у моделі 3.  Це гарні стосунки.

5.Ви близькі як одне ціле «ми».  Це дуже гарні стосунки.

6.Одна особистість повністю поглинута іншою. Для виявлення свого «Я»  дитині не залишається місця. Це ситуація тиску.

 

 

 

 

 

 

 

                               Мал.1

 

 

 

 

 

               Мал.2                                                       Мал.3

 

       

 

 

 

           Мал.4                                    Мал.5                                      Мал.6

 

 

 Вчитель. Давайте подивимося наскільки ви знаєте своїх дітей.

Гра «Чоловічок »

Учасникам роздають по аркушу паперу . На голові кожен пише мрію своєї дитини , малює звичний   вираз обличчя , на тулубі – вказує її улюблену тваринку, на правій руці- улюблене місце відпочинку, на лівій – її хобі, на правій нозі – її улюблену страву, на лівій – улюблений колір.

(вчитель роздає малюнки дітей і батьки порівнюють)

 Вправа «Погода в  твоєму домі»         

Учасникам роздаються паперові сонечка, хмаринки, блискавки, веселки, краплі дощу і пропонують скласти «небо погоди» у своєму домі. Продемонструйте  і поясніть чому воно саме таке.

Зачитування притчи

Викладачка університету на одній з пар оголосила своїм студентам про експеримент, учасниками якого мали стати вони всі.Вона роздала кожному по чотири блакитні стрічечки, які були сколоти в формі бантика, на кожній з них було написано: «Ти дуже важливий для мене», - і попросила, щоб кожен прищепив одну стрічечку собі на одяг, тому що кожен студент - важлива і значуща людина в її житті. Коли всі студенти зробили те, про що їх попросили, викладачка запропонувала всім подумати про те, хто для них найбільш важливий і значущий в їх житті, щоб кожен вручив другу стрічку йому. Потім необхідно було розповісти обранцеві про експеримент і попросити продовжити його, передати решту дві стрічечки, щоб вже наступний учасник віддав їх людині, найбільш значимій в його житті. Очікуваний результат - простежити, як маленька деталь може впливати на людей. Спантеличені учні вийшли з аудиторії, розмірковуючи над тим, кому віддати свої стрічечки. Хтось думав віддати їх одному з батьків, хтось брату, сестрі, коханому ... З цієї групи студентів тільки один був іногородній. Він не міг віддати стрічечки рідним чи близьким. Всю ніч він думав над отриманим завданням, і тільки до ранку вирішив віддати свої стрічечки другу, саме він порадив йому вступити до університету і при виникненні будь-яких труднощів в освоєнні предметів допомагав йому розібратися, пояснював, підтримував. Нарешті рішення було прийнято! Після занять він пішов на роботу до свого друга. Той був здивований його появою без попередньої домовленості, він вирішив, що сталося щось погане, і попросив пояснити, що трапилося. Студент розповів про причину свого візиту, вручив другу три стрічки і попросив одну з них надіти на лацкан піджака. «Я далеко від дому, і в цьому великому місті найближча і значимий людина для мене це ти», - пояснив він свій вчинок.Збентежений і зворушений молодий чоловік, що раніше не випробовував подібної уваги від інших, пообіцяв, що продовжить експеримент і розповість про результати. Студент пішов, його друг залишився на роботі, а коли збирався йти додому, йому прийшла в голову ризикована ідея - віддати дві решта стрічечки своєму шефові, людині дуже суворому,що досконально володіє своєю професією і завжди зайнятий.  Свого боса він застав за читанням нових проектів, його стіл був завалений паперами. - Чого бажаєте? - Безпосередньо запитав начальник. Молодий службовець, заїкаючись від страху, пояснив причину свого приходу і показав дві блакитні стрічечки. Шеф дуже здивувався і запитав: - Чому ви вирішили, що я підходжу для того, щоб віддати ці стрічечки мені: Підлеглий відповів, що захоплюється його ентузіазмом, самовіддачею і здатністю розширювати бізнес. Шеф з великим сумнівом прийняв дві блакитні стрічечки, не так часто за час перебування на цій посаді йому доводилося вислуховувати щирі слова. Він надів одну з них на груди, а іншу сховав у кишеню. Його молодий службовець попрощався і вийшов.  Розгублений, спантеличений і збентежений шеф в цей день порушив свій розпорядок - сидіти допізна на роботі - і вчасно пішов додому. Його дружина здивувалася ранньому поверненню чоловіка і запитала, що трапилося. Чоловік відповів, що все гаразд, що сьогодні він просто хотів провести час зі своєю сім'єю, чим ще більше здивував свою дружину, бо зазвичай він повертався додому в поганому настрої. Шеф запитав: «Де наш син?». Дружина покликала хлопчика. Син спустився, і батько попросив: «Склади мені компанію». І мати і син були розгублені, бо батько сімейства не звик витрачати свій дорогоцінний час на сім'ю. Батько і син вийшли на ганок і сіли на сходинку.  Чоловік говорив про те, що все розуміє і знає, що не був поруч коли син потребував цього, що він вирішив змінитися і більше бувати із родиною, бо син і його мама - найпотрібніші і важливіші люди в його житті. Він розповів про молодого службовця і, прикріплюючи стрічечку з написом «Ти дуже важливий для мене» до футболки сина додав: - Я довго думав і зрозумів, що можу віддати цю стрічку тільки тобі, тому що ти - найголовніше, що є у мене, найцінніше і найсвятіше. День, коли ти народився, був найщасливішим днем ​​в моєму житті. Я пишаюся тобою. Син зі сльозами на очах обняв батька: - Тату! Я не знаю, що сказати. Я думав, що я тобі не потрібен! Я люблю тебе, тату!Прости мене! Вони сиділи поруч, обнявшись, і обидва плакали ... Експеримент виявився вдалим. Він допоміг змінити не одне життя, тому що кожен учасник просто висловив вголос те, що відчував. У нашій владі втілити свої почуття в слова і сказати іншій людині, наскільки вона важлива для нас!

 

Вчитель. Я дарую вам дві голубі стрічки. Одна для вас, бо ви батьки моїх учнів, а вони частинка моєї души, мого серця, а другу стрічку ви віддасте найдорожчий вам людині. І я розумію кому ви її подаруєте. Свою стрічку розташуйте так, щоб вона завжди була перед вашими очима (на комп’ютері ) і коли не зможете стримувати себе при спілкуванні з дитиною, вона буде вас зупиняти та нагадувати про любов.

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
7 січня
Переглядів
238
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку