Дендропарк «Олександрія» - один з найдавніших дендропарків України

Дендропарк «Олександрія»

Петряєва Т.С., методист П’ятихатського РМК

Одним із найбільших, найдавніших і найкрасивіших дендропарків України є «Олександрія», що знаходиться у м. Біла Церква на Київщині. 
      Історія створення цієї пам’ятки садово-паркового мистецтва пов’язана з історичним минулим Правобережжя, яке після Люблінської унії 1569 року і створення польсько-литовської держави  – Речі Посполитої – опинилося під владою польської шляхти. У 1774 р. Біла Церква була дарована королем Речі Посполитої коронному гетьману графу Франтішеку Браницькому в нагороду за розправу над учасниками селянсько-козацького повстання під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти, що дістало назву «Коліївщина» (1768).

У 1781 р. у Санкт-Петербурзі Ф. Браницький за сприяння Катерини ІІ, яка бажала стабільного миру з Польщею і заохочувала шлюби між російськими дворянами і польською шляхтою, одружився з племінницею князя Григорія Потьомкіна Олександрою Енгельгардт і згодом подарував їй свій білоцерківський маєток. Графиня вирішила створити вишуканий парк у своїх володіннях. Серед глибоких ярів і вікових дубів вона сподобала будинок постоялого двору, який перетворила на літній палац. Пізніше поруч з палацом було збудовано комплекс будинків для родичів та гостей, що складали ядро парку (на сьогодні споруди не збереглися) і з’єднувались між собою зеленими тунелями з формованого грабу.

Одна з галявин парку тішить душу  величчю дерев і пахощами скошеного різнотрав’я

 У 1791 р. на руках у О. Браницької помер князь Потьомкін і вона отримала більшу частину його спадщини. На честь померлого графиня в глибині парку збудувала Ротонду – круглу в плані споруду, увінчану куполом, у центрі якої знаходився мармуровий бюст Г. Потьомкіна з написом під ним: «Полезен миром и войной, Екатеринин друг, благотворитель мой».

Для будівництва парку були запрошені французький архітектор Мюффо, італійський архітектор Домінік Ботані, садівник зі Львова Август Станге та інші. До початку 30-х років ХІХ ст. на влаштування та декоративне оформлення «Олександрії», за підрахунками самої О. Браницької, було витрачено близько  4 мільйонів карбованців. 

           Пам’ятник О. Браницькій

В основу парку покладено лісостеповий ландшафт та існуючі дубові насадження. Рослини для парку завозилися з Польщі та інших країн Європи. В кожній з трьох балок парка були збудовані системи ставків, водоспадів та фонтанів. Для цього в парк доставляли кам’яні брили вагою до 6-8 тонн, облаштовували джерела, пересипали яри, споруджували загати для ставків, влаштовували острови на річці Рось.

     Атмосфера спокою і благодаті панує в парку сьогодні

     За модою того часу в парку будувались споруди в романтичному стилі: колонада «Луна» (зараз – улюблене місце закоханих: слово, сказане пошепки в одному кінці, луною віддається в іншому), «Китайський місток», «Руїни» та інші. Алеї парку прикрашали бронзові та мармурові скульптури, вази.

                 «Китайський місток»                                                    «Руїни»

Три покоління графів Браницьких розбудовували парк. Під час громадянської війни 1918-1921 рр.  і радянсько-німецької війни 1941-1945 рр. парк зазнав величезних втрат. Тільки з 1957 р. почалися роботи з його відновлення, які не припиняються і в наш час. Сьогодні парк займає більше 200 га, налічує 25 водойм, 2500 видів рослин, в т.ч. з Південної Америки, Китаю і Японії: червоний дуб, тюльпанове дерево, магнолія Кобус, рододендрон японський та ін. Завдяки розгалуженій мережі доріжок та алей завдовжки понад 20 км тут можна заблукати, а щоб побачити усі будівлі, мости, скульптури, ставки, сходи та мальовничі галявини парку, знадобиться не один день. Тут однаково красиво у будь-яку пору року.

Ансамбль парку доповнює своєю надзвичайною чарівністю річка Рось, що омиває всю його південну частину. На її березі, як і в парку, легко і спокійно дихається і думається.

Не дивлячись на складні часи, які нині переживає наша країна, в парку не припиняється дослідницька діяльність, робота з відновлення і підтримання в належному стані пам’яток садово-паркового мистецтва.

Сьогодні державний дендрологічний парк «Олександрія» Національної академії наук – це зелений скарб України, який вже давно заслуговує бути нанесеним на туристичну карту Європи.

Фото автора