Діагностика в роботі класного керівника

Виступ « Діагностика в роботі класного керівника»

 

«Якщо кожна людина на шматочку своєї землі

зробила би все, що вона може,

як прекрасна була б земля наша! »

А.П.Чехов

 

  Перефразовуючи класика, я скажу так:   «Якщо я, як класний керівник, зроблю все від мене залежне для того, щоб ввірений мені клас став колективом, тоді кожній дитині буде більш комфортно в шкільному середовищі, вона із задоволенням буде йти в школу до своїх однокласників, і, можливо, я зроблю її трішки щасливішою в цьому світі ».

  Класний керівник - особливий феномен педагогічної сфери. Професійна задача  класного керівника, - педагогічний супровід процесу індивідуального становлення та розвитку особистості школяра в період його шкільної освіти.

  Суспільству необхідні сильні люди в моральному і психологічному відношенні і тому вже у шкільному віці слід орієнтувати учнів на оволодіння способами спілкування з людьми, на створення моральної атмосфери колективу. Допомогти дитині в цьому, навчити її жити в колективі може і повинен, перш за все, класний керівник.

Хто такий сьогодні педагог 21 століття? Я думаю це питання філософське, і відповісти однозначно на нього не можна. Кожен, хто прийшов у цю професію і затримався в ній надовго, напевно знайшов у ній щось своє, близьке душі, що обов'язково повинно радувати, зігрівати душу, давати відчуття життя. Я працюю в школі вже тринадцятий рік і перший раз мені довелося стати класним керівником. І першими запитаннями були для мене такі: «Чи складеться  наша нова шкільна родина, чи буде нам тепло і добре разом?».

1  вересня  - на мене дивляться широко розкриті очі малюків на першій класній годині- знайомстві, де кожному  були вручені посвідчення  п'ятикласника.

Для мене вони були зовсім незнайомі діти. Перш за все, я постаралась визначити, які ж мої діти кожен окремо, і як я зможу зібрати їх в єдиний класний «кулачок». Мені дуже хотілося, щоб вони розкрилися переді мною, щоб в цьому допомогли батьки. Але головним питанням для мене залишалося одне: «Як зробити так, щоб ми зрозуміли один одного?» Перед собою я постала ряд завдань, це, перш за все:

1. Формування класного колективу, дружного, згуртованого, творчого.

2. Створення умов для формування особистості кожного учня.

3. Формування морально - ціннісних поглядів учнів.

4. Організація всіх видів діяльності, які допомогли б розкритися індівідуальностям в моєму класі.

На самому початку роботи з дітьми, коли п’ятикласники прийшли до мене, я знала про них з розповідей учителя початкових класів і за своїми спостереженнями за дітьми. І, тим не менше, щоб дізнатися їх краще, я провела кілька тестувань дітей за малюнками, питаннями, анкетами, тестами. Був складений психологічний портрет не тільки кожного учня, але і всього класу, проаналізувавши документацію, наявну на кожну дитину (особиста справа, успішність, характеристику).

   Першою найважливішою метою стало створення колективу. А це процес важкий і тривалий, вимагає не тільки терпіння, але і вигадки.

      Свою діяльність по формуванню класного колективу я умовно розбила на кілька стадій, які взаємопов'язані між собою.

  Стадії формування класного колективу:

 I. Вивчення класу, постановка цілей і завдань виховної роботи.

 II. Організація класного самоврядування, створення класних традицій, встановлення правильних взаємовідносин з загальношкільними колективом.

III. Встановлення сприятливого психологічного мікроклімату в класі. (презентація 5а)

 Вважаю, що на першій стадії формування класного колективу, коли діти вперше перейшли в середню ланку, керівні функції належать класному керівникові. Саме на ньому лежить основна задача по формуванню сприятливих умов для розвитку кожної дитини, він заохочує дружбу дітей, запобігає загострення у їхніх стосунках, підбирає і пропонує дітям види спільної діяльності.

Друге, що я зробила на шляху по формуванню класного колективу, - це провела роботу по організації класного самоврядування. На початку навчального року були проведені вибори класного самоврядування, в їх основу було покладено вибір дітей. Кожен з учнів спочатку висловив свою думку про те, в якій комісії він хоче працювати, потім в якийсь комісії міг би працювати його однокласник. Після розподілу по комісіям вибрала представника в актив класу, якому я переділ деякі елементарні функції керівництва колективом (розподіл чергування по школі, збір щоденників, допомогу класному керівнику у виставленні оцінок, об'єднання в групи при підготовці до заходів і конкурсам). Обов'язки були строго розподілені. Наприклад, комісія «Освіта» відповідає за ведення щоденників, своєчасну запис домашніх завдань. «Спорт і здоров'я» - за організацію всіх спортивно-оздоровчих заходів. «Порядок і затишок» - за організацію чергування по школі і в класі, за організацію суботника на території школи. «Культура і дозвілля» - за класний куточок, стінгазети, за проведення розважальних та культурно-масових заходів. В результаті було сформовано класне самоврядування. У класі всі охоплені дорученнями з урахуванням їх інтересів, а це сприяє розвитку активності, ініціативи та діловитості. Від громадських доручень ніхто не відмовляється. Не завжди і не все виходить, але класне самоврядування, пройшовши становлення в протягом декількох років, в цьому навчальному році, стало функціонувати краще. Я вважаю, що кожен учень повинен вчитися керувати і підкорятися. Завжди спільно оформляємо класний куточок і літопис класу , тобто другим моментом створення колективу стала робота, яка призвела учнів до думки, що клас - це їхній другий дім, де затишок, тепло, взаєморозуміння залежать від них самих. Діти досить доброзичливі один до одного, хоча періодично виникають міжособистісні конфлікти між дівчатками, дівчатами і хлопчиками, але я думаю, що ці конфлікти виникають в силу вікових особливостей. Але разом з цим слід зазначити, що у важких ситуаціях кожен з учнів класу може знайти підтримку у однокласників і на цій стадії зміцнюються міжособистісні взаємини.

Кожен семестр в школі проводиться моніторинг знань по класах. На класних годинах предметом самого серйозного обговорення стало ставлення до навчання, як до основного обов'язку школяра. Заохочувалися не тільки ті учні, які отримували гарні оцінки, а й ті, хто значимо поліпшив свої результати. Таким чином, було створено рейтинг навчання з 5 по 8 ( І семестр) класи, де відображені успіхи і прагнення до поліпшення успішності учнів. Це дозволило підвищити зацікавленість учнів до процесу навчання. Обговорення, моральне заохочення, похвала вселяли впевненість у своїх силах, приводили до усвідомлення того, що навчання - це праця і основний обов'язок, що веселощі теж треба заслужити. ( презентація 8-А)

Діагностика здоров'я та фізичного розвитку учнів проводиться спільно з дільничим лікарем, шкільною медичною сестрою і вчителем фізкультури кожен рік. Стан здоров'я відстежується за допомогою моніторингу захворюваності. Враховуються всі пропуски уроків по хворобі, види захворювань, викреслюються графіки захворюваності по семестрам. Матеріал аналізується, розробляються заходи профілактики. Перше ж дослідження, проведене в п'ятому класі, показало, що найпоширенішими є простудні захворювання, через яких практично кожна дитина пропустив по три-чотири дні на початку зими.  Діти розподіляються на 3 групи з фізичної культури: основна, підготовча і спецгрупа, де діти з вадами фізичного розвитку і хронічними захворюваннями відвідують групи лікувальної фізкультури. Всі зміни в їх стані і здоров'я фіксуються, доводяться до відома батьків і враховуються в роботі класного керівника. Класний керівник постійно відвідує уроки фізичної культури для проведення додаткових діагностичних спостережень.

Особливості розвитку особистості. На класній годині  « Хто ти є» ми досліджували свій тип ососбистості. В результвті обговорення ми вияснили, що в нашому класі: 1 Наполеон, 1- Єсенін, 3- Габена, 2 Дюма, 3 Джека Лондона, 2 Гамлета, 1- штірліц, 2 – Гюго, 1 Робеспер, 5 Горьких, 5 Достоєвський, 1 –Драйзер, 2 Дон-Кіхота, 3 Гексклі. Дітям було цікаво порівнювати себе з цими видатними людьми, а не чути такі слова,, як екстраверт, інтраверт тощо.  Виявилось, що багато дітей в класі мають яскраво виражені здібності лідера-організатора і між ними встановлюються відносини суперництва. Не всі працелюбні. Деякі учні не можуть зосереджено працювати над домашніми завданнями, воліючи списувати. У інших почуття гумору переростає в зубоскальство. З урахуванням формули темпераменту ми можемо оптимально вирішувати питання організації дітей під час навчальних занять, зокрема, їх розсаджування.

( презентація « Хто ти є?»)

Співпраця з батьками не може  орієнтуватися тільки на інтуїцію. Необхідно вивчати сім'ю учня, що дозволить класному керівникові ближче познайомитися з ним, зрозуміти його поведінку і мотиви вчинків через вивчення стилю життя сім'ї, її укладу, традицій, духовних орієнтирів і цінностей; виявити виховні можливості сім'ї, для цього кожен класний керівник відвідує сім’ї своїх учнів.

Вивчення сім'ї справа тонка, делікатна, що вимагає від педагога прояву такту у спілкуванні та поваги до всіх членів сім'ї, щирості, бажання надати допомогу у вихованні дітей. Педагогу важливо дотримуватися наступних правил:

• Батьки і діти не повинні почувати себе об'єктами вивчення.

• Вивчення повинно бути цілеспрямованим, планомірним, систематичним.

• Психолого-педагогічні методи повинні бути різноманітні і застосовуватися в комплексі.

• Результати вивчення є конфіденційною інформацією, а при необхідності використання повинні озвучуватися тільки в процентному співвідношенні.

Батьківським зборам належить особлива роль у встановленні контактів між родиною та школою. Кожні батьківські збори - це своєрідний публічний іспит для класного керівника. Від того, як воно пройде, залежить успіх всієї подальшої роботи з батьками.
        На початку навчального року я проводжу анкетування серед батьків, де крім стандартних запитань

1. ПІБ мами, місце роботи, посаду, робочий телефон

2. ПІБ тата, місце роботи, посаду, робочий телефон

3. домашній телефон бабусі, дідусі, їх ПІБ.

На той випадок, якщо дані змінилися. Також питаю

1. кого з учителів хотіли запросити б на батьківські збори?

2. кого з адміністрації школи хотіли б запросити на батьківські збори?

3. кого з фахівців хотіли б запросити на батьківські збори?

4. які зміни відбулися з Вашою дитиною за останній рік?

 Таким чином, вивчивши побажання батьків, планую роботу з ними на весь рік.

На батьківських зборах я не тільки повідомляю про успішність (через  надання

  «відкритого журналу» або індивідуально виписаного оціночного листа в щоденник)  і дисципліну дітей, події, що відбулися в класі, але й розповідаю батькам про психологію, вікові особливості дітей, прийомах педагогічного впливу на них. Запрошую на батьківські збори психологів школи, педагогів , які дають батькам конкретні поради. Часто пропоную батькам різні тести. Ось деякі питання з них -

1. читає Ваша дитина додаткову літературу з предметів?

2. які предмети для Вашої дитини: а) важкі, б) нецікаві, в) цікаві

3. навіщо ваша дитина ходить до школи: а) поспілкуватися, б) дізнатися на уроці щось нове,    

 в) змушують батьки, так треба

4. як перевіряєте домашнє завдання: а) разом робите, б) питаєте, чи зробив, в) зовсім не цікавлюсь

5. ваша думка про вимоги вчителів?

6. побажання вчителям (можна предметно)

7. в школі, де навчається моя дитина: а) мені подобається, б) не подобатися, турбує ...

8. чи всі сили і можливості використовує Ваша дитина в навчанні?

9. всі Ваша дитина розповідає вдома? Кому довіряє таємниці?

10. чи є друзі в класі у Вашої дитини? Чи знаєте ви їх? Хто вони?

11. старанний і слухняний дитина в родині? Чи охоче він виконує доручення батьків?

12. наскільки чуйно й чуйне відноситься дитина до батьків та близьких (грубий, зухвалий, дратівливий, чуйний, турботливий, добрий, байдужий)

13. чи любить Ваша дитина трудитися?

14. чи вміє Ваша дитина наполягти на своїй думці або підлаштовується до думки когось?

15. як реагує на критику членів сім'ї (не сприймає, не зауваження грубить, прислухається)

16. які риси характеру у Вашу дитину вважаєте позитивними?

17. які риси характеру у Вашу дитину вважаєте негативними?

Таким чином, я визначаю для на себе наскільки батьки знають свою дитину.

Протягом усього навчального року веду роботу в тісній взаємодії з учителями предметниками, батьками. Зустрічалась з батьками та дітьми в позаурочний час, вдома.  

Для життєдіяльності класного співтовариства істотне значення має участь у всіх шкільних заходах. Наш клас знайшов своє місце в загальношкільному колективі і свою нішу у виховній системі школи. Клас бере участь у всіх шкільних святах, декадах і неділях, конкурсах. Займає призові місця в різних загальношкільних конкурсах: це і родина Красноштан – І місце в конкурсі  « Моя сім’я», 1 місце в туристичних змаганнях, 1 місце в  змаганнях « Ну-мо, хлопці!», 2 місце в футбольному матчі.  Змагальний момент при проведенні заходів завжди працює на згуртування класного коллективу.

 На третій стадії формування класного колективу основним завданням є встановлення сприятливого психологічного мікроклімату в класі. Обов'язковою умовою розвитку особистості дитини в колективі є емоційне благополуччя, потреба в спілкуванні. Кожна дитина повинна знайти своє місце в класному колективі та реалізувати себе в різних позакласних заходах. Одна з форм активної взаємодії учнів у позакласної діяльності-класна година. На класних годинах діти вчаться співпрацювати, міркувати, рефлексувати свої почуття. Форми проведення класних годин були вибрані як традиційні, так і нетрадиційні: ігри та вправи на підтримку психоемоційного  фону, згуртування колективу, підвищення адаптивних можливостей, формування мотивів особистісного зростання, наприклад: гра-настройка «Тактильний образ», «Групова оцінка» і інші  У зв'язку з реалізованими цілями і завданнями виховної роботи класу були вибрані і теми класних годин:  « Вчимося співпрацювати », « Нелегко жити дружно », « Етикет на кожен день »; « Жити в мирі з собою та іншими »;« Чи вміємо запобігати та вирішувати конфлікти; «Моє місце в класному колективі»;  «На чому грунтується взаєморозуміння», «Азбука поведінки або розмова про вихованість»;  «Будь справедливим в словах»;  «Толерантність»;  «Мої жести»;  «Труднощі взаємин у підлітковому віці»;  «Як навчитися бути відповідальним за свої вчинки»;  «Мої навчальні успіхи». Відстежування розвитку взаємин в процесі участі в обговоренні питань, порушених у зв'язку з вибраними темами на класних годинах, їх робота над завданнями - це прекрасна можливість побачити статус кожного в класі і оптимізувати взаємодію дітей один з одним.

Щоб вести виховну роботу, я повинна добре знати учнів, стежити за їх розвитком, бачити проблеми в їх вихованні. Багато вчителів вважають, що вони і так знають дітей, «на око», без особливих методик, але для оптимізації роботи потрібно все ж більш фаховий підхід.  Для вирішення цих завдань я прийшла до висновку в необхідності використання діагностики.

Зміст діагностики учня можна звести до наступного:

- Демографічні дані про учня та його сім'ї;

- Дані про здоров'я і фізичному розвитку дитини;

- Пізнавальні здібності (особливості уваги, пам'яті, уяви, мислення);

- Емоційно-вольова і потребностно-мотиваційна сфера;

- Спрямованість особистості (інтереси, відносини, цінності, я-концепція)

- Поведінка, вчинки учня.

 Крім того, я вивчаю і клас в цілому, як групу, колектив: міжособистісні відносини в класі, згуртованість, громадська думка, єдність цінностей та інше.

Як вивчати учнів і клас як групу? Наука пропонує великий арсенал методів діагностик класному керівникові, однак, я вважаю, що йому потрібні методики прості, нетрудомісткі, цікаві для учнів і одночасно надійні. Наведу найбільш прийнятні для практичного застосування методи діагностики.

      Використання класним керівником психолого-педагогічної діагностики передбачає чітке визначення цілей та очікуваних результатів. Займаючись такою діагностикою, класний керівник повинен відповісти на наступні питання:

• Що я хочу отримати в результаті діагностики?

• Як я буду працювати з отриманим матеріалом?

• Що може змінитися в кращу сторону, якщо така діагностика буде проведена?

Залежно від розв'язуваних педагогом завдань виділяють 3 види діагностики:

• попередня (необхідна при знайомстві з родиною, підготовці батьківських зборів, тематичних консультацій, позакласних заходів, організації поїздок і екскурсій, при плануванні позакласної роботи ...);

• коригуюча ( поточна)

• оперативна (необхідна в конфліктній ситуації між батьками і дітьми, при підготовці до співбесід, у вирішенні проблем у взаєминах школярів, батьків і дітей, вчителя і учнів);

• підсумкова (проводиться в кінці навчального року за результатами роботи).

Які  ж методи я використовую в  діагностиці при плануванні виховної роботи в класі?

Найбільша і популярна група цих методів - опитування.  

Як приклад пропоную деякі питання, діагностують ціннісну орієнтацію учнів 5 класу.

         1) Що тобі подобається в школі, що не подобається?

         2) Хто спонукає тебе вчитися краще (мати, батько, бабуся, сам (а) хочу вчитися)

         3) Який час дня для тебе приємніше (ранок, день, вечір)?

         4) За яким навчальним предметам тобі не хочеться займатися? Чому?

 Також я використовую метод спостереження. Це найбільш доступний спосіб отримання знань про учнів. Спостереження полягає в зборі, описі фактів, випадків, особливостей поведінки учнів. Методика вимагає визначення мети і об'єкта спостереження (які саме якості і особливості вивчати), а так само тривалості та способів фіксації результатів. Спостереження дає мені можливість бачити учня в природних умовах.

Метод бесіди - більш гнучкий, ніж опитування, спосіб вивчення учнів. Бесіда може бути стандартизованою і вільною. У першому випадку заздалегідь сформульовані запитання ставлю в певній послідовності, щоб було легше обробляти. Вільна бесіда дозволяє варіювати питання з метою отримання більш точних, розгорнутих відомостей, але вимагає певного навику. Психологи рекомендують задавати відкриті питання, які стимулюють вільні, розгорнуті відповіді. Наприклад: як зазвичай проходить твій вечір (а не «Чи любиш ти дивитися телевізор?») .Бесіда, як і спостереження, найбільш природний метод вивчення школяра, але багато вчителів, особливо початківці, не завжди вміють це робити. Вчителю слід усвідомлювати, що він хоче дізнатися про учня, як краще запитати про це. Слід уникати грубих повчань, не плутати діагностичну бесіду з виховної, хоча в практиці це часто поєднується. Треба вести себе невимушено, уважно, шанобливо до учня будь-якого віку. Учень повинен бачити, що їм щиро цікавляться і хочуть допомогти. Розмовляючи, треба не тільки чути слова і інтонації, але і бачити невербальні знаки: жести, міміку, настрій. Результати слід коротко записати.

Я вважаю, що не слід плутати діагностичну бесіду з виховною. Слід уникати грубих повчань, потрібно уважно, шанобливо ставитися до учня, учень же повинен відчувати, що їм щиро цікавляться і хочуть допомогти. Результати бесіди я в короткій формі записую.

Метод анкетування. За формою анкети бувають відкриті (вільний відповідь формулює учень) і закриті (потрібно вибрати підходящий варіант серед запропонованих відповідей). Анкетування дозволяє швидко зібрати багато легко оброблюваних відомостей. Складання анкети - непроста справа і вимагає визначення складу якостей, відомостей, які вчитель хоче отримати . Можливі недоліки анкетування - відповіді не завжди можуть бути повні, точні, щирі. ( Додаток 1,2).

      Метод зіткнення поглядів, позицій - дозволяє звертатися до учнів, з проханням висловити свою думку, дати пораду як ставитися до певного явища, поводженню проблемі.

Наприклад, «Як поступити?»

Мета: вивчити ставлення до гуманним категоріям «чесність», «принциповість»

1. Описуються шкільні ситуації:

а) Йде контрольна робота «Ти виконав роботу правильно. Твій товариш не знає рішення і просить дати йому списати. Як ти вчиниш? »

б) Ти отримав «2» по літературі і знаєш, що за це батьки тебе покарають. Повідомиш Чи ти батькам про цю позначці? І т.д.

 Методика незакінченого пропозиції, розповіді, малювання або доповнення малюнка, розігрування ситуації. (Додаток 3)

      Для вивчення особистісних особливостей використовують також аналіз документів (бібліотечний формуляр, медична карта), творчих робіт учнів (твори, малюнки).

В роботі використовую соціометрію для виявлення міжособистісних відносин в групі і для виявлення особистісних якостей, для цього разом з психологом школи проводимо тести.

Тест - стандартизоване випробування, "прилад", що вимірює або виявляє задані властивості особистості. В одній групі тестів діагностика здійснюється на основі успішності і способу виконання діяльності. Тут є тести інтелекту й особистості, тести спеціальних здібностей і тести досягнень. В іншій групі - діагностика грунтується на самоописі і інформацію, отриману з відповідей на серії питань, що становлять так звані опитувальники. Третя група - проективні методики. Дані виходять на основі аналізу взаємодії випробуваного з матеріалом, в якому він себе проектує, виявляє особливості свого сприйняття, поведінки. Тести перших двох груп створюються фахівцями і використовуються як правило психологами. Деякі проективні методики (третя група) може використовувати класний керівник. До них треба віднести: методику незакінченого пропозиції, розповіді, історії; тлумачення небудь події, ситуації; малювання або доповнення малюнка, розігрування ситуації.

Коригувальна (поточна) діагностика проводиться в самому процесі організації діяльності учнівських колективів, орієнтує педагога на зміни, які відбуваються в учнях і колективі. Одночасно оцінюється правильність раніше прийнятих рішень. Інформація, отримана в результаті поточної діагностики, допомагає мені швидко, точно і з мінімумом помилок коректувати свою роботу і вдосконалювати стиль відносин з дітьми, методику виховної роботи. Поточна діагностика виконує роль експрес-інформації і цим допомагає мені прийняти швидке рішення щодо вдосконалення педагогічної діяльності.

Це процеси щоденного контролю:

1. Відвідуваність.

2. Стан успішності.

3. Організація процесу навчання (забезпеченість підручниками, робота з щоденниками ...).

4. Дисципліна на уроках і перервах.

5. Стан роботи з батьками з надання допомоги класу і школі.

6. Взаємодія з соціумом (позашкільними організаціями)…

Оперативна діагностіка необходіма в конфліктній ситуації між батьками та дітьми при підготовці до співбесід, у вирішенні проблем у взаємодіях школярів, батьків і дітей, вчителя і учнів. Наприклад, до батьківських зборів можна провести анкетування самих учнів, на основі якого можна провести батьківські збори, яке дозволить класному керівникові визначити ставлення дітей до своєї сім'ї, до дорослих. Для того щоб визначити, наскільки добре батьки знають свою дитину, можна провести анкетування, питання якого потрібно запропонувати і дітям, і батькам. Можна провести дослідження, яке дозволить батькам відкрити у своїй дитині для себе і оточуючих його людей щось нове. Дані дослідження допоможуть організувати співпрацю з батьками і зробити його корисним і спрямованим на розвиток їх педагогічної культури, інтересу до розвитку і становленню своєї дитини

В кінці кожного навчального року проводиться узагальнююча діагностика. Підсумкову діагностику  проводжу в кінці навчального року за результатами участі класу у святах, класних і шкільних конкурсах і фестивалях. Підсумкова діагностика проводиться в класі для вивчення результатів взаємодії учнів, класного керівника та батьків з проблеми, яка була важкою в класному колективі протягом тривалого часу. Вона дає основні дані для корекції педагогічного впливу протягом наступного навчального року.

 

Отже, я вважаю, що проведення діагностичних процедур в школі повинно здійснюватися систематично. Класний керівник може робити це самостійно, а також. співпрацюючи з психологом. Рекомендується проводити як загальну педагогічну діагностику класу, так і спрямовану на приватні аспекти розвитку учнів. Результатом діагностики можуть бути характеристики окремих учнів та всього класу.

Діагностика в роботі класного керівника, комплексне вивчення окремих учнів класу і всієї групи в цілому, є частиною порівняно нового напряму - педагогічної діагностики, яка являє собою систему дій по вивченню, аналізу педагогічного процесу, визначенню та аналізу результатів навчання. За допомогою діагностичних методик вчитель отримує дані про стан педагогічного процесу, якості навчання та виховання, навченості й вихованості школярів, обробляє ці дані, аналізує та оцінює їх, коригує і прогнозує розвиток педагогічного процесу та учнів. На теоретичному і прикладному рівні діагностика вирішує проблеми про те, що вивчати, якими методами, як вимірювати стан педагогічного процесу і ступінь підготовки учнів, як фіксувати і використовувати результати. Вивчення школярів не самоціль, а лише засіб для поліпшення навчально-виховної роботи.

В даний час існує безліч опублікованих діагностичних методик для педагогів, учнів, батьків. Як же зорієнтуватися в цьому потоці? Як вибрати потрібне?

Діагностична діяльність  повинна проводитись з урахуванням наступних умов:

- Дослідження спрямовані на виявлення особливостей розвитку кожної дитини;

- Результати діагностики порівнюються тільки з попередніми результатами того ж учня, щоб виявити ступінь його просування в розвитку;

- Вивчення особистості учня та учнівського колективу здійснюється протягом усіх років навчання в школі;

- Визначаються перспективи розвитку учня і колективу;

- Дослідження носять комплексний системний характер;

- Діагностика проводиться в природних умовах навчально-виховного процесу.

Використання педагогом психолого-педагогічної діагностики представляє чітке визначення цілей та очікуваних результатів. Займаючись психолого-педагогічною діагностикою, класний керівник повинен ставити собі наступні питання: що я хочу отримати в результаті діагностики, як я буду працювати з отриманим матеріалом, що може змінитися в кращу сторону, якщо така діагностика буде проведена?

Діагностика необхідна класному керівнику при підготовці:

• батьківських зборів;

• тематичних та індивідуальних консультацій;

• позакласних заходів;

• організації поїздок і екскурсій;

• при плануванні позакласної роботи з колективом учнів;

• при аналізі роботи з класом.

Отримані результати допоможуть класному керівнику зняти напруженість конфліктних ситуацій вже на самому початку роботи з класним колективом. Діагностика допоможе класному керівникові з перших днів своєї роботи побачити батьків, які будуть підтримкою і опорою в роботі з класом, а також визначити сім'ї, яким важко буде пережити період своєї власної адаптації та адаптації своєї дитини в школі.

Наведені вище діагностичні методики - лише мала частина того, що може використовувати класний керівник при підготовці батьківських зборів у класі. Використовуючи діагностику, класний керівник повинен пам'ятати про моральних аспектах усіх своїх досліджень і керуватися певними правилами.

Правило 1.Якщо батьки поділилися інформацією зі своїм класним керівником, вона не повинна стати доступною всім.

Правило 2.Діагностіка проблеми передбачає корекційні дії класного керівника з вивченої проблеми.

Правило 3.Діагностіческое дослідження не повинно ставити своєю метою навішування ярликів.

Правило 4.Діагностіческое дослідження повинне проводитися коректно і розташовувати до подальшого спілкування з класним керівником.

Правило 5.Для детального вивчення проблеми одного діагностичного дослідження мало, необхідно використовувати різні види діагностик, щоб отримати достовірний матеріал.

 Зараз мої підопічні вже восьмикласники і це самі мої дорогоцінні діти у всій школі. Для мене мій клас - найкращий, улюблений, звичайно ж, доставляє багато клопоту і переживань, але разом з тим неповторний та унікальний. Звичайно ж, всі діти мого класу різні. ЯК НЕМАЄ НА ДЕРЕВІ двох однакових ЛИСТочків, ТАК Немає ДВОХ ШКОЛЯРІВ, ЯКІ МАЮТЬ однаковий набір здібностей, умінь, поведінкових реакцій.

І для них я намагаюся бути не тільки наставником і викладачем, але ще і старшим другом, до якого вони завжди можуть звернутися за допомогою і підтримкою.       Намагаюсь бути цікавою своїм учням, відповідати духові часу. Займатися саморозвитком. Чим більше ти працюєш над собою, над своїм професійним зростанням, тим більше ти корисний суспільству і дітям. А допомагають мені в цьому, звичайно ж, діти.  «Діти - це ніжні загадки, і в самих загадках криється відповідь» (М. Цвєтаєва).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 1

АНКЕТА   УЧНЯ

 

ПІБ учня ________________________________________________________

 

Мобільний телефон учня __________________________________________

ПІБ батька _______________________________________________________

 

Місце роботи і посада батька _______________________________________

 

Робочий телефон батька ___________________________________________

Мобільний телефон батька _________________________________________

ПІБ матери ______________________________________________________

 

Місце роботи і посада матери ______________________________________

 

Робочий телефон матери ___________________________________________

Мобільний телефон матері _________________________________________

Домашня адреса __________________________________________________

 

Домашній телефон ________________________________________________

Твоє захоплення, улюблена справа________________________________________

______________________________________________________________________

 

Які теми в житті тебе турбують в ти хотів би про це дізнатися більше___________

______________________________________________________________________

На які екскурсії ти хотів би піти__________________________________________

_____________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 2

Анкета для батьків .

 

1.  Прізвище, ім’я, по-батькові дитини.

2. Яка Ваша сім’я: 

                           а) повна проста ( батьки, діти)     

                           б) повна складна ( ще дідусі або бабусі)

                           в) неповна, нема одного з батьків ( вкажіть причину)

                           г) неповна, один з батьків нерідний ( прізвище)

3.  До якої категорії належить дитина: багатодітна, малозабезпечена, чорнобилець, сирота, напівсирота. (Довідка про склад сім'ї з Жеку, з соцбезу довідка ст.. 52-53, ксерокопія  чорнобильського посвідчення).

4.  Скільки дітей ( 1,2, 3, більше) у сім’ї, де навчаються? (вказати дитсадок, школу й клас).

5. Вік матері, батька:               

                  а) до 30р.                     б) 30-40р.                  в) більше 40р.

6. Освіта матері і батька:  а) середня         б) середня спеціальна            в) незакінчена середня

                                            г) вища              д) незакінчена вища               є) декілька вищих

5.  Побутові і матеріальні  умови родини.

6. Навантаження та захоплення дитини ( гуртки), вказати де займається дитина, розклад занять.

7. В які гуртки Ви хотіли б записати дитину?

8. Захворювання дитини:     а) респіраторні часто ( >4р в рік)        б) респіраторні рідко

                                                в) були травми ( які, коли)                    г) хронічні захворювання ( які)

9. Скарги дитини ( біль в животі, серці, голові).

10. Медична група з фізкультури:        а) основна    б) підготовча      в) спеціальна    г) звільнення

11  Позитивними якостями моєї дитини є те, що він ( продовжіть)….

12. Його негативними якостями є те, що він…

13. На що необхідно звернути увагу класному керівнику , вчителям?

14. По яким шкільним предметам у дитини труднощі?

15. Яка дитина в колективі? В сім’ї?

16. Щоб Ви хотіли змінити в житті школи, класу?

17. Чи бажаєте Ви брати участь в шкільному житті Вашої дитини?

18. На які екскурсії Ви хотіли б поїхати разом з дітьми?

19. Чи готові Ви стати членом батьківського комітету?

18. Чим можете допомогти школі, класу ( оформлення, ремонт, проведення різних заходів, документація…)?

19. Чи бажаєте ви працювати в батьківському комітеті?

20. Я б хотів запитати про …..21. Ваші побажання і пропозиції.  

22. Як ви волієте зв'язуватися із класним керівником? 

  а) за допомогою записів в щоденник 

  б) по телефону

 в) на батьківських зборах

 г) при особистій  зустрічі

 

    Для більш якісного і швидкого вивчення Вашої дитини і сім’ї будь-ласка заповніть дану анкету( на окремому листку)..

.                                                          Дякую!

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 3

Незакінчені речення для учнів:

 

1. Я думаю, що хороший учень - це той, хто ...

2. Я думаю, що поганий учень - це той, хто ...

3. Найбільше я люблю, коли вчитель ...

4. Найбільше я не люблю, коли вчитель ...

5. Найбільше мені подобається школа за те, що ...

6. Я не люблю школу за те, що ...

7. Мені радісно, ​​коли в школі ...

8. Я боюся, коли в школі ...

9. Я не хотів би, щоб у школі ...

10. Коли я був маленьким, я думав, що в школі ...

11. Якщо я неуважна на уроці, я ...

12. Коли я не розумію небудь на уроці, я ...

13. Якщо мені щось незрозуміло при виконанні домашнього завдання, я ...

14. Я завжди можу перевірити, чи правильно я ...

15. Я ніколи не можу визначити, чи правильно я ...

16. Якщо мені щось потрібно запам'ятати, я ...

17. Мені завжди цікаво, коли на уроці ...

18. Мені завжди цікаво, коли на уроках ...

19. Я хотів би, щоб у школі завжди ...

 

 

«Методика незакінчених пропозицій» для батьків.

1. - Мої шкільні спогади - це ...
2. - У класі я завжди відчував себе ....
3. - Мій класний керівник ставився до мене ...
4. - Мої шкільні результати були ...
5. - Я ображався, якщо ...
6. - Я радів, якщо ...
7. - Найяскравіша подія шкільного життя - це ...
8. - Я не хочу, щоб моя дитина в школі пережила ...