Виховна година "Видатні постаті на українських грошах"

Тема. Видатні постаті на українських грошах

Мета:

навчальна

- поглибити знання учнів про великих українців зображених на грошах

- через історію грошей привити інтерес до вивчення історії своєї Батьківщини

корекційна

- формувати бережне та економне ставлення до грошей

- розвивати відповідальність, логічне мислення , увагу, зв’язне мовлення

- збагачувати словниковий запас

виховна

- виховувати патріотичні почуття

- виховувати любов до рідної країни, а також почуття поваги до людей праці

 

Обладнання: мультимедійна дошка,проектор,ноутбук,

І.Організаційний момент.

Любі діти, у наш клас

Завітали гості щирі,

Привітаймо в добрий час

Гостей посмішкою й миром.

Доброго дня нам!

Доброго дня вам!

Доброго дня всім!

ІІ. Основна частина

Прес-секретар. Шановні пані та панове, сьогодні, ми з вами зібралися в цьому залі, щоб провести прес-конференцію, видавництва «Козацька родина». Темою, якої є «Видатні постаті на українських грошах».

На прес-конференції  присутні журналісти різних видавництв.

1. «Історичний часопис».

2. «Народ скаже, як зав’яже».

3. «Неймовірно , але факт».

4. «Джерело знань».

А також експерт з магічних вірувань українців Долгополова Оксана Валеріївна та представник економіко-математичного клубу «Міленіум» Жигайлова Галина Іванівна.

Ви будите мати змогу задавати  запитання. Питання повинні бути лаконічними та стосуватися даної теми.

Хочу відразу вам повідомити, що під час проведення заходу ми поглибимо свої знання з історії становлення гривні від Київської Русі до наших днів та дізнаємося про видатних людей, які зображені на грошах.

Також в нашому залі працює довідкове бюро.

Купюра, банкнота – паперовий грошовий знак

Аверс – лицьова сторона грошей

Реверс – зворотна сторона грошей

 

Ну, то що ж, приступаємо до роботи. Ви готові?

Прес-секретар. 1запитання.

Представник Журналу «Історичний часопис»: Стас Чубенко представник журналу «Історичний часопис».

 Мене цікавить питання які гроші існували за часів Київської Русі?

Прес-секретар. Валерія та Дмитро дадуть відповідь на ваше запитання. Будь ласка!

1 учень:  Перші монети були викарбувані наприкінці X - на початку XI ст., у часи правління князів Володимира, Святополка і Ярослава Мудрого. За зразок для їхнього карбування було прийнято візантійські монети.

 

            

 

Першою спробою вироблення власних грошей стало карбування під керівництвом князя Володимира Великого київських злотників та срібняків. Злотник Володимира мав вагу 4,4 г., срібняк - довільну вагу від 1 до 5 г. На лицьовому боці (аверсі) цих монет звичайно карбувалися зображення самого князя, на зворотному (реверсі) - княжий родовий знак (тризуб). 

 

 

                 

 

Мета випуску золотників і срібників була проголосити на весь світ суверенність Давньоруської держави. Монети ці були доволі поширені у грошовому обігу як на території Київської держави, так і поза її межами.

2 учень: На той час  розвивається торгівля Київської Русі з західною Європою. Під час обігу іноземних монет у Київській Русі виникли їхні давньоруські назви - куна, ногата, рєзана, векша, і склалося грошово-лічильне поняття "гривня", якому з кінця XI ст. відповідали певні злитки срібла. Гривні були засобом платежу та накопичення.

1учень: Гривна у Київській Русі мала два різновиди:

 

     Київська гривня у ХІ-ХП ст. - це злиток срібла шестикутної форми вагою близько 160 г, у XIII ст. вагою 196 г. Чернігівська гривня мала ромбоподібну форму і постійну вагу у 196 г. Крім срібної, у XII столітті існували також золоті гривні.

 

2учень: Сучасні науковці виводять походження назви "гривня" від старослов'янського "гривьна""намисто, браслет". І справді, у побуті населення Київської Русі існувала прикраса "шийна гривна" - золотий, оздоблений коштовним камінням обруч, що носився на шиї. "Гривнами" іноді називали також металеві амулети (медальйони), що також носилися на шиї (наприклад, так звані амулети-змійовики). Слово "гривня" вочевидь Утворилося від праслов'янського кореня "грива" - "шия", який залишився в сучасній українській мові лише для означення відповідної частини тіла деяких тварин (коня, лева). На думку науковців, первісне значення слова "гривна" - "шийна прикраса" доповнилося значенням "грошова одиниця" внаслідок звичаю робити шийні прикраси з монет. Цей звичай мав поширення в Україні і зберігся фактично до наших днів.

Прес-секретар. Пропоную представнику економіко-математичного  клубу показати, як за часів Київської Русі цінувалася гривня

Представник економіко-математичного  клубу «Міленіум»:

 Одна гривна = 20 ногатам = 25 кунам = 50 резанам, а у XII ст. - одна гривна = 50 кунам = 100 виверицям (векшам).

Прес-секретар. Прошу, далі запитання.

Представник газети «Народ скаже, як зав’яже»:  Саєнко Тетяна представник газети «Народ скаже, як зав’яже» Мені хотілося дізнатися можливо є якісь прислів’я, приказки про гроші від народу.

Прес-секретар. Представники  нашого видавництва провели пошукову роботу і зібрали цікавий матеріал у скарбничку народної мудрості. Колеги вам слово.

Виступ учнів.

1. Грошей не сій, бо вони не зійдуть. Не вродять.
2. Гроші рахувати, треба розум мати.
3. Золотий молоток і залізні двері відчиняє.
4. Коли золото на верх спливе, тоді правда на дно поринає.
5. Копійка копійку кличе.
6. Хто живе без запасу (грошей), той гине без часу.
7. Хто змолоду гроші береже, той на старість в нужді не живе.
8. Гроші — хороші, бережи їх про чорний день та лиху годину.
9. Гроші в гамані, а помагають в біді.
10. Рахуй гроші стиха, не знатимеш лиха.
11. Грошова молитва, як господня бритва: всі гріхи бриє.

 

Прес-секретар. Наступне питання.

Представник молодіжної газети  «Неймовірно, але факт»:  Мозгова Оксана Іванівна представник молодіжної газети «Неймовірно, але факт». У мене є запитання – чи існують забобони відносно грошей.

Прес-секретар. Відповідь на це питання дасть  експерт з магічних вірувань українців Долгополова  Оксана Валеріївна .

Експерту з магічних вірувань українців

Проаналізувавши та опрацювавши багато матеріалу, я дійшла до висновку щодо забобонів і пропоную їх вам:

1. Не свисти в хаті та не витирай крихти зі столу лівою рукою - грошей не буде.
2. Ліва рука свербить до грошей
3. Не кидай гроші на стіл, стільці, підлогу, телевізор і т.д. - їм місце тільки в гаманці, інакше можуть образитися.
4. Проси підвищення зарплати в четвер у першій половині дня.
5. Гроші не люблять рваних кишень і гудзиків - відремонтуй їх.
6. Нечесно зароблені гроші витрать як можна швидше і не давай їм залежуватися в будинку.
7. Коли тобі віддають борг - лівою рукою в кишені показуй їм «дулю».
8. Не сідай ніколи на стіл - до розорення.
9. Хочеш виринути з океану безгрошів'я? Їж більше чорниці і черноплодки.
10. В гаманці всі паперові купюри повинні лежати до тебе лицьовою стороною - гроші будуть тільки прибувати.

 

Прес-секретар. Оголошується перерва. Через п’ять хвилин ми продовжимо прес-конференцію. Колеги, а ми з вами проведемо фізкультхвилинку.

 

 

 

   Фізхвилинка:

  Встали рівно біля парт.

Починаємо наш старт.

Руки вгору, руки вниз,

        Подивились пильно скрізь.

                                         Головою покрутили,

   Потім разом всі присіли.

    Піднялись, понагинались

І здоровими зостались.

 

Прес-секретар. Наступне запитання.

Представник видавництва «Джерело знань»:  Карпенко Тамара Вікторівна представник видавництва «Джерело знань», ми почули багато матеріалу, що стосується гривні за часів Київської Русі, але що відбувалося з гривнею в період з 1990 року і до наших часів.

Прес-секретар. Поступово про гривну забули і довгі роки не згадували. «Відродження» гривні почалося в двадцятому столітті. В грошовий обіг гривня, як основна валюта України, була введена в 1996 році, 2 вересня. До цього, з 1990 року, вона була додана на території Української РСР до радянських рублів і використовувалася в якості одноразових відрізних купонів, які друкувалися на аркушах А4.

 

 

24 серпня 1991 р . Верховна Рада УРСР проголосила Україну незалежною демократичною державою і прийняла Акт проголошення незалежності України. Вже з січня 1992 уряд ввів так звані купони - тимчасові банкноти України . Називалися вони карбованцями. Перші купоно-карбованці до100 купонів друкувалися в Іспанії. Згодом у Франції друкувалися купони номіналом від 100до1000 карбованців. Купони вартістю 10 000, 20 000,         50 000 і 100 000 друкувалися в Канаді. Бачити колеги, яка географія друку перших грошей.

             

 

 

З введенням купонів  в Україні одночасно опинились дві валюти - радянські рублі та українські купоно-карбованці. Для розрахунків за продовольчі та промислові товари приймались винятково купоно-карбованці; для розрахунків за послуги, та інших видів платежів приймались як рублі так і купоно-карбованці . У листопаді 1992 р. рублі були замінені на карбованці . Хоча купони багаторазового використання планувалось ввести для користування лише на 4-6 місяців, вони проіснували до 1996 року.

25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми «Про грошову реформу в Україні». Протягом 15 днів - від 2 до 16 вересня 1996 року - одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня. Часто розплачуючись за чергову покупку в магазині, ми не замислюємося, що тримаємо в руках не просто засіб платежу, що дозволяє нам купити певну річ. Грошові купюри – такий же національний символ, як герб, гімн чи прапор країни, і навіть туристичне надбання, яке може надихнути на незвичайну подорож. Пропонуємо вашій увазі унікальну екскурсію по визначних пам'ятках України, зображених на українських купюрах.

 

Прес-секретар: Почнемо нашу розповідь з купюри номіналом в 1 гривню.

(розповідь учнів про купюри)

1 учень. На  реверсі купюри зображений град Володимира або іншими словами історичний центр Києва. Звичайно, сьогодні це місце виглядає інакше. Картинка, яку помістили на банкноту, зображує Київ кінця 10 століття, яким він був під час правління Володимира Великого. Територіально ця частина міста належить до сучасного Шевченківського району – найстарішої частини міста. Тут знаходиться Андріївська церква, Ярославів Вал, майдан Незалежності, Володимирська гірка, Золоті ворота, Львівська, Софійська та Михайлівська площі

 На аверсі купюри зображення -  Великого князя  київського Святого Володимира. Він дуже зміцнив Київську Русь – першу давньоруську державу. При ньому відбулося хрещення Русі.

         Цікавий факт: спочатку на реверсі 1 гривні зображувалися руїни Херсонеса, де Володимир Великий прийняв хрещення. Зображення граду Володимира почали поміщати лише з 2004 року.

 

                              Банкнота номіналом 2гривні

2 учень. На реверсі купюри зображений Собор Святої Софії.

 На аверсі купюри Князь Ярослав Мудрий. Ярослав Мудрий  - державний діяч, великий князь київський. За Ярослава Мудрого було побудовано Софійський собор - головний храм Давньоруської держави, присвячений Мудрості Господній. Усього в Києві за часів Ярослава було побудовано 400 церков. Ярослав Мудрий заснував бібліотеку й архів при Софійському соборі. Там же було засновано школу для «книжкового навчання». Школи були не тільки при монастирях, але також при великих церквах. При Ярославі були засновані перші монастирі, зокрема Києво-Печерський, які стали осередками культури. Часи Ярослава Мудрого увійшли в історію України як період розквіту Руської Землі, піднесення її економічної і політичної могутності, поширення християнської віри, її світогляду, становлення в країні цивілізованого суспільства.

 

                                  Банкнота номіналом 5 гривень

 3учень.Зображення на 5-гривневій банкноті пов'язане з Іллінською церквою, що знаходиться у селі Суботові Черкаської області. Цю споруду звели у 1653 році за наказом Богдана Хмельницького. Згідно із задумом, храм повинен був стати родовою усипальницею і місцем вічного спокою гетьмана, тут його і поховали 1657 року. Але через 10 років чигиринський староста наважився потривожити останній притулок Хмельницького, зруйнувавши його могилу і знищивши прах.

На аверсі зображення Богдана Хмельницького. Український військовий, політичний та державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманату. Перший з козацьких ватажків, котрому офіційно було надано титул гетьмана. Намагався розбудувати незалежну українську державу, укладаючи протягом свого правління союз з Кримським ханатом. Представник роду Хмельницьких.

                                Банкнота номіналом 10 гривень

4 учень. На реверсі українського «червінця» розташувалася Києво-Печерська лавра — візитна картка столиці. . Ця споруда незмінно пов'язана з особистістю Івана Мазепи, чий портрет ви можете побачити на купюрі. Гетьман Лівобережної України доклав чимало зусиль для того, щоб відновити храм.

 

На аверсі купюри Іван Мазепа

Український військовослужбовець. Український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній і всій Наддніпрянській Україні. По обранню гетьманом, намагався відновити авторитет гетьманства в Україні. Зробив великий внесок у економічно-культурний розвиток Лівобережжя. Перебуваючи під патронатом царя Петра I, проводив курс на відновлення козацької держави Війська Запорозького з кордонами часів Хмельниччини.

 

Цікавий факт: Іван Мазепа — неоднозначна особистість, через що 10-гривнева банкнота стала єдиною з усіх грошових купюр України, яку намагалися відхилити ще на стадії розробки , але все таки залишили.

 

                                 Банкнота номіналом 20 гривень

5 учень. Реверс 20-гривневої банкноти відправляє нас прямо до Львова — до головного входу у Львівський оперний театр. Ще донедавна Львівська опера було незмінно пов'язана з ім'ям українського письменника Івана Франка.

                           

На аверсі зображення Івана Франка. Український письменник. Видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, учений, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, почесний доктор Харківського університету, написав майже п’ятдесят казок, двадцять із них увійшли до збірки "Коли ще звірі говорили” (1899) та ряд оповідань: «Грицева шкільна наука» «Олівець».

 

 

                                   Банкнота номіналом 50 гривень

6 учень. Якщо пам'ятаєте добре історію, то згадайте існування Української Народної Республіки. Для роботи і прийняття важливих рішень, що стосувалися долі держави, тодішньому уряду і Михайлу Грушевському було потрібно спеціальне приміщення, роль якого в 1917—1918 роках взяв на себе сучасний Будинок учителя. Зображення цієї будівлі ви і побачите на звороті банкноти. Хоча сьогодні, крім педагогів і науковців, тут ніхто не засідає, але портрет Грушевського, встановлений у фойє, нагадує історичне минуле, яке пам'ятають стіни цієї будівлі

 

Цікавий факт: на звороті перших 50-гривневих купюр знаходилося зображення будівлі Верховної Ради, замість Київського педагогічного музею, де розташовувалася Центральна Рада. Але у 2004 році зображення Центральної Ради все ж з'явилося

 

 На аверсі купюри зображений Михайло Грушевський .

Український історик, громадський та політичний діяч. Голова Центральної Ради Української Народної Республіки. Член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, багаторічний голова Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.                   

 

 

                           Банкнота номіналом 100 гривень

7 учень. 100-гривнева купюра на сьогодні є найновішою з усіх українських банкнот. У 2014 році її реверс вирішили освіжити і помістили зображення Київського національного університету ім. Шевченка — відомий Червоний корпус. До цього на банкноті красувався краєвид Дніпра, що відкривається з Чернечої гори біля Канева. А на попередньому зразку купюри знаходилося зображення Софійського собору та пам'ятника Володимиру Великому у Києві.

      На аверсі купюри зображений Т.Г.Шевченко. Класик української літератури, національна гордість українського народу. Тарас Шевченко був одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Він працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером. . Ім'я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлено пам'ятники, його твори перекладені майже на всі мови світу, його ім'ям в Україні названо навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста. Національна опера України, Київський національний університет, центральний бульвар міста Києва носять ім'я видатного сина українського народу — Тараса Шевченка                                                     

Цікавий факт: з приводу того, яке саме зображення помістити на 100-гривневій банкноті, велися довгі суперечки. Особливо що стосується портрета Тараса Шевченка. Не могли дійти згоди: зобразити його молодим чи вже у період життя після заслання. Якщо простежити всі роки випуску купюри, то ви побачите різні її варіанти

 

                             Банкнота номіналом 200 гривень

8 учень. На звороті 200-гривневої банкноти зображується в'їзна вежа Луцького замку. Який зв'язок між Луцьком і Лесею Українкою? Знамениту письменницю багато що пов'язує з цим містом. Тут вона прожила деяку частину свого життя і написала перші «усвідомлені» твори. До того ж, Леся Українка часто бувала у Луцькому замку і любила його.

На аверсі купюри зображена Леся Українка - українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Писала у жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики. Також працювала в ділянці фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі.

 

 

 

 

                                 Банкнота 500 гривень

9 учень. Купюра номіналом 500 гривень — наймолодша, випущена в обіг у 2006 році. До цього у незалежній Україні банкнот дорожче 200 гривень не було. На звороті 500 гривень знаходиться зображення Києво-Могилянської академії. Точніше те, як вона виглядала майже 300 років тому. Сьогодні будівля трохи видозмінилася, але не стала менш красивою.

 На аверсі купюри зображений Григорій Сковорода український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Переслідуваний світськими та духовними властями, з 1770-х років вів життя мандрівного філософа.

Традиція зображувати на грошах пам'ятки і пам'ятні місця країни — не нова. Зображення будинків на своїх банкнотах розміщують і в сусідній Білорусі, а також у Канаді, США та інших державах. Сьогодні важко сказати, хто запропонував втілити у життя цю ідею, але, найімовірніше, традиція буде зберігатися довгі роки і поповнюватися новими зображеннями пам'яток.

ІІІ. Заключна частина

Вихователь. Шановні гості та колеги видавництва, наша прес-конференція добігає кінця. Колеги давайте пригадаємо:

1.  Про яких видатних людей ми сьогодні говорили?
2. Як називалися  гроші в Україні в період з 1991-95 роки?
3. Як називаються українські гроші?
4.  Що таке аверс купюри?
5. Реверс купюри?
6. Що відоме прислів'я пропонує замість ста рублів?

а) Сто долларів; б) Сто євро; в) Сто друзів; г) Сто років самітності.

    7.  Як говорять про гроші , якщо вони пропали дарма?

а) Страдали монетки; б) Горювали банкноти; в) Плакали грошики;

г) Повісилися купюри.

   8. Що робить с гривнею копійка?

 а) Стереже; б) Береже; в) Годує; г) Виховує.

   9. Яке слово часто вживається при описі нової грошової купюри?

 а) Дзвінка; б) Скрипуча; в) Хрустка; г) Шипуча.

   10.  Як говорят про великі гроші?

а) Кури не клюють; б) Миші не гризуть; в) Вовки не деруть; г) Очі не дивляться.

11. Які гроші батьки дають своїм дітям ?

а) Домашні; б) Ручні; в) Кишенькові; г) Декоративні.

12.  На що зазвичай відкладають гроші заощадливі громадяни?

а) На чорний день; б) На полярну ніч; в) На високосний рік; г) На золоте століття .