Діагностувальна робота. Читання мовчки (письмово)
уч 4 - класу
ПРО ХВОРОБУ НЕМИТИХ РУК
Жили на світі маленькі створіння, які називалися мікроби. Мікроб — означає такий малий, що без мікроскопа й не помітиш. Як і люди, ці створіння були добрими та злими, тільки про них говорили: шкідливі й корисні.
Я розповім про двох різних мікробів. Одного звали Кефірчик. Працював він на молокозаводі й був щирим, привітним і працьовитим. День і ніч клопочеться: з молока кефіру наробить, з вершків сметани наготує, йогурти різноманітні робити вміє, сирочки! Та все акуратно робить, примовляючи: «На здоров’я, люди, на здоров’я!».
Другого мікроба звали Дезик. А звали його так тому, що він був рідним братом хвороби дизентерії.
Цей був сварливий, сердитий, роздратований, ледачий і нечупара. Завжди чимось незадоволений, і все йому хочеться якесь паскудство зробити.
Усі Кефірчика хвалять та в гості запрошують. А Дезика лають і проганяють. Розгнівався Дезик на людей: «Ну, я вам влаштую! Я вам покажу, який цей Кефірчик корисний». Та й побіг у молочний магазин. А туди саме кефір, сметану й сирочки солодкі завезли — усього допоміг Кефірчик на молокозаводі наготувати. Сидить Дезик, чекає. Коли це жінка з дівчинкою Олею заходить. А дівчинка — чемна та слухняна: поки мама продукти купує, спокійно чекає, бабусі якійсь сумку допомогла потримати.
«О ні, — думає Дезик, — надто вона вихована, нічогоне вдасться».
Коли це вже інша жінка із хлопчиком Андрійком заходить. А хлопчик той на всі боки крутиться, голосно кричить, вередує, руками все підряд хапає.
«Ось цьому я і влаштую неприємність», — зрадів Дезик та стриб Андрійкові на руки. А той і не помітив навіть, так додому мікроба і приніс. А вдома тільки в кімнату зайшов, уже сирок вхопив й обгортку знімає. Мама просить руки вимити, а він і слухати не хоче. Дезику ж тільки цього і треба: з рук немитих на сирок перебрався.
А на вечір в Андрія температура піднялася, живіт розболівся, навіть лікаря довелося викликати. Думав Дезик, що лікар приїде та мікроба Кефірчика сварити буде. А він лише прийшов, строго так Андрійка запитує: «А чи ти, Андрію, завжди руки перед їжею миєш?» Засоромився Андрійко, та все ж правду розповів. «Отож-бо й воно! — каже лікар, — десь мікроба шкідливого підчепив. А хвороба твоя називається «хворобою немитих рук».
Цілий тиждень ліками та уколами Дезика проганяли. Натерпівся Андрійко, що й не сказати. І для себе вирішив: «Ніколи не їстиму брудними руками.
Більше не стану жертвою шкідливого мікроба!»
За Світланою Шевченко
добрі і злі
акуратні й неохайні
працьовиті й ледачі
Бо люди його не любили.
Його не запрошували в гості.
Люди його били й ображали.
Люди його лаяли та проганяли.
Заздрив йому.
Дражнив його.
Хотів звинуватити у хворобі хлопчика.
Заважав йому в роботі.
Вона його боялася.
Вона була дуже вихована.
Оля проганяла Дезика.
Оля мила руки