Діагностувальна робота з літературного читання. Читання мовчки

Читання мовчки

Літературне читання

4-й клас

Їхній сад

Навесні діти садили дерева. Дружним гуртом прийшли на сільський пустир і взялися до роботи. Гукали й Гриця:

- Ходімо з нами!

А Гриць одмовився.

- Не хочу, - сказав їм. - Краще я в футбол гратиму.

- Висадимо дерева для нашого саду, тоді всі разом гратимемо, - пропонували йому.

- Ні, грати краще, ніж дерева садити. Садіть без мене.

І пішов, посвистуючи, з м’ячем на майданчик. Але там нікого. Всі - на пустирі. “Обійдуся і без вас”, - сказав собі Гриць. І спробував сам грати в футбол. Але хто ж грає у футбол сам із собою? Сів Гриць на м’яч і задумався. Мабуть, треба було йому піти з хлопцями. Швидше б закінчили роботу, а потім бігали б за м’ячем. От якби це зараз хтось із них погукав його на допомогу, то він з радістю пішов би. Та діти, певно, й забули про нього. Їм весело, бо вони всі разом. А він - сам. І не знає, що йому робити. Понурив Гриць голову і поплентався додому.

- Чому ж ти не грався? - запитала мама. - Так просився на майданчик - і зразу ж додому прибіг. Може, тебе хтось образив?

- Ніхто мене не образив.

- Твої товариші там граються?

- Ні, усі садять дерева.

- От молодці! Правда, сину?

Гриць потупив очі:

- Не знаю.

- А ти ж чому не з ними?

- Мені не хочеться садити дерева.

Мама сумно зітхнула і нічого йому на те не сказала.

Гриць трохи погрався з котом, позаглядав до кролів, побігав за півнем, подивився, як мати готує обід… І засумував. От якби пішов з усіма на пустир - не було б йому зараз нудно. Але хлопці теж винні - не могли гарненько його попрохати, щоб ішов з ними.

Сидів-сидів удома Гриць, отак журився-журився, а потім скочив і побіг до дітей. Став збоку і дивився, як вони садять дерева. В нього аж руки свербіли теж узятися до роботи. Тільки чекав, що його попросять. Але ніхто не сказав йому й слова. Ніби Гриця тут і геть не було. Постояв-постояв він і пішов, украй ображений, додому.

А вдома мама раптом сказала:

- Я так люблю садити дерева, піду попрацюю з дітьми. Гриць розгублено подивився на неї.

- Ти, мабуть, теж хочеш зі мною?

- Хочу.

- То ходімо разом. Бери лопату.

Прийшли на пустир, де вже стояло кілька рівненьких рядів саджанців.

- Вам помічники потрібні? - весело запитала мама дітей. - Якщо потрібні - приймайте.

- Приймаємо! - загукали вони дружно.

Ще багато дерев посадили гуртом. А коли скінчили роботу, Грицева мама сказала:

- Уявляєте, колись отут виросте прекрасний сад… Ваш сад… І кожен, хто його вперше побачить, подумає: які ж ото молодці посадили дерева?

Дітям було приємно чути ті слова. І Грицеві теж приємно.

Кожному приємно, коли почує добре слово про свою працю. Вийшло на небо сонце і здивовано дивилося на старий пустир. Ніби запитувало: а коли ж це тут з’явився молодесенький сад? Їхній сад…

Слабошпицький Михайло

Читання мовчки

Літературне читання

4-й клас

ПІБ _____________________________________   Дата ______________________

1. Хто є головним героєм оповідання?

а) Сашко

б) Грицько

в) Миколка

2. Що діти робили навесні?

а) садили квіти

б) садили дерева

в) садили кущі

3. Де діти садили дерева?

а) біля школи

б) в старому саду

в) на пустирі

4. Чому Гриць не взявся до роботи з друзями?

а) допомагав мамі

б) хотів грати в футбол

в) робив домашнє завдання

5. Чого чекав Гриць? (дві відповіді)

а) що діти швидко досадять

б) що його попросять

в) що його помітять

6. Хто допоміг хлопчикові доєднатися до гурту?

а) сестра

б) тато

в) мама

7. Встанови послідовність поді й у творі. Постав цифри у порожні клітинки

 □ Вийшло на небо сонце і здивовано дивилося на старий пустир

 □ І пішов, посвистуючи, з м’ячем на майданчик

 □ В нього аж руки свербіли теж взятися до роботи

 □ Навесні діти садили сад

 □ Ще багато дерев посадили гуртом 

8. Продовж речення

Уявляєте, колись отут _______________________________________________________________________

 Оцінювання вчителем:

В  має значні успіхи;  Д демонструє помітний прогрес;

С досягає результату з допомогою вчителя;  П потребує значної уваги і допомоги