ІГРОВА СКРИНЬКА ДЛЯ
«РАНКОВИХ ЗУСТРІЧЕЙ»
Загребельна Тамара Дмитрівна
вчитель початкових класів
Приазовської ЗОШ І-ІІІ ступенів
.
Даний посібник допоможе вчителям 1 класу в підборі ігор для ранкових зустрічей
.Запропоновані ігри позбавлені елементів суперництва, кооперативні за суттю, враховують індивідуальний рівень розвитку певних навичок дітей.
Бажаю успіхів та натхнення!
Т.Д.Загребельна
Що таке ранкова зустріч?
Це зустріч вранці дітей з педагогом. Особливості ранкових зустрічей в тому, що тут проявляється піклування одне про одного, відчуття емоційної безпеки, яка потрібна для того, аби ділитися важливими ідеями та досвідом, готовність допомагати друзям. Сидячи в колі один проти одного, кожна дитина поважно і вдумливо вітається з іншими дітьми, після чого впродовж короткого часу ділиться власним досвідом зі своїми товаришами, які з повагою слухають її, ставлять свої запитання та коментують. Після цього вся група бере участь у короткій груповій вправі, спрямованій на розвиток академічних навичок, почуття команди та відчуття єдності. Ранкова зустріч закінчується обміном щоденними новинами, які зазвичай готує педагог, щоб представити навчальні завдання дня.
Ранкові зустрічі мають чотири основні компоненти:
Ігри на ранкових зустрічах
Хороводна гра «Ми йдемо до сонечка»
(діти беруться за руки і йдуть по колу)
Ми йдемо до сонечка ля-ля-ля
Щоб погрітись трішечки ля-ля-ля
Нумо, діти, веселіше, не баріться
І до сонечка ласкаво посміхніться,
І долоньки ви разом з’єднайте
І на місці покрутіться, покружляйте.
А тепер присіли, встали
Усміхнулись, заспівали:ля-ля-ля!
Гра «Що чути?»
(діти сидять у колі на травичці)
Легенько доторкніться до травички. Що відчули?
По сигналу діти слухають, що відбувається навколо, розповідають.
Гра «На що схоже?»
Сягнемо поглядом на верхівки дерев. На що схожі?
А тепер поглянемо на хмарки. На що схожі?
Гра «Пташечка»
Діти називають себе рослинами. Запам’ятовують попередню і наступну. По колу передають:
- Цвірінь, цвірінь! Сиділа пташечка на _________, полетіла на _________
Гра «Ти знаєш півня?»
(діти по колу передають один одному)
- Ти знаєш півня?
- Так!
- Який він?
- Ось такий (показує)
- Як він співає?
- Ку-ку-рі-ку!
- Ти знаєш зозулю?
- Так!
- Яка вона?
- Ось така
- Як вона співає?
- Ку-ку!
- Ти знаєш журавля?
- Так!
- Як він курличе?
- Курли-курли!
- Ти знаєш солов’я?
- Так!
- Як він співає?
- Тьох-тьох! І т.д.
Гра-розминка « Ми йдемо полювати на лева»
Ми йдемо полювати на лева (впевнена ходьба)
Не боїмося ми нічого! ( заперечливі рухи руками)
Ой, а що це? Це – болото, чав, чав, чав ( обережна ходьба, високо піднявши коліна)
Ой, а це що? Це море! Буль, буль! (Рух імітують плавці)
Гра – хоровод «Вийди, вийди сонечко!»
Вийди, вийди сонечко
На дідове полечко
На бабине зіллячко.
На наше подвір’ячко,
На весняні квіточки,
На маленькі діточки.
Там вони граються,
Тебе дожидаються.
Гра «Вітання, знайомство»
Діти сидять у колі. Кожен з учнів називає своє ім’я так, як йому подобається, щоб його називали; усім дітям пропонується по колу проспівати лагідно своє ім’я, вест клас підспівує; діти потискують один одному руки і говорять приємні слова; діти по колу говорять слова – вітання, «ввічливі слова»
Гра «Комплімент»
Учитель і діти сидять на килимі, взявшись за руки.
Учитель:
Як багато вас тут, друзів,
Білочубих, карооких,
Синьооких і чорнявих.
І високих, і низеньких,
І кругленьких, і худеньких.
Всіх вас рада привітати
І найкращого бажати…
Учитель і діти передають по колу яскравий м’яч (або будь-яку іграшку), й говорять один одному «приємні» слова – компліменти: «Оленко,
ти сьогодні така весела!», «Назаре, у тебе сьогодні така гарна футболка!», «Сергійку, у тебе сьогодні такий гарний настрій!» тощо. Замість похвали можна сказати «добреньке», «солоденьке», «кольорове», «молочне», «тепле» тощо.
Гра «Тренуємо емоції»
Дітям пропонується:
- насупитись, як сердита людина, осіння хмарка;
- посміхнутись, як кіт на сонці, як саме сонечко;
- позлитись, як два баранці на мосту;
- злякатись, як дитина, яка загубилася в лісі;
- втомитись, як тато після роботи;
- побуркотіти, як сварлива бабця, невдоволений дідусь, сердита дівчинка, ображений хлопчик;
- показати, як радіє собачка, коли ви приходите додому зі школи;
- показати вдоволене кошенятко, яке наїлося сметанки;
Гра «Якого кольору твої очі?»
Діти в колі повертаються один до одного парами, уважно розглядають одне одного, а потім, за сигналом учителя, сідають «спина до спини» або заплющують очі і відповідають на запитання партнера, учителя:
- Якого кольору у мене очі? Волосся?
- Яке взуття? Одяг? Тощо.
Гра «Закінчи речення»
Учням пропонується по черзі закінчити речення.
- Я мрію …
- Я вірю …
- Я прагну …
- Я люблю…
- Я турбуюсь…
- Про мене турбуються…
- У мене вірять…
- Я сподіваюсь…
- У майбутньому я хочу…
- Я стараюсь
- Мені сумно, якщо…
- Я радію, якщо…
- Я не люблю, якщо…
- Мені подобається, якщо діти…
- Мені соромно, коли…
- Мені цікаво, коли …
Інші діти мають право попросити прояснити ту чи іншу відповідь.
Гра «Лагідне ім’я»
Діти сидять у колі. За сигналом учителя починають перекидати м’ячик і придумувати лагідні імена кожній дитині. Лесик – Катруся – Натуся – Назарчик – Юлечка – Світланка – Сергійко – Юрчик і т.інше.
Гра «Кошенятко»
Діти уявляють, що матуся принесла додому покинуте кошенятко, якому страшно, сумно та зовсім безрадісно. Кожна дитина по черзі перетворюється на кошенятко, решта гладять його й говорять добрі слова.
Гра «Чиї долоньки?»
Учень сідає в центр кола, заплющує очі. Діти по черзі тихенько підходять до нього, на декілька секунд кладуть свої долоньки на його. Дитині треба здогадатись, чиї долоньки «приходили до нього в гості».
Гра «Чарівний клубочок»
Діти сидять у колі. У вчителя в руках клубочок з яскравими нитками. Діти по черзі передають клубочок одне одному, намотуючи нитку на пальчик. Передавання клубка супроводжується висловлюванням про те, що вони зараз відчувають, чого хочуть для себе і що можуть побажати іншим. Починає учитель. Потім він звертається до дітей, запитуючи, чи хочуть вони щось сказати. Діти натягують нитку.
- Діти, а на що ми зараз стали схожі?
- Якщо хтось зараз потягне за нитку, всі це відчують. Бо ми з вами єдине ціле, давайте похвалимо себе і скажемо усі разом: «Я – хороший!», а потім похвалимо одне одного : «Ти – хороший!»
Гра «Мій друг (моя подруга)»
Діти сидять у колі, говорять по черзі репліки:
- Я дружу з Оленкою, тому що вона добра
- Мій друг – Сергійко, він веселий, в нього завжди гарний настрій
- Мені заважає бути хорошим другом …..
- Мені треба навчитися ділитися …..
Гра «Хто як говорить»
Жабка говорить «ква» і вимовляє :
«Квартопля, квапуста,квасоля» Придумайте ще слова жабки.
А тепер скажіть, як би розмовляли каченята, козенята. Поросята, мишенята тощо.
Гра «Логічний ланцюжок»
Перший, хто починає ланцюжок, називає будь-яке слово, другий додає слово і пояснює, як воно зв’язане з першим.
Наприклад: виделка – тарілка (щоб снідати) – ваза (теж зроблена з фарфору)- вода (наливають у вазу) – ріка (тече вода) – літо (добре влітку на річці) тощо.
Гра «Добре – погано»
Діти у простій формі пізнають закони діалектики. Ця вправа навчає бачити протиріччя в предметах, явищах. Наприклад, перша дитина говорить слово «дощ» .
- Добре, що пішов дощ. Це означає прихід весни.
- Погано, що він холодний
- Добре, що дощ змиває весь пил з рослин і квітів.
- Погано, що розмокне земля.
- Погано, що не підеш на прогулянку. , тощо
Гра «Що можуть робити…?»
Діти сидять у колі. Вчитель ставить питання і пропонує дітям відповідати по черзі.
- Що можуть робити очі? (дивитися, жмуритися, кліпати, плакати)
- Що можуть робити носи? (роти, дзьоби, ноги, руки, лапи, вуха, хвости)?
Наприклад: собака – гавкає, бігає, кусається, спить, сидить, лащиться, їсть…
- Хто як пересувається: бігає, повзе, стрибає, пливе або літає?
Наприклад: вовк – бігає (білка, їжак, лисиця, лелека, олень, кит, ведмідь, горобець, гусак, ворона…)
Гра «Мама, татко й дитинчатко»
Учитель дає завдання і по колу пускає м’ячик. У кого м’ячик, той швидко відповідає.
- слон із слоненятком
- олень з …
- коза з …
- тигр із …
- верблюд із …
- ведмідь із …
- лисиця з …
- корова з …
- їжак із …
- кобила з …
- павук із …
- заєць із …
- свиня з …
Ігри можуть бути й у музичному супроводі.
Наприклад , гра «Музичні стільці»
Коли грає музика, учні ходять навколо стільців, розставлених колом. Коли музика припиняється, кожна дитина має сісти на стілець. Якщо стільців недостатньо, діти вирішують, яким чином знайти кожному місце. Після кожного такого етапу один стілець забирають, аж поки не залишиться лише кілька стільців, на які мають сісти всі учні.
Гра «Доторкнись до синього»
Учні можуть розпочати гру у колі. Але потім їм потрібно мати можливість вільно пересуватися. Ведучий розпочинає гру словами : «Доторкнись до синього!» (можна використовувати набір кольорових карток) Учні мають торкнутись синього кольору на своєму одязі або на одязі інших. Вони можуть торкнутись пальцем, головою, ліктем, коліном тощо.
Потім ведучий називає червоний колір. Діти, продовжуючи триматися за синій колір, мають водночас зуміти торкнутися червоного кольору. У цій грі немає тих, хто програв або вибув з гри. Ця гра – зусилля усієї групи. Якщо хтось не в змозі утримати рівновагу або падає, гра починається спочатку.
Список використаних джерел: