Дидактичний матеріал на допомогу вихователю

Дидактичний матеріал на допомогу вихователю

Універсальний дидактичний посібник

„ Мандрівка Марічки”

Дидактичний матеріал для розвитку зв’язного мовлення дитини посідає важливе місце у розвитку особистості.

Свого часу видатний український педагог В.О.Сухомлинський писав, що  «..мовна культура людини-це дзеркало її духовної культури».

Пропоную до уваги універсальний дидактичний посібник „ Мандрівка Марічки” для того, щоб практично використовувати методи навчання ,пов’язані з безпосереднім сприйманням дитиною дійсності (спостереження, подорожі-екскурсії, розгляд предметів, бесіди про них).

Використовувати посібник можна на заняттях з дітьми в різних групах ЗДО, іграх-вправах , в індивідуальній роботі.

Важливе місце в системі засобів розвитку зв’язного мовлення дошкільників посідає гра.

 І хоча проблема гри завжди була в центрі уваги педагогічної науки, однак її лінгвістичний аспект щодо розвитку зв’язного мовлення розглядався лише у зв’язку з дослідженням сюжетно-рольової гри (В.Захарченко). Аспекти ж ігрового потенціалу в процесі формування мовленнєвих навичок і зокрема, зв’язного мовлення дошкільників залишаються поза увагою науковців. Психологи розглядають гру як діяльність, що відображає дійсність шляхом активного її перетворення (Ю.Аркін, Л.Виготський, Н.Д.Виноградов, Д. Ельконін, О.Леонтьєв, О.Лурія, С.Рубінштейн та ін.). У ході гри діти мають можливість діяти, конкретні дії зумовлюють мовленнєву активність дошкільника і водночас спрямовують розвиток гри. Це перехідна, проміжна ланка між повною залежністю мовлення від речей і предметних дій та свободою слова.

Доведено, що здатність дитини використовувати в ігрових ситуаціях зв’язні висловлювання впливає на емоційно чуттєву сферу їхньої життєдіяльності і водночас максимально активізує мовлення дітей.

Розвиткові діалогічного мовлення сприяє також прийом створення  спеціальних мовленнєвих ситуацій. Вони спрямовані на розвиток уміння

домовлятися, запитувати співрозмовника, дотримувати правила мовленнєвого етикету, виказувати співчуття, доводити свою точку зору. Для застосування цього прийому можна користуватися наочністю, наприклад,

спеціально дібраними сюжетними картинками або серією картинок. Дитині пропонується програти віртуальний діалог між персонажами, зображеними на и віртуальний діалог між персонажами, зображеними на малюнку.

Отже, розвивальне середовище створюється з метою забезпечення умов для розвитку пізнавальних і творчих здібностей дітей, підтримки і стимулювання пізнавальної активності, забезпечення подальшого росту; для реалізації засвоєних на заняттях способів діяльності, отриманих знань; для емоційного проживання різних ситуацій, для усвідомлення сприйнятої інформації. Воно передбачає можливість постійного оволодіння дітьми новими засобами діяльності, виконання нових дій, розвитку здібностей, містить у собі елементи новизни та проблемності, і створює максимально позитивні, сприятливі умови для розвитку мовленнєвої активності дошкільника, в тому числі й словесної, для виховання творчої особистості в цілому.

КАЗКА „ МАНДРІВКА МАРІЧКИ”

Жила –була дівчинка Марічка. Спала вона на м’якій подушечці. А навколо хоровод водили зірочки із місяцем

Чарівне сонечко до ранку спочиває,

Земному час прийшов відпочивати.

Ніч колискову на сопілці ніжно грає,

Тобі малеча теж потрібно спати.

Випливло на небо червоне сонечко й почало розсилати свої промінці-будити землю.

Розпустило коси сонце,

Заглядає до всіх в віконце:

Хто ще щічки не помив,

Хто зарядки не зробив,

Хто не слухається маму,

Хто не склав свою піжаму?

Хто в цю пору іще спить?

Будем сплюшку цю будить!

 І перший промінець впав на личко Марічки.

-Ой, який промінець у тебе ласкавий, Сонечко. Такі ж ласкаві руки у моєї бабусі. І пригадала я як бабуся її вчила:

Вийди, вийди, сонечко, на дідове полечко

На бабине зіллячко, на наше подвір’ячко

На весняні квіточки, на маленькі діточки

Там вони граються, тебе дожидаються.

Ох і награлася дівчинка промінчиком.

Сіла у свій автомобіль і поїхала в село до бабусі.

Бабусина оселя  вигравала  теплом, злагодою, добром.

А в печі…

Ой горнятко в печі,
Каша на помості

Каші я наготувала

Прийшла внучка в гості

Сідай близенько-каша смачненька.

А в бабусі повний двір.

Кінь

Гарну гриву, хвостик має,

Хто тваринку цю впізнає?

Корова

Роги, вим'я, довгий хвіст,

У кого чималенький зріст?

Собака

Вушка, хвостик, мокрий ніс..

Хто нам кісточку приніс?

Овечка

Личко, ратички, два вушка...

Хто баранчика подружка?

Курчатко

Наче бісер оченята,

Хто у курочки малята?

А яка річка у селі?!Голубенька, швиденька, ласкава.

Цікаво, хто в ній живе?

Сонце в небі зажурилось

Темно навкруги зробилось

Хмарки в небі знову плачуть,

Слізки капають: кап-кап...

По калюжах радо скачуть

Дітлахи: чалап-чалап...

Всі знають, що дощик утворює  калюжки, в яких відбивається небо. Знайшла  калюжку і Марічка. Подумала, що обов’язково розповість друзям про неї. Цікаво, чи справжнє небо в калюжці? І хоч воно і маленьке, а чи  ж моє? Чому по ньому пливуть хмаринки?

Якби ти знало, сонечко, як по тобі сумую,

Пузатою хмаринкою безрадісно мандрую,

Як листячко і квіточки сльозами омиваю,

Без посмішки сукеночки на трави одягаю.

Якби ти знало, сонечко, як я тебе люблю!

Як кожною хмаринкою промінчики ловлю!..

Тільки дощик прошумів

За лужком, за лісом,

Хтось у небі рушничок

Вишитий повісив.

Хто вгадає з діточок,

Що воно за рушничок?(веселка)

Хмарина тінню вкрила дерева у ліску,

Веселка опустила відерця у ріку.

Коромислом барвистим зігнулася від них,

Сяйнула в хвилях чистих, на берегах крутих.

Взяла вона водиці, і в полі край села

І жито, і пшеницю з відерець полила.

Помандрувала Марічка в поле  ,де в  шовкових травах пестилися квіти, погойдувався вітер.

Давайте закриємо оченята, відчуємо як вітерець ніжно пестить волоссячко, промінчик лоскотить щічки, хмарка дмухає вологим подихом.

Велика мандрівка втомила Марічку і Дівчинку. І вони солодко заснули на м’якій подушечці.