Дистанційна фізична культура, як засіб підвищення психо-фізичного стану учнів в спеціальних навчальних закладах.

Дистанційна  фізична культура  як засіб підвищення психо-фізичного стану учнів в спеціальних навчальних закладах

Півень Інеса Павлівна

Краматорська спеціальна школа №18 Донецької обласної ради

Сучасний стан загальної освіти в умовах дистанційного навчання ставить перед викладачами особливий виклик до їх професійності, творчості та компетентності. Особливої уваги під час дистанційного навчання дітей в спеціальних навчальних закладах набуває такий предмет як фізична культура. Фізична культура завжди відрізнялась в загальній системі освіти своєю структурою, підходами та формою викладання. Але в період дистанційного навчання цей предмет набуває особливої уваги. Діти шкільного віку в сучасних умовах ведуть все більше і більше малорухомий образ життя, все рідше бувають на вулиці та на природі, все частіше набувають пагубних звичок для здоров’я. Тому багато причин: повсякденне освітнє навантаження, засоби суспільної інформації та гаджети, відношення батьків та інше  але у сучасний час у нас ще добавилися військові дії (постійні обстріли, виключення електроживлення, зміна місця проживання, побутових умов). Все це негативно впливає на психо-фізичний стан дитини, її здоров’я, розумову та фізичну активність. До всього цього додається дратівливість та нестача спілкування з однолітками.

Особливо ця сучасна проблема торкнулася дітей з обмеженими освітніми потребами які навчаються у спеціальних навчальних закладах. Тому в умовах впровадження воєнного стану дистанційна фізична культура, як засіб підвищення психо-фізичного стану дітей з обмеженими освітніми потребами спеціальних навчальних закладів у домашніх умовах  набуває надзвичайної актуальності. Це пов’язано з тим, що фізичне навантаження в таких умовах майже відсутнє. Діти все більше сидять біля моніторів, частіше вживають їжу, майже не встаючи з свого робочого місця. Саме тому питання ефективних та мотивованих дистанційних уроків з фізичного виховання у домашніх умовах стоїть найактуальнішим в сучасному сьогоденні спеціалізованих навчальних закладах.

Дослідженням проблеми організації освітнього процесу закладів загальної середньої освіти в умовах дистанційного навчання займалися такі фахівці як  С. Криган, І. Дутчак, Ю. Мальований; пошуком  шляхів  вирішення  питання  фізичної активності учнів під час дистанційної освіти займалися такі фахівці як  О. Баштовенко, О. Станєва, О. Литвиненко, Г. Череповська, а також  науковці інших країн, окрема дослідники А. Павлович, Л. Де-Фіна, Б. Натале, С. Тиле. Всі ці та інші фахівці наголошують на проблемі світового масштабу через зменшення рухової активності учнів, що в подальшому вплине не тільки на фізичне, але й на психічне здоров’я дітей [1-5].

Метою дослідження є аналіз загальних та специфічних проблем фізичного виховання школярів спеціальних навчальних закладів в умовах дистанційного навчання на уроках з фізичної культури.

Отже, перший виклик для вчителя фізичної культури  під час дистанційного навчання – змінити підхід до навчального процесу, форми, структури уроку. Дати учням проявити себе. Запропонувати власні варіанти вправ, сформувати особисте ставлення до руху, бути активним учасником процесу, а не просто відтворювати те, що йому каже вчитель. З цією метою вчителі застосовують  онлайн-уроки в режимі реального часу.

Для проведення  такого уроку вчителю треба ретельно підготуватись. Перш за все, зробити цікавий та насичений урок з підбором різноманітних, необхідних  та доступних вправ з урахуванням діагнозу дитини з особливими освітніми потребами. По друге, вчителю треба продумати чим можливо замінити той чи інший інвентар, який використовується при виконанні запропонованої вправи, використовуючи при цьому доступні матеріали та техніку. По трете, вчитель сам повинен вміти кваліфіковано та доступно показати пропоновану вправу [3].

Крім того, при проведенні дистанційної фізичної культури вчителям необхідно застосовувати та оцінювати самостійну роботу дітей. Цей процес також потребує від вчителів особливих вмінь та навичок у сфері оцінювання правильності виконання вправ та рухів дітей. Такий підхід включає у свій зміст виконання фізичних вправ під наглядом вчителя через відео-зв’язок, або через надіслані відеозаписи дітей.

Цей напрямок роботи вчителя фізичного виховання дає можливість учням проявити себе. Учні можуть запропонувати власні варіанти фізичних вправ які їм зручно виконувати в домашніх умова. Дає можливість сформувати особисте ставлення до руху та вправ, стати активним учасником педагогічного процесу, а не просто виконувати запропоновані вправи.

Особливе значення при проведенні дистанційного фізичного виховання має система оцінювання дітей. Вчитель повинен розробити форму та крітерії оцінювання виконання тих чи інших вправ та рухів з урахуванням особливостей здоров’я та діагнозу дітей з особливими освітніми потребами. Ця система втілюється у процес оцінювання за допомогою онлайн-платформ [1].

Під час дистанційного навчання у вчителів фізичної культури часто  виникають проблеми, як загальні так і специфічні. До загальних проблем у сучасний момент можемо віднести, перш за все, брак якісного інтернет з’єднання. Що часто виникає із-за частого вимкнення живлення. По друге, це недостатнє забезпечення  необхідною  комп’ютерною  технікою учасників освітнього процесу. Не кожен учень, а також і вчитель має можливість  придбати сучасний комп’ютер або гаджет для відео-спілкування. А це дуже важливо у сучасному навчальному процесі. До того ж, виникає проблема з вмінням застосовувати інформаційні  та  цифрові  технології  навчання. Все частіше вчителю приходиться самому освоювати у вільний від роботи час ці технології навчання та використовувати їх у педагогічному процесі [5].

До того ж всього відокремлюється низький рівень інформаційно-комунікаційної компетентності. Вчителю фізичного виховання приходиться все складніше підбирати та розробляти фізичні комплекси та вправи для дітей з особливими освітніми потребами з урахуванням їх діагнозу. Крім того, виокремлюється брак методичного супроводу для проведення дистанційного навчання. І на останнє можемо констатувати проблему нестачі досвіду вчителів у проведенні онлайн-уроків. Це також потребує багато часу для самоосвіти вчителів фізичного виховання, участі у вебінарах, семінарах та конференцій різного рівня [5]

До специфічних проблем дистанційного навчання на уроках з фізичної культури можемо віднести, перш за все,  обмежений  простір  домашнього простору дитини. Не завжди у дитини є достатнього особистого простору, враховуючи що у даний час і батьки все частіше працюють у дистанційному доступі від роботи тобто дома. Другою специфічною проблемою дистанційної фізичної культури виступає неможливість  використання  спортивної зали, спортивного або ігрового майданчика, стадіону які знаходяться поруч з місцем проживання дитини. А також відсутність найпростішого спортивного інвентарю. Все це не дає вчителю в повній мірі скористатися  всіма  формами та засобами  фізичної культури. А саме основними –  фізичними  вправами,  які  необхідно виконувати на спеціальному спортивному обладнанні й за допомогою спортивного інвентарю, та допоміжними – обмеження у використанні оздоровчих сил природи. Тому вчителю весь час необхідно проявляти особисту творчість у розробці фізичних вправ згідно з навчальною програмою а індивідуальних особливостей дитини [4].

Наступною специфічною проблемою дистанційного фізичного навчання, є неможливість застосування ігрового методу на онлайн-уроці. Наприклад, використання рухливих ігор або роботу в парах та групах. Відсутність ігрового методу зволікає можливість комунікації й соціалізації учнів. Втрачає терапевтичну функцію фізичних вправ,  не сприяє засвоєнню рухових умінь і навичок.

До того ж надається неможливість стимулювання творчої активності, самостійності, ініціативи дітей у навчальному процесі. Учні не можуть порівняти свої досягнення з успіхами інших дітей. Крім того специфічною проблемою дистанційного навчання на уроках з фізичної культури виступає неможливість оцінювання розвитку фізичних якостей за навчальними  нормативами,  які  розроблено для кожного модуля з фізичного виховання. Вчителям з даного предмету приходиться адаптувати кожний норматив до виконання його в обмеженому просторі згідно з модулем даного предмету.

Ще однією специфічною проблемою дистанційної фізичної культури  виступає неможливість  проведення  гурткової та секційної роботи, різноманітних  спортивних  свят,  змагань тощо. Це також призводить до зменшення рухової активності учнів протягом навчальної діяльності [4].

Підсумовуючи вище сказане ми дійшли висновку, що дистанційна фізична культура  школярів  спеціальних навчальних закладів дуже складний та різноманітний процес який постійно необхідно адаптувати та удосконалювати в умовах військового стану. Крім того цей процес має багато труднощів та проблем, як загального так і специфічного характеру.

Під час проведення уроків фізичної культури основною проблемою  дистанційного навчання над якою треба постійно працювати вчителю є мотивація учнів і залучення їх до різноманітних форм фізичної активності. Крім того проведення якісних занять з фізичної культури в дистанційному форматі  підвищує недостатню рухову активність, що позитивно впливає на фізіологічні функції та життєдіяльність дітей з обмеженими освітніми потребами, а також і на корекцію фізичних вад дитини у стані здоров’я.

Література.

1. Баштовенко О. Проблеми організації дистанційного навчання з фізичної культури в закладах освіти / О. Баштовенко, О. Станєва // Науковий вісник ІДГУ. Серія Педагогічні науки. Ізмаїл. – 2021.  – № 53.  – С. 9–22. URL: http://visnyk.idgu.edu.ua/index.php/nv/article/view/452

2. Дистанційне навчання з фізичної культури : відео-уроки (з досвіду роботи вчителів) URL: https://fizra.ippo.kubg.edu.ua/?p=716.

3. Криган С. Г. Актуальні проблеми організації освітнього процесу закладів загальної середньої освіти в умовах дистанційного навчання / С. Г. Криган, І. Г. Дутчак // Проблеми освіти: збірник наукових праць. – 2022. – Вип. 1(96) С. 87–102. DOI: http://doi.org/10.52256/2710-3986.1-96.2022.06

4. Литвиненко О. Проблеми дистанційного навчання з фізичної культури в закладах загальної середньої освіти та шляхи їх вирішення / О. Литвиненко, Г. Череповська // Теорія, методика і практика навчання: Науково-методичний, інформаційно-освітній журнал Вересень.  – Миколаїв. Том 3. №94. – 2022. –  С.56-65. DOI: https://doi.org/10.54662/veresen.3.2022.06

5. Мальований Ю. І. Дистанційне навчання: реалії і перспективи / Ю.І. Мальований // Вісник Національної академії педагогічних наук України. – 2020. – Том. 2(1). – С. 1–3. DOI: http://doi.org/10.37472/2707-305X-2020-2-1-10-1. – Режим доступу: https://visnyk.naps.gov.ua/index.php /journal/article/view/72/101