ДІТИ ТА ПІДЛІТКИ В ОНЛАЙНІ Поради для батьків

Про матеріал
Дедалі більше дітей та підлітків мають доступ до Інтернету з більш раннього віку. Тому важливо, щоб усі дорослі, які працюють із дітьми, розуміли, що діти роблять в Інтернеті, що їх там приваблює, а також які там існують ризики. Більшість випадків насильства над дітьми в Інтернеті відбувається не тому, що батькам байдуже, а тому, що вони не розуміють можливих загроз та не обговорюють їх із дитиною, не знають, що дитина робить онлайн, або вважають, що їхня дитина ««такого»» ніколи не зробить
Перегляд файлу

Можливі ознаки насильства над дитиною (онлайн і в родині)

  Зміни в поведінці чи в емоційному стані. Замкнутість дитини, різка зміна в поводженні з іншими дітьми чи вчителями, втрата інтересу до навчання або різке зниження успіхів у навчанні. Дитина часто засмучена та не фокусує увагу.

  Ховає чи вимикає телефон/планшет, коли ви наближаєтеся до неї. Не хоче розповідати, з ким вона спілкується.

  Зникнення чи поява грошей/подарунків.

  Дитина виявляє сексуалізовану поведінку в допідлітковому віці/знає про сексуальні стосунки набагато більше за однолітків/виявляє страх перед жінками (чоловіками)/розповідає про насильство вдома.

  Дитина завжди похмура, голодна, одягнена не за погодою, неохайна, можливо, ви помічали за нею крадіжки.

  Дитина поводиться агресивно з іншими дітьми або стає жертвою цькувань. Синці на обличчі та інших частинах тіла.

Якщо дитина розповідає про те, що вона

надіслала комусь із дорослих чи незнайомців в Інтернеті свої інтимні фото та/або хтось змушує її це робити, то в жодному випадку не звинувачуйте дитину. Необхідно її підтримати, заспокоїти та звернутися в поліцію з копією всього листування. У жодному разі не можна платити гроші, надсилати ще більше відвертих матеріалів, а тим більше зустрічатися з такою людиною.

Для довідок: гаряча лінія 116 111

(працює пн-пт з 12.00 до 16.00).

Дедалі більше дітей та підлітків мають доступ до Інтернету з більш раннього віку. Тому важливо, щоб усі дорослі, які працюють із дітьми, розуміли, що діти роблять в Інтернеті, що їх там приваблює, а також які там існують ризики. Більшість випадків насильства над дітьми в Інтернеті відбувається не тому, що батькам байдуже, а тому, що вони не розуміють можливих загроз та не обговорюють їх із дитиною, не знають, що дитина робить онлайн, або вважають, що їхня дитина ««такого»» ніколи не зробить.

imageЯкщо в школі стався випадок секстингу, важливо підтримати дитину та батьків. Не дивіться ці фото/ відео. Постраждала дитина має зробити копію сторінок, де побачила матеріали. Далі потрібно звернутися в службу підтримки соціальних мереж із проханням видалити матеріали, а також провести бесіду з дітьми, які розповсюджують ці фото чи бачили їх, і попросити дітей негайно їх видалити. Варто розповісти, що, переглядаючи чи поширюючи такі матеріали, вони порушують закон. Намагайтеся не надати історії додаткової популярності в школі та стежте за тим, щоб постраждала дитина не стала жертвою булінгу.

Якщо ви виявили фізичне/сексуальне насильство над дитиною, то необхідно звернутися в поліцію та в службу у справах дитини вашого району.

Якщо ви хочете провести урок із дітьми на цю тему, ви можете знайти всі матеріали (відео, розробка уроку, презентація та макет брошури) за посиланням:

Матеріали розробила Анастасія Дьякова, координатор програм із захисту дітей від насильства Офісу Уповноваженого Президента України з прав дитини. Засновниця #stop_sexтинг

Більше детальної інформації про захист дітей в Інтернеті: Facebook Stop_sexтинг

ДІТИ ТА

ПІДЛІТКИ В ОНЛАЙНІ

Поради для батьків та вчителів

Квести Facebook: Stop_sexтин

Photo by Gaelle Marcel on Unsplash

Які є ризики онлайн і що робити?

1.  Шкідливий контент (наприклад, візуалізація насильства, порнографія). Дитина може потрапити на такі сайти випадково, тому обов’язково встановіть батьківський контроль на всіх пристроях, якими вона користується. Контроль може бути декількох видів: налаштування на пристрої, завантажені додатки, обмеження в соціальних мережах, обмеження на пошукових сайтах. Вивчіть, що саме обмежує контроль кожного виду. Також варто перевіряти, чи відповідають ігри та фільми вікові вашої дитини.

2.  Суїцидальні та екстремістські групи в соцмережах. Під час бесіди з дитиною не використовуйте назв ігор та намагайтеся уникати слів, які можуть спровокувати додатковий інтерес до них з боку дитини. Говоріть про те, що в Інтернеті багато інформації і, на жаль, не вся вона правдива, безпечна та корисна. Тому дитині слід бути уважною та розповідати дорослим про підозрілі дії в Інтернеті.

3.  Трудова чи сексуальна експлуатація

У вас має бути домовленість із дітьми про те, що їм не слід приймати пропозиції в Інтернеті (у тому числі й стосовно роботи) без узгодження з вами. А також в жодному разі не зустрічатися без вашої згоди із незнайомцями з Інтернету.

4.  Кібербулінг — цькування, що може стати результатом/причиною реального цькування у школі. Ми питаємо дітей, як їхні справи в школі, але як часто ми питаємо, як їхні справи в Інтернеті? Насправді Інтернет відіграє в житті дітей не меншу роль, ніж офлайнжиття. Якщо дитина постраждала від кібербулінгу, варто розібратися в причинах, підтримати її, а також звернутися до адміністраторів соцмережі для видалення неприйнятного контенту. Не можна забороняти дитині використання мережі, бо це ізолює її та спонукає шукати інші шляхи доступу в Інтернет.

5.  Онлайн-ігри. Діти обожнюють онлайн-ігри. Але все частіше це стає загрозою для їхньої безпеки. Численні ігри заохочують до здійснення покупок, на які діти витрачають купу батьківських грошей. Також в іграх є можливість спілкування в чаті. Злочинці часто пропонують дітям «купити» перехід на наступний рівень, а для цього просять надати всю інформацію щодо кредитних карток їх батьків. Також чати онлайн-ігор — гарна можливість для кібергрумінгу.

6.  Кібергрумінг — налагодження довірливих стосунків із дитиною в Інтернеті з метою її сексуальної експлуатації в Інтернеті чи в реальному житті.  Сексторшен — налагодження довірливих стосунків із дитиною в Інтернеті з метою отримання її інтимних фото чи відео, подальшого шантажування та вимагання грошей чи додаткових фотографій.

Злочинці зазвичай знайомляться із дітьми за допомогою соцмереж, онлайн-ігор, Telegram-каналів, розсилаючи сотні повідомлень і запитів на дружбу. Інколи вони можуть видавати себе за підлітків, в інших випадках — створювати сторінки реальних дорослих у соціальних мережах.

imageДетальніше про те, як це працює:  YouTube. Stop Sexting Ukraine.

7.  imageСекстинг — обмін (у тому числі і між підлітками) власними фото/відео/текстами сексуального змісту. Стає дедалі популярнішим у підліткових стосунках. Діти все частіше сприймають це як норму та прояв довіри, вивчення своєї сексуальності, флірт, вважаючи це безпечнішим за секс. Але вони не завжди бачать зв’язок між діями в Інтернеті та ризиками в реальному житті. Секстинг призводить до залежності від отримувача фото, булінгу та звичайного, а також може стати причиною непотрапляння на омріяну роботу чи навчання. Крім того, для дітей це порушення закону. Навчіть дитину використовувати «тест білборду»: перш ніж надіслати якесь фото або повідомлення, подумай, чи готовий/готова ти побачити це на білборді поруч зі своєю школою.

Що зробити батькам/вчителям?

                     Налагодити з дитиною довірливі стосунки. Запровадити традицію сніданків без телефонів та Інтернету. Більше часу проводити разом.

                     Роз’яснити дитині можливі ризики, домовитися про заборону надсилати свої інтимні фото/відео та зустрічатися після онлайн-знайомств. Заборонити обговорення інтимних питань у соцмережах — розкажіть дитині, що її сторінку можуть зламати і вся інформація стане відома злочинцям або «недругам».

                     Пояснити дитині, що люди в мережі не завжди ті, за кого себе видають, навіть якщо налагодили дуже теплі стосунки з нею в онлайні. Тому краще не спілкуватися з незнайомцями.

                     Роз’яснити, що все, що потрапило в онлайнпростір, уже ніколи не буде таємницею, тому краще закрити від незнайомців свою сторінку та список друзів, не вказувати адресу, номер телефону та школи, ні з ким не ділитися особистою інформацією.

                     Обговорити, які сайти та мережі використовує дитина. Навчити її налаштовувати приватність сторінки, визначати, хто може писати особисті повідомлення та коментарі, як видаляти повідомлення та створювати чорні списки користувачів. Самому зареєструватися в мережі та переглядати стрічку дитини і список її друзів.

                     Попросити не відповідати на небажані, дивні повідомлення надіслані на електронну пошту та в соцмережах і розповідати про те, що викликало збентеження під час спілкування в мережі.

                     Не просіть дитину видалити всі сторінки — це ізолює її від однолітків. Хоча варто пам’ятати, що реєстрація в соціальних мережах дозволена лише з 13 років.

pdf
Додано
13 червня
Переглядів
26
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку