"Дитинство шкільне, прощавай!"

Останній урок для учнів 11 класу

Тема: Дитинство шкільне, прощавай

лист ватману, розкреслений у косу лінію, малюнок плачучої голівки, малюнок дзвінка і весела голівка зі словом «Ура!!!!»

 

Кл. керівник: Ось і настав цей хвилюючий момент. Сьогодні у стінах нашої школи для вас востаннє продзвенів шкільний дзвінок. Він сповістив, що ви вже не будете поспішати рано-вранці на уроки, не стоятимете більше біля дошки, не писатимете контрольні роботи і не виконуватимете домашні завдання, не братимете участі в олімпіадах… Ми з вами підійшли до кінцевої зупинки - «Дитинство». Далі ви прямуєте самостійно, тому що стали зовсім дорослими, а я залишаюся, і мені дуже шкода з вами розлучатися.

Але сьогодні, користуючись правом класного керівника, я проведу для вас останній урок у стінах нашої школи. На цьому уроці вас чекають різні сюрпризи. То ж давайте повернемося в минуле і згадаємо «Як це було?»

Скажіть:                                                                                                    

• Що ви відчували сьогодні, збираючись до школи?
•  А що ви відчували тоді, 11 років тому? Пам’ятаєте?

- Ви пам’ятаєте свою першу вчительку?

- А свого першого сусіда по парті?

- Яку першу оцінку отримали, пам’ятаєте?

- Так може треба хоч ненадовго повернутися в країну «Дитинства»?

 

Кл.кер.: Ваші шкільні роки почалися саме ось із такого письма (показати роботи, які вони виконували в перші дні навчання у першому класі). Далі ваші лінії стали рівнішими, кроки у навчанні впевненішими. І разом з першою вчителькою та іншими першими вчителями ви заявили про себе як про мешканців, що прийшли у школу з серйозними намірами.

Із зацікавленням і страхом (звичайно не всі) ви заходили в клас. З великою увагою стежили за кожним порухом учителя, щоб все запам’ятати, а коли приходили додому, то з повагою і любов’ю говорили батькам про вашу першу вчительку – ________________________.

Слово надається першій учительці.

Кл.кер.: Ось так і жили ви. Довгих чотири роки йшли разом з любою вчителькою-класоводом, а в травні ______________ року для нинішніх випускників не дзвінок пролунав, а ударив дзвін. Вони залишали першу шкільну колиску і переходили на шкільні каруселі. 

Середня та старша школа зустріла вас рівнянням з багатьма невідомими.

- І найпершим невідомим для вас було що? (слово  одинадцятикласників)

Класний керівник:     Сьогодні ви лише посміхаєтеся своїм страхам. Вчителі стали для вас рідними, навіть ті, які працювали з вами семестр, рік…- не важливо скільки – залишили  у ваших серцях слід.

Школа – це книга-довідник, де завжди можна знайти відповідь на будь-яке запитання. Ось і я вирішила запропонувати вам вікторину, а ви постарайтеся відповісти.

Вікторина

1.     У яку сторону відчиняються двері у кабінет директора?  

2.     Скільки вікон у шкільній їдальні?

3.     Скільки букв у прізвищі вашого класного керівника?

4.     Коли збудована школа?

5.     У кого з вашого класу день народження випадає 1 вересня?

6.     Хто наймолодший у класі?

7.     Скільки учнів живуть на вулиці __________.

8.     Скільки учнів у класі по-батькові Володимирович ___,  Євгенович ___, Сергійович ____.

9.     Назвіть точну кількість вчителів у нашій школі?

10. Який номер телефону школи?

11. Скільки парт в кабінеті хімії?

12. Якою фразою завжди починався урок історії?

13. Скільки сходинок на вході у школу?

14.Скільки лап у людини?(У людини немає лап)

15. Що це таке: чорне, на трьох ногах? (Піаніно.)

16.Скільки рогів у коня?(Кінь немає рогів)

17. Чого лелека стоїть на одній нозі? (Бо як другу підніме, то впаде.)

18. На балКоні ходять? (Ні, коні на бал не ходять)

19. Що потрібно зробити, коли голуб з 5тиметрової висоти нагадить на голову? (Подякувати Богу, що корови не літають.)

 

 Питання команді батьків:

1. Ви сидите в літаку, спереду кінь, позаду автомобіль. Де Ви є? (На каруселі.)

2. Що треба робити, коли бачиш зеленого чоловічка? (Переходити вулицю.)

3. В якому випадку двоє дітей, дві собаки і четверо дорослих не намокнуть, заховавшись під одну парасольку? (Якщо не буде дощу.)

4. На яке запитання ніколи не можна відповісти "так"? (Ти спиш?)

5. Чим відрізняється вода від близнят? Вода - Н2О, а близнята - О, аж два!

 

Здається, відтоді, як переступили поріг п’ятого класу, кожного охопила пристрасть змін. Мчали підкорювати таємниці наук, шукали своє місце під сонцем. Не встигло й молоко на губах обсохнути, а ви кидаєте домівку й летите у далекі чужі світи. І винуватцем такого вчинку з вашого боку є учитель географії. 

Учитель географії розповість охоче, 
З чого складається гірський вулкан?
І як на карті знайти океан?
Де розташовані гори й моря.

А літа спливали і кожен рік залишав якусь зарубку. Скільки було пережито тихих і відкритих воєн. А коли і яка відбувалася війна вам дуже цікаво розповідали на уроках історії. 

Кл.кер.: Випускники, зі святом вас вітає той, хто про всіх все знає – це директор школи.

(Привітання директора школи).

Випускники говорять слова привітання вчителям:

Схиляємо голови в глибинній шанобі перед вами,

Вчителі. Бо все добре, гуманне, що світиться в душі

будь-кого, все мудре, світле й чисте – від Учителя.
 

Ми всі закінчили останній свій клас,
Доросле життя вже чекає на нас.
Але ми сьогодні, в останнє свято,
Велике «спасибі» повинні сказати
Всім вчителям в урочистий цей час
За те, що навчили ви добре всіх нас!

Про тих, хто знаходився поруч із нами,
Кого називали ми всіх вчителями,
Хто вивчив за 11 років нас чудово – 
Про вас починаємо нашу розмову!

Свої надсилаємо вам привітання,
найкращі приймайте від нас побажання.
У святковий, веселий і радісний час
Звертаємо нашу увагу до вас!

Коли у перший клас увійшли ми несміливо,
Тоді нам все здавалось неможливим:
І як навчитися книжки читати,
Що треба у щоденнику писати,
Як літери складати у слова?
По-перше – аж боліла голова.

Нашого класного керівника
Ми сьогодні на святі вітаємо.
Від усіх наших випускників
їй здоров’я міцного бажаємо!

Наш директор схвильована дуже,
Бо вона до всіх нас – не байдужа,
І протягом багатьох років
Завжди звертала увагу
На наші екскурсії, свята, розваги.

Клітина та мембрана, ядро, імунітет,
Все це біологія, є такий предмет.
РНК, ДНК, нервова система
Перед класом ви, вчителю,
Не одну розкривали тему.

А як нас навчали в школі чудово
Усі вчителі української мови.
Тому мову ми рідну знаємо,
За те ми вас любимо і поважаємо.

У нашій школі вчитель фізкультури – 
Зразок чудовий для кожного із нас.
Бігати, стрибати нас навчає
І за це ми вдячні вам,
Що міцніти ви дали можливість нам.

Різати, стругати, смачно готувати,
Все робить навчилися в школі ми на «ять»
Тих, хто навчив нас добре працювати,
Завжди ми будемо вас пам’ятати
І згадувати будемо щодня -
Вчителів трудового навчання.

А тепер заведемо розмову
Про вчителів іноземної мови.
Висловлюємо всім учителям
Свою подяку і любов свою.
За те, що добре нас навчали.
Всім вам «данке шойн», «мерсі», «ай лав’ю»

Багато формул ми запам’ятали
І теореми, як пісні співали.
З іксами та ігреками всі дуже подружились
І добре математики навчились.

Сценка «Урок історії»
Учитель. Клас до уроку готовий?.. Відповідає… Павловський
Учень. Цілком… ну-у… почалась війна…давно…
Учитель. Коли?
Учень. Ну-у… взагалі-то… зовсім давно…
Учитель. Ти згадай, згадай! Зберись! І на запитання відповісти потрудись!
Учень. Ну-у… там… якийсь-то… фараон…

По-моєму…Наполеон
Хотів весь світ завоювать
І… став військо збирать.
Учитель. А ти не переплутав вік?!
Учень. Ні! Я ж – нормальний чоловік!
І ви нас цьому учили,
і на уроці говорили…
Учитель. Я ?! Говорила таку маячню?!
Ну… добре… продовжуй 
Учень. Ну-у… ось зібрався він в похід…
Учитель. Хто?
Учень. Чингізхан… весь наш народ
Він віроломно захопив…
І зразу в рабство… повернув…
І так ми довго в рабстві… жили
І, прямо скажу, не тужили!
Але ось прийшов удільний князь
І… перебудова почалась…
Учитель. А… як же, все-таки війна?
Учень. Війна? Ах… так… була війна…
Ну-у… так… війна була жахлива!
Але, перемогли все ж – червоні!
З червоним прапором в руках
Вони ввірвалися в Стародавній Рим
І наказали рабам своїм
Встановити на всіх плантаціях
Радянську владу плюс електрифікацію!
Непереможний, овіяний славою,
Петро Перший шведів під Полтавою
Прекрасно порубав у локшину…
Учитель. О, Бог ти мій!! Ну я прошу:
Вернися до війни!!
Учень. До якої війни? До якої?
Учитель. Та до Першої ж !!
До світової!!
Учень. Ну… так… я теж так вважаю:
Війна, звичайно, світовая!
По шиї Гітлер дістав
І мир раптово настав!
Ну-у… ми випустимо всі деталі,
Як в Греції раби повстали,
Як Жанна Д’Арк безстрашно в бій
Всіх повела їх за собою,
Щоб мир міцний завоювать!
Учитель. Не продовжуй… я… ставлю… «десять»
(Учитель непритомніє, падає зі стільця. Із-за куліс вибігає «швидка допомога», дають учителю понюхати тампон, змочений у нашатирному спирті, капають у склянку краплі корвалолу, дають випити, беруть під руки і виводять. Учень розгублено стинає плечима і розводить руками).

Кл.кер.: Було насправді, чи наснилося
В ці дні наприкінці весни?
І в тому, що усе скінчилося,
Немає вашої вини.
Дорослі учні по дитячому
У пам’яті моїй стоять…
Додати ніби то нема чого,
Та все ж ще раз хочу сказать.
 

Я хочу вам подякувати за те, що саме ви були моїми учнями, моїм класом. Знаєте з нами, вчителями, відбувається цікава річ, дещо зворотня у відношенні до вас. Коли ви прийшли до нас у 5 клас, малі, рухливі, безпосередні, я відчувала себе достатньо дорослою, старшою, вашою мамою. Та ви росли, мужніли, ставали самі старшими, хлопці майже всі вже вищі за мене: статні, красиві юнаки, дівчата могли б виграти будь-який конкурс краси, але вони в мене скромні і поки що на таке не зазіхають. Так от, пройшло 7 років нашого спільного життя у школі, і тепер я відчуваю себе вже не вашою мамою, яка набагато старша вас, а вашим другом, правда трохи старшим. Виходить парадокс: замість того, щоб постарішати – я з вами помолодшала, проте я добре розумію, що це лише в душі, а шкода… Сьогодні я не зможу дібрати слів, щоб повністю сказати, які ви в мене є.

Тому я скажу коротко:

_________________ я пам’ятатиму наполегливою, старанною, розсудливою, щирою і справедливою, яка виручала школу, клас, займаючи призові місця на олімпіадах, конкурсах;

________________  – безпосереднім, відвертим і доброзичливим, правдивим юнаком, який знає, що він хоче і що буде робити далі, заядливим спортсменом, життєва впертість допомагає йому досягати успіху у житті, надійним помічником та дуже хорошим хлопцем;

________________ – врівноваженою, відповідальною, самостійною і лагідною, яка вміла ладити з усіма, як з учнями, так із вчителями;

_____________________ – майже джентльмена, хитруватого артиста, завзятого гравця телефонних ігор, шкідника для прибиральниць та друга для двірника, проте дуже хорошого юнака;

____________________ – як емоційну, чутливу, веселу і гамірну дівчину;

___________________  – як сором’язливу дівчину, що вміє гарно малювати;

________________ – як людину, яка вміла заставити себе слухати, яка виділялася безпосередністю, слухняністю, яка не давала можливості на неї сердитись навіть, якщо вона щось робила не так;

_________________ - старанною, розсудливою, щирою і справедливою, яка створювала затишок та комфорт;

_____________ – як такого, що зазнавав багато змін: з спокійного і серйозного – веселим, життєрадісним і дотепним, а ще кмітливим і спритним хлопцем та прекрасним артистом;

______________ – як чудову співачку, яка не один раз виручала клас своїм талантом;

_________________ – скромну, тиху дівчину, яка, мабуть, найменше пропустила уроків, слухняну і добру дитину;

______________ –  безпосередньою, прямолінійною людиною, яка вірить людям і люди вірять їй, яка живе не ілюзіями, а реальністю, яка вміє схилити людей до себе;

_______________ – яка вирішила, що єдина її помилка в тому, що вона залишила нас після 9 класу. Проте цю похибку вона швидко виправила.

Усі ці роки я старалася вас захистити, вберегти від чогось поганого, недоброго слова чи вчинку. Тепер мене не буде поруч і цього робити я не зможу. Тому я хочу на згадку про себе подарувати вам ось такі ангелочки, щоб вони берегли вас і приносили щастя.

Випускник: 
Той хоче стати капітаном,
Той космонавтом хоче буть,
Я теж подумав, ким я стану,
Яку мені обрати путь?
Звичайно, лікарем би добре або артистом, -
Слава і честь…
А може, інженером стати, учителем,
Дітей учить,
Складних наук їх научати й науки
Головної – жить.
Професій безліч є цікавих,
Але свою обрати як?
Щоб добре діло й добра слава,
І я собі міркую так:
Потрібно лікувать хвороби,
Водить у космос кораблі,
Та я із роду хліборобів і родовід
Мій од землі!

Випускниця:
Дай, доле, нам високої води – 
Щоб не кортіло тихий брід шукати,
Щоб не впіймати золотої рибки
На черв’яка, що часом душу точить.
У синю прірву доля нас веде,
Де свище сонце, вкутане в цунамі,
Де не врятують акваланги фраз,
Де будуть тільки мускули і море
Й під нами – все. Лиш небо понад нами.
Дай, доле, нам високої води.

На прощання ми хочемо зробити подарунок для школи.
1-й учень виходить з маленькою хусточкою-носовичком, яку несе у трьох пальцях витягнутої руки.
За ним іде 2-й учень з тацею, на якій лежить конус (з паперу)

Учні виходять під повільну музику і маршовим кроком.
3-й учень вибігає з табличкою «Цінний експонат», яку показує глядачам. Далі він віддає табличку 2-ому учневі ( з тацею конусом-ковпачком ) і читає правила по експлуатації хусточки-носовичка.
1. Використовувати для витирання гірких сліз на обличчях учителів при розлуці з випускниками.
2. Використовувати для витирання сліз радості при зустрічі з цими ж випускниками через декілька років.
3. Зберігати її в сухому недоступному для учнів місці, тобто в кабінеті завуча, під ковпаком (ковпак додається).
(В цей час 1-й учень складає хусточку, кладе її на тацю, а другий накриває її ковпаком і вдвох подають все це директору школи).
4. Прати при температурі води +27? і при температурі рук не вище 36,6?.
5. Використовувати з моменту вручення. Термін придатності необмежений.
Увага! Використовувати без приємних спогадів – небезпечно для життя. (Учні виходять на свої місця).

 

Кл.кер.: Скільки б ви не мандрували, але настане мить, коли перед очима – суцільна смуга, раптом згадається, що є на світі ті наймиліші серцю місця, де небо прозоріше і довше бабине літо. І вишні раніше цвітуть, і люди добріші. Де вмить минає втома і дихається легко і спокійно. Куди можна приїхати без попередження, бо тебе там завжди чекають. Той єдиний зелений прихисток – частинка твого серця, твій дім, твої батько й мати.

 

Учениця. Є у мене найкраща матуся,
За неї до тебе, Пречиста, молюся.
Молюся устами, молюся серденьком, 
До тебе, небесна Ісусова ненько.

Благаю у Тебе від серця словами
Опіки та ласки для любої мами.
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні її минали без смутку і болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров’я, рукам даруй силу,
Щоб діток зростила і вивела в люди,
Щоб ними раділа й пишалась усюди.
За це я складаю в молитві долоні
До тебе, Царице на сонячнім троні. 

Учень. Привчав мене батько трудитись до поту,
А мати – любити пісні.
Спасибі вам, рідні. за щиру турботу,
Наука згодиться мені.
 

Кл. кер.: Шановні батьки! Вслухайтеся і вдумайтеся у ті слова, які солов’їною піснею ллються з вуст ваших дітей. Як легко це сказати. А насправді? А насправді вам треба було набратися терпіння, щоб викорисати майбутній талант, надію, опору.

Учитель читає уривки з дитячих творів про батьків.

Випускників вітають батьки

Кл.кер.: Батько і мати – два серця гарячих, 
Що нам дарують надію й тепло.
Батько і мати – у долі дитячій,
Треба, щоб кривди між них не було.

Адже тільки тоді буде успіх, коли є взаєморозуміння. І всі одинадцять років воно було між вами і нами. І за вашу співпрацю, за ваш батьківський труд ви одержуєте Грамоти.

Випускник: Ми всі сюди прийшли сім’єю.
Батьки з сльозами нахиляються.
Вони страдають думкою однією:
Скінчилося, чи може починається?
У дні сумні та в дні на щастя щедрі
Батьки хай будуть у житті моїм.
Отож живімо, друзі, щиро й чемно,
І, як наші батьки, добро творім.

Кл. кер.: Весняний сад. Пора цвітіння,
І ви, як квіточки на нім.
Це зрілість ваша, це змужніння.
Вам далі йти… Та вже самим.
Приймати рішення самому,
Труднощі в житті долати.
Та впевнена я вже в одному:
Вам розуму не позичати.
І вже сьогодні мої мудрі дорослі діти видали „Закон про випускника”. Думаю, нам варто було б з ним познайомитися.
Слово для зачитання “Закону про випускника” надається членам ради класу.
Староста: Закон про випускника, прийнятий на класних зборах 11 класу
Класні збори, від імені класного народу, виражаючи його суверенну волю, піклуючись про випускників приймають

“Закон про випускника”
Розділ І: Загальні засади.

Стаття 1. Випускник віднині стає самостійним, ні від кого не залежним вільним і суверенним. Його воля і суверенітет забезпечується батьками.
Стаття 2: Суверенітет випускника поширюється на всю територію, яку він займає і закінчується там, де починається територія батьків. 
Стаття 3: Випускник є людина. І в цьому прохання не сумніватися.
Стаття 4: Знання є основним багатством випускника, головне пам’ятати, де це багатство заховане.
Стаття 5: Основним символом випускника є атестат. Столицею випускника є школа.

Учень: Розділ ІІ: Права, свободи та обов’язки випускника.
Стаття 6: Ніхто не може втручатися в особисте життя випускника, окрім батьків, учителів та громадськості.
Стаття 7: Випускник зобов’язаний до кінця днів своїх вітатися з учителями і вчити цього своїх дітей.
Стаття 8: Випускник має право навідуватись, підтримувати, надавати спонсорську допомогу рідній школі в будь-який день, місяць, рік і в будь-якій валюті. 
Стаття 9: Випускник зобов’язаний сприяти вирішенню демографічної ситуації на Україні, тим самим забезпечуючи школи учнями.
 

Учень: Розділ ІІІ: Права, свободи та обов’язки батьків випускника.

Стаття 10: Батьки випускника є гарантом його майбутнього навчання.
Стаття 11: Батьки випускника наділяються обов’язками:
-забезпечувати його вступ до навчального закладу;
-щотижня забезпечувати його продовольчою сумкою та грошовими преміями;
-гарантувати складання екзаменаційних сесій;
-забезпечити випускнику гідне життя і почесний вихід на пенсію.
Стаття 12: Батьки випускника користуються правом недоторканості на час виконання своїх обов’язків, ухиляння від своїх обов’язків розцінюється як порушення даного закону.
Стаття 13: В окремих випадках повноваження батьків випускника дозволяється доповнювати дідусеві та бабусі.

Учень: Розділ ІV: Прикінцеві положення:

Стаття 14: Закон про випускника набуває чинності з моменту вручення атестату.
Стаття 15: День вручення атестату є найбільшим святом в житті випускника і відзначається щорічно.
Стаття 16: Незнання батьками даного закону не звільняє їх від виконання його положень.
 

Я у свою чергу пропоную занести до книги рекордів 11 кл. у 20___р. та вручити грамоти:
1. __________________ -  за вміння запізнюватись на 1-ші уроки
2. ___________________- за вміння бути вище чвар
3. __________________ – за наполегливість у виборюванні першості класу
4. __________________ - за ризик залишити училище і повернутися в школу
5. __________________ – за життєрадісний писк
6. _________________ – за уміння утримувати спокій в екстремальних ситуаціях
7. ___________________ - за талант художника
8. ___________________ - за вміння виконувати свої обов’язки
9. ___________________ – за артистизм
10. __________________ – за спортивний хист у господарстві класу
11. ___________________ - як володарку красивої коси
12. ___________________ – за вміння приховувати знання
13. ___________________ - за несхитність перед труднощами
Наш урок наближається до кінця.

Та поки ще не пролунав дитинства останній дзвінок,
я хочу вручити випускникам наказ-заповідь.

Життя – це можливість. Користуйся нею.
Життя – це краса. Захоплюйся нею.
Життя – це мрія. Здійсни її.
Життя – це виклик. Прийми його.
Життя – це обов’язок. Виконай його.
Життя – це гра. Стань гравцем.
Життя – це багатство. Не розтринькай його.
Життя – це любов. Насолоджуйся повністю.
Життя – це тайна. Пізнай її.
Життя – це пісня. Доспівай її до кінця.
Життя – це боротьба. Стань борцем.
Життя – це безодня невідомого. Іди в неї без страху.
Життя – це успіх. Шукай його завжди.
Життя – це чудо. Не руйнуй його!
Це твоє життя. Борись за нього!

Кл. кер.: Хай дійсно ваше людське щастя буде осяяне життєвою мудрістю і всеперемагаючим сяйвом духовності. Що ж, наш урок закінчується і дзвоник, який продзвенить, буде дзвінком у життя. І голос дзвіночка сьогодні незвичайний. Він продзвенить різними кольорами. 
Жовтим кольором (подзвонити, і так кожен раз) – кольором сонця, світла і тепла. Хай життя ваше буде світле, повне хліба, багатства і достатку!
Червоним кольором – кольором любові і кохання. Хай по ваших життєвих шляхах поруч йде тільки любов!
Зеленим кольором – кольором життя, оновлення. Залишайтеся завжди молодими, повним сил, прагнення до кращого!
Блакитним кольором – кольором мрії і надії. Саме з мрією люди досягають найбільших вершин.
Сьогодні цей різнокольоровий дзвінок звучить саме для вас. 
(довго подзвонити)
Кінець уроку.