"Діяльнісний підхід до формування ключових компетентностей молодших школярів через інтеграцію змісту початкової освіти

Про матеріал

Діяльнісний підхід як система взаємопов’язаних принципів – взаємозалежності свідомості та діяльності, розвитку, історизму, активності, системного аналізу психіки тощо у проєкті – дозволяє теоретично обґрунтувати роль діяльності у формуванні психічних процесів і свідомості особистості, надає можливість розкрити механізми засвоєння людиною суспільно-історичного досвіду.

Перегляд файлу

«Світ, у якому доведеться жити нашим дітям, змінюється вчетверо швидше, ніж наші школи», – зазначає відомий американський педагог доктор В.Дагельт.

Усім нам добре відомо, що в Україні є багато різноманітних навчальних проєктів та програм, але попрацювавши з основними ідеями науково-педагогічного проєкту "Інтелект України", можу говорити, що саме він надає можливість більш повно й оптимально розв'язати завдання ефективної організації освітнього процесу на основі особистісно-зорієнтованого підходу, сформувати ключові компетентності, зокрема загальнокультурні, громадянські, здоров'язбережувальні, інформаційно-комунікаційні, закладені в концепції Нової української школи.

Починаючи з моменту мого знайомства з учнями 1 вересня 2019 року й до сьогодні, наша діяльність полягає не в насиченні здобувачів освіти поглибленими знаннями, а у набутті ними, перш за все, необхідних навичок роботи з інформацією, аналізу, гнучкого творчого мислення, самоконтролю та самооцінки, швидких реакцій, раціональної організації навчальної праці; розвитку пізнавальних процесів — сприйняття, пам'яті, мислення, уяви й уваги; розвитку якостей особистості дитини — цілеспрямованості, працелюбності, організованості, охайності, наполегливості, волі тощо.

Основними правилами нашого щоденного проектного життя, алгоритмом взаємодії стали три ключові завдання:

*Дитина може бути успішною і має бути успішною у школі;

*Дитині має бути цікаво на уроках;

*Дитині має бути комфортно у класі.

В організації діяльності ми разом використовуємо такі освітні моделі:

*модель збагачення (орієнтована на якісно інший зміст навчання з виходом за межі вивчення традиційних тем, установленням зв’язків з іншими проблемами, дисциплінами, наприклад, вивчаючи у третьому класі «ЯПС» , ми познайомилися з ключовими поняттями фізики та хімії щодо будови атома, молекули, заряду ядра, назви хімічних елементів);

*модель проблематизації (передбачає стимулювання інтелектуального та особистісного розвитку здобувача через використання проблемних методів і завдань проблемного характеру, пошуку альтернативних інтерпретацій навчальної інформації, що сприяють формуванню у школярів творчого підходу). Для прикладу пропоную розглянути сторінку робочого зошита.

Моє завдання як вчителя полягає не у формуванні і навіть не у вихованні школяра, а в педагогічній підтримці, сприянні його становленню як суб’єкта життєдіяльності. Феномен «бути особистістю» являє собою особливу форму соціального буття людини, її орієнтування в соціумі, своєрідну «пристосувальну» реакцію на специфічні умови життєдіяльності. Ми давно з вами говоримо про необхідність відмови від суб’єкт-об’єктної взаємодії учителя та дітей на користь суб’єкт-суб’єктної; переходу від пояснювально-ілюстративного навчання до проблемного; від монологу педагога до інтерактивної взаємодії всіх учасників освітнього процесу; від управління з боку вчителя навчально-пізнавальною діяльністю учнів до їхнього самоуправління – ось що означає навчатися у проєкті «Інтелект України».

Крім того, особливістю є підвищення дидактичного потенціалу початкової освіти завдяки системній пропедевтиці шкільної неуспішності в основній і старшій школі. Адже щоб дитина була успішною не тільки в початковій школі, а й в основній і старшій, треба створити необхідні умови, а також здійснювати серйозну пропедевтичну роботу щодо забезпечення шкільної успішності з традиційно важких предметів: фізики, хімії, біології, географії, математики.

Також у проєкті на кожному уроці створюються ситуації успіху, зацікавленості, комфорту.

Саме тому вже сьогодні у добувачів освіти 3 – І класу сформоване уміння вчитися:

*кожен з них визначає мету діяльності або сприймає ту, що поставлена мною;

*виявляє зацікавленість до навчання, докладає вольових зусиль для досягнення позитивного результату пізнавальної діяльності;

*раціонально організовує свою навчальну працю;

*знаходить потрібну інформацію, добирає доцільні способи для розв'язання завдання;

*усвідомлює свою діяльність і прагне її вдосконалити.

Повернуся до мети, зазначеної в концепції Нової української школи,-формування у здобувачів освіти ключових та предметних компетентностей. Аналізуючи наші сьогоднішні досягнення, можу з упевненістю сказати, що школярі проекту -

мають сформовану мотивацію навчально-пізнавальної діяльності; прагнення і здатність до освіти впродовж життя;

продовжують формування інформаційної основи навчально-пізнавальної діяльності;

мають сформовану здатність до рефлексії.

Усім нам добре відомо, що на наших маленьких чомучок через роки чекає випробування на міцність у формі ЗНО, зокрема з української мови, тому хотіла б зупинитися на меті навчальної дисципліни «Навчання грамоти», а це формування у здобувачів освіти основ мовленнєвої компетентності, що й передбачає розв'язання таких завдань:

формування мотивації вивчення рідної мови;

формування знань про мову і мовні уміння;

опанування школярами первинних навичок читання вголос та про себе;

опанування первинних умінь і навичок каліграфічного і грамотного письма;

удосконалення умінь і навичок усного мовлення.

До основних методів, які використовую в процесі навчання грамоти, належать аналітико-синтетичний метод і метод цілих слів. Пропоную познайомитися із досягненнями моїх дітей на кінець І семестру 2021-2022 навчального року саме з предмету «Українська мова»

І наостанок хочу зазначити, що програма науково-педагогічного проєкту «Інтелект Украни» суттєво доповнює та розширює рамки сучасної інноваційної освіти та дозволяє всі аспекти освітньої діяльності розвивати у контексті збереження і розвитку творчого потенціалу людини.