"Діяльнісний підхід на уроках німецької мови як основа формування предметної та ключових компетентностей учнів"

Відділ освіти Горішньоплавнівської міської ради

Полтавської області

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4

з поглибленим вивченням англійської мови

Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області

Діяльнісний підхід
на уроках німецької мови
як засіб формування предметної

та ключових

компетентностей учнів

Опис педагогічного досвіду

учителя німецької мови

Пущенко

Лариси Миколаївни

Освіта ХХІ століття постійно змінюється. Учителі знаходяться у творчому пошуку. В ході реалізації Концепції Нової української школи формуються предметні та ключові компетентності учнів. Освітній процес побудований на кінцевий результат випускника – громадянина держави, патріота України, що зможе знайти своє місце в суспільстві, який вільно спілкується як рідною мовою, так і володіє іноземною, має бажання і здатність до самоосвіти, уміє швидко діяти в життєвих ситуаціях, володіє інформацією та відповідально ставиться до власного здоров`я.

Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування в них національної самосвідомості, загальної культури світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких й життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Мене, як вчителя, постійно турбують питання:

– Як навчити дітей бути самостійними й відповідальними?

– Що робити, щоб учні мали бажання навчатись?

– Як організувати роботу в класі так, щоб працював кожен учень?

– Як допомогти учням бути успішними?

Відповідь на ці запитання мені допомагає знайти діяльнісний підхід до вивчення німецької мови, що є основою формування предметної та ключових  компетентностей учнів.

Розробка теорії діяльнісного підходу в освіті була започаткована ще у ХХ ст. такими науковцями як О. Леонтьєв та С. Рубінштейн, які зазначали, що лише у процесі діяльності людина створює себе саму. В подальшому вона знайшла своє відображення у дослідженнях вчених по всьому світу (П. Гальперін, В. Давидов, Н. Тализіна, Л. Фрідман, І. Бех, Л. Петерсон та ін.).

Суть підходу полягає в тому, як навчити вчитися, стимулювати мисленнєві та пізнавальні процеси, розвинути творчий потенціал учнів, оскільки він являє собою таку організацію освітнього процесу, у якому головна увага приділяється активній, різнобічній, максимально самостійній навчально-пізнавальній діяльності. Тільки в результаті тісної творчої співпраці наставника і вихованця можливе формування предметної та життєвих компетентностей учнів.

А саме:

1. Спілкування державною ( і рідною у разі відмінності) мовами

2. Спілкування іноземними мовами

3. Математична грамотність.

4. Компетентності в природничих науках і технологіях.

5. Інформаційно-цифрова компетентність.

6. Уміння навчатися впродовж життя.

7. Соціальні і громадянські компетентності.

8. Підприємливість.

9. Загальнокультурна грамотність.

10. Екологічна грамотність і здорове життя

Однією з головних компетентностей людини майбутнього є досконале володіння іноземною мовою, яке дозволяє вільно почувати себе в глобалізованому світі та не мати обмежень у виборі професії. Першочерговим завданням учителя вважаю навчити учнів розмовляти німецькою мовою на актуальні та зрозумілі для дітей теми, які вони можуть застосувати в життєвих ситуаціях, стимулювати їх до висловлювань, заохочувати до спілкування, до виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь.

У своїй роботі я намагаюся поєднувати елементи традиційного та інноваційного навчання. Саме інноваційне навчання спрямоване на розвиток здатності учнів до спільної діяльності в нових, можливо, безпрецедентних ситуаціях. Це допомагає мені формувати соціальну та громадянську компетентність учнів. Наприклад, при вивченні теми «Батьки і діти» створюю проблемну ситуацію. Вирішуючи проблему, учні вчаться попереджати та розв`язувати конфлікти, знаходити вихід із проблемних ситуацій, досягати взаєморозуміння, працювати з іншими на результат, формулювати власну позицію, при цьому не забуваючи про толерантність у спілкуванні з іншими.

Сучасний світ – це світ інформаційних технологій. Молода людина, яка не знайома з Інтернетом, не володіє інформаційно-комунікативними технологіями, буде неминуче відкинута за межі сучасного інформаційного суспільства. Саме тому для розвитку в учнів інформаційної та медіа-грамотності при вивченні таких тем, як «Засоби масової інформації», «Шкільна бібліотека», «Музика» та інших застосовую інформаційно-цифрові технології. Досить часто з учнями 5-8 класів працюємо на онлайн-платформі „interactive.ranok.com.ua“, використовуючи завдання до підручника „Hallo, Freunde“, автором якого є Сотникова С. І. Через ефективне використання цих ресурсів учні розвивають мовленнєву компетенцію, оцінюють власні результати навчання, розвивають уміння навчатися впродовж життя.

Особливу увагу приділяю «Методу проектів». Це дозволяє індивідуалізувати навчальний процес, дає можливість учневі виявляти самостійність у виборі теми, джерел інформації, способів її викладу й презентації, підвищує інтерес школярів до вивчення іноземної мови через розвиток внутрішньої мотивації. Адже позитивна мотивація – це шлях до успіху. Застосовуючи цей метод, обов’язково враховую вікові особливості дітей. Наприклад, учні 5-6 класів при вивченні тем «Вільний час», «Хобі друзів» працюють над створенням ігрових проектів, 7-8 класів – «Похід за покупками», «Улюблений одяг моєї родини» – творчих, 9-11 класів «Відомі люди Німеччини» – дослідницьких. Результати своєї роботи учні презентують у вигляді колажів, афіш та оголошень, інтерв’ю, мультимедійних презентацій, буклетів, постерів і т.д. Це дає можливість учням вивчати іноземну мову з використанням різноманітних навчальних матеріалів, спеціальних програмних засобів, ігор, соціальних мереж та формує готовність до міжкультурної комунікації.

Сьогодні спілкування все більше йде у віртуальний світ. Реальне спілкування стає предметом розкоші, справжнім мистецтвом, якому треба знову навчатись і до якого необхідно повертатись. Щоб навчити учнів уважно слухати, лаконічно давати відповідь на поставлене запитання, резюмувати інформацію, викладати думку в декількох ключових словах, застосовую метод «Синквейн». Це вірш, який складається з 5 рядків:

Перший рядок – слово, яке пропонує вчитель.

Другий рядок – два прикметники, які характеризують перше слово.

Третій рядок – три дієслова, що відображають дію першого слова.

Четвертий рядок – коротке речення, ставлення учня до першого слова.

П’ятий рядок – слово-синонім, асоціація, яка виникла в учня щодо першого рядка.

Наприклад,

Schüler

klug, fleißig

lernen, hören, arbeiten

Kluge Schüler lernen, hören, arbeiten fleißig

Schule

 При вивченні тем «Подорож Україною/Німеччиною», «Моє місто/Улюблене місто» часто використовую метод «Віртуальна екскурсія».

За допомогою методу «Сторітеллінг», можна перетворити звичайний урок на прес-конференцію, учні якого можуть  уявити себе, наприклад, відомими кінозірками чи спортсменами та поспілкуватися з «журналістами» (їх роль, звісно, зіграють однокласники) про своє минуле, сьогодення та плани на майбутнє. Звичайно ж, іноземною мовою.

 Умова: використання слів з лексичної теми, яку учні проходять у цей момент. У кожному новому запитанні від «журналіста» та в кожній відповіді від «зірки» мають бути використані мінімум два нових слова з поточної теми.

Успішна людина повинна бути ініціативною й підприємливою, уміти генерувати нові ідеї, переконувати в їх доцільності та об`єднувати однодумців задля втілення цих ідей у життя. Ці якості сприятимуть майбутній кар`єрі, особливо для працевлаштування за кордоном. Для цього випускнику нової школи потрібні не лише знання іноземної мови, а й уміння презентувати себе, бути комунікабельним та креативним. Формування даної життєвої компетентності доцільне при вивченні теми «Мій спосіб життя». Учні вчаться заповнювати різноманітні анкети, складати автобіографію, у формі рольової гри проводять співбесіди при влаштуванні на уявну роботу. 

Формування компетентностей, які допомагають розвивати в учнів екологічне мислення та пропагувати здоровий спосіб життя, готовність обговорювати питання, пов`язані із збереженням навколишнього середовища, набувають все більшого значення в житті сучасного покоління. При вивченні тем «Природа», «Навколишнє середовище», «Проблеми довкілля», намагаюсь розвивати в дітей бажання зберегти та захистити  навколишній світ. Для того щоб згенерувати нові ідеї з теми, спланувати якусь спільну справу, зібрати та систематизувати інформацію, використовую метод «Mind Map» або «Інтелект-карти», що дозволяє організувати як самостійну, так і групову діяльність учнів, навчити усного монологічного продукування за допомогою вербальних опор, представити результати проектної діяльності, провести дискусії чи дебати.

Різноманітність інноваційних технологій, які застосовуються при діяльнісному підході до вивчення німецької мови, робить процес навчання дійсно творчим, збуджує зацікавленість учнів, поліпшує розуміння й засвоєння матеріалу. Учні вчаться працювати в групі, критично мислити, аргументовано висловлювати свою думку, приймати самостійні рішення, розв`язувати проблемні ситуації, здійснювати само- та взаємооцінку, здобувати елементарні навички участі в громадському житті. А, оскільки, всі вище згадані методики формують предметну та ключові життєві компетентності учнів через відповідні форми роботи, які відображають діяльнісний підхід до освітнього процесу на уроці німецької мови, то в результаті ми отримуємо учня, який бере активну участь в емпіричному навчанні (навчанні через досвід); взаємодіє з іншими та є учасником творчого процесу; є патріотом своєї країни; здатний до міжкультурної комунікації.

Сьогодні суспільство висуває перед учителем нові вимоги. Сучасний учитель – це організатор діяльності на уроці, учитель-дослідник, науковий керівник учнів. Тому я завжди  намагаюсь йти в ногу з часом і відповідати тим вимогам, які ставить переді мною ХХІ століття.