До Дня Героїв Небесної Сотні "Герої не вмирають"

 

«Герої не вмирають!»

 

ВІДЕО ПРОЩАННЯ НА МАЙДАНІ

Учні несуть прапор до сцени. Стають і  говорять вірші.

Пливуть гроби, без стуку,

Тремтить від жаху і жалю Земля,

Пливуть, як реквієму тужні звуки,

І тяжко нам, і гірко так болять.

 

Пливуть по чорній  від журби майданній,

Просвітленій  від сліз людській ріці.

Живі їх на плечах своїх гойдають,

Бере злоба ворожа на приціл.

 

Пливуть заткнути чорну пельку звіру,

Спинить брехню, наклепницький шантаж,

А материнським стогоном «не вірю!»

Чорноземлішає  чорнозем  наш.

 

Пливуть гроби — безсмертників оселі,

Небесна сотня у Господень кіш,

І розтають у світлім емпіреї,

Щоб на Землі зробилося світліш.

 

Вед. 1. Шановні вчителі та учні! Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей, яких було вбито у мирний час ХХІ століття.

Вед. 2. Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти. Адже хто не знає минулого, той не вартий майбутнього.

Вед. 1. Вірність і мужність - ось головні риси героїв: вірність своєму ідеалу та мужність у втіленні цього ідеалу в життя. Вірність і мужність аж до смерті!

Вед. 2.  Герої творять дійсність, герої формують обличчя світу - вчора, сьогодні і завтра, бо вони готові віддати все, і в тому числі своє життя, щоб осягнути свою мету, щоби здійснити свою мрію. Ці герої залишили для нас, здавалось би, такі божевільні кличі: Або все - або нічого! Або пан - або пропав! Перемога або смерть!

Вед.1.  Історія і сучасність різних цивілізацій, культур, народів - це історія і сучасність їхніх героїв.

Вед.2. Для нас же, теперішніх молодих українців, перш за все важливо знати, що історія і сучасність України - це справа геройської української молоді.

Вед.1. Козацьких полків Богдана Хмельницького та Івана Мазепи,

Легіону Січових стрільців Дмитра Вітовського, Української Галицької Армії Мирона Тарнавського.  

Вед.2. Армії Української Народної Республіки Симона Петлюри,  Організації Українських Націоналістів Євгена Коновальця і Степана Бандери.

 

 

 

Вед.1. Української Повстанської Армії Романа Шухевича,  сотень тисяч рядових українців, які боролися проти німецьких загарбників у рядах Червоної Армії,  членів визвольного руху шестидесятників В’ячеслава Чорновола;  учасників студентського голодування 1990 року. 

Вед.2. І, небесна сотня, молоді люди, які поклали власне життя за демократичні зміни в нашій рідній Україні.

 

Вед.1.  Україно. Молюся за пам’ ять

                        Убієнних за волю синів

                        І за тих, що у душах запалять

                        Пломінь правди, щоб край заяснів

 

Вед.2.       Отче наш, у твоїм часоплині

                         Все минає – ридай, не ридай.

                         Прости, Боже, гріхи Україні

                         І надалі грішити не дай.

 

Вед.1.  Пам’яті всіх загиблих героїв Небесної Сотні,  пам’яті всіх бійців, хто віддав своє життя за незалежність України, пам’яті усіх співвітчизників, які душу й тіло поклали в боротьбі за незалежність України, за наше право бути вільним народом, оголошується хвилина мовчання.

(Хвилина мовчання)

 

 

Вед.2. Відкриймо для себе великі заповіти героїв України, заповіти написані для нас, нащадків, кровʼю і потом впродовж тисячоліть.

 

Вед.1.   Будьмо ж гідними великої слави героїв України, які твердо вірили, діяли, знали: Українська нація народилася тоді, коли в її обороні впала перша крапля червоної української крові на чорну українську землю.

Вед.2.  Українська нація існуватиме доти, доки хоча б один українець буде готовий покласти своє життя за її оборону.

Слава Україні!

 Героям Слава!

ГІМН УКРАЇНИ

 

 Виходить Україна з 3 дівчатами

 

Україна:   Сторіччями здригався мій народ

Від ярм, від зрад й кривавих заворушень,

І мову як духовний ополот

Втирали в бруд прямісінько у душах.

 

Шевченко вмер. І Лесі вже нема.

Є незалежність. Є уже свобода.

І все одно ще темно від примар.

І все одно щось гірко труїть воду.

 

Учениця 1.   Здавалось все скінчилося, давно минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих дій. Та не так здавалось, як вже сталось. Що робиться з тобою, чому ти плачеш,  Україно?   

 

Україна. У вогні та диму страдають мої міста. Мене понищено, спалено. А найбільше серце обливається кров’ю за сотні моїх дочок і синів, які загинули від куль власної влади. Ще болять і кровоточать рани, земля захлинається від крові та сліз матерів, сестер, побратимів.

 

 

«Небесна Сотня»…Юнаки, батьки

Їх імена мені ніколи не забути –

Вони ж за мене полягли,

Так як і ті, що захищали Крути.

Щемить у грудях, і душа болить

За долю мого рідного народу.

Але у серці іскра ще горить,

І не втрачаю віру у свободу.

 

Учениця 2:   На тебе боляче дивитись,

Нам залишається молитись.

Молитися за волю, за народ,

Щоб вже кінець-кінцем

Добитися свобод.

 

Учениця 3. І вийти з клітки поневолі,

Бо нам кріпацтва вже доволі.

Невже настали Сталінські часи? О, Боже наш, ти нас спаси!

Учениця 1. Врятуй нам неньку Україну,

І не зроби з неї руїну.

Ми миру хочемо, добра,

Щоб Україна вільною була́.

 

 

Учниці  разом! Всевишній, нам допоможи,

І  Батьківщину збережи!

Виходять зі сцени

 

Вед.3.  За три місяці Україна прожила цілу історичну епоху.

Вед.4.  22 листопада 2013року заява  влади призупинити підготовку до підписання угоди про євроінтеграцію сколихнула народ України. По містах почали збиратися студентські протестні акції.

 

ВІДЕО 2 Про перші дні революції в кінці листопада 2013 року

Виходять 3 учні з вигуками «На майдан! Всі разом! Україна – ЄС!»

Учень 1.  Ми з протестом пішли, хто ж тоді, як не ми,

Нас у столиці зібралось немало.

І здригнувся Майдан, похитнувся весь клан,

Революція слово сказала.

 Учень.2.  Гей, розвивайся прапор свободи!

 Йди на майдани, вільний народе!

 Хай не злякають нас перешкоди,  Тут ми підпишем власні угоди!

 Учень 3. В бій барабани!

 Всі на майдани!

 Люди Країни  Правда за нами!!!  Мітингують, ходять по колу.

Ведучий. 3.  30 листопада в Києві на Майдан вийшли сотні молодих студентів, які всіляко підкреслювали мирний характер своєї акції.  Злочинна влада вчинила замах на мирний протест і на декларовані цими молодими людьми загальноєвропейські цінності. 

 

Ведучий. 4.  Шоковані замахом на основоположні права і свободи людини та побиттям мирних студентів, сотні тисяч українців вийшли на Майдан Незалежності, вимагаючи покарання винних у побитті студентів та відставки злочинної влади.

 

Виходять ще три учні, долучаються до інших. Ходять по колу. Мітингують. Піднімають руки, тримають плакати і прапори.

 

Ведучий. 3. Після двох місяців мирних протестів підтримка мітингувальників зростала. Замість того,  щоб мирно врегулювати ситуацію, 18 лютого тодішня влада віддала злочинний наказ застосувати зброю і зробити «зачистку» Майдану, застосовуючи водомети, бронетранспортери і вогнепальну зброю.

Ведучий. 4. Постріл, другий, розірвалася тиша , і нестерпний біль… Кров, вогонь, стрілянина на ураження… Знову смерті, поранені, відірвані руки, проламані голови, вибиті очі, покалічені жінки, поранені священики.  

Звуки пострілів. Крики, на сцені хаос.  Хлопці на перед, стають стрілою і помало рухаються вперед.

Учень. 4.  Хмари зловісні нависли над нами,

Сили ворожі нас довго гнітуть,

Станьмо ж до бою усі з ворогами,Смерть або воля та згода нас ждуть!

Ведучий.3.  Справжні бої розгорталися в центрі Києва 18-20 лютого на вулицях Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, майдані, у Маріїнському парку! Навколо вибухи, стогін, горе. До нас прийшла війна.

 

Ведучий 4.  Справжня кровопролитна війна. Нас намагалися винищити за бажання мати людську гідність і самим обирати своє життя. Настав той час, коли кожен українець мав зробити вибір: або ти станеш рабом, або будеш вільною людиною і житимеш у вільній державі.

 

Учень 5.    Ми ж не злякаймось! Гордо і сміло

Стяг піднесемо за правеє діло,

Стяг боротьби за свободу народу,

Щоб панували скрізь воля та згода!

 

Ведучий 3.. На очах у всього світу влада розстрілювала свій народ. Майдан оточили з усіх боків, взяли у щільне кільце. Та люди не здавалися. Співали Гімн. Зі сцени лунали молитви, патріотичні пісні.

СТАЮТЬ НІБИ СПІВАЮТЬ ГІМН

Учень 6.   В лави ставаймо, стяг піднімаймо,

Хай лине грізно могутній наш спів,

Гордо і сміло за правеє діло

Вдаримо разом на всіх ворогів!

 

Учень 1.   Станьмо ж до бою, не згинуть ніколи

Ті, що поляжуть за щастя людей,

Ті, що життя віддадуть задля волі,

Ті, що у тюрми підуть з-за ідей!

Ведучий.4.  Проти мирних мітингувальників кинули Внутрішні війська, спецпідрозділ «Беркут», на дахах будинків розмістили снайперів, завозили проплачених «тітутшок». В один день тисячі мирних людей стали солдатами свого народу.

 

Учень 2. .    Помста усім ворогам-супостатам,

Що закували народ в кайдани,

Помста і смерть всім царям, плутократам,

Нумо ж, до бою, всі праці сини!

 

Учень 3..   Палає Київ у вогні,
горять сталеві БТРи
там на межі-передовій,
народ боронять волонтери.
 

Учень 4.   Палають шини і серця,
ніхто не хоче помирати,
Перед екраном матері
і там, і там їхні солдати.

Учень 5.   Там у шоломі зі щитом,
стоїть з Франківщини хлопчина,
з червоним на грудях хрестом,
поранених несе дівчина.
 

Учень 6.   Стоїть із Харкова Андрій,
Сашко тримає оборону,
він тут вже 48 днів,
як сам приїхав з Краснодону.
 

Звуки пострілів. Хлопці падають і лежать на підлозі.

Ведучий.3.  Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти. Кров цих людей стала вироком для злочинної диктатури.

 

Ведучий 4.  Ця «Небесна Сотня» своїм життям викупила свободу для мільйонів українців і дала шанс збудувати нову демократичну правову державу.

Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть в народній пам’яті, бо «Герої не вмирають!»

 

ВИХОДЯТЬ АНГЕЛИ ПІД ЗВУКИ МЕЛОДІЇ Павла Дворського

Ангел 1.  …і мовчки сотня непокорених героїв

 відходила у чисті небеса,

 і погляди знесилених мільйонів

 дивились вслід братам, батькам, синам;

 

Ангел 2. Вони загинули за нас весною

Віддали все, що було в їхньому житті,

І ринули у небо сотнею святою

Боронити звідти нас від ворогів.

 

Ангел 3. З очей мільйонів – сльози потекли;

Серця мільйонів – болем умивались…

Серця ж Героїв битись не могли,

І очі їхні вже не відкривались.

 

Ангел 1. А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко,  хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав…
Повільно обходять по сцені, торкаються хлопців, ніби забирають душі на небо.

Ангел 2. Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду – сотник, молодий, вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
Ангел 3. І рани їхні вже не їм болять…
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…

 

Ангел 1.На небі спокій їх чекає вже;

Ангел 2. І Вічна Пам`ять на землі настала.

Ангел 3. За них ми Богу молимось лише,

 РАЗОМ.  Та промовляєм: Слава! Слава! Слава!

ВІДЕОСЮЖЕТ Про останні дні революції і розстріляних українців на Майдані.

Ведуча 1:   Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.

Ведучий 3:  Небесна Сотня стала для всієї України не лише символом жертовності, героїзму та патріотизму, а й прикладом та джерелом натхнення для наших воїнів, які гідно захищають територіальну цілісність України на сході, утверджуючи право людини на вільне життя.

Ведуча 2. Але герої не вмирають! Вони завше будуть в наших серцях. По країні уже з’явилися вулиці та площі, названі на честь героїв Майдану.

 

Ведучий. 4. Цілу Вкраїну затуляли ви собою,

Самі беззахисні на площі у вогні.

Ридало небо, рвалося надвоє,

Бо ще не бачило подібної борні.

Так дорого за волю заплатили,

Такий тернистий до свободи шлях,

Небесну сотню зорі освітили,

Щоби безсмертною лишилась у віках.

 

 

Гімн Небесної сотні «Пливе кача»  + ВІДЕО

 

Ведучий 1. Революція гідності змінила нас назавжди. Ми стали нацією, гідною жити в незалежній вільній державі. Ми більше не чекаємо месію, який прийде і всіх врятує. Ми вчимося жити гідно, чесно, справедливо. Кожен починаючи з себе. Ми й досі, уже 12 років зі зброєю в руках йдемо до своєї мрії – мирної, незалежної України

Ведучий 3.  Нерівною була ця боротьба. Сила – проти гарячого серця. Зло – проти добра. Куля – проти мрії.

Ведучий 2. Маємо жити так, щоб сотня апостолів правди і свободи яка пильно спостерігає за нами з небес, бачила: їхня мрія про гідне життя і процвітання України дістає крила, міцніє, утверджується.

 

Ведучий 4.  Мріям героїв Небесної Сотні здійснитися не судилось. Але вони і їхні мрії будуть жити доти, поки ми будемо пам’ятати про них. Допоки будемо садити яблуневі сади, які не досадив Олександр Капінос, вирощувати хліб, як фермер Чміленко, пізнавати таємниці Всесвіту та осягати тонкі грані філософії, як Роман Гурик…

Україно моя, далі, грозами свіжо пропахлі,

Польова моя мрійнице. Крапля у сонці з весла.

Я віддам свою кров, свою силу і ніжність до краплі,

Щоб з пожару ти встала, тополею в небо росла.

 

Ти ізнов мені снишся на стежці гіркої розлуки

Синім лугом, ромашкою, птицею з канівських круч.

Так візьми ж мою кров і візьми моє серце у руки,

Тільки снами не муч і невипитим горем не муч.

 

Буду дихати, падать, рости й воювать до загину,

Бо великий наш гнів, бо дорога рівнішою є.

Я візьму твого смутку і горя важку половину

розтерзане, горде, нескорене серце моє!

 

І піду, як Микула, пригнусь, потемнію від ноші,

Висхну, спрагою битий, можливо, впаду на сліду,

Але бачити буду: цвіти зацвітають хороші

У твоїм, Україно, зеленім і вічнім саду.

ПІСНЯ «Тільки щоб не даремно»