Тема: Доброта і жорстокість
Мета: ознайомити дітей з поняттями «доброта», «жорстокість». Розвивати вміння творити добро, усувати прояви жорстокості в своїй поведінці. Виховувати чуйне ставлення до людей і всього навколишнього світу.
Хід бесіди
— Як ви гадаєте, що таке доброта? У чому вона виявляється? (Відповіді дітей.)
— Як ви ставитеся до тих людей, котрі з вами добрі, лагідні та щирі? (Відповіді дітей.)
— Наведіть приклади людської доброти, що їх ви бачили чи відчули на собі. (Діти наводять приклади.)
— Як ви гадаєте, що таке жорстокість? У чому вона може виявлятися? (Відповіді дітей.)
— Наведіть приклади жорстокості, що їх ви зустрічали у житті або відчули на собі. (Діти наводять приклади.)
— Чи хотіли б ви жити з жорстокими людьми або просто зустрітися з ними? Чому? (Відповіді дітей.)
— Якими б ви хотіли бути в цьому житті: жорстокими чи добрими? Чому? Доведіть це. (Відповіді дітей.)
— Хто з вас уже відчув у своєму серці доброту? Що ви для цього робите? (Відповіді дітей.)
— Який вчинок можна назвати жорстоким? (Відповіді дітей.)
— Бачу, ви розумієте, що таке доброта і що таке жорстокість і не хотіли б зустрітись у своєму житті з жорстокою людиною. Тому давайте поговоримо про те, як не стати жорстоким, а вирости добрим, чуйним, співчутливим до чужого горя.
Давайте розглянемо такий випадок: ти давно мріяв про домашню тваринку, тобі хотілося мати у себе вдома гарного песика, який би тебе любив, слухався, виконував різні команди. І ось тобі, нарешті, принесли маленьке цуценя — твого майбутнього друга. Принесли просто так, з любові до тебе, хоча батьки були категорично проти. І ось почалися напружені дні. Песик не лише грається і кумедно перевертається, а ще й скавучить, тобто плаче за мамою, відмовляється їсти те, що ти пропонуєш, а чим нагодувати його ти не знаєш, і, що найгірше, — за ним треба прибирати. Тобі не хочеться, а мама з татом сварять тебе. Ти вперто намагаєшся перебороти у собі неприязнь до такого виду занять, але перебороти себе не можеш. Мама наполягає, щоб вигнати пса з квартири і постійно це робить, коли тебе немає вдома. Ти у відчаю. Усе це так обридло та ще й поїздка кудись нагодилась. От ти виносиш пса з хати і залишаєш його подалі від дому. Серце трохи стискається, але поїздка куди важливіша за песика, тому ти вибираєш її. А песик? Він маленький, беззахисний... Тепер у нього немає ні мами, ні господаря, який би турбувався про нього, а сам він безпорадний. Що ж йому залишається робити? Ти поїдеш з батьками відпочивати, вони дбатимуть, щоб ти радів і насолоджувався життям.
А в цей час твій чотириногий друг шукає їжу на смітниках, його вже, може, розривають бродячі пси. Їх так само хтось викинув, бо не хотів доглядати, не хотів бруднити біленьких рук...
Погляньте, діти, навколо себе. Таких песиків і котиків є багато навіть у вашому дворі. Чи це не ті тваринки, яких хтось спочатку взяв, щоб забавлятись, а потім викинув, бо таке заняття здалося важким? Запам’ятайте: ми відповідаємо за тих, кого приручаємо. Якщо ви не можете створити тваринці належних умов, то краще не беріть її зовсім. Адже це великий гріх кидати напризволяще беззахисну тварину. Однак є ще й такі тваринки, що загубились і шукають свого господаря; є такі, що потрапили в біду і не можуть самі собі допомогти. Важко доводиться тим тваринам, до яких люди байдужіють, їхнє серце робиться жорстоким. Одного разу ти викинув котика чи песика, наступного ще якусь тваринку, а згодом ти робиш це зовсім просто і серце вже не стискається від болю, бо воно стало жорстоким. Гадаю, що ви цього ніколи не зробите. Чи не так? Зараз ми з вами намалюємо свого домашнього улюбленця — песика або котика, мишку чи морську свинку. (Діти малюють.)
Байдужа людина може пройти повз людину, котра потрапила в біду. А що буде, коли і з тобою трапиться біда і в ту мить тобі ніхто не допоможе? Ти про це подумав? От ти лежиш зі зламаною ногою, не можеш поворухнутись, а повз тебе проходять люди і не звертають на тебе увагу. Звичайно, у нашому суспільстві ще є добрі люди, яких набагато більше, і вони тобі допоможуть у разі біди. А як ви би вчинили? (Відповіді дітей.) Пам’ятайте, діти, жорстоким своє серце зробити легко, лише варто декілька разів зробити зло, а далі це стає звичкою. Люди з жорстоким серцем здатні на злочин. Вони, не вагаючись, вбивають, грабують. Але будь-який злочин карається. Рано чи пізно жорстоку людину карають за її злочини. У народі кажуть: «Скільки ниточка не в’ється, а кінець її знайдеться!» або «Шила в мішку не сховаєш».
рикрашає.