Додаток "СВІТ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ"

СВІТ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

Історія створення символів хімічних елементів

 З давніх-давен ученим було відомо про існування сірки й таких семи металів, як золото, срібло, мідь, залізо, олово, сви­нець та ртуть. Але люди не знали, як їх називати та позначати. Алхімі­ки вважали, що в природі, крім цих семи металів, інших немає і що вони пов'язані із середовищем існування людини, станом її душі, днем тижня і космосом. На той час було відомо про існування лише сімох планет, тому сім згада­них вище металів називались так само, як і ці планети. Алхімічні позначення не містили символів хімічних елементів, не характери­зували складу речовини, а були лише її умовним позначенням, за допомогою якого алхіміки «зашифровували» свої таємниці, при­чому майже у кожного з них був свій набір подібних знаків, відомий лише йому одному.

Алхімічні позначення металів

Метал	Планета	Астрологічні поняття
Срібло	Місяць	Понеділок, сни, рани, грабунки
Залізо	Марс	Вівторок, війни, в'язниці, шлюби, ненависть
Ртуть	Меркурій	Середа, хвороби, борги, торгівля, страх
Олово	Юпітер	Четвер, гідність, бажання, багатство
Мідь	Венера	П'ятниця, дружба й любов
Свинець	Сатурн	Субота, наука і життя
Золото	Сонце	Неділя, надія, щастя, прибуток і спадщина

         Першими ввели позначення хімічних елементів у вигляді дуг, рисок, кружків та перших літер французької назви елемента французи — інженер Жак-Анрі Гас-сенфрац та хімік і лікар П'єр-Огюст Аде. Потім Дальтон почав застосовувати свої символи хі­мічних елементів. Згодом швед­ський хімік Берцеліус запропону­вав використовувати як символи хімічних елементів перші літери їх латинських назв, а в разі збігу пер­ших літер — додавати ще й другу літеру. Так, для позначення Оксигену він узяв символ О—першу літе­ру від Охуgеnum, для Гідрогену— Н — від Нydrogenium, для Карбо­ну —С—від Саrboneum. Пропози­цію Берцеліуса підтримали інші хі­міки. Ця система позначень хіміч­них елементів збереглася й донині.

 

 

Походження назв хімічних елементів

• Назви деяких хімічних елементів утворилися за назвою їх сполук:

Гідроген — той, що народжує воду [від гр. вода та §епо8 (рід, народження)];

Оксиген — той, що народжує кислоти [від гр. охуз (кислий)];

Нітроген — той, що народжує селітру [від гр. селітра];

Карбон — той, що народжує вугілля [від лат. СагЬо,сагЬопІ5 (ву­гілля)].

• За назвою небесних тіл Сонячної системи названо такі хімічні елементи:

Паладій—за назвою відкрито­го (на той момент) у Сонячній сис­темі астероїда Палада;

Селен - від гр. назви Місяця;

Уран — за назвою планети Уран;

Гелій — від лат. назви Сонця;

Нептуній — за назвою планети Нептун;

Плутоній — за назвою планети Плутон;

Телур — за назвою планети Земля (у давньоримській міфо­логії Телурія — мати-Земля).

•  На честь країн, міст і час­тин світу названо такі елементи:

Галій — від лат. назви Франції;

Гафній — від давньої лат. на­зви Копенгагена;

Германій — від назви Німеч­чини;

Ітрій, Тербій, Ербій, Ітербій — на честь французького міста Ітербю, в якому працювали першовід­кривачі цих елементів і знайдено мінерал ітербіт-гадолініт;

Кадмій — від гр. назви старо­давньої фортеці міста Фіви;

Купрум — від гр. назви остро­ва Кіпр;

Реній — за назвою річки Рейн;

Рутеній — від лат. назви Росії;

Скандій—за назвою півострова Скандинавія;

Європій — за назвою частини світу Європа;

Америцій — за назвою части­ни світу Америка;

Каліфорній—за назвою штату Каліфорнія (США);

Дубній — за назвою міста Дубно (РФ);

Полоній — від лат. назви Польщі;

Берклій — за назвою міста Берклі (США);

Лютецій — від старої лат. на­зви Парижа «Лютеція».

•  Частина хімічних елементів дістали свої назви за на­звами мінералів, у яких вони були відкриті:

Алюміній — від лат. алумен— галун;

Барій — від мінералу барит;

Бор — від мінералу бура;

Кальцій — від лат. вапняк;

Літій — від гр. камінь;

Магній — від лат. назви міне­ралу магнесіа;

Цирконій — від мінералу циркон;

Самарій — від уральського мінералу самарськиту, знайдено­го російським інженером В.Є. Са­марським.

•  Деякі хімічні елементи названо на честь відомих учених:

Кюрій — на честь учених П'єра Кюрі та Марії Склодовської-Кюрі;

Енштейній — на честь Альбер-та Ейнштейна;

Фермій — на честь Анрі Ферма;

Менделевій — на честь Д.І. Менделєєва;

Нобелій — на честь Альфреда Нобеля;

Лоуренцій — на честь Лоу-ренса;

Резерфордій—на честь Резер­форда;

Борій — на честь Бора;

Жоліотій — на честь фран­цузького фізика Фредеріка Жоліо-Кюрі.

•  Колір хімічних еле­ментів та їх сполук теж позначився на їх назвах:

Берилій — зелений, за кольо­ром мінералу смарагд;

Бісмут — від нім. вайсмутер (біла речовина);

Аурум — за кольором металу;

Індій—від ісп. індіго (яскраво-синій);

Йод — від гр. іонус (фіолето­вий);

Іридій—від лат. іридіс (веселка);

Арсен — від гр. арсенікум (зо­лотаво-жовтий);

Родій — від гр. родон (роже­вий);

Рубідій — від лат. рубідус (чер­воно-коричневий);

Сульфур — від санскр. сира (світло-жовтий);

Аргентум - від гр. аргос (білий);

Хлор — від гр. клорос (жовто-зелений);

Хром — від гр. кромос (колір);

Цезій—від лат. цесіус (блакит­ний колір неба).

•  Є хімічні елементи, на­звані за іменами богів і героїв ле­генд:

Ванадій—Ванадіс (ім'я давньо-скандинавської богині);

Кобальт—від нім. кобальд (до­мовик, гном);

Необідій—від гр. необей (доч­ка Тантали);

Меркурій — за іменем бога, заступника торгівлі і подорожей;

Тантал — ім'я героя давньої міфології;

Титан — бог, який мав горду вдачу;

Торій — скандинавський бог грому й бурі;

Прометій — на честь давньо­грецького титана Прометея.

•  Частину хімічних елементів названо за їх властивостями, а також властивостями їх сполуке:

Нітроген (лат. та укр.) — без­життєвий;

Аргон—бездіяльний, інертний;

Бром — від гр. смердючий;

Калій — від араб, аль-каї (їдкий);

Криптон—таємний, потайли­вий;

Ксенон — чужий;

Манган — від гр. манганес (той, що очищає);

Натрій — від араб, натрон (мийна дія);

Осмій — від гр. осме (запах);

Меркурій (Гідраргірум) — від гр. рідке срібло;

Фосфор — від гр. фосфорос (той, що світиться в темряві);

Фтор—від гр. фторос (той, що руйнує);

Стибій (Антимоній) — від лат. протимонашеський.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хімічна вікторина

1. Які елементи найпоши­реніші в земній корі?

2. Які елементи найпоши­реніші у Всесвіті?

3. Який елемент можна роз­плавити в руці?

4. Які елементи можна запали­ти холодною водою?

5. Яким елементом, що за нор­мальних умов перебуває у рідко­му стані, можна заморозити воду?

20 °С до -3О °С, то нею можна заморозити воду.

6. Який елемент цінується в де­сятки разів дорожче за золото? У якому випадку платять гроші, щоб його позбутися?

7. Скільки елементів міститься в людському орга-

нізмі?

8. Які елементи одержали на­зву на честь різних країн світу?

9. Які елементи названо на честь частин світу?

10. Які елементи названо на честь учених?

11. Які елементи названо на честь небесних тіл?

12. Який елемент має кілька мільйонів сполук?

13. Який елемент у десятки ти­сяч разів дорожчий за золото?

14. Який елемент спочатку було виявлено на Сонці, а лише потім — на Землі?

15. Нестача яких елементів в організмі людини призводить до карієсу?