Доколумбові цивілізації. Інки.

Доколумбові цивілізаціїІНКИ

Загальне: Створення імперії-1438 Зникнення імперії-1533 Ймовірний прапор. Столиця-Куско. Мови-офіційна кечуа, аймара, пукіна, мочіка та інші менші мови. Релігія-релігія інків. Форма правління-Абсолютна монархія, Імператорський культ

ОЗНАЙОМЛЕННЯІ́нки — панівний рід народу кечуа («Сини Сонця»), що мешкав на території сучасного Перу та деяких інших країн і створив велику централізовану імперію зі столицею у місті Куско в Андах. Історично інками називали лише чоловічу частину роду правителів (жінок з роду називали пальями чи н'юстами, а палью-правительку — койя). Однак на сьогодні в побуті словом «інки» називають усіх підданих Синів Сонця. Імперія інків існувала досить короткий час — з 1438 до 1533 року. У 1533 році останнього правителя інків Атуальпу задушили іспанські загарбники.

Інформація про цивілізацію:Імперія Інків була найбільшою за площею і чисельністю населення розвиненою державою в Південній Америці в XI-XVI століттях Інки були нащадками більш ранньої андської цивілізації Тіуанако з центром в однойменному місті. Її розквіт припав на 700-900 роки н. е. За легендами інків, саме з Тіуанако був родом Манко Капак. Імперія була розділена на 4 частини, кожна з яких складалася з провінцій. У кожній провінції була своя столиця з храмом Сонця. У столиці стікалися податі, а європейські хроністи відзначали, що весь облік вівся з небувалою точністю.

Інформація про цивілізацію: Закони Інків дійшли до наших днів в уривках, але точно відомо, що серед численних чиновників було абсолютно відсутнє поняття корупції, а завдяки високій строгості їх законів в імперії практично повністю були відсутні злочини, пов’язані з вбивством і крадіжкою. Це неймовірно захоплювало приїжджих європейців. Хроністи відзначали, що правління у Інків було одним з кращих в світі. Правителі сильно дбали про збереження чистоти своєї крові. Так, Інка міг мати тільки одну дружину, яка була б йому рідною сестрою. Він міг мати дітей і від інших жінок з роду Інки, але вони не могли успадковувати престол. Після смерті правителя його тіло бальзамували і зберігали в особливих склепах в Куско. Своєї писемності не створили. Для передачі інформації використовували вузликове письмо – «купу». Але легенда свідчить, що у інків була писемність і книги. Та все було знищено Пачакуті(правителем). Збереглася тільки одна книга в святилищі імперії Коріканча. Коли іспанці його грабували, то знайшли холсти з незрозумілими знаками в золотих рамах.

Повсякденне життя: Інки займалися поливним землеробством. Поля знаходилися на гірських схилах і для їх зрошення проривалися канали від гірських річок. Плем’я обробляло землю лопатами і мотиками з твердих порід дерева. Вони не мали тяглових тварин, тому поля оброблялися вручну. Інки вирощували близько 100 видів рослин, від гарбуза і бавовнику до банана і ананаса. У кожній місцевості переважно вирощувалася та рослина, яка давало найбільший врожай. Основні культури: кукурудза, картопля. Важливу роль серед культурних рослин грав наркотик кока, який входив в категорію розкоші. Його нюхали тільки вищі прошарки населення. Поля удобрювали послідом альпаки, лам, гуано і головами сардин.

Повсякденне життя:Інки займалися розведенням альпаку і лам заради шкіри та вовни. Молоко тварин в їжу не вживалося, а м’ясо використовувалося тільки на свята. Вільних ремісників серед населення не було. Правляча верхівка працю ремісників привласнювала собі і не залишала надлишків для торгівлі. Внутрішнього ринку не було, розподілом всього керувала держава. Торгівля велася тільки з сусідніми племенами і народами. Були хорошими ткачами та будівельниками. Саме тому на тереторіях імперії Інків були майстерно вкладженні дороги та сувора й складна архітектура палаців.

Зовнішній вигляд:Інки були невисокого зросту, 153-165 см, а жінки ще нижче: приблизно 150 см. Чоловіки кремезні, з великою головою. Інки мали довгі руки і широкі ступні, пропорційні до зросту. Відмітна ознака зовнішності племені – це чорні, мигдалеподібні очі і прикриті повіки з шкірною складкою. Волосся темного кольору, густе і жорстке. Чоловіки були відносно безбородими, рослинність на обличчі вважалася небажаною.