Допові на тему: «Актуальність проблеми формування у дошкільників основ безпечної поведінки» (огляд сучасних тенденцій)
Березнянський комунальний заклад дошкільної освіти
(ясла-садок) загального типу «Берізка»
Березнянської селищної ради
Чернігівського району Чернігівської області
Доповідь
на тему:
«Актуальність проблеми формування у
дошкільників основ безпечної поведінки»
(огляд сучасних тенденцій)
Підготувала:
вихователь
Доценко Ю.В.
Проблема формування у дошкільників основ безпечної поведінки є надзвичайно актуальною в сучасному суспільстві, особливо в умовах України, що пов'язано зі зростанням кількості потенційних небезпек у повсякденному житті. Основи життєвої компетентності, включаючи навички безпечної поведінки, закладаються саме в дошкільному віці, що робить цей напрямок одним із пріоритетних завдань дошкільної освіти та сімейного виховання.
Актуальність цієї проблеми зумовлена кількома ключовими чинниками:
- Зростання кількості небезпек: Сучасне суспільство характеризується збільшенням ризиків, з якими діти можуть зіткнутися, зокрема, небезпеки на дорозі, в побуті (електрика, хімікати, вогонь), у природному середовищі, а також в цифровому просторі.
- Вікові особливості дошкільників: Діти дошкільного віку від природи допитливі, активні, прагнуть досліджувати світ, але при цьому мають обмежену здатність передбачати ризики та оцінювати наслідки своїх дій. Це робить їх особливо вразливими до нещасних випадків.
- Формування життєвих навичок: Дошкільний вік є критичним етапом для формування стійких навичок і моделей поведінки. Навчання дітей правилам безпеки в цей період допомагає їм стати більш впевненими, самостійними та стійкими до різних викликів у майбутньому.
- Законодавче та освітнє підґрунтя: Важливість формування безпечної поведінки підкреслюється в державних освітніх документах України, зокрема в Базовому компоненті дошкільної освіти та різних освітніх програмах, зокрема у програмі «Українське довкілля», що визначає цей напрямок як невідкладний.
- Специфічні умови України: В умовах повномасштабної війни особливої актуальності набуває навчання дітей мінної безпеки, правил поведінки під час повітряних тривог та інших надзвичайних ситуацій, пов'язаних із воєнними діями. Такі ініціативи, як програми UNICEF, спрямовані на поширення культури безпеки серед дітей та молоді.
Отже, проблема формування основ безпечної поведінки у дошкільників вимагає комплексного та системного вирішення як з боку освітніх установ, так і з боку батьків, з використанням сучасних педагогічних технологій, ігор та практичних занять.
Тому, головним пріоритетом у роботі вихователя є:
- створити безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечити їх дотримання;
- формувати у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки;
- сприяти збереженню та зміцненню здоров’я, розумовому, психічному й фізичному розвитку дітей.
Щоб забезпечити гармонійний розвиток людини, потрібно з дошкільного віку формувати у дітей усвідомлення цінності свого життя і здоров’я, бережного ставлення до власного здоров’я, вироблення стереотипів безпечної поведінки в довкіллі. Адже, проблема навчання дітей правил особистої безпеки потребує уваги з боку дорослих: педагогів і батьків. Моє завдання, як педагога – навчити дитину бути відповідальним за своє життя, зміцнити здоров’я, усвідомити, що гратися можна не скрізь, що деякі заборони та правила – не примхи дорослих, а життєва необхідність.
Головна мета роботи вихователя – формувати в кожної дитини активну життєву позицію щодо власного життя та власної безпеки, формувати здоровий спосіб життя, накопичити знання та навички безпечної поведінки вдома, на вулиці, у дошкільному навчальному закладі, в природі тощо.
1. Основні напрямки роботи з формування вмінь дітей з безпеки життєдіяльності
(взаємодія з довкіллям: предметним, природним та соціальним)
- створення належних умов для безпечної життєдіяльності;
- формування елементарної життєвої компетенції з питань безпеки;
- виховання основ безпечної поведінки у дітей;
- культура безпеки дорослих, відповідальне ставлення до життя та здоров’я дітей.
Максимального ефекту можна досягти лише тоді, якщо в діяльності педагогічного та батьківського колективів буде відпрацьовано єдину стратегічну лінію спрямовану на формування у дітей знань правил безпеки життєдіяльності. Реалізація всіх завдань з даної проблеми у ЗДО можлива лише через комплексну, цілеспрямовану роботу шляхом організації та проведення різних форм роботи з дітьми (з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей), які сприятимуть усвідомленню цінності власного життя, бережному ставленню до здоров’я, виробленню стереотипів безпечної поведінки в довкіллі.
2. Етапи освітньої роботи з формування в дошкільнят навичок безпечної поведінки
- Підготовчий етап. Полягає в отриманні та частковому узагальненні вражень про небезпеку, що може чатувати на дітей у довкіллі. Доречні такі форми і методи роботи, як екскурсія, цільова прогулянка, спостереження, читання художніх творів, розглядання ілюстрацій, перегляд відеофільмів, мультфільмів тощо.
- Основний етап. Робота з формування певної системи уявлень та вироблення навичок безпечної поведінки. На цьому етапі застосовую різні види ігор з елементами безпеки життєдіяльності, бесіди, складання описових та творчих розповідей дітьми, розучування комплексів загальнорозвивальних вправ, віршів, виконання трудових доручень тощо.
- Практичний етап. На цьому етапі застосовуємо набуті знання та вміння на практиці. Доречними є використання таких форм і методів роботи, як розв’язання проблемних ситуацій, творчих завдань, пошуково-дослідницька діяльність, проведення свят, розваг, змагань, конкурсів тощо.
3. Форми роботи з дітьми з безпеки життєдіяльності
- Спостереження.
- Бесіди пізнавального та узагальнюючого змісту ( «Безпека в природі», «Небезпечні комахи», «Правила дорожнього руху», «Мінна безпека», «Дитина і комп’ютер»).
- Заняття і тренінги.
- Різні види ігор: дидактичні («Вмію - не вмію», «Я і небезпечні предмети», «Назви дорожній знак», «Вогонь злий - вогонь добрий», «Небезпечні незнайомці»), рухливі («У ведмедя у бору», «Горобчики і автомобіль», «Зайці і вовк»), сюжетно-рольові («Пожежники», «Шофери», «Лікарня», театралізовані («Небезпечні предмети»), проблемні («Що робити якщо..»).
- Екскурсії, цільові прогулянки.
- Спортивні свята та тематичні розваги.
- Аналіз заданих ситуацій.
- Виконання доручень.
- Виставки (продуктивна діяльність).
Вся педагогічна робота з вихованцями закладу щодо підвищення рівня знань правил безпеки життєдіяльності та ефективного формування у них навичок безпечної поведінки здійснюється з урахуванням основних загально – дидактичних принципів:
- гуманізації, що вимагає врахування можливостей, особливостей та потреб дитини;
- науковості й доступності, який полягає в засвоєнні дитиною реальних знань, які правильно відображають дійсність і не суперечать науковому розумінню понять, явищ; у навчанні дітей треба йти від простого до складного, від невідомого до відомого;
- позитивної мотивації навчання, що полягає в створенні позитивного емоційного клімату, гуманних стосунків педагога і дітей в процесі навчання, атмосфери ділового співробітництва;
-наочності навчання, що виражає «золоте правило» дидактики сформульоване Я.А.Коменським: «Якщо можливо, то одночасно залучати декілька відчуттів дитини»;
- систематичності і послідовності, що забезпечується раціональним плануванням, визначенням кількості пізнавального матеріалу різного змісту і встановлення логічної послідовності у поданні його дітям;
- індивідуального підходу, з врахуванням індивідуальних і вікових особливостей кожної дитини та диференціації завдань у процесі навчальної діяльності з врахуванням рівня розвитку дитини;
- практичної цілеспрямованості та важливих спеціальних принципів:
- забезпечення гігієни і нормальної роботи всіх органів та психофізіологічних процесів організму дітей;
- забезпечення взаємозв’язку і взаємозалежності життєдіяльності дитини з довкіллям (предметним, природним, соціальним) і безпосереднім середовищем, у якому вона перебуває, та соціальною ситуацією розвитку як єдиною і неповторною для дошкільного дитинства системою взаємин між дитиною та середовищем;
- раціональна організація життя та діяльності дітей у дошкільному навчальному закладі;
- захист здоров’я, життєдіяльності дитини як у дошкільному навчальному закладі, так і в сім’ї;
- своєчасне усунення негативних впливів на життєдіяльність дитини та їх наслідків; надання своєчасної допомоги;
- забезпечення взаємозв’язку дошкільного навчального закладу, сім’ї та громадськості у формуванні безпечної поведінки дітей.
В організації освітньо-виховної роботи з дітьми з питань безпеки життєдіяльності керуюся наступними чинниками:
- робота не повинна обмежуватися лише засвоєнням дітьми норм та правил з безпеки життєдіяльності – дітей необхідно навчати обачності;
- формувати навички орієнтування і швидкої реакції в екстремальних ситуаціях;
- дотримання єдиної стратегічної лінії у діяльності педагогічного, дитячого та батьківського колективів.
4. Завдання
5. Завданням роботи вихователів у закладі є:
- систематична цілеспрямована освітня робота з дошкільниками з
вироблення в їх свідомості стереотипів поведінки в життєвому середовищі, навичок користування предметами та речами, поведінки в різних екстремальних ситуаціях тощо;
- поліпшення якості освітньо-виховної роботи з питань безпеки та захисту здоров’я дітей від негативних впливів довкілля;
- вдосконалення теоретичних знань і практичних навичок педагогів та батьків;
- пропагування здорового способу життя серед педагогів, дітей та їх родин.
З метою удосконалення теоретичних знань та практичних навичок педагогів та батьків з формування у дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я та життя та з метою поліпшення якості освітньо-виховної роботи з питань особистої безпеки та захисту життя дітей дошкільного віку в ЗДО два рази на рік проводиться «Тиждень безпеки дитини» - як форма систематизації знань дітей про безпечне довкілля.
Висновок. Вся освітня робота в ЗДО з дітьми дошкільного віку з безпеки життєдіяльності відповідно вимог Базового компонента дошкільної освіти забезпечує їх життєву компетенцію, зокрема вміння застосовувати здобуті знання, навички щодо збереження здоров’я в повсякденній діяльності, не зашкоджуючи як власному, так і здоров’ю інших людей та дотримуватися правил безпеки життєдіяльності.
Підсумовуючи, можу відмітити: завдяки правильно організованій роботі діти здобувають необхідні їм знання та вміння з безпеки життєдіяльності, що стає першим кроком до усвідомлення власного життя.
Таким чином, за систематичної, планової, поетапної, методично грамотної роботи педагога у тісній співпраці з батьками дошкільнята зростають готовими до безпечного розв’язання життєвих ситуацій у соціальному, предметному та природному довкіллі.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку
Зареєструватись за допомогою Google