Доповідь на тему Булінг. Виховний захід

Що таке булінг? Відмінність булінгу від конфлікту СЛ.1,2

Булінг – це систематичне, навмисне жорстоке поводження однієї особи або групи осіб щодо іншої, що супроводжується фізичним чи психологічним насильством. Це може включати погрози, залякування, образи, соціальну ізоляцію, фізичне насильство або кібербулінг.

На відміну від звичайного конфлікту, булінг:

• Має систематичний характер – напади повторюються протягом певного часу.
• Є нерівноправним – одна сторона має перевагу (фізичну, психологічну чи соціальну), а інша відчуває себе беззахисною.
• Має намір завдати шкоди – агресор свідомо обирає жертву та прагне заподіяти їй біль або дискомфорт.

Види булінгу СЛ.5

Булінг може проявлятися у різних формах:

1. Фізичний булінг – це використання фізичної сили проти жертви. Прикладами є удари, штовхання, пошкодження особистих речей, замикання в приміщенні.
2. Психологічний булінг – спрямований на маніпуляцію, ізоляцію та залякування. Жертву можуть ігнорувати, поширювати чутки, виключати з колективу.
3. Вербальний булінг – виражається через словесні образи, приниження, знущання, погрози, саркастичні або образливі жарти.
4. Кібербулінг – відбувається в онлайн-середовищі, через соціальні мережі, месенджери, форуми. Включає розповсюдження неправдивої інформації, образливі коментарі, шантаж, публікацію особистих даних без згоди.

Психологічний шкільний булінг  СЛ.7

вербальний булінг - де знаряддям служить слово (образливе ім'я, з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, поширення образливих чуток…)

образливі жести або дії

залякування

використання агресивної мови тіла і інтонацій голосу для того, щоб змусити жертву здійснювати або не здійснювати що-небудь

ізоляція- жертва навмисне ізолюється, ігнорується частиною учнів або всім класом

вимагання грошей, їжі, інших речей, примус що-небудь вкрасти

пошкодження та інші дії з майном - крадіжка, грабіж, ховання особистих речей жертви

Психологічні наслідки СЛ.9

Булінг впливає не тільки на жертву, а й на агресора та спостерігачів.

• Жертва: може страждати від депресії, тривожності, зниження самооцінки, проблем зі здоров'ям, труднощів у навчанні, а в тяжких випадках – навіть схильності до суїцидальних думок.
• Агресор: ризикує розвинути антисоціальну поведінку, проблеми з законом у майбутньому, труднощі у побудові здорових відносин.
• Спостерігачі: можуть відчувати страх, почуття провини, емоційний дискомфорт, а також втрачають довіру до дорослих, якщо булінг залишається безкарним.

 

СЛ. 10 Мотивацією до булінгу  стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо.

 СЛ. 11 Дискримінуються діти за такими ознаками:

– стать, вік,                      – релігійні переконання,

– хвороби,                        – етнічне походження,

– інвалідність,                 – місце проживання,

– сімейний стан,              – майновий стан,

– зовнішність,                  – мова,

– відсутність досвіду життя в колективі,

– низький інтелект,          – страх перед школою.

Що впливає на агресивну поведінку дітей СЛ. 12

Культ насильства  в суспільстві

Негативний вплив ЗМІ

Низький рівень виховання

Гіперопіка

Байдужість  з боку батьків

Комп`ютерні ігри

Хто ображає найчастіше: СЛ. 13

- діти, які самі зазнавали образ вдома, в дитячому садочку чи в молодших класах;

- діти з неблагонадійних сімей;

- діти з середньою чи  низькою успішністю

- діти, які хочуть себе показати, завоювати популярність в очах інших, будь-яким способом  привабити до себе увагу;

Методи припинення булінгу СЛ. 14

Розмова

Залучення авторитетного союзника

Вплив на агресора ззовні

 СЛ. 15  Для успішної боротьби з насильством Всі члени шкільної спільноти повинні прийти до єдиної думки, що насильство, цькування, дискримінація за будь-якою ознакою, сексуальні        домагання в школі є неприйнятними.

 Кожен повинен знати про те, в яких формах може проявлятися насильство і цькування і як від нього страждають люди.

СЛ. 16 Спільно з учнями мають бути вироблені правила поведінки в класі, потім загальношкільні правила, «як треба», а не як «не треба» поводитись. Правила мають бути зрозумілими, точними, короткими.

СЛ. 17 При аналізі ситуації необхідно розібратися в тому, що трапилося, вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого і обов’язково поговорити з кривдником, щоб  зрозуміти, чому він так вчинив, що можна зробити, щоб таке не повторилося.

 СЛ. 18  В залежності від тяжкості вчинку, можна пересадити учнів, запропонувати вибачитися, написати записку батькам або викликати їх, позбавити учня можливості брати участь у позакласному заході.

  Учням треба пояснити, що навіть пасивне спостереження за знущаннями і бійкою надихає  кривдника продовжувати свої дії. Свідки події  повинні захистити жертву насильства і за необхідності покликати на допомогу дорослих.

СЛ. 19 Необхідно запровадити механізми повідомлення про випадки насильства, щоб учні не боялися  цього робити. Ці механізми повинні забезпечувати учням підтримку і конфіденційність, бути  тактовними.

СЛ. 20 Для успішного попередження та протидії насильству необхідно проводити виховні заняття з навчання навичкам ефективного спілкування та  мирного розв’язання конфліктів.

Висновок СЛ. 20, 21

Булінг – це серйозна соціальна проблема, що потребує негайного реагування. Важливо навчати дітей та дорослих розпізнавати прояви булінгу, не залишатися осторонь і шукати шляхи його подолання. Тільки спільними зусиллями можна створити безпечне та комфортне середовище для всіх.