Доповідь на тему:Елементи краєзнавства на уроках географії, як засіб підвищення мотивації до навчальної діяльності.

Елементи краєзнавства на уроках географії, як засіб підвищення мотивації до навчальної діяльності.

Основні завдання краєзнавчої діяльності в школі на сучасному етапі:

1. Допомогти школі у навчанні та вихованні, будувати навчально-виховну

роботу з учнями так, щоб у них формувався діалектико-матеріалістичний

світогляд.

2. Виховувати в дітей високе почуття патріотизму;

3. Прищеплювати любов до праці;

4. Виховувати міцний та дружний дитячий колектив;

5. Оздоровлювати дітей, зміцнювати їх фізично і морально;

6. Поповнювати зібраними у походах і на екскурсіях матеріалами Існуючи,

або створювати нові шкільні краєзнавчі музеї, кабінети, краєзнавчі гуртки.

Краєзнавча робота з географії найбільш ефективна тоді, коли має ідейнополітичну спрямованість, підпорядкована навчально-виховним завданням

школи, пов’язана з життям, а її методи відповідають віковим особливостям та

інтересам учнів.

Краєзнавчу роботу потрібно проводити планово, додержуючи наступності.

Корисно при цьому підтримувати зв’язки з відповідними місцевими установами

та організаціями, поєднувати комплексні дослідження з докладним вивченням

окремих питань.

На всіх етапах краєзнавчої діяльності застосовуються різноманітні методи

досліджень: літературний, картографічний, статистичний, дослідницький,

анкетний, метод бесід фотографування. На практиці ці методи, як правило,

поєднуються.

Використання краєзнавчих матеріалів на уроках географії

Краєзнавчий принцип покладено в основу шкільної програми з географії, є

основним і в організації позакласної роботи. Краєзнавча інформація необхідна

сьогодні під час вивчення багатьох тем. Наприклад, вивчаючи фізичну й

економічну географію України у 8-9 класах, варто розширити й поглибити

матеріал краєзнавчими даними про природні особливості, промисловість,

сільське господарство, історичне минуле, соціально-економічний розвиток

свого краю.

Оволодіння краєзнавчих матеріалів не може обмежуватися лише

вивченням літературних джерел. На мою думку, це має бути активне

дослідження способом спостереження за природними явищами й організація

екскурсій та походів. Вважаю, що тільки так можна навчити учнів «не лише

дивитися, а й бачити, не лише знати, а й розуміти», прищепити їм той «інстинкт

місцевості», про який говорив свого часу К.Ушинський, коли радив викладати

географію на основі краєзнавства.

Принцип краєзнавства в своїй роботі реалізую через проведення найбільш

доступних і масових форм вивчення природи та господарства рідного краю, в

яких переважають елементи живого спостереження, екскурсій, подорожі.

Значення екскурсій, полягає в цілеспрямованому вивченні рідного краю для

здобуття загально географічних знань.

Зібраний учнями на екскурсіях краєзнавчий матеріал оформлюється у

вигляді фотоальбомів, рукописних журналів, схем і картосхем, стіннівок,

таблиць, діаграм. Бо саме краєзнавство має важливе дидактичне значення. Воно

забезпечує наочність викладання географії, активізує учнів, підвищує їхнє

прагнення до самостійності в роботі, прищеплює їм практичні навички й

уміння, формує наукове світорозуміння, заохочує до посильної участі у

громадському житті, виховує почуття патріотизму.