Доповідь на тему: «Формування мотивації у дітей до зміцнення здоров’я у практичній діяльності педагогів»

Про матеріал
Формування мотивації у дітей до зміцнення здоров’я у практичній діяльності педагогів Методологічною основою формування позитивної мотивації до здорового способу життя в учнів є гуманістична модель освіти, сутність якої полягає у створенні сприятливої соціокультурної ситуації, готовності до формування у них суспільно значущої ціннісної життєвої стратегії. Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб чи фізичних вад, воно розглядається не тільки як ресурс, а як мета життя. Національна програма «Діти України» визначила чотири основні аспекти здоров’я: фізичний, психічний, духовний і соціальний. Поняття «здоров’я» нерозривно пов’язане з поняттям «здоровий спосіб життя» як сценарієм життєдіяльності, що спрямована на збереження та покращення здоров’я як дорослих так і дітей. Результатом здорового способу життя є культура здоров’я як інтегративна якість особливості та показник вихованості, що забезпечує певний рівень знань, умінь і навичок формування, відтворення і зміцнення здоров’я та характеризується високим рівнем культури поведінки стосовно власного здоров’я та здоров’я оточуючих. Урок фізичної культури є головною формою роботи з фізичного виховання, на яких учні оволодівають програмним матеріалом і здобувають потрібні знання, уміння та навички, що забезпечують їм найкращий розвиток, зміцнення здоров’я. Опановуючи під керівництвом учителя різноманітні рухові дії, діти відчувають як збільшується їх сила, зростає швидкість і витривалість під час виконання дедалі складніших фізичних вправ. Головним компонентом у структурі навчальної діяльності з фізичного виховання є мотивація. Її можна визначити як складну багаторівневу систему збудників, що включає потреби, мотиви, інтереси, ідеали, прагнення, установки, емоції, цінності, тощо. У загальному розумінні мотив - це те, що стимулює людину до певної дії. Робота з фізичного виховання є багатогранною і потребує вихованню в дитини самостійності, ініціативи, організованості, активності та кмітливості. До кожної дитини у класі потрібно виявляти щирість, чуйність, не виділяти надмірною увагою обдарованих і не принижувати слабших. Тому потрібно намагатися організувати роботу так, щоб допомогти кожному учневі відчути себе здібним, потрібним, цікавим для вчителя і товаришів, адже це - надійний стимул для майбутнього навчання, занять фізкультурою із захопленням, відчуттям власної гідності. В сучасних умовах у навчальний процес необхідно впроваджувати сучасні ефективні методи організації навчання учнів, підвищувати емоційність викладання шляхом використання музичного супроводу, ігрових та змагальних елементів. Хорошим засобом формування емоційної сфери учнів є ігри. Проте самі по собі вони не завжди дають бажаний позитивний ефект. Все залежить від того, які завдання ставить учитель перед учнями, які установки формує і які вимоги ставить перед ними в кожному занятті. Тому поряд із завданнями рухової активності завжди ставлю виховні завдання, вирішую їх, використовуючи систему методів виховання. Формування в дітей інтересу до занять залежить від атмосфери, яка панує в колективі вчителів. Із метою розвитку фізичних якостей школярів уроки фізичної культури часто проводжу у формі колового тренування. З огляду на тривожний стан здоров’я сучасних дітей систематично під постійним контролем тримаю частоту пульсу, дихання дітей, вчу їх робити це самостійно, а також, слідкувати за власним самопочуттям, змінами у стані здоров’я. Використовую на уроках розроблені комплекси підготовчих та загальнорозвиваючих вправ. Важливим завданням є виховання в учнів стійкого інтересу до занять фізичною культурою, спортом, зміцнення здоров’я кожної дитини, формування необхідних рухових якостей, бажання і уміння самостійно займатися фізичними вправами. Для цього поруч з традиційними використовуються і нетрадиційні форми і методи навчання. Найпоширенішими засобами стимулювання інтересу та активності учнів у процесі фізичного виховання є різні форми заохочень та покарань. Заохочення полягають у позитивній оцінці навчальної діяльності та поведінки учнів і спрямовані на те, щоби викликати в усіх бажання до подальших досягнень, активності та зацікавленості у вивченні предмету. Основними видами заохочення є сприяння, допомога, довіра вчителя, похвала, схвалення, усна подяка, похвальна грамота. На уроках фізичної культури вчитель говорить значно менше, ніж на інших уроках, звідси цінність кожного вчительського слова, його предметність і відповідність завданням, висунутим у ході фізкультурних занять. Наприклад, під час виконання учнями фізичних вправ на підтримання постави доцільно підкреслити, що неправильна постава не тільки неестетична, а й змінює форму та об'єм грудної клітки, внаслідок чого внутрішні органи і системи організму працюють у ненормальних умовах, що ускладнює їхній розвиток і функціонування, може призвести до захворювань. Розучуючи стрибки в довжину, нагадую, що дальність стрибка залежить від швидкості розбігу, кута вильоту і положення тіла в повітрі. Водночас треба пам'ятати, що знання, як і весь процес фізичного виховання, повинні бути індивідуалізовані за обсягом і змістом, а їхнє засвоєння, повинно сприяти постановці завдань, які мають значення особисто для кожного учня, і вирішення яких активізує його пізнавальну активність. У практиці я широко використовую різноманітні прийоми формування знань. Це бесіди, коментування, супроводжуюче пояснення, опис, вказівки, розбори, обговорення. Кожне із занять фізичної культури повинно формувати теоретико- методичні знання щодо фізичної культури та здорового способу життя, тобто учні повинні навчатися складати комплекси ранкової гімнастики, раціонально складати та дотримуватися режиму дня, опановувати правила та навички особистої та суспільної гігієни, методику проведення самостійних занять фізичними вправами, знати та дотримуватися правил безпеки під час занять різноманітними формами фізкультурно-оздоровчої роботи. Отже, вчителям та викладачам навчальних закладів необхідно забезпечити надання певних знань, умінь, переконань, формування мотивів, а молоді – впровадити у повсякденне життя самостійні заняття фізичними вправами.
Перегляд файлу

Новожеланівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №39 Донецької обласної ради

 

 

 

 

 

 

 

Доповідь на тему:

«Формування мотивації у дітей до зміцнення здоров’я

у практичній діяльності педагогів»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

Ховякова Н.І.

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування мотивації у дітей до зміцнення здоров’я

у практичній діяльності педагогів

Методологічною основою формування позитивної мотивації до здорового способу життя в учнів є гуманістична модель освіти, сутність якої полягає у створенні сприятливої соціокультурної ситуації, готовності до формування у них суспільно значущої ціннісної життєвої стратегії.

Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб чи фізичних вад, воно розглядається не тільки як ресурс, а як мета життя. Національна програма «Діти України» визначила чотири основні аспекти здоров’я: фізичний, психічний, духовний і соціальний. Поняття «здоров’я» нерозривно пов’язане з поняттям «здоровий спосіб життя» як сценарієм життєдіяльності, що спрямована на збереження та покращення здоров’я як дорослих так і дітей.

Результатом здорового способу життя є культура здоров’я як інтегративна якість особливості та показник вихованості, що забезпечує певний рівень знань, умінь і навичок формування, відтворення і зміцнення здоров’я та характеризується високим рівнем культури поведінки стосовно власного здоров’я та здоров’я оточуючих.

Урок фізичної культури є головною формою роботи з фізичного виховання, на яких учні оволодівають програмним матеріалом і здобувають потрібні знання, уміння та навички, що забезпечують їм найкращий розвиток, зміцнення здоров’я. Опановуючи під керівництвом учителя різноманітні рухові дії, діти відчувають як збільшується їх сила, зростає швидкість і витривалість під час виконання дедалі складніших фізичних вправ. Головним компонентом у структурі навчальної діяльності з фізичного виховання є мотивація. Її можна визначити як складну багаторівневу систему збудників, що включає потреби, мотиви, інтереси, ідеали, прагнення, установки, емоції, цінності, тощо. У загальному розумінні мотив - це те, що стимулює людину до певної дії.

Робота з фізичного виховання є багатогранною і потребує вихованню в дитини самостійності, ініціативи, організованості, активності та кмітливості. До кожної дитини у класі потрібно виявляти щирість, чуйність, не виділяти надмірною увагою обдарованих і не принижувати слабших. Тому потрібно намагатися організувати роботу так, щоб допомогти кожному учневі відчути себе здібним, потрібним, цікавим для вчителя і товаришів, адже це - надійний стимул для майбутнього навчання, занять фізкультурою із захопленням, відчуттям власної гідності. В сучасних умовах у навчальний процес необхідно впроваджувати сучасні ефективні методи організації навчання учнів, підвищувати емоційність викладання шляхом використання музичного супроводу, ігрових та змагальних елементів.

  Хорошим засобом формування емоційної сфери учнів є ігри. Проте самі по собі вони не завжди дають бажаний позитивний ефект. Все залежить від того, які завдання ставить учитель перед учнями, які установки формує і які вимоги ставить перед ними в кожному занятті. Тому поряд із завданнями рухової активності завжди ставлю виховні завдання, вирішую їх, використовуючи систему методів виховання. Формування в дітей інтересу до занять залежить від атмосфери, яка панує в колективі вчителів. Із метою розвитку фізичних якостей школярів уроки фізичної культури часто проводжу у формі колового тренування. З огляду на тривожний стан здоров’я сучасних дітей систематично під постійним контролем тримаю частоту пульсу, дихання дітей, вчу їх робити це самостійно, а також, слідкувати за власним самопочуттям, змінами у стані здоров’я. Використовую на уроках розроблені комплекси підготовчих та загальнорозвиваючих вправ.

Важливим завданням є виховання в учнів стійкого інтересу до занять фізичною культурою, спортом, зміцнення здоров’я кожної дитини, формування необхідних рухових якостей, бажання і уміння самостійно займатися фізичними вправами. Для цього поруч з традиційними використовуються і нетрадиційні форми і методи навчання. Найпоширенішими засобами стимулювання інтересу та активності учнів у процесі фізичного виховання є різні форми заохочень та покарань. Заохочення полягають у позитивній оцінці навчальної діяльності та поведінки учнів і спрямовані на те, щоби викликати в усіх бажання до подальших досягнень, активності та зацікавленості у вивченні предмету. Основними видами заохочення є сприяння, допомога, довіра вчителя, похвала, схвалення, усна подяка, похвальна грамота.

   На уроках фізичної культури вчитель говорить значно менше, ніж на інших уроках, звідси цінність кожного вчительського слова, його предметність і відповідність завданням, висунутим у ході фізкультурних занять. Наприклад, під час виконання учнями фізичних вправ на підтримання постави доцільно підкреслити, що неправильна постава не тільки неестетична, а й змінює форму та об'єм грудної клітки, внаслідок чого внутрішні органи і системи організму працюють у ненормальних умовах, що ускладнює їхній розвиток і функціонування, може призвести до захворювань. Розучуючи стрибки в довжину, нагадую, що дальність стрибка залежить від швидкості розбігу, кута вильоту і положення тіла в повітрі. Водночас треба пам'ятати, що знання, як і весь процес фізичного виховання, повинні бути індивідуалізовані за обсягом і змістом, а їхнє засвоєння, повинно сприяти постановці завдань, які мають значення особисто для кожного учня, і вирішення яких активізує його пізнавальну активність. У практиці я широко використовую різноманітні прийоми формування знань. Це бесіди, коментування, супроводжуюче пояснення, опис, вказівки, розбори, обговорення.

Кожне із занять фізичної культури повинно формувати теоретико- методичні знання щодо фізичної культури та здорового способу життя, тобто учні повинні навчатися складати комплекси ранкової гімнастики, раціонально складати та дотримуватися режиму дня, опановувати правила та навички особистої та суспільної гігієни, методику проведення самостійних занять фізичними вправами, знати та дотримуватися правил безпеки під час занять різноманітними формами фізкультурно-оздоровчої роботи.

 Отже, вчителям та викладачам навчальних закладів необхідно забезпечити надання певних знань, умінь, переконань, формування мотивів, а молоді – впровадити у повсякденне життя самостійні заняття фізичними вправами.

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
4.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.7
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Рицарева Антоніна Володимирівна
    Загальна:
    4.7
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
12 березня 2019
Переглядів
1555
Оцінка розробки
4.7 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку