ДНЗ Куп’янський Регіональний Центр Професійної Освіти
Доповідь на тему:
« Формування позитивної мотивації здобувачів освіти на здоровий спосіб життя ».
Підготував: викладач фізичної культури
Гумаров Роман Васильович
смт. Шевченкове
2026 рік
« Формування позитивної мотивації здобувачів освіти на здоровий спосіб життя ».
Вступ
Формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя як невід’ємної частини загальної культури особистості, сприяння повноцінному фізичному та моральному розвитку особистості, формування її інтелектуальних здібностей, зміцнення здоров’я є одним із головних напрямків виховної роботи навчального закладу.
Основою формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя здобувачів освіти є гуманістичний підхід, сутність якого полягає у створенні сприятливої ситуації для їх готовності до сприйняття й адекватного реагування на виховні дії навчального закладу та соціального середовища.
Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороби чи фізичних вад.
Поняття «здоров’я» нерозривно пов’язане із поняттям «здоровий спосіб життя» як сценарій життєдіяльності, спрямованої на збереження та покращення здоров’я здобувачів освіти. А тому, результатом сформованості здорового способу життя є культура здоров’я як інтегративна якість особистості і показник вихованості, що забезпечує певний рівень знань, умінь і навичок формування, відтворення та зміцнення здоров’я і характеризується високим рівнем культури поведінки учнів стосовно власного здоров’я та здоров’я оточуючих.
Формування засад здорового способу життя, культури здоров’я, підвищення їх виховних можливостей потребує максимальної уваги до мотиваційної сфери молодого покоління у прагненні бути здоровими.
Складові у формуванні здорового способу життя й зміцнення здоров’я учнів
можна вважати:
- на рівні фізичного здоров’я: прагнення до фізичної досконалості, ставлення до власного здоров’я як до найвищої соціальної цінності, фізична розвиненість, загальна фізична працездатність, загартованість організму,
дотримання раціонального режиму дня, виконання вимог особистої гігієни,
правильне харчування;
- на рівні психічного здоров’я: відповідальність пізнавальної діяльності віку учнів, розвиненість довільних психічних процесів, наявність саморегуляції, адекватної самооцінки, відсутність акцентуацій характеру та шкідливих поведінкових звичок;
- на рівні духовного здоров’я: узгодженість загальнолюдських та національних морально-духовних цінностей, наявність позитивного ідеалу,
працелюбність, відчуття прекрасного у житті, природі, у мистецтві;
- на рівні соціального благополуччя: сформована громадянська відповідальність за наслідки нездорового способу життя, позитивно спрямована комунікативність, доброзичливість у ставленні до людини,здатність до самоактуалізації, саморегуляції, самовиховання.
І. Цілі, принципи та підходи до формування позитивної мотивації
здобувачів освіти до здорового способу життя.
Основними цілями роботи щодо впровадження здорового способу життя є:
- формування позитивної мотивації щодо здорового способу життя, культури
здоров'я;
- знайомство учнів з основами здорового способу життя, формування свого
стилю здорового життя, здійснення профілактичної роботи за негативними
проявами;
- формування теоретичних та практичних навичок здорового способу життя
учнів, формування творчої особистості здібної до саморозвитку, самоосвіти і
самоактуалізації.
Базовими принципами формування позитивної мотивації на здоровий
спосіб життя учнів ліцею є:
- принцип науковості і доступності знань, адаптація відповідних знань для усіх ланок освіти з врахуванням особистостей різних вікових категорій.
- принцип системності і прозорості означає, що процес формування здоров’я людини організовується як системний педагогічний процес, у логічному в’язку всіх його етапів, спрямовується на гармонійний і різнобічний розвиток особистості;
- принцип неперервності та практичної цілеспрямованості передбачає наступність у реалізації напрямів та етапів цієї роботи на різних освітніх рівнях; здійснюється у навчальній та позакласній виховній роботі;
- принцип інтегративності передбачає синтез теоретичних і практичних
знань в цілісній картині про здоров’я та здоровий спосіб життя;
- принцип гуманізму передбачає орієнтацію на підростаючу особистість як вищу цінність, врахування її вікових та індивідуальних особливостей, задоволення фундаментальних потреб вихованця, вироблення індивідуальної
програми його розвитку, стимулювання розвитку в особистості свідомого ставлення до своєї поведінки, діяльності, життєвих виборів;
- принцип цілеспрямованості утверджує спрямованість на досягнення основної мети – підвищення ефективності функціонування власного організму і свідомого позитивного ставлення до нього;
- принцип превентивності означає, що виховні впливи держави, всіх виховних інститутів, на основі врахування інтересів особистості та суспільства, спрямовуються на профілактику негативних проявів поведінки
учнів, на допомогу та їх захист, вироблення імунітету до негативних впливів
соціального оточення.
На шляху формування позитивної мотивації учнів до здорового способу життя важливе значення має діяльнісний і системний підходи. Діяльнісний підхід вимагає культивування дієвої позиції особистості з метою власного становлення і розвитку її морального і духовного самовдосконалення. Системний підхід передбачає цілісність у практичній діяльності, що спрямована на комплексну реалізацію здорового способу життя.
За таких умов забезпечується система заходів правового, психолого-педагогічного, соціально-медичного, інформаційно-освітнього характеру,
спрямованих на формування позитивних соціальних настанов, запобігання
вживанню наркотичних речовин, різних проявів девіантної поведінки.
ІІ. Форми та методи виховного процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб.
Ефективність процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя залежить від спрямованості виховного процесу, форм та методів організації.
Серед форм та методів процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя пріоритетна роль належить активним методам, що
ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний
пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи і
творчості.
До них також належать соціальне проектування, метод відкритої трибуни, ситуаційно-рольова гра, соціально-психологічний тренінг, інтелектуальний аукціон, «мозкова атака», метод аналізу соціальних ситуацій з морально-естетичним характером, гра-драматизація тощо.
Доцільно застосовувати також традиційні методи: бесіда, диспут, лекція, семінар, роз’яснення, переконання, позитивний і негативний приклади, методи звичок, методи вправ, контролю і самоконтролю, створення громадської думки, тощо.
Найпопулярніші форми роботи щодо формування здорового способу
життя:
- конкурси;
- випуск стінгазет;
- години спілкування.
Форми роботи з учнями
- змагання; -тренінги; -проекти; -бесіди; -екскурсії; -відеолекторій; -рейди.
З нетрадиційних для педагогіки методів ефективно спрацьовують методи «педагогічної психотерапії», а саме: саморегуляції, педагогічного аутотренінгу, рефлексотерапії.
Застосування цих методів сприяє формуванню в учнів моральної самооцінки, знецінити і зруйнувати негативні мотиви, перебудувати і змінити негативні форми у поведінці вихованців на позитивні; підтримати, посилити позитивні моральні спонукання, активізувати їх прояви чи загальмувати негативні мотиви, знизити їх силу, утримати вихованців від прояву негативної мотивації на здоровий спосіб життя.
ІІІ. Практична робота в сучасних умовах.
1.Анкетування здобувачів освіти.
Проводимо анкетування здобувачів освіти, щоб визначити їхнє ставлення до здорового способу життя, вживання наркотичних речовин, тютюну чи алкогольних напоїв. Вживання нездорової їжі, скільки часу проводять за комп’ютером. Результати анкетування допомагають з’ясувати ступінь ризику учнів щодо вживання тютюну, алкогольних напоїв, різних енергетиків, наркотичних речовин. Діагностичні відомості, які визначаються за даними анкетного методу, доповнюються інформацією, зібраною класним керівником, майстром виробничого навчання, психологом під час індивідуальних чи групових бесід на різноманітні теми з учнями. Після опрацювання накопичених матеріалів з учнями планується індивідуальна цілеспрямована робота.
2.Години спілкування. Індивідуальні бесіди .
Працюючи в навчальному закладі мною накопичено певний досвід роботи звпровадження здорового сособу життя, попередження шкідливих звичок. Із реалізації цієї мети використовую різні форми роз’яснювальної роботи: бесіди та лекції на годинах спілкування, класні збори для розкриття учням на конкретних прикладах шкідливості нікотину, алкоголю, наркотиків, їх шкідливого впливу на здоров’я, життя наступних поколінь. Проводжу наполегливу пропаганду здорового способу життя, щоб попередити виникнення в учнів шкідливих звичок. Цю роботу проводжу під час морального, правового виховання здобувачів освіти, під час проведення бесід про правила поведінки на вулиці, в сім’ї, в суспільстві, під час обговорення тем:
«Твій вільний час», «Твій режим дня», «Улюблені заняття у вільний час»,
«Що таке добре і що таке погано». Під час індивідуальних бесід на конкретних матеріалах розкриваю коло питань, що відіграють важливу роль у здійсненні антиалкогольного виховання учнів:
- народ у своєму фольклорі, звичаях, традиціях завжди виступав із засудженням нетверезого способу життя в усіх його проявах;
- пияцтва та алкоголізм в усі віки були несумісні із трудовою та пізнавальною діяльністю людей;
- пияцтво в багатьох конкретних ситуаціях призводило до трагічних і руйнівних наслідків для цілих народів;
- алкоголізм несумісний із рухом людства вперед по шляху економічного прогресу.
Під час обговорення «Правових знань» пропоную учням для оцінки та самоаналізу різні правові ситуації, ведеться ознайомлення з видами адміністративної та кримінальної відповідальності звертається особлива увага учнів про скоєння злочину в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння є обставиною, що обтяжує відповідальність.
Також порушуються проблеми гігієнічного та статевого виховання учнів в органічному зв’язку з моральним вихованням .
ІІІ.Залучення учнів до занять спортом.
Головна мета:
- підтримувати рухову активність здобувачів освіти під час дистанційного навчання;
- спілкування з учнями та їхнє залучення до виконання фізичних вправ;
- проведення спортивно-масової роботи:
1. Олімпійський тиждень, олімпійський урок.
2. Спортивні челенджи(виклики).
3. Флешмоби.
4. Змагання з виконання фізичних вправ.
ІV. Робота з батьками.
Формування здорового способу життя є одним із важливих напрямків сімейного виховання. Адже кожен з батьків бажає, щоб дитина
виросла фізично й психічно здоровою, без шкідливих звичок. Багато в
чому формування здорового способу життя залежить від традиційної
складової цього впливу: стилю життя сім’ї, способу організації життя,
характеру взаємостосунків між подружжям, участі обох батьків у
вихованні, правильної організації вільного часу сім’ї, ставлення самих
батьків до вживання алкоголю, куріння, застосування наркотичних
речовин. Отже, спосіб життя сім’ї в основному обумовлює й спосіб життя
дітей. Але на жаль, сьогодні не всі батьки є прикладом для дітей у веденні
здорового способу життя.
1. Проведення батьківських зборів.
2. Батьківський всеобуч.
3. Індивідуальні бесіди.
Висновки
Формування здорового способу життя, культури здоров'я, підвищення її виховних можливостей потребує максимальної уваги до мотиваційної сфери дітей у прагненні бути здоровими. Мотивація на здоровий спосіб життя - це система ціннісних орієнтацій, внутрішнього спонукання до формування здоров'язберігаючих компетентностей.
Ключова роль у популяризації здорового способу життя та профілактиці негативних явищ серед здобувачів освіти належить системі освіти, яка забезпечує наймасовіше охоплення молоді. Сприятлива атмосфера в родині, у навчальному закладі - є необхідною умовою для відвертого та довірливого спілкування.
Створення такої атмосфери сприятиме тому, що у складних життєвих
ситуаціях дитина шукатиме захисту там, де її зрозуміють і допоможуть.
Засвоєння нового відбувається за рахунок наслідування. Наслідування -
це те, що дитина не може здійснити самостійно, але чого може навчитись або
що може виконати під керівництвом або у співпраці. Те, що сьогодні дитина
може зробити у співпраці, завтра вона здатна зробити самостійно. Таким
чином, прогнозуючи процес засвоєння знань, ми можемо керувати процессом
формування певної моделі поведінки.
Успішне засвоєння будь-яких знань можливо за умови дотримання таких
основних принципів навчання, як науковість та доступність змісту освіти,
актуалізація та розвиток позитивного потенціалу здобувачів освіти, спрямована на формування цілісної, гармонійної та творчої особистості. Це означає, що інформація має бути достовірною, науково обґрунтованою та правдивою і, водночас, доступною для розуміння й адекватного сприйняття дітьми та підлітками.
Питання орієнтації на здоровий спосіб життя, організації навчально-виховного процесу щодо підтримання здоров’я – це цілий пласт для серйозних досліджень та методичних пошуків, який спонукає на подальшу творчу роботу.
Використана література:
1.Кириленко С. В. Формування культури здоров’я особистості в навчально-виховному процесі.
2.Бех І. Д. Виховання особистості. Кн. 2: Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади. – К.: Либідь.
3.Занюк С. С. Психологія мотивації: Навч. посібник. – К.: Либідь.
4.Ващенко О., Свириденко С. Готовність вчителя до використання здоров’язберігаючих технологій. // Здоров’я та фізична культура.
5.Омельченко П. П. Теорія і методика виховання культури здоров’я студентської молоді. – Луганськ.
6.Свириденко С. О. Формування здорового способу життя молодших школярів у позакласній виховній роботі.
7.Національна стратегія оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року
«Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація».
8.Методичні рекомендації МОН України щодо організації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання.
1