Доповідь на тему «Організація навчально-пізнавальної діяльності учнів НУШ. Календарно-тематичне планування»

Доповідь на тему«Організація навчально-пізнавальної діяльності учнів НУШ. календарно-тематичне планування»

Календарний (календарно-тематичний)план: планування на рік, тиждень, день. Основний робочий документ, який визначає педагогічну діяльність вчителя та допомагає досягти очікуваних результатів навчання. Розробляється відповідно до: Державних стандартів загальної середньої освіти; навчальної програми предметів/курсів; модельних навчальних програм (якщо такі передбачені); освітньої програми закладу освіти. Синхронізується з освітньою програмою закладу освіти. Забезпечує компетентнісний та інтегрований підходи у викладанніПланування змісту освіти, способів і напрямів отримання очікуваних результатів навчання. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу забезпечує досягнення обов’язкових очікуваних результатів здобувачами освіти.

При плануванні вчителі керуються:нормативно-правовими документи та законодавчими актами;освітньою програмою: вчитель повинен знати про функції освітньої програми, концепцію навчання, конкретні цілі і зміст, оцінювання і можливі критерії навчання;календарно-тематичним плануванням;власними акцентами школи, планом заходів, правилами, положеннями тощо;загальноприйнятими рекомендаціями (наприклад, інструктивно-методичні рекомендації щодо здійснення формувального та підсумкового оцінювання, забезпечення благополуччя учнів, порядок реагування на булінг, спеціальні навчальні заходи, співпраця між батьками і школою тощо)Календарне планування здійснюють вчителі на підставі навчальної програми в  довільній формі. Воно визначає послідовність і тривалість окремих елементів навчальної діяльності (ігор, занять, уроків тощо). Співвідношення часток освітніх галузей, що реалізуються через інтегровані курси або окремі предмети, може відрізнятися за тижнями. Баланс навчального часу між галузями періодично унормовує учитель/учителька.

Процес планування Освітній процес у закладах освіти організовується відповідно до Закону України "Про освіту", Закону України «Про повну загальну середню освіту», інших актів законодавства, освітньої програми (освітніх програм) закладу освіти та спрямовується на виявлення та розвиток здібностей та обдарувань особистості, її індивідуальних здібностей, досягнення результатів навчання, прогресу в розвитку, зокрема формування і застосування відповідних компетентностей, визначених державними стандартами. На кожному рівні повної загальної середньої освіти освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

{2 D5 ABB26-0587-4 C30-8999-92 F81 FD0307 C}Параметр Зміст освіти. Освітній процес. Визначення. Послідовність тем для вивчення. Послідовність навчальних дій. Ключове запитання. Що вивчаємо?Як навчаємо?Планування. До початку навчання. До початку навчання. Визначається на основіНавчальних потреб. Навчальних потреб і змісту освіти. Внесення змін. Відносно легко здійснювати по ходу навчання. Складно вносити зміни по ходу навчання. Причини зміни Рівень учасників. Поведінка учасників. Порівняння понять “зміст” і “процес”

Структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою, відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого відповідним навчальним планом, та з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, особливостей регіону тощо. Виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу у закладах освіти і має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях, культурних цінностях Українського народу, цінностях громадянського (вільного демократичного) суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини і громадянина, принципах, визначених Законом України  «Про освіту».

Циклічність освітнього процесу. Етап 1. Планування: - визначення навчальних і поведінкових цілей для учнів; - визначення показників успіху і планування отримання свідчень; - обговорення підходів, стратегій, рішень і їх застосування; - визначення особистих навчальних цілей і процесу самооцінки. Етап 2. Реалізація: педагог проводить навчальне заняття. Етап 3. Оцінювання (моніторинг). Педагог оцінює успішність проведення навчального заняття шляхом: - розгляду показників успішності; - осмислення ефективності підходів, стратегій і рішень, використовуючи приклади спостережень за поведінкою учнів. Етап 4. Аналіз: - порівняти, проаналізувати, зробити висновки і визначити причинно-наслідкові зв’язки між тим, що виявилося ефективним і неефективним, а також пов’язаними з цим обставинами і результатами.

Загальні аспекти планування. Акцент на формування установок і навичок навчання. Акцент на усвідомлення власних способів навчання. Підтримка розвитку навичок саморегуляції і відповідальності за власні процеси навчання і постановку цілей. Наявні знання як відправна точка процесу навчання. Наскрізні компетентності мають пріоритет у порівнянні зі змістом знань, навичками мислення, формуванням установок і навичок навчання, вони найважливіші. Підтримка переконань про свою ефективність і гідність шляхом застосування відповідних методів оцінювання. Планування — заздалегідь визначений порядок дій та оптимальний розподіл ресурсів для досягнення поставленої мети.

«Початкова освіта має такі цикли, як 1–2 і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти» (п. 5 Державного стандарту початкової освіти). Метою першого циклу навчання є природне входження дитини у шкільне життя, послідовна адаптація до нового середовища. У другому циклі початкової освіти в учнів буде формуватися почуття відповідальності й самостійність. Роль учителя – це роль модератора і фасилітатора. Слід не «наповнювати» дітей знаннями, а навчити знаходити інформацію і критично опрацьовувати її, читати не для учителя і батьків, а для себе, застосовувати знання на практиці у життєво важливих ситуаціях, математику практикувати не задля математики,а для життя, через дії з різними об’єктами. Кооперативна форма навчальної діяльності - це форма організації навчання в малих групах учнів, об'єднаних спільною навчаль­ною метою. За такої організації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, на вирішення яких він спрямовує діяльність гру­пи. Кооперативне навчання вчить учнів спілкуватися, використовувати навички активного слухання, висловлювати власні думки, переконувати, бути переконли­вими й толерантними, розуміти інших, сприяє досягненню учнями високих ре­зультатів засвоєння знань та формування вмінь.

Основні аспекти планування: Перший цикл (1-2 класи) -адаптаційно-ігровий. Другий цикл (3-4 класи) -основний. Навчальні завдання і час на їхнє виконання визначаються відповідно до (із урахуванням) індивідуальних особливостей школярів. Навчальний матеріал інтегрується в змісті споріднених предметів або вводиться до складу предметів у вигляді модулів. Здійснюється тематичне навчання (1 клас: 33 теми – щотижня нова тема; 2 клас: 9 тем – щомісяця нова тема)Обсяг домашніх завдань обмежено (домашні завдання з 2 класу), змінено формат. Навчання організовується через діяльність, ігрові методи як у класі, так і поза його межами. Учитель має свободу вибору (створення) навчальних програм у межах стандарту освіти. Здійснюється описове формувальне оцінювання, традиційних оцінок немає; найважливіше завдання вчителя – підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання. Навчальний матеріал інтегрується в змісті споріднених предметів або вводиться до складу предметів у вигляді модулів. Навчання організовується через групову, кооперативну та індивідуальну форми організації освітньої діяльностіЗдійснюється тематичне навчання (3-4 класи: 9 тем – щомісяця нова тема)У процесі навчання використовуються методи, які вчать робити самостійний вибір, пов'язувати вивчене з практичним життям, враховують індивідуальність учня. Домашні завдання мають диференційований характер, пропонуються учням із метою самовдосконалення з урахуванням результатів формувального оцінювання. Здійснюється описове формувальне та підсумкове оцінювання навчальних досягнень учнів із використанням компетентнісних завдань. Державна підсумкова атестація як моніторинг якості освітньої діяльності закладуциклічність

Основні аспекти планування: сучасне освітнє середовище, програми та засоби навчання. Зростає частина проєктної, командної, групової діяльності в освітньому процесі. Урізноманітнено варіанти організації освітнього простору в класі (мобільні робочі місця, які легко трансформуються для групової роботи; окремі приміщення з відкритим освітнім простором). Планування, дизайн освітнього простору спрямований на розвиток дитини і мотивації її до навчання. Широке використання ІТ-технологій, нових мультимедійних засобів навчання, оновлення лабораторної бази для вивчення предметів природничо-математичного циклу. Запровадження ІКТ у всіх видах діяльності (від одноразових проектів до системного процесу): розширення можливостей педагогів, оптимізація управлінських процесів. Розвиток інфраструктури для забезпечення різних форм навчання: онлайн платформа з навчальним і методичним матеріалами для учнів, вчителів, батьків, керівників закладів освіти. Розширення освітнього простору: сучасні лабораторії, музеї, обсерваторії, відкриті навчальні курси тощо. Створення умов для навчання учнів з особливими потребами (індивідуальні програми розвитку, корекційно-реабілітаційні заходи, психолого-педагогічний супровід, засоби навчання).

Плануючи організацію освітнього середовища в початкових класах, не тільки важливо, а й необхідно брати до уваги теоретичні міркування про розвиток дитини, описані у працях багатьох відомих вітчизняних і зарубіжних авторів (Е. Еріксон, Л. Виготський, Ж. Піаже та ін.). Освітнє середовище у початкових класах, де відбувається основна навчальна діяльність молодших школярів, має бути безпечним місцем, де діти відчуватимуть себе захищеними. Крім цього, воно має відображати філософію концепції Нової української школи та освітню програму. Усі школярі гідні навчатися у середовищі, де забезпечені їхні потреби – базові потреби, потреби у навчанні, створені додаткові умови (для дітей з особливими освітніми потребами). У такому освітньому просторі є баланс між навчальними видами діяльності, ініційованими вчителем, та видами діяльності, запропонованими самими дітьми. Учні мають можливості робити власний вибір, розвивати нові та удосконалювати наявні практичні навички, отримувати нові знання, зміцнювати своє позитивне ставлення до інших.

Участь учнів у плануванніУчні - активні учасники. Учні навчаються ставити цілі і вирішувати завдання як самостійно, так і разом з іншими. Навчання розглядається як невід'ємна частина розвитку особистостіЦілі навчання – рефлексія щодо навчання, досвіду та емоцій(мета-когнітивні навички)Позитивні емоційні переживання, пов'язані з навчальними ситуаціями, сприяють якісному навчанню, благополуччю та розвитку «Я-концепції»Наприклад: зміст навчального заняття конкретизується календарно-тематичним планування, але учні відіграють вагому роль у визначенні способів навчання; учні визначають для себе цілі навчання; учні беруть участь у розробці критеріїв оцінювання; учні висловлюють ідеї щодо покращення освітнього середовища в класі тощо.

Планування на рік. Учитель знає: Цілі та зміст навчання для певного класу. Які предмети/інтегровані курси реалізують зміст освітніх галузей. Уточнення змісту річного плану: чого слід навчитися?Як проводити формувальне та підсумкове оцінювання. Які використовувати друковані навчальні матеріали (підручники, книги, зошити, блокноти тощо). Який матеріал є готовим до використання, що треба створювати самому?Які практико-орієнтовані, конкретні матеріали потрібні вчителю (наприклад, інструменти для застосування дослідницьких методів, дидактичний матеріал тощо). Які ще матеріали, крім підручників і зошитів, потрібні кожному учневі?Які методи роботи використовувати? Наскільки наочною є орієнтація на учня? Як проінформувати батьків про цілі та зміст навчального року. Яка роль учнів у плануванні навчальної діяльності. Яку підтримку надати учням у навчанні.

Вчителі розробляють річний план з певною метою. Актуальним завданням сучасної школи є реалізація компетентнісного підходу в навчанні, який передбачає спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових компетенцій особистості. Результатом такого процесу має бути сформованість загальної компетентності людини, яка включає сукупність ключових компетенцій, і є інтегрованою характеристикою особистості. Одним із шляхів подолання розрізненості, несистемності, фрагментарності в засвоєнні молодшими школярами предметів початкової школи, забезпечення цілісного сприймання й усвідомлення навчального матеріалу є інтегративна спрямованість шкільного навчання й виховання. Саме в процесі інтегрованого вивчення шкільних предметів дитина здатна осягнути сутність явища, поняття, вчинку, у неї виробляються комплексні практичні уміння й навички, що сприяють оптимальній взаємодії дитини з оточуючим її світом.

Планування на рік. Учні: Діляться своїми очікуваннями щодо змісту, шкільних екскурсій, методів роботи, співпраці тощо. Розробляють інструкції/правила для класу, визначають, як треба діяти і вести себе у класі та в інших ситуаціях. Знають яку підтримку в навчанні очікують отримати від вчителя. Розуміють, як можуть допомогти своєму другу/подрузіЯк створити/зберегти атмосферу, в якій всі досягають успіху. Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно не лише використовувати в своїй роботі стандартні методи організації освітнього процесу, а й більшою мірою виявляти ініціативу і спрямовувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захопливі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

Планування на день: основні аспекти. Визначення навчальних і поведінкових цілей для учнів. Визначення показників успіху і планування отримання свідчень. Визначення підходів, стратегій, рішень і їх застосування. Визначення особистих навчальних цілей і процесу самооцінки 5 етапів навчання (збільшує засвоєння на 95%): увага; 2) інформація; 3) обробка інформації; 4) висновки і розуміння; 5) застосування на практиці.

Тематичне навчання – інтегроване викладання. Мета інтегрованого викладання:надати учням можливість побачити взаємозв’язки та взаємозалежності між явищами, що вивчаються;допомогти учням пов’язати знання і навички з різних галузей і структурувати їх як значущі одиниці;допомогти учням у застосуванні своїх знань і накопичуванні досвіду участі в колективному формуванні знань через проведення дослідницької діяльності, яка поєднує різні напрями знань;надати учням підтримку, спрямовану на розширення та структуризацію свого світогляду

Плануючи тематичний день, учитель об’єднує блоки знань із різних навчальних предметів, тем навколо однієї проблеми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприйняття, мислення, почуттів учня. Тематичне навчання забезпечує формування у молодших школярів цілісної картини світу, здатності сприймати предмети і явища різнобічно, системно, емоційно, сприяє поглибленню та розширенню знань учнів, діапазону їх практичного застосування. Під час планування тематичного дня вчитель може створити інтелекткарту (ментальну карту, карту пам’яті, діаграму зв’язків тощо) – це метод структурування концепцій із використанням графічного запису.

Планування тематичного навчання1 клас – 33 теми/нова тема – щотижня. Кожна тема має 4 підтеми/питання (понеділок - четвер). П’ятниця - виведення нового знання, рефлексія2 клас – 9 тем/нова тема щомісяця. Кожна тема розглядається через ключові проблемні питання, які групуються відповідно до 4 складових: 1)пізнання себе; 2) пізнання соціуму; 3)пізнання природи; 4)виведення нового знання, рефлексія, оцінювання (питання повторюються у кожній темі та забезпечують системність навчання)3-4 класи – 9 тем/нова тема щомісяця. Кожна тема розглядається через ключові проблемні питання, які групуються відповідно до 4 складових: 1)пізнання себе; 2) пізнання соціуму; 3)пізнання природи; 4)виведення нового знання, рефлексія, оцінювання компетентностей та навчальних досягнень учнів (питання повторюються у кожній темі та забезпечують системність навчання)

Інтеграція змісту та видів діяльності різних освітніх галузей відбувається навколо тем та проблемних питань природничого та соціокультурного змісту. Математичні та мовні уміння при цьому відіграють інструментальну роль та виступають засобами вирішення проблемних питань/ситуацій, пізнання світу, фіксації результатів досліджень. Для забезпечення послідовності та наступності у навчанні учнів, під час визначення тем для 2 класу було згруповано та укрупнено теми, що вивчалися у 1-му класі. До прикладу, теми, що вивчали учні 1 класу: «Я школяр/школярка», «Наш клас», «Мої друзі», «Осіння мозаїка», «Моє довкілля», - у другому класі будуть розглянуті через призму змін, які сталися за рік – тема «Зміни». До кожної з тем пропонується орієнтований перелік проблемних запитань, які структурують навчальний зміст. Проблемні питання у другому класі передбачають осмислення набутих раніше знань та вмінь на вищому рівні узагальнення. Така наступність тем та структура їх змісту дозволить сформувати в учнів на кінець першого циклу компетентності та наскрізні вміння, які передбачені Державним стандартом початкової освіти. Навчання у 3 класі відзначається переходом до другого циклу початкової освіти – основного, що передбачає певні зміни в підходах до навчання, виховання та розвитку учнів, оцінювання їхніх навчальних досягнень. У той же час в організації освітнього процесу в 3 класі зберігається наступність з попереднім циклом навчання: проводяться ранкові зустрічі, реалізується інтегрований підхід до організації змісту навчання, застосовується формувальне та підсумкове оцінювання навчальних досягнень учнів із використанням компетентнісних завдань