19 серпня о 18:00Вебінар: Ментальна арифметика: розвиваємо обидві півкулі головного мозку

Доповідь на тему:"Реалізація заходів щодо запобігання та формування ненасильницьких моделей поведінки серед учнівської молоді."

Про матеріал
Доповідь на тему:"Реалізація заходів щодо запобігання та формування ненасильницьких моделей поведінки серед учнівської молоді."
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Реалізація заходів щодо запобігання та формування ненасильницьких моделейповедінки серед учнівської молоді. Підготувала голова методичної комісії класних керівників та вихователів гуртожитку Змієвська Марина Володимирівна Міністерство освіти і науки України. УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇПулинський професійний ліцей

Номер слайду 2

Перший етап протидії насиллю у навчальному закладі – організація ефективної роботи класного керівництва щодо запобігання булінгу.

Номер слайду 3

Другий етап– здійснення заходів, спрямованих безпосередньо проти булінга. Ці заходи реалізуються лише після успішного налагодження стосунків між педагогами і учнями.

Номер слайду 4

Робота з подоланню булінгу складається з: профілактичної роботи з учнями;роботи з батьками;надання спеціальної допомоги учасникам булінгу;запровадження моніторингу.

Номер слайду 5

7 кроків до припинення цькування у учнівському колективі

Номер слайду 6

Крок перший – назвати явище.

Номер слайду 7

Крок другий – дати однозначну оцінку.

Номер слайду 8

Крок третій – визначити булінг як проблему групи.

Номер слайду 9

Крок четвертий – активізувати моральне почуття і сформулювати вибір.

Номер слайду 10

Крок п'ятий – сформулювати позитивні правила життя в групі і укласти контракт.

Номер слайду 11

Крок шостий – моніторинг і підтримка позитивних змін

Номер слайду 12

Крок сьомий – гармонізувати ієрархію.

Номер слайду 13

Для проведення планомірної та систематичної роботи щодо ознайомлення учнівської молоді зі своїми правами, для уникнення ситуацій їх порушення, для можливості захисту, відновлення порушених прав, поваги прав інших людей, сприяння формуванню високого рівня правової культури необхідно використовувати і реалізовувати в закладах такі інноваційні заходи з орієнтовною тематикою:

Номер слайду 14

Тренінги, заняття з елементами тренінгуза темами: «Стоп жорстокому поводженню з дітьми», «Насилля в сім’ї – актуальна проблема сучасного суспільства», «Захисти дітей від насильства та жорстокого поводження», «Попередження насильства в сім’ї», «Відкрите та ефективне спілкування. Попередження жорстокого поводження та насильства в сім’ї та молодіжному середовищі».

Номер слайду 15

Форум-театри за темами: «Стоп насиллю в сім’ї» «Я – підліток».

Номер слайду 16

Мозковий штурм, брейн-стормінгза темами: «Зупинка під назвою життя», «Обережно! Небезпека у соціальних мережах».

Номер слайду 17

Робота в малих групах за темами: «Гендерна політика. Рівні права, рівні можливості», «Батьківське щастя: виховання без насильства», «Насильство та його види».

Номер слайду 18

Печа-куча за темами: «Насильство в сім’ї. Гендерне насильство», «Безконфліктне спілкування з однокласниками».

Номер слайду 19

Дебатиз актуальної теми:«Я проти насильства», «Що я знаю про насильство?». Рольові ігри за темами: «Як не стати жертвою насильства», «Батьківське щастя: виховання без насильства»

Номер слайду 20

Відеолекторії за тематикою: «Жертва», «Якщо я не повернусь», «Домашнє насильство», «Про права людини та правозахисну діяльність в Україні», «Чи знаєш ти права людини?», «Що таке насилля?», «Толерантність» «Відповідальне батьківство», «Мій дім – моя фортеця», «Яку поведінку вважати насильницькою?», «Домашнє насильство - це як?».

Номер слайду 21

Виставки плакатів, фоторобіт, конкурси малюнків, соціальних роликів, арт-інсталяції, марафони листів дітей до батьківза темами: «Мій улюблений світ – без насильства», «Життя без загроз», «Я проти насилля», «Світ без насильства», «Права дитини в малюнках».

Номер слайду 22

Флешмобза темою: «Я проти насильства». Воркшопза темами: «Кодекс справжнього чоловіка», «Вчимося володіти емоціями», «Вчимося спілкуванню».

Номер слайду 23

Ток-шоуза темами: «Попередження насильства, жорстокості у сім’ї та дитячому колективі», «Дитинство без насильства», «Почуйте серцем голос дитини», «Дитина – основа родини», «Стоп насильству». Бібліоміксиза темами: «Насильство у сім’ї» , «Толерантне ставлення до осіб, що постраждали від домашнього насильства», «Сучасна щаслива сім’я».

Номер слайду 24

Ліцейні медіації, медіації однолітків. Організація консультативних пунктів

Номер слайду 25

Переваги медіації

Номер слайду 26

В теперішній час іноді об’єктом цькування учнів стають деякі педагоги – початківці або літні, тому турбота про безпеку в навчальному закладі – це перш за все справа всіх працівників закладу. Дякую за увагу!

Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
Пулинський професійний ліцей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

      голова методичної комісії

 класних керівників та вихователів гуртожитку

      Змієвська Марина Володимирівна

 

 

 

Перший етап протидії насиллю у навчальному закладі – організація ефективної роботи класного керівництва щодо запобігання булінгу.

Другий етап– здійснення заходів, спрямованих безпосередньо проти булінга. Ці заходи реалізуються лише після успішного налагодження стосунків між педагогами і учнями.

Отже, робота з подоланню булінгу складається з:

  • профілактичної роботи з учнями;
  • роботи з батьками;;
  • надання спеціальної допомоги учасникам булінгу.
  • запровадження моніторингу.

Профілактична робота складається з: анкетування, опитування, прямого або опосередкованого збору відповідної інформації щодо проявів булінгу у учнівському колективі.

7 кроків до припинення цькування у учнівському колективі
Конкретні ситуації дуже різноманітні, це загальні принципи і кроки.
1. Назвати явище.

Коли дитину навмисно доводять до сліз, узгоджено і систематично драж-нять, коли відбирають, ховають, псують її речі, коли штовхають, щипають, б’ють, обзивають, підкреслено ігнорують – це називається булінг, цькування, насильство. Далі потрібно зрозуміти, хто готовий взяти на себе відпові-дальність за негативні наслідки булінгу. Дорослий, який взяв на себе відпо-відальність, повинен поговорити з групою, в якій відбувається цькування,і назвати явище групі і підкреслити, що будь яке насильство над особистістю переслідується за законом. Аналіз коментарів деяких булерів свідчить, наскільки діти не усвідомлюють негативність та аморальність своїх дій. Вони це називають «ми його дражнимо» або «ми так граємо» або «ми його не любимо».
Важливо: довести до учнів, як було б кожному з вас у такій ситуації? Що відчували б ви? Важливо, щоб педагогічний колектив навчального закладу проводив роботу по формуванню індивідуальної моральної свідомості кожного вихованця. Іноді першого пункту і вистачає, якщо тільки-тільки почалося.

2. Дати однозначну оцінку.

Люди можуть подобатися один одному більше або менше, але це не привід переслідувати і ображати. Розумні люди здатні навчитися бути разом і працювати разом без того, щоб принижувати і гнобити один одного. Навіть якщо вони дуже-дуже різні і хтось комусь здається зовсім неправильним.

Можна навести приклади, що нам може здаватися неправильним в інших людях: зовнішність, національність, матеріальне становище, захоплення тощо.

Привести приклади, як однакові якості в різні часи і в різних групах оцінювалося по різному. Необхідно підкреслити і визначити загальні правила поведінки, обговорити категорії етики – добро, зло, совість, честь, гідність, справедливість, сенс життя.
3. Визначити булінг як проблему групи.

Коли на людей «наїжджають», пред’являють їм різні звинувачення, вони починають захищатися. У цей момент їх не цікавить, чи мають вони рацію, головне – виправдатися. Діти не виняток. Особливо діти, булери -переслідувачі, тому що дуже часто це діти психологічно травмовані, вони нездатні переносити сором і провину. І вони будуть битися, як гладіатори за свою лідерську роль. Тобто у відповідь обвинувачування щодо насильства над іншими, ви почуєте: «А чого він? А ми нічого … а це не я » і таке подібне. Зрозуміло, що обговорення в такому дусі не має сенсу. Тому не треба сперечатися про факти, з’ясовувати, що саме «він», хто саме що.

Потрібно позначити цькування як насильство над людиною, що є хворобою групи. Хворобою, що вражає групи, класи, компанії. Ось якщо людина не миє руки, вона може підхопити інфекцію і захворіти. А якщо група не стежить за чистотою відносин, вона теж може захворіти – насильством. І давайте разом терміново лікуватися, щоб у нас склалися доброзичливі відносини на основі моральної культури і поведінки. Це дозволить булерам і навіть надасть їм можливість хоча б спробувати приміряти роль конструктивного лідера, який «відповідає за моральне здоров’я колективу». І, що особливо важливо, це знімає протиставлення між жертвами-булерами-свідками.

4. Активізувати моральне почуття і сформулювати вибір.

Головне завдання – вивести учнів зі «стайного» азарту в усвідомлену позицію, сформувати моральну оцінку того, що відбувається. Можна запропонувати дітям оцінити, який внесок вони зробили у хворобу класу під назвою «цькування».

Припустимо:
1 бал – це «я ніколи в цьому участі не беру »,
2 бали -« я іноді це роблю, але потім шкодую »,
3 бали – «цькував, цькую і буду цькувати, це здорово».

Нехай всі одночасно покажуть на пальцях – скільки балів вони поставили б собі? Можливо, «трійок» не буде, навіть у найвідчайдушніших агресорів. Не рекомендується намагатися викрити: «неправда, є, насправді ти займаєшся цькуванням». Навпаки, потрібно сказати: «я радий/а!. Ніхто з вас не вважає, що цькування – це добре і правильно. Навіть ті, хто це робив, потім шкодували. Це чудово, значить, нам буде легко вилікувати свій клас». Так моральна оцінка цькування стає не зовнішньою, нав’язаною дорослим, її дають самі діти.

5. Сформулювати позитивні правила життя в групі і укласти контракт.

Досі мова йшла про те, як не треба. Помилкою буде не навчити дітей конструктивному спілкуванню. Рекомендується разом з дітьми сформулювати правила життя в групі. Наприклад: «У нас стосунки з’ясовують без допомоги кулаків. У нас не ображають один одного. У нас не дивляться спокійно, якщо двоє б’ються – їх розбороняють ». Можна розібрати більш складні ситуації, наприклад, те, що люди порізно-му чутливі, і те, що для одного позитивно, для іншого може бути боляче. Це може знайти відображення в такому, наприклад, правилі. «Якщо я бачу, що мимоволі зачепив і образив людину, я негайно припиню робити те, що я роблю».

 Правила виписуються на великому аркуші і за них все голосують. Ще краще щоб кожен поставив підпис, у тому, що зобов’язується їх виконувати. Цей прийом називається «Укладення контракту», він ефективно працює в терапевтичних і тренінгових групах. Якщо правила хтось порушує, йому можуть просто мовчки вказати на плакат з його власним підписом.

6. Моніторинг і підтримка позитивних змін

Важливо щоб дорослий (дорослі), який взявся виправляти ситуацію, працював систематично. Він повинен регулярно проводити бесіди, задавати питання: «як справи, що вдається, що важко, як допомогти». Можна зробити «лічильник цькування», якусь коробку або дошку, куди кожен, хто сьогодні став жертвою, або побачив щось, що було схоже на булінг, може покласти камінчик або увіткнути кнопку. За кількістю камінчиків визначається, чи гарний сьогодні був день, краще на цьому тижні, ніж на минулому.

Рекомендується ставити спектаклі, складати казки і робити колажі про «хроніку одужання», зробити« графік температури »тощо. Суть в тому, що група постійно отримує точну інформацію від автори-тетного дорослого і вважає перемогу над цькуванням своєю спільною справою.

7. Гармонізувати ієрархію.

Кожна особистість має право на визнання від групи у чомусь своєму, право пред’явити групі свої найкращі якості і успіхи, бути корисним і цінним.
Свята, конкурси, огляди талантів, походи, експедиції, ігри на командоутворення – арсенал засобів створення ситуацій успіху для кожного.
Ознака гармонійної групової ієрархії – відсутність жорстко закріплених
ролей зірок, зірок другого плану і аутсайдерів, гнучке перетікання ролей: в одній ситуації лідером стає той, у другій – інший. Один краще всіх малює, інший жартує, третій забиває голи, четвертий придумує гри. Чим більше різноманітної та осмисленої діяльності, тим краще показники. В умовах подолання цькування в освітній установі принципово важливо співробітникам розуміти, що їм також необхідно змінюватися, удосконалювати систему пріоритетів, цінностей, стиль взаємодії, систему заохочень і покарань, організувати інтерактивні види діяльності дітей, разом з ними розробляти моральні правила співіснування, що забезпечують безпеку всім (і жертвам, і переслідувачам, і співробітникам).

Для проведення планомірної та систематичної роботи щодо ознайомлення учнівської молоді зі своїми правами, для уникнення ситуацій їх порушення, для можливості захисту, відновлення порушених прав, поваги прав інших людей, сприяння формуванню високого рівня правової культури необхідно використовувати такі інноваційні заходи з орієнтовною тематикою:

Тренінги, заняття з елементами тренінгу – це особлива інтерактивна форма навчання, під час якої людина максимально оволодіває новими знаннями, отримує нові навички, переглядає власні цінності та пріоритети, коригує, удосконалює та розвиває певні якості та властивості своєї особистості, обирає для себе такі форми та методи поведінки, які відповідають саме її ситуації та індивідуальності, за темами: «Стоп жорстокому поводженню з дітьми», «Насилля в сім’ї – актуальна проблема сучасного суспільства», «Торгівля людьми – як уберегтися від небезпеки», «Захисти дітей від насильства та жорстокого поводження», «Попередження насильства в сім’ї», «Відкрите та ефективне спілкування. Попередження жорстокого поводження та насильства в сім’ї та молодіжному середовищі».

 Форум-театри – це методика інтерактивної роботи, направлена на вирішення соціальних проблем, коли глядач перетворюється з пасивного на активного співучасника всього, що відбувається, за темами: «Стоп насиллю в сім’ї», «Я – підліток».

 Мозковий штурм, брейн-стормінг – це один із найпопулярніших методів навчання і групової роботи, метод висування творчих ідей у процесі розв'язування проблеми, сеанси якого стимулюють творче мислення, за темами: «Зупинка під назвою життя», «Обережно! Небезпека у соціальних мережах».

 Робота в малих групах дає змогу учням набути навичок, необхідних для спілкування та співпраці. Вона стимулює роботу в команді. Ідеї, вироблені в групі, допомагають учасникам бути корисним одне одному. Висловлювання думок допомагає їм відчути особисті можливості та зміцнити їх, за темами: «Гендерна політика. Рівні права, рівні можливості», «Батьківське щастя: виховання без насильства», «Насильство та його види».

 Печа-куча – це методологія презентації коротких доповідей, спеціально обмежених за формою і тривалістю, на неформальних конференціях, за темами: «Насильство в сім’ї. Гендерне насильство», «Безконфліктне спілкування з однокласниками».

 Аналіз правових ситуацій – форма роботи, спрямована на традиційне розв’язування задач за заданою проблемою, за темами: «Вчимося протидіяти насиллю», «Скажемо «ні» насильству в учнівському колективі», «Підвищення рівня обізнаності населення щодо сімейного насилля. Нетерпиме ставлення до насильства».

 Дискусії, дискусійні платформи – це форми колективного обговорення, мета яких виявити істину або знайти правильний розв'язок порушеного питання через висловлення власних міркувань та зіставлення поглядів опонентів на проблему. Під час такого обговорення виявляються різні позиції, озвучуються протилежні думки, а емоційно інтелектуальний стимул підштовхує до активного мислення, за темами: «Гендерна нерівність та протидія насильству», «Насильство над жінкою в світовій класиці», «Світ без насильства».

 Дебати – чітко структурований і спеціально організований публічний обмін думками між двома сторонами з актуальної теми: «Я проти насильства», «Що я знаю про насильство?».

 Рольові ігри – розігрування правової ситуації у ролях. Мета розігрування правової ситуації, за ролями – визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри. Ігри за темами: «Як не стати жертвою насильства», «Батьківське щастя: виховання без насильства» та ін.

 Відеолекторії – одна з нових форм роботи, що являє собою перегляд та створення фільмів, відеороликів та соціальної реклами, за тематикою: «Жертва», «Якщо я не повернусь», «Домашнє насильство», «Про права людини та правозахисну діяльність в Україні», «Чи знаєш ти права людини?», «Що таке насилля?», «Толерантність» «Відповідальне батьківство», «Мій дім – моя фортеця», «Яку поведінку вважати насильницькою?», «Домашнє насильство - це як?».

 Виставки плакатів, фоторобіт, конкурси малюнків, соціальних роликів, арт-інсталяції, марафони листів дітей до батьків, за темами: «Мій улюблений світ – без насильства», «Життя без загроз», «Я проти насилля», «Світ без насильства», «Права дитини в малюнках».

 Флешмоб – це несподівана поява групи людей в заздалегідь запланованому місці. Після закінчення запланованої акції її учасники розчиняються в натовпі перехожих людей, що і викликає ефект раптовості, за темою: «Я проти насильства».

 Воркшоп – це колективний освітній захід, учасники якого отримують нові знання та навички в процесі динамічної групової роботи, за темами: «Кодекс справжнього чоловіка», «Вчимося володіти емоціями», «Вчимося спілкуванню».

 Ток-шоу – отримання навичок публічного виступу та дискутування. У дискусії за цим методом бере участь уся аудиторія, за темами: «Попередження насильства, жорстокості у сім’ї та дитячому колективі», «Дитинство без насильства», «Почуйте серцем голос дитини», «Дитина – основа родини», «Стоп насильству».

 Прес-конференція – метод передбачає отримання навичок публічного виступу та дискутування. Прес-конференція більше орієнтована на протиборство двох сторін: «господарів» та «запрошеної публіки», – адже останні мають на меті довести слабку компетентність «господарів конференції», пропонуючи до їх уваги провокуючі питання, за темами: «Попередження насильства, жорстокості у сім’ї та дитячому колективі», «Дитинство без насильства», «Почуйте серцем голос дитини», «Дитина – основа родини», «Стоп насильству».

 Переговори – метод застосовується для усвідомлення процедури та формування світоглядних переконань учасників у цивілізованому варіанті вирішення спорів, за темами: «Приклади насилля – вплив фільмів на психіку людини», «Прояви жорстокості до дітей як соціальна проблема».

 Мікрофон – метод надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію, за темами: «Проблема жорстокого поводження в сім’ї та шляхи їх вирішення», «Виявлення жертв насильства», «Ознаки дитини, що зазнала насильства», «Види насильства та методи боротьби з ним», «Що робити коли Ви постраждали від насильницьких дій?».

 Бібліомікси – тематичний бібліографічний огляд, до якого включають різноманітні бібліотечні документи: книги, періодичні видання, відео-, кіно-, фоно-, фотодокументи, електронні видання, плакати, посилання на інформаційні ресурси тощо, за темами: «Насильство у сім’ї» , «Толерантне ставлення до осіб, що постраждали від домашнього насильства», «Сучасна щаслива сім’я».

 Каравани історій з проблеми насильства – захід, що складається з цікавих історій, пов'язаних з найвідомішими людьми, історичними місцями, традиціями і подіями.

 Квести (від англійського guest – «пошук») – ігрова форма групового виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими гравцями. Мета гри – «розшифрувати» певне місце на обумовленій території (скажімо, на вулицях міста, подвір’ї чи в музейній залі), виконати на цьому місці певні дії або отримати підказку (інструкцію, код) до виконання наступного завдання, за темою «Профілактика насильства».

 Тематичні просвітницькі тижні, акціії – заходи соціального спрямування, метою яких є виховання відповідального ставлення учнів до власного життя із залученням якнайбільшої кількості учасників, за темами: «Не будь байдужим», «16 днів проти насильства».

 Велнес-тренінги (англ. be well – гарне почуття) – захід спрямований на популяризацію здорового способу життя, за темами: «Здорова родина –здоровий Я», «Найцінніший дар життя».

 Геокешинг (geocaching від грец. γεο- земля та англ. cache - схов) — гра із застосуванням GPS, яка полягає у знаходженні схову, створених іншими учасниками гри. Основна ідея полягає в тому, що одні гравці готують схов, за допомогою GPS визначають його географічні координати та повідомляють про них в Інтернеті. Інші гравці використовують ці координати і свої GPS-приймачі для пошуку схову, за темою: «Допоможи ближньому».

 Ково́ркінг (англ. Co-working – спільно працювати) – це модель організації роботи, що характеризується гнучкою організіцією робочого простору і прагненням до формування єдиної спільноти та внутрішньої культури учасників, які мають можливість спілкуватися, обмінюватися ідеями та допомагати один одному, за темою: «Як безпечно відстояти свої права».

  Флешбек (англ. Flashback – спогад, зворотний кадр) – прийом, за допомогою якого можна підтримувати рівень інтересу до гри, інструмент для більш повного розкриття характеру і мотивації учасників, за темою: «Історії з минулого».

Ліцейні медіації, медіації однолітків – альтернативна форма вирішення конфліктів за участю третьої нейтральної сторони – медіатора, який допомогає сторонам дійти взаємоприйнятого рішення у конфлікті.

 Методичні брифінги – короткі публічні виступи, на яких учасники певних подій або заходів надають інформацію про поточний перебіг справ, позиції сторін, повідомляють раніше невідомі деталі та відповідають на питання.

 Круглі столи, семінарські заняття, конференції, за темами: «Обери життя без насильства і агресії» «Робота «Гарячої лінії» з питань протидії насильства».

 Соціальні диктанти з творчими завданнями – унікальні заходи, призначення яких дослідити рівень правової грамотності учасників.

 Сімейні журнали про права людини та дитини, на шпальтах яких розміщуються матеріали, які б сприяли зміні стереотипів ставлення до дитини у сім’ї, вирішенню питань про узгодження стосунків між дорослими та дітьми в їх русі до демократичних засад мислення та поведінки.

 Оформлення тематичних полиць, щодо попередження насильства в сім’ї та заходів протидії торгівлі людьми, за темами: «Як допомогти, коли тебе про це не просять», «Як володіти собою», «Поради з безпечної поведінки», «Якщо ти зіткнувся з ситуацією насильства», «День проти насильства», «Права дитини», «Інформаційний вплив на молодь», «Як долати конфлікти», «Заповіді успішних батьків».

 Організація консультативних пунктів, де всі учасники освітнього процесу можуть отримати консультації практичного психолога, соціального педагога, юриста, де можна провести зустрічі з фахівцями, які здійснюють супровід постраждалих від насильства. Такі колективні форми й методи освітньої роботи охоплюють одночасно велику кількість підлітків та молоді, сприяють створенню позитивного настрою.

В теперішній час іноді об’єктом цькування учнів стають деякі педагоги – початківці або літні, тому турбота про безпеку в  навчальному закладі  – це перш за все справа всіх працівників закладу.

1

 

zip
Додано
12 серпня
Переглядів
12
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку