Доповідь на тему: "Використання Google- форм, презентацій, таблиць, документів на уроках історії та правознавства"

Щитинська гімназія-філія

опорного закладу загальної середньої освіти

«Черченський ліцей»

ДОПОВІДЬ

на тему: «Використання Google- форм, презентацій, таблиць, документів на уроках історії та правознавства»

Підготував:

Шумік В’ячеслав Миколайович

вч. історії

2023

У  виступі я зупинюся на питанні щодо необхідності застосування комп’ютерних технологій, які реально стають сьогодні незамінним помічником вчителя та учня в опануванні інформаційними потоками, допомагають моделювати та ілюструвати процеси, явища, об'єкти та події

Сьогодні, коли більшість навчальних закладів забезпечені комп'ютерами, мультимедійними проекторами, інтерактивними дошками та іншою технікою, ми як і раніше розмірковуємо про доцільність використанні цих благ цивілізації на уроці.

Однією з причин використання нових інформаційних технологій в освітньому процесі є те, що викладачі змушені постійно вирішувати дилему - як "укласти" зростаючий обсяг навчального матеріалу в невелике число годин, яке має тенденцію до скорочення.

Сервіси, які надає компанія Google, особисто для мене завжди є незамінними, зокрема і під час дистанційного навчання. Вони дозволяють забезпечити швидку взаємодію учнів під час роботи на уроці. Для учнів відкриваються широкі можливості при створенні спільних документів, використання  електронної пошти, проходження тестування у Google Forms. Перевагами останніх є те, що не потрібно тиражувати матеріал опитування на всіх респондентів; немає потреби особисто спілкуватися з респондентами, збирати їх всіх в один час і в одному місці; результати опитування зберігаються і постійно доступні в Інтернеті; результати опитування автоматично опрацьовуються і представляються у вигляді наочних узагальнених діаграм.

Наприкінці уроку учням пропонується пройти тестування у Google Forms: результати автоматично перевіряються і зберігаються, що дуже зручно та економить час.

Особливо важливим є те, що, сучасні комп'ютерні технології в поєднанні з новітніми освітніми технологіями стають ефективними для підготовки учнів з визначеним набором освітніх компетенцій, які мають підготувати молодь до майбутнього життя в сучасному інформаційному суспільстві.

Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є створення навчальних презентацій, які на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій є одним з найефективніших методів представлення та вивчення будь-якого матеріалу. Мультимедійні презентації дозволяють підійти до процесу навчання творчо, урізноманітнити способи подачі матеріалу, поєднувати різні організаційні форми проведення занять з метою отримання високого результату, при мінімальних витратах часу на навчання.

Інформативність електронних презентацій набагато вище традиційних за рахунок мультимедійності – наявності не лише тексту і графіки, але й анімації, відео та звуку. Мультимедійні презентації надають можливості здійснювати віртуальну взаємодію користувача з об'єктами або процесами пізнання, які знаходять своє відображення на екрані. Іншими словами,використання мультимедіа-презентацій дозволяє створювати інформаційний і візуальний образ об'єкту, який досліджується.

Використання презентацій дозволяє вчителеві зручно й ефективно візуалізувати статичну й динамічну інформацію, самостійно готувати завдання, підбирати навчальний матеріал, що відповідає змісту конкретної теми з будь-якої базової дисципліни, і з історії зокрема. У традиційному навчанні підготовка уроку викликає низку труднощів, які пов’язані з необхідністю продемонструвати учням статичні та динамічні елементи. З цього приводу слід відзначити, що підготовані і методично продумані слайдові презентації – це найкращий вид унаочнення (карти, таблиці, схеми, фото, документи, завдання, шаблони виконання завдань), який не потребує матеріальних затрат (звичайно потрібен проектор) та може швидко змінюватися за бажанням вчителя.

Для підготовки мультимедіа-презентації вчитель може скористатися як добре відомим програмним засобом – Microsoft PowerPoint, так і спеціалізованими редакторами. Так наприлад тему «Греко-перські війни» доцільно подати у формі презентації. Застосувавши електронну карту ми можемо показати напрямки походів перських військ, місця найбільших битв, схеми розташування армій. Поряд з цим, як доповнення до слайдів доречним буде використання невеличких відео-фрагментів художніх фільмів. Використання таких відео-фрагментів дозволяє оздобити заняття оригінальним матеріалом для реконструкції реалій щоденного житя людей у праці, навчанні.

Слід зауважити, що найбільш незамінними презентації стають при викладенні тем по історії культури та економіки. В першій - це твори, автори, тенденції, віртуальні екскурсії в музеї (до речі тут пригодиться новий ресурс від Google – Арт-проект -http://www.googleartproject.com), в другій – цифри, діаграми, графіки.

Щодо учнівських презентацій то незамінними вони є у позаурочній діяльності – для різного роду проектів, виховних заходів.

Загалом форми і місце використання презентації (або навіть окремого її слайда) залежать, звичайно, від змісту уроку, виховного заходу, цілей заняття, які ставить перед собою і учнями учитель.

Не менш важливим є використання таблиць на уроках історії. За допомогою них можна: відібрати найбільш важливі та яскраві дані про історичні явища й об'єкти в конкретному матеріалі, порівняти їх з аналогічними явищами й об'єктами; виділити основні етапи розвитку історичного явища, порівняти його з аналогами, тобто висвітлити у найбільш стислій формі динаміку явища; окреслити хронологічну послідовність та синхронність історичних явищ чи їх етапів; подати відібраний і систематизований матеріал у найлегшій для сприйняття формі; отримати навички аналізу цифрового матеріалу чи умовних співвідношень; пояснити і усвідомити абстрактні поняття та зв'язки між ними наочно тощо.

Залежно від змісту матеріалу і дидактичних завдань слід відбирати найбільш оптимальні форми розміщення матеріалу, а отже – вид таблиці. 

1. Хронологічні таблиці: групують факти на основі часових відношень між ними, відбивають послідовність (календар) подій. У них, як правило, два стовпчики: дата, подія.
2. Синхронні таблиці: відображають "горизонтальні" часові зв'язки між подіями та явищами, тобто фіксують події, що відбувались у різних місцях в один і той самий час.
3. Таблиці порівняння: вичленовують суттєві ознаки історичних явищ, аналогічні або відмінні, сприяють виявленню подібності і різниці між ними (наприклад, між суспільними верствами, формами державного устрою, менталітетом, цінностями, суспільним чи економічним устроєм). Ці таблиці відіграють важливу роль у вичленовуванні й узагальненні ознак понять.
4. Таблиці зіставлення: відображають різні зв'язки і відношення між історичними явищами (цілого та його частин, явища та його суттєвих ознак, причин і наслідків). Такі таблиці дають змогу порівняти суспільні класи, прошарки, групи і партії, які виражають їх інтереси.
5. Тематичні таблиці: містять однорідні факти (наприклад, війни чи повстання, наукові відкриття тощо). У такій таблиці, як правило, три стовпчики: причини події; основні етапи (ознаки, прояви, риси); наслідки (підсумки, значення).
6. Узагальнювальна таблиця: є  різновидом тематичних таблиць , яку часто складають протягом цілої теми чи розділу, розкриваючи зв'язки або тенденції розвитку в конкретний період.

Робота з таблицями активізує пізнавальну діяльність учнів, сприяє формуванню у них самостійності. Вони є засобом виділення головного, концентрують інформацію в замкнутому просторі. Це дає можливість запам’ятати основні причини, послідовність подій у цілому, їх підсумки й наслідки, ключові дати, поняття, відомості про головних героїв історичних подій. Прийоми роботи з таблицями дещо відрізняються від прийомів роботи з іншими наочними посібниками. Адже зміст таблиці сприймається учнем лише при повному її прочитанні, а на це потрібен певний час. Роботу з таблицями  можна використовувати на усіх етапах уроку.

Щодо використання документів, то по-перше, за допомогою документа реалізується принцип наочності в навчанні історії. Документ робить розповідь учителя жвавою і яскравою, а висновки більш переконливими. По-друге, за допомогою документа в учнів формується інтерес до історії. Залучення нових фактів дозволяє їм відчути дух епохи. По-третє, при роботі з документами в учнів активізуються процеси мислення й уяви, що сприяє більш плідному засвоєнню історичних знань і розвитку історичної свідомості.

Які ж функціональні можливості історичного документа як засобу навчання?

- ретельно відібрані першоджерела можуть допомогти оживити історію для багатьох учнів, оскільки вони розповідають про особистий життєвий досвід;

- у підручниках події завжди описуються заради накопичення фактів. У поєднанні з необхідністю давати коротке викладення того, що відбулося, Письмові свідчення того часу (дипломатичні депеші чи протоколи нарад, листи чи щоденникові записи) часто допомагають показати процес прийняття рішення (під тиском, при наявності неповної і суперечливої інформації) в реальному часі;

- при безпосередній роботі з письмовими джерелами учні мають застосовувати основні історичні поняття, задавати питання, аналізувати і пояснювати зміст інформації, робити висновки і власні умовиводи, які вони потім можуть перевірити з іншими способами їх тлумачення;

- первинні джерела надають учням прекрасні можливості відчути себе в ролі людей, безпосередньо пов'язаних з подіями, що вивчаються;

- опрацювання первинних письмових джерел показує учням різні погляди на окрему історичну подію чи процес, а також надає можливість порівняти тексти, написані в той час учасниками, очевидцями І коментаторами, з текстами, складеними істориками згодом;

- звернення до різних письмових джерел, особливо першоджерел, також дозволяє учням перевірити висновки і пояснення, викладені в підручниках,

- вивчення письмових свідчень у хронологічній послідовності виробляє «звичку» до критичного аналізу того, як кожен новий елемент інформації

підтверджує чи заперечує інформацію й її тлумачення, хронологічно викладені в інших документах.

Незалежно від того, чи є джерело первинним, вторинним чи поєднанням перших двох, необхідно застосовувати наукові методи оцінки. Насамперед, необхідно отримати відповідь на такі запитання:

- ким був написаний документ і чому;

- наскільки можна довіряти авторові, чи є текст тенденційним;

- для кого був написаний документ і чому;

- звідки надійшла інформація і яким чином була отримана;

- чи співпадає вона з іншими документами з того ж питання

На уроці учитель:

- переказує документ, якщо він складний для учнів;

- наводить короткі цитати без посилання чи з посиланням на документ (щоб підсилити доказовість своєї розповіді);

- цитує і розбирає витяги з документів для конкретизації своєї розповіді, додання їй емоційності і переконливості. Щоб оживити розповідь, він використовує пряму мову, дає характеристику особистості.

Робота учнів з документом, поступово ускладнюється з урахуванням їх віку і пізнавальних можливостей, а також рівня підготовленості. У 5— 6 класах використовується найбільш простий матеріал оповідального й описового характеру; обсяг його не перевищує 10-15 рядків; у 7-8 класах зростає кількість аналізованих господарських і юридичних документів; у 9 класі все ширше використовуються політичні, програмні документи.

Навчання роботі з документом включає такі етапи:

1) учитель дає зразок розбору документа;

2) учні аналізують документ під керівництвом учителя;

3) працюють під керівництвом учителя і самостійно;

4) самостійно вивчають документ у класі і вдома.

Вчитель на уроці знайомить учнів з документом, пояснює суть завдання. Вдома учні готують невеличкі повідомлення, описи на основі документа, тексту й ілюстрації підручника, твори, есе та ін.

Звичайно, для самостійної роботи необхідно, щоб текст документа був у кожного учня.

Перш ніж звернутися до документа на уроці, вчитель дає його коротку характеристику; говорить, коли і ким він складений, з якою метою; про що учні довідаються з цього документа. Наприклад, приступаючи до ознайомлення з «Руською Правдою», учитель відзначає, що цей звід давньоруських законів включає окремі норми (статті) Правди Ярослава, Правди Ярославичів, Статуту Володимира Мономаха й інших законів. Статті «Руської Правди» спрямовані на врегулювання життя населення Київської Русі, на захист життя і майна князівських дружинників і слуг, вільних сільських общинників і городян. У ній описане становище залежних людей, визначені права й обов'язки вільних людей (зобов'язальне і спадкоємне право).

Потім учні звертаються до тексту законів, підготовлених для аналізу в класі. У процесі аналізу вони, працюючи в парах, створюють особисті словники.

Далі учні відбирають статті документа, що характеризують, розкривають відібрані ними поняття.

Учні читають документ по окремих частинах, а вчитель пояснює незвичні вирази і фрази, задає запитання для перевірки ступеня розуміння змісту: про що говориться в уривку? Що означає це слово? Як ви розумієте зміст цього речення? Лише потім можна об'єднати учнів у пари чи малі групи, в яких здійснюється повторне читання і розбір окремих частин документа. Відповіді учнів при презентації результатів групової роботи мають бути повними і вичерпними, а висновки підтверджені посиланнями на документ.

Отже, основний виклик, який стоїть перед освітою сьогодні, повернути молодому поколінню інтерес до навчання. Сьогоднішньому поколінню Z вже не достатньо просто отримувати знання. Обладнання шкіл проекторами, мультимедійними дошками безперечно важливе, проте інформаційні технології повинні бути не самоціллю, а ефективним інструментом реалізації процесу навчання. І сьогодні вчитель має володіти і  знайомити дітей з сучасними технологіями. Використання інформаційних освітніх інструментів, на мій погляд, дозволяє візуалізувати основну інформацію на уроках, вмотивувати та підвищити інтерес учнів, викладати матеріал більш креативно і сучасно.