Доповідь "ОСВІТНІ ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ( на заняттях з історії у ЗПФО)"

Чернівецький політехнічний фаховий коледж

ОСВІТНІ ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ РОЗВИТКУ

 КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

( на заняттях з історії у ЗПФО)

Ольга Кравчук, викладач

Чернівці

2024

 

Сучасні реалії існування в інформаційному суспільстві і широка технологізація   навчального  середовища  сучасної молодої  людини створюють  цілу низку когнітивних ефектів ( «кліпового»  мислення, втомлюваності від  потоків інформації і «білого шуму», розсіювання уваги тощо), а з іншого – відкривають нові можливості   для розвитку різних типів мислення, зорієнтовані як на нові відкриття так і на перезавантаження класичних методик і технологій, особливо з огляду на нові технічні інструменти й можливості онлайн- і офлайн-освіти. На мою думку, найбільш перспективні і доступні сучасні освітні інструменти, які можна використовувати для розвитку критичного і креативного мислення в умовах самоосвіти та навчального процесу ЗПФО виглядатимуть так:

Ефективним інструментом онлайн-формату для комунікації та обміну актуальною інформацію для освітян є очні тренінгові програми для освітян з інтерактивним опрацюванням окремих технік і структури уроків (наприклад, популярних  україномовних  відкритих  освітніх  платформ Рrometheus, ЕdEra, ВУМ, Освіторія, На урок, Всеосвіта та ін.)

Варто згадати спеціально створений ресурс – сайт і фейсбук-спільноту «Креативна Країна» (Креативна країна). Це культурно-освітній проект, спрямований на вивчення, розвиток та популяризацію креативного мислення в Україні, на  платформі якого сьогодні акумулюється велика кількість відео та публікацій з даної теми.

У курсі «Освітні інструменти критичного мислення» (Рrometheus) представлено 4 модуля: модуль 1. «Страдиварі» освітнього процесі - особистість освітянина», модуль 2. «Один стимул - багато реакцій: розвиток особистості учня», модуль 3-4. «Хореографія освіти: стандартизація чи персоналізація?». У кожному модулі розглядаються різні освітні інструменти, такі як вміння ставити правильні запитання, і добирати контраргументи, необхідність використання досягнень нейропсихології та нейропедагогіки, духовне здоров’я та емоційний добробут освітянина та багато іншої важливої та надзвичайно цікавої інформації, яка необхідна кожному, хто намагається впровадити технологію розвитку критичного мислення в освітній процес.

«Сучасні дослідження з нейропедагогіки впевнено доводять, що схематична подача інформації  є більш сприятливою для засвоєння, а використання технік образного мислення, наприклад, ейдетики, може допомогти у запам’ятовуванні великих обсягів непов’язаної між собою ін-формації (вправи на розвиток різних видів пам’яті, тощо)» (Починкова М. М. Критичне мислення в контексті вимог нової української школи, 2019)

Серед інструментів рефлексивно-мисленнєвого розвитку важливе місце посідають   інструменти візуалізації –  у форматі колективного навчання ( інтелект-карти, скрайбінг при поясненні нового складного матеріалу чи при проведенні  узагальнення, мозковий штурм), так і для самостійного навчання. Інтелект-карти і скетчноутинг ( візуальні нотатоки) при опрацюванні великих обсягів матеріалу  спрощують процес засвоєння інформації,  виділення головного та спрощують запам’ятовування.

Методи та прийоми, ефективні на заняттях історії

Використання на етапі осмислення нового матеріалу з історії порівняльної, або концептуальної таблиці завжди дає гарний ефект. Вона допомагає здобувачам освіти не лише систематизувати матеріал, виявити суттєві ознаки явищ, що вивчаються, а й пов’язувати його з раніше відомою інформацією, що сприяє  кращому розумінню і запам’ятовуванню допомагає виявити пропуски у власних знаннях, співвідносити отриману інформацію з тією, що була в них на початку заняття, наприклад, з курсу

правознавства, літератури тощо. ( Пометун О.І., «Енциклопедія інтерактивного навчання», 2012, С. 82–83)

Методика «товстих» і «тонких» запитань. «Тонкими» називають закриті запитання, які потребують коротких відповідей (з 1–3 слів), що повторюють зміст прочитаного (почутого). «Товсті» запитання – відкриті,  вимагають розгорнутої відповіді, допускають різні версії та ідеї. Вміння поставити запитання – надзвичайно важлива навичка людини з критичним мисленням, тому варто заохочувати формулювання здобувачами освіти якомога більшої кількості закритих і відкритих запитань.

 «Читання з маркуванням» та «опорні слова». Метод читання з маркуванням (у літературі інколи зустрічаємо назву «інсерт» – від англійських слів: I –interactive, N – noting, E – effective, S – system, R –reading and T – thinking) – системна розмітка тексту під час читання й обдумування, що дає змогу істотно активізувати процес сприйняття інформації та підвищити його ефективність. На практиці здобувачі освіти просто пропускають те, чого не зрозуміли, а за умови використання згаданого прийому маркувальний знак «питання» зобов’язує їх бути уважними й позначати незрозуміле.

Щоб навчитися критичного мислення, здобувачі освіти мають розуміти, що будь-який текст, окрім художнього, містить важливу інформацію (близько 30–40%) і неважливу (близько 60–70%). Вибір опорних слів є першим етапом смислового скорочення тексту, що підвищує ефективність його засвоєння.

Сучасна технологізація навчання передбачає обов’язкову рефлексію, під якою  розуміють здатність людини до самопізнання, вміння аналізувати свої власні дії, вчинки, мотиви та зіставляти їх із суспільними цінностями, а також діями та вчинками інших людей.

Вона має здійснюватися впродовж усього навчального процесу, а також є окремою, завершальною, частиною заняття.

Живий обмін ідеями між здобувачами освіти  дає їм можливість познайомитися з різними точками зору, навчає уважно слухати інших й аргументовано обстоювати свою думку, стимулює творче застосування отриманих знань, навичок, умінь, що передбачає формування особистості, здатної до безперервного навчання, самоосвіти.

(Пометун О. І., Методика критичного мислення на уроках історії, 2012)  

Список використаних джерел

Пометун, Олена Іванівна (2012) Методика критичного мислення на уроках історії (с. 1) Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання, 2. С. 3-7.https://lib.iitta.gov.ua/3726/

Починкова М. М. Критичне мислення в контексті вимог нової української школи / М. М. Починкова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2019. - №1 (324) березень. - Ч. 2. – С. 260-267 http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4345

«Освітні інструменти критичного мислення» https://prometheus.org.ua/prometheus-free/osvitni-instrumenty-krytychnoho-myslennya/