Доповідь Причини неуспішності учнів

Причини неуспішності та успішності учнів початкових класів і шляхи їх подолання

Серед проблем, що постають перед сучасною освітою, є одна, яка щодня набуває все більшої актуальності. Це проблема неуспішності учнів. Учителі не припиняють скаржитися на небажання навчитися та недисциплінованість учнів. Стосунки між педагогами та школярами нерідко переростають у конфліктні. Школярі втрачають інтерес до навчання. Демотивацію ілюструє типова скарга вчителів: «Учні не хочуть учитися, батькам байдуже, як навчаються їхні діти».

Причини неуспішності слабка воля, Недисциплінованість — 8%. слабке здоров‘я, втомлюваність — 9% низький рівень навичок навчальної праці — 18% негативний вплив сім'ї, однолітків — 13% великі прогалини у знаннях — 11% Негативне ставлення до навчання — 14% Слабкий розвиток мислення — 27 %; Неуспішність

 • Існують відволікаючі фактори. Навколо вирує життя, існує безліч спокус (телебачення, Інтернет, комп'ютер). І тому коли школяр стоїть перед вибором між необхідністю робити потрібні, але не завжди захоплюючі домашні завдання та можливістю перегляду бойовика або «посидіти» в Інтернеті, то найчастіше перевагу він віддає останньому. Чому? Частина освітнього процесу та виховних функцій передана засобам масової інформації, де як новий суспільний ідеал пропонують молоді цінності відкритого демократичного суспільства, що на практиці є поки що суспільством споживання.

 Причини відставання у навчанні поділяють на такі групи: Недоліки фізичного та психічного розвитку, недостатній рівень вихованості, недоліки в діяльності школи, негативний вплив атмосфери в сім'ї.

За ставленням до навчання можна виділити такі типи невстигаючих учнів: учні з гарним розвитком розумової діяльності, але з негативним ставленням до навчання; учні з недостатнім Розвитком розумової діяльності, що поєднується з позитивним ставленням до навчання; учні з недостатнім розвитком розумової діяльності та негативним ставленням до навчання.

 Найскладніша група — учні третього типу. І саме їх стає все більше. В. Сухомлинський відзначав, що учні рано усвідомлюють розумову нерівність, а тому їхні навчальні неуспіхи формують низьку самооцінку, унаслідок чого вони відчувають себе в чомусь обділеними. У таких дітей формується демонстративність — риса, що пов'язана з потребою досягти успіху та прагненням привернути увагу оточуючих. Не маючи можливості самореалізуватись, самоствердитись у навчанні, вони прагнуть проявити себе неадекватною поведінкою, зовнішнім виглядом, хуліганськими вчинками. Не визнаючи навчальні завдання та «випадаючи» з процесу навчання, така дитина не може успішно навчатися. Тут треба формувати позитивну самооцінку на основі посильного матеріалу.

• Залежно від виду відставання у навчанні проводять відповідну навчальну роботу з учнями щодо його усунення. Подоланню епізодичного відставання сприяють: консультації з питань раціоналізації навчальної праці; посилення контролю за щоденною працею учнів; своєчасне реагування на окремі факти відставання, виявлення їх причин і вжиття оперативних заходів щодо їх усунення; індивідуальні завдання з вивчення пропущеного. Для подолання стійкого відставання з одного предмета чи предметів одного профілю необхідні: вдосконалення методики викладання предмета; доступне розкриття навчального матеріалу, розвиток мислення учнів; диференціювання завдань з усунення прогалин у знаннях; спеціальне повторення недостатньо засвоєних тем; заходи, спрямовані на розвиток інтересу до навчального предмета. Щоб подолати стійке і широкопрофільне відставання учнів, слід: вживати заходів щодо усунення епізодичного і часткового відставання; координувати дії всіх учителів з предметів, з яких учень не встигає.

 Стимули навчання: 1. новизна навчального матеріалу; 2. незвичайність подавання; 3. практична значущість нових знань для життя; 4. суперечливість матеріалу; 5. оцінка; 6. створення ситуації успіху ; 7. використання ігрових моментів, конкурсів, змагань ; 8. робота в парах або групах; 9. гумористичні відступи; 10. чергування різних видів діяльності; 11. поважне ставлення до особи учня.

• Із самого початку організації занять з невстигаючим учнем украй важливо завоювати його довіру, переконати в тому, що єдиною метою занять є допомога у навчанні, і таким чином пробудити в ньому віру у власні сили, бажання працювати якнайкраще. • Методи і прийоми занять з такими учнями повинні бути різноманітними і водночас суто індивідуальними. • З учнями, які повільно засвоюють суть матеріалу, не відразу знаходять спосіб розв'язання задач, працюють більше, повільнішими темпами. Перевіряючи виконане завдання, від учня вимагають пояснення, просять розказати правило, навести відповідний приклад. З часом педагог пропонує новий вид роботи з поступовим ускладненням її від заняття до заняття.

 • Подоланню неуспішності сприяють орієнтування педагогічного колективу на її профілактику, диференційований підхід до учнів, концентрування уваги на вдосконаленні методики викладання складних предметів, систематичне вивчення реальних навчальних можливостей учнів, ознайомлення вчителів з методикою подолання неуспішності, єдність їх дій, забезпечення внутрішкільного контролю за станом роботи з невстигаючими учнями. • Вирішальним у запобіганні й подоланні неуспішності учнів є належна підготовка вчителя до такого виду діяльності. Для цього він зобов'язаний: усвідомити державну значущість цієї проблеми; уміти встановити «діагноз захворювання» — причини неуспішності в кожному конкретному випадку; володіти методикою навчання таких учнів; підходити до них з «оптимістичною гіпотезою»; виявляти терплячість, доброзичливість.

 • Спробуйте визначити причину неуспішності хоча б одного з ваших учнів. Переконайтесь у правильності свого вибору. Проведіть корекційну роботу з вихованцем, щоб через деякий час він міг із гордістю сказати: «Я здібний, я потрібний, я можу, я знаю, я володію!» • Умова успіху: дозовано, вимогливо, послідовно, із «легкістю» передавати учням знання та сприяти їх накопиченню. Уміти побачити й підтримати будь-який успіх учня.

 Правила педагогічної гігієни

• Йди на урок із радістю, з уроку - з приємною втомою.

• Пам'ятай, що поганий лікар може забрати життя, поганий учитель — спопелити душу.

 • Приходити на урок підготовленим означає точно знати: для чого прийшов, куди прийшов, що будеш робити й чи буде комусь від цього добре.

• Завжди кажи батькам найкращу правду з того, що ти знаєш.

• Свідченням найбільшого успіху педагога є посмішки на обличчях дітей.

• Якщо ти вмієш звичайнісінький факт подати як відкриття й викликати подив і захват в учнів, то можеш вважати, що половину справи вже зробив.

Вчитися - нелегка праця. Щодня доводиться відвідувати заняття, запам’ятовувати величезну кількість нової інформації, вести конспекти, відповідати на питання вчителів і писати контрольні роботи. А вдома навалюються домашні завдання, величезні параграфи з незавжди потрібною і зрозумілою інформації, маса письмових завдань, вірші, лабораторні, реферати. А якщо додати величезну кількість гуртків і репетиторів, то зовсім не дивно, що при такому графіку не багато школярів витримують такий ритм життя, хтось починає прогулювати уроки, не виконувати домашні завдання.

Причини успішності

1. Правильно ставлять задачу! Не думають, як змусити себе вчитися, а думають, як почати добре вчитися. Не примушують себе (підсвідомість буде чинити опір насильству), а планують! Ставлять мету отримати в семестрі по предмету "Х" на бал більше, ніж зараз, і підсвідомість тут же знайде шляхи вирішення цього завдання.

2. Знаходять мотив (причину, стимул) вчитися добре. Мотивація може бути різна: найчастіше це якась перспектива (приз). Вона може бути близькою (Після вдало складених іспитів я поїду в табір) або довгострокової (Ось вивчусь і стану президентом!). Мотивація у кожного своя.

3. Найважче почати. Лінь не дає зробити перший крок. Іноді завдання займає всього 15 хвилин, але ти знаходиш купу відмовок, щоб його не починати. Дітям необхідно Зрозуміти, поки вони відтягують  час початку роботи, вони посилюють в мозок негативні емоції. В результаті, крім втрати часу, отримують поганий настрій, а завдання все одно доведеться виконувати.

4. Вчаться добре з першого дня! На підйомі новизни після відпочинку з’явиться режим і звичка, які допоможуть надалі.

5. Роблять більше в класі, щоб менше робити вдома.

6.  Планують свій день. Чітко розділяють час на навчання і на відпочинок.

7.  Розвивають силу волі. Вона стане в нагоді не тільки в навчанні.