Доповідь "Засоби педагогічних впливів, спрямованих на соціалізацію учнів молодшого шкільного віку"

Вчитель Шило Н.П.

Засоби педагогічних впливів, спрямованих на соціалізацію учнів молодшого шкільного віку

Моє заповітне бажання –

 передати тобі ту життєву мудрість,

 яку називають умінням жити.
В. О. Сухомлинський
( з листа до дочки )

А уміння жити — це процес, через який  безпорадне  дитя поступово перетворюється на особу, яка розуміє і саму себе, і навколишній світ, адаптується до нього, набуваючи знань та звичок, притаманних культурі  певного суспільства, в якій він (або вона) народився (народилася).Зараз цей процес називається соціалізація.
          Сучасна школа не повинна давати тільки знання, уміння, навички, а й розвивати учня як особистість, здатну застосовувати ці знання, уміння і навички у  сучасному житті.

 Діти молодшого шкільного віку - особливий народ. Вони сповнені завзяття, ентузіазму, загадковості, відкриті для сприймання нового, готові до дружби і з широко відкритими очима вступають у шкільне життя. Тому важливу роль у соціалізації учнів відіграє вчитель.

Саме вчитель, задовольняючи потребу молодшого школяра в спілкуванні з дорослими й ровесниками, цим самим має створити середовище для його соціалізації.

Ефективність соціалізації  учнів початкової школи зростає, коли їх життєдіяльність відбувається в такому педагогічно організованому просторі, який постійно змінюється, тобто, в якому створюються ситуації, аналогічні тим, що чекають учнів у дорослому житті

А тому так важливо з приходом дитини до школи створювати умови для її спілкування як з дорослими, так і з ровесниками в усіх видах їх діяльності.

Соціалізація дитини до конкретних умов життя реалізується у багатьох новітніх освітніх технологіях. Ці технології навчання не тільки допомагають створенню необхідної атмосфери для занять, а й знімають внутрішню скутість, сприяють соціалізації дітей, виховують в них почуття толерантності, розвивають навички спілкування та регуляції спільної діяльності.

Власний досвід свідчить про те, що які б інноваційні технології ми не впроваджували в практику, досягти успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, коли, розвиваючи свої здібності, він задовольняє пізнавальні потреби.

Ігрові технології

Використовуючи ігрову технологію, я навчаю дітей не так, як нам дорослим зручно презентувати навчальний матеріал, а як дітям зручно та природньо його отримати. Також технологія дозволяє мені залучати кожного учня в роботу, враховуючи його інтереси, схильності, рівень підготовки до предмету.

Здоров’язберігаючі технології

Впроваджуючи в навчальний процес здоров’язберігаючі технології я стараюсь створювати позитивний фон та атмосферу психологічного комфорту, ситуації успіху.

Проблемно – пошукові

Діти за своєю природою - випробовувачі. Вони з великою цікавістю приймають участь в різноманітних випробовуваннях. Важливо навчити дітей спостерігати, порівнювати, задавати питання та виробити бажання знайти відповіді.

Інтерактивні технології

На мою думку, в молодшому шкільному віці ефективні умови для взаємодії учасників навчального процесу створюються в процесі використання інтерактивних технологій навчання, яка передбачає діалогічність, підтримку індивідуального розвитку дитини, надання їй самостійності в прийнятті рішень, творчості.

Технологія проблемного навчання

Цю технологію я використовую таким чином, щоб учні не залишалися пасивними слухачами та виконавцями, а перетворювалися на активних дослідників навчальних проблем. Навчальна діяльність стає творчою. Діти краще засвоюють те, що відкрили самостійно та відтворили самостійно .

Дитина успішно розвивається і сприймає радість життя, якщо воно несуперечливе, гармонійне.

Процес соціалізації не може здійснюватися без активної та безпосередньої участі батьків. Щоб досягти справжнього результату у вихованні й соціалізації дітей можна лише тоді, коли будуть гармонічно поєднуватися всі види педагогічного впливу, зокрема і сім’ї, і школи.
Тому підтримка зворотнього зв язку з батьками- участь батьків у шкільному житті- створить умови для забезпечення активної участі дорослих у формуванні навичок соціальної компетентності дітей, їх підготовку до самостійного життя.