Досліди: Виділення (виявлення) вуглекислого газу під час дихання коренів. Вплив на ріст пагона видалення верхівкової бруньки
Дослід 1.
Тема: Виділення (виявлення) вуглекислого газу під час дихання коренів .
Мета вчителя: довести, що корені при диханні виділяють вуглекислий газ.
Обладнання: корені від 3-4 рослин жита (пшениці, ячменю) або від однієї рослини квасолі, що були вирощені на воді або в піску протягом 10-14 діб; дві однакові хімічні пробірки, пробки для пробірок – гумові або з пластилін, нитки; кип’ячена вода, вапняна вода.
Очікувані результати навально-пізнавальної діяльності учнів:
учні аналізують: значення дихання в житті рослини; характеризуватимуть: процес дихання; прогнозують: власні спостереження за процесами життєдіяльності рослини; робитимуть висновок: про значення дихання для рослини.
Ключові компетенції, що формуються: спілкування державною і рідною мовами; уміння вчитися; основні компетенції у природничих науках і технологіях.
Методичні рекомендації вчителю
Під час вивчення нового матеріалу вчитель повідомляє учням, що в коренях рослини відбувається обмін речовин, в тому числі й дихання. Під час цього процесу корені поглинають кисень та виділяють вуглекислий газ.
Учням необхідно також пояснити, що наявність вуглекислого газу можна перевірити якісною реакцією з вапняною водою, під час якої утворюється добре помітний білий осад кальцій карбонату (крейда).
Дослід може бути поставлений не на відділених від рослини коренях, а на цілій рослині.
Виконання досліду
|
№ з/п |
Хід досліду |
Примітки |
||
|
1 |
Обидві пробірки наповніть кип’яченою водою. Корені прив’яжіть до нитки довжиною 15-20 см та опустіть їх в одну з пробірок, залишивши частину нитки назовні. |
|
||
|
2 |
Злийте всю воду з пробірок та щільно закрийте пробками. Чому це краще робити не в кімнаті, а за вікном? (Щоб пробірки наповнилися повітрям, в якому вміст вуглекислого газу менший, ніж в приміщенні.) |
|
||
|
3 |
Обидві пробірки розмістіть поряд горизонтально або під невеликим кутом, в темному місці з кімнатною температурою. Тривалість досліду дві доби. |
|
||
|
4 |
Відкрийте дослідну пробірку, тримаючи її донизу дном, та прикрийте пальцем отвір. Обережно вийміть корені за нитку, намагаючись не витіснити повітря із пробірки. Закрийте пробірку пробкою. Можна виймати корені з пробірки і під водою, тримаючи пробірку догори дном. Чому? (Повітря погано розчинне у воді, таким чином, більша частина повітря залишиться в пробірці.) |
|
||
|
5 |
В обидві пробірки налийте однакову кількість вяпняної води (1-2 см по висоті пробірки), закрийте та декілька разів стряхніть. Коли вапняна вода стане каламутною, утворюючи осад, страхування припиніть (при надлишку вуглекислого газу нерозчинна речовина CaCO3 перетворюється на розчинну речовину Ca(HCO3 ) 2, тобто осад може зникнути). З якою метою доливають вапняну воду в обидві пробірки, а не лише в пробірку із коренями? (Щоб порівняти контрольну та дослідну пробірки) |
|
||
|
6 |
Зробіть висновки з проведеного досліду. Чому помутніла вапняна вода? Що доводить цей дослід? Яке значення для рослини має цей процес? |
|
||
Додаткова інформація
Методика цього досліду може бути інша – з визначенням вуглекислого газу шляхом пропускання повітря з пробірок в колбу із вапняною водою. Для цього потрібні лійки та газовідвідні трубки.
Дослід 2.
Тема: Вплив на ріст пагона видалення верхівкової бруньки
Мета вчителя: з’ясувати, як впливає на ріст пагона видалення його верхівкової бруньки .
Обладнання: 4- 6 сходів гороху (3-5-денних) або квасолі (10-14-денних), які були вирощені в ґрунті або на воді, або кімнатні рослини (пеларгонія, колеус, плектрантус, фуксія, бальзамін) з помітним ростом погонів на час досліду; лезо .
Очікувані результати навально-пізнавальної діяльності учнів:
учні називатимуть: особливості будови пагону; характеризуватимуть: види бруньок; плануватимуть: власні спостереження будови та життєдіяльності рослини; робитимуть висновок: про значення верхівкової бруньки для росту пагона; застосовуватимуть знання: для догляду за рослинами .
Ключові компетенції, що формуються: спілкування державною і рідною мовами; уміння вчитися; основні компетенції у природничих науках і технологіях.
Методичні рекомендації вчителю
Під час вивчення нового матеріалу вчитель повідомляє учням, що до складу пагона входять стебло, листки та бруньки. За розташуванням на рослині бруньки ділять на верхівкові та бічні. Верхівкова брунька забезпечує ріст пагона вгору, бічні – галуження стебла.
Учням можна одразу пояснити, що тканини бруньки виробляють спеціальні речовини - фітогормони, які впливають на ріст та розвиток рослини.
Виконання досліду
|
№ з/п |
Хід досліду |
Примітки |
||
|
1 |
Всі рослини розподіліть на дві однакові групи. Одна з них – контрольна. |
|
||
|
2 |
У рослин другої групи зріжте найвищу частину стебла з брунькою, у квасолі при цьому повинні залишитися сім’ядолі. |
|
||
|
3 |
Всі рослини помістіть поряд в слабо освітленому теплому місці. Ґрунт регулярно зволожуйте. Тривалість досліду 10-20 днів. Чому рослини треба помістити в слабо освітлене місце, а не на яскраве світло? (По-перше, таким чином буде помітніше витягування пагона в довжину, по-друге, рослина на яскравому світлі може втратити багато вологи, що негативно вплине на її ріст.) |
|
||
|
4 |
Розгляньте піддослідні рослини та порівняйте їх з рослинами контрольної групи. Зверніть увагу на форму пагонів, на ступінь розвитку бічних пагонів. Зробіть малюнок пагону та підписи до нього |
|
||
|
5 |
Зробіть висновки з проведеного досліду. За рахунок чого відбувається ріст пагона в довжину? За рахунок чого відбувається галуження пагона? Яке значення для життя рослини це має? |
|
||
Додаткова інформація
Додатково можна запропонувати учням виміряти довжину пагонів контрольної та піддослідної групи рослин кожного виду до та після початку експерименту та скласти графіки зміни довжини рослин.
Також можна ввести поняття «фітогормон» для подальшого формування розуміння учнями механізму гуморальної регуляції функцій в живих організмах.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку