ТВІР-ІНТЕРВ’Ю

            ЦИКЛ : МУЖНІ ЛЮДИ НАШОГО КРАЮ

              МУЖНЯ ЛЮДИНА НАШОГО КРАЮ

                          МАЖУГА СТЕПАН МИХАЙЛОВИЧ

Війна. Яке страшне слово. Війна - це горе і страх. Війна - це розруха і смерть. Все більше часу відділяє нас від Великої Перемоги. Все менше залишається людей, які здобули цю Перемогу. І тим дорожче для нас спогади ветеранів, які пройшли війну. 

Мажуга Степан Михайлович народився 5 травня  1927р. в селі Убежичі Репкенсьукого району (Чернігівська область). В свої 17 років (1944р.) визваний на війну в Радянську Армію. Служив у Новгород-Волинську (Житомирська область) в обласному полку, як передач зв’язку (связист). Також служив у ГДР у місті Дессау, вільно говорить німецькою, був замінителем командира по політичним справам.  Всього служив 35 років за свою Батьківщину – Україну. 

На запитання – «Чи боялись ви йти на війну» - Степан Михайлович відповів, що в той час- це була честь іти боротися за свою країну. Тоді вбивати ставало автоматизмом для будь-якого солдата. Чи змінив би він минуле ? – Ні, адже не жалкує про свої минулі дії.

Степан Михайлович розповідає, що коли служив у політичній частині, то мав справу з багатьма національностями, але люди не звертали увагу на це. Вони дивилися на людину її характер, якості.

 Він також засуджує наш світ, що існує без дружності й поваги, без професіоналізму. Багато людей не виконують професійно свої обов’язки, Так або Ні – це має бути вибір професійної людини, не має існувати ніяких коливань, через це зрушується вся система. Люди не є дружні, і через це існують роздільності між народами. Ветеран навів приклад : у Закарпатті існує безліч національностей, але немає великих конфліктів між ними.

Степан Михайлович надіється, що ситуація в Україні зміниться на краще з появою нового президента, а також, що люди будуть більше прислуховуватись один до одного.

За повне виконання обов’язків має ряд нагород : Орден                          Б. Хмельницького, Медаль за відвагу,Медаль за військові досягнення ...  Мажуга Степан Михайлович є також учасником Венгерських і Словацьких змін у 1956 і 1968 роках.

Війна завжди несправедлива, особливо до тих, хто загинув. Але подвиг їх пам’ятати треба. «Згадаємо всіх поіменно, серцем згадаємо своїм. Це потрібно не мертвим. Це потрібно  живим…»

                                                                             Ерп Адріан

                                                                              9-А клас

                                                                             СШ № 5 м.Ужгород

                                                                   Вчитель : Савко Н.Г.