Практична робота №3

Тема: Дослідження проявів впливу чинників навколишнього середовища на представників різних царств живої природи.

Мета: навчитися визначати причини розвитку неінфекційних захворювань і шляхи передачі інфекційних, узагальнити знання про заходи профілактики різних типів захворювань; складати рекомендації щодо профілактики інфекційних, неінфекційних, інвазійних захворювань та захворювань, що передаються статевим шляхом.

Обладнання: дидактичні картки з даними щодо причин виникнення певних неінфекційних, інфекційних та інвазійних захворювань, шляхами потрапляння в організм людини збудників інфекційних та інвазійних захворювань, особливостями їхнього життєвого циклу, фотографії збудників і симптомів захворювань.

Хід роботи

І Теоретична частина

Хвороба – істотне порушення будови і життєдіяльності організму, що супроводжується зниженням пристосувальних можливостей, зменшенням тривалості життя, погіршенням рівня його якості, працездатності тощо. 

З точки зору нозології, у хвороб є безпосередні причини – дія фізичних, хімічних, біологічних, соціальних чинників, що призводять до захворювання. Крім того, є фактори ризику – чинники, що збільшують ймовірність захворювання і погіршують прогноз його перебігу. 

Наприклад, причина захворювання на COVID-19 – інфікування вірусом SARSCoV-2, а факторами ризику тяжкого перебігу є захворювання дихальної і серцево-судинної систем, цукровий діабет, літній вік тощо. 

Профілактика захворювань (від грец. профілактикос – запобіжний) – це система заходів, спрямованих на виявлення хвороботворних умов і чинників ризику, запобігання розвитку захворювань та зміцнення здоров'я.

Найважливішим складником усіх профілактичних заходів є формування в людини активності й установок на здоровий спосіб життя. 

Класифікація профілактики здоров’я

 Первинна профілактика – це сукупність заходів, що запобігають виникненню захворювання, усуваючи його причини. Цей вид профілактики є найбільш ефективним і включає низку заходів, серед яких вакцинація, раціональний режим праці й відпочинку, раціональне харчування, фізична активність, оздоровлення довкілля тощо.

 Вторинна профілактика – це сукупність заходів, що уможливлюють виявлення захворювання на ранніх стадіях розвитку, коли воно перебігає без симптомів, і своєчасне лікування може його зупинити. Ефективним методом цієї профілактики є також диспансеризація як комплексний спосіб раннього виявлення хвороби, спостереження, лікування та оздоровлення хворих.   Третинна профілактика – це сукупність заходів, що запобігають погіршенню або ускладненням захворювання після того, як його було виявлено. Прикладом заходів третинної профілактики є запобігання контактам з алергеном для хворих на бронхіальну астму.

Класифікація хвороб

●За спадковою обумовленістю хвороби бувають спадкові (дальтонізм, фенілкетонурія, таласемія) і не спадкові (серцево-судинні захворювання); 

●За способом лікування – терапевтичні (нежить, діабет), хірургічні (апендицит) тощо; 

●За статевими і віковими ознаками хворих – чоловічі (простатит), жіночі (дисплазія шийки матки), дитячі (жовтяниця новонароджених, ДЦП), хвороби похилого віку (хвороба Альцгеймера); 

●За органами і системами органів, що вражає хвороба – серцево-судинними (інфаркт), легеневими (пневмонія, хронічна обструктивна хвороба легень), хворобами сечовидільної системи (цистит, нефрит), ендокринними

(мікседема, цукровий діабет І типу, акромегалія) тощо; 

●За особливостями розповсюдження - інфекційними і неінфекційними. 

Всі захворювання інфекційного характеру об’єднує те, що вони розвиваються після впровадження в організм мікроскопічних збудників. Такими є, наприклад, бактерії, віруси та представники грибків. Причому кожен інфекційний агент провокує розвиток однієї конкретної патології.

Інфекційні хвороби мають певні ознаки:  

-   Наявність збудника;

-   Послідовна зміна періодів захворювання (інкубаційний період, початковий, період розвитку хвороби, період одужання);  - Можливість формування специфічного імунітету; 

-   Здатність передаватися від хворого або безсимптомного носія до здорової людини; 

-   Схильність до епідемічного поширення.

Інфекційні хвороби потребують контролю на регіональному, державному і всесвітньому рівнях. У кожній країні світу існує національний календар профілактичної вакцинації, за яким роблять необхідні щеплення з перших днів життя людини. Дотримання національного календаря – запорука здорового життя як дітей, так і дорослих.

Неінфекційні захворювання – це хворобливі стани, які виникають у результаті впливу фізіологічних, екологічних, поведінкових чинників і можуть мати генетичну причину (спадкову схильність). 

Неінфекційні захворювання не передаються від людини до людини, мають повільно прогресувальний тривалий перебіг 

Інвазійні захворювання залежно від збудника поділяють на гельмінтози (збудники гельмінти), протозойні (збудники одноклітинні твариноподібні організми), акаріази (збудники кліщі) та ентомози (збудники комахи). За даними ВООЗ на інвазійні хвороби у світі страждає більше 4,5 млрд людей. 

Захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ) 

Їх особливостями є: 

-   Наявність збудника – бактерії, вірусу, еукаріотичного паразитичного організму; 

-   Малосимптомний хронічний перебіг (хвороба не зникає сама, від зараження до появи перших симптомів можуть минути місяці і навіть роки);  - Відсутність формування імунітету (можливе повторне зараження);  - Здатність передаватися від людини до людини. 

Факторами ризику інфікування цими хворобами є: 

-   Вживання алкоголю і наркотиків (збільшують імовірність небезпечної статевої поведінки); 

-   Депресія (так само, як і попередній чинник); 

-   Пірсинг і татуювання (деякі ЗПСШ можуть передаватися гемоконтактним способом). профілактики: 

-   Дотримання правил гігієни в інтимному житті;  - Відсутність шкідливих звичок;  - Безпечна статева поведінка. 

Остання передбачає: 

-   Відсутність будь-яких форм насильства у статевих стосунках; 

-   Правильне використання презервативів, місцевих антисептичних засобів; 

-   Періодичне обстеження; 

-   За наявності хвороби – належне лікування; 

-   Обов’язкове інформування статевих партнерів; 

-   Статеву стриманість; 

-   Вакцинацію проти тих ЗПСШ, що можна контролювати вакцинами (гепатит

В, папілома вірус)

ІІ Практична частина

Перейдіть за посиланням для виконання роботи https://docs.google.com/forms/d/19IdWDp1LTTgRYchXBmAKwU94n1TEC DOnwUsUZ3M911Q/edit