Дослідження: «Три кити» економіки Єгипту: Суецький канал, нафта, туризм. Географія. 10 клас.

Про матеріал
Дана розробка допоможе провести цікавий та змістовний урок географії у 10 класі.
Перегляд файлу

Mарчук С.І.

Дослідження: «Три кити» економіки Єгипту:  Суецький канал, нафта, туризм.

Вступ у дослідження

Офіційна назва держави - Арабська Респуб­ліка Єгипет. Це президентська республіка, що розташована у Північній Африці і на Синайському півострові Азії та є країною двох материків. На заході              країна межує              з Лівією, на півдні              - із              Суданом, а на північному сході – з Ізраїлем і сектором Ґаза. На півночі територія оми­вається водами Середземного, а на сході - Червоного морів.

Площа країни становить 1 001 450 км2 (31- ше місце у світі).

Населення - 97 млн осіб (14-те міс­це у світі). Столиця - місто Каїр.

Адміністративний поділ Єгипту: 27 губернаторств (мухафаз). Офі­ційна мова - арабська. Грошова одиниця - єгипетський фунт.

Єгипет відіграє важливу роль у геополітиці, яку пов’язують з його стратегічним положенням трансконтинентальної країни, що володіє «полі-тико-економічним мостом» між країнами Африки та Азії – Суецьким каналом, який сполучає Середземне море з Червоним і далі з Індійським океаном.

Природне багатство щорічного розливу Нілу в поєднанні з напівізо-ляцією, що її забезпечували пустелі на сході й заході, сприяли виникненню 10 тис. років тому в його дельті однієї з найдавніших держав світу – Єгипту. Стародавній Єгипет – країна-стрічка, що займала територію уздовж нижньої течії Нілу, була колискою цивілізацій Середземномор’я. Саме там зародилися сільське господарство, урбанізація, організована релігія та уряд. Єгиптяни першими винайшли писемність, чорнило й папір, 365 календарних днів і 24-годинний день. Багата єгипетська культура є невід’ємною частиною націо-нальної ідентичності держави, яка зазнавала різноманітних іноземних впливів, зокрема грецького, перського, римського, арабського, османського і нубійського. Всесвітньовідомі пам’ятки, такі як Некрополь Гізи і його Великий Сфінкс, руїни Мемфіса, Фіви, Карнак і Долина царів відображають величну історичну спадщину й донині залишаються в центрі уваги наукових і туристичних зацікавлень.

Єгипет, який був колонією Великої Британії, здобув незалежність у 1952 році.

Сучасний Єгипет – країна, що розвивається з індустріальним типом економіки, країна, якою проходять важливі торговельні шляхи між багатою капіталом Європою та багатою ресурсами Азією. За розміром ВВП Єгипет – у третьому десятку країн світу, а за ВВП на душу населення – у другій сотні. Проте серед африканських країн Єгипет посідає помітне місце. За розміром ВВП він поступається лише нафтодобувній країні Нігерії. Збройні сили Єгипту є найбільшими в Африканському регіоні та одними з найбільших у світі. Не будучи членом НАТО, Єгипет залишається військовим і стратегічним партнером цієї військово-політичної організації.

Мета: розвивати знання про економіку Єгипту, дізнатися про історію створення і значення Суецького каналу для формування бюджету країни, з’ясувати обсяги надходжень грошових коштів від продажу нафти і міжнародного туризму.

Очікувані результати

Учень:

  •                   називає домінуючі складники первинного, вторинного та третинного секторів економіки Єгипту;
  •                   показує на карті найбільші міста країн, світові міста, промислові райони, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові й туристичні центри країн;
  •                   уміє самостійно опрацьовувати матеріал підручників, додаткової літератури, електронних посібників, Інтернету;
  •                   може працювати творчо, індивідуально та в групі, співпрацювати в групах, проявити ініціативу, робити висновки, планувати свою діяльність, представляти її результати та оцінювати їх.

 

Обладнання: підручник, карта «Економічна карта Африки», фізична карта світу, комп’ютери, додаткова література, Інтернет-ресурси, фоторепродукції, стікери червоного, зеленого, синього кольорів, додатки 1-5.

Хід дослідження

І. Вступна частина дослідження.

1.Привітайтесь з учнями, поцікавтесь їхнім настроєм,  налаштуйте учнів на роботу  словами американського винахідника  Генрі Форда:

«Зібратися разом - це початок,

Триматися разом - це прогрес,

Працювати разом - це успіх!»

Ми зібралися, тримаємося разом і починаємо працювати. Бажаю успіху!

3. Сформулюйте тему дослідження: «Існує твердження, що «три кити» економіки Єгипту: Суецький канал, нафта, туризм. Так це чи ні ми сьогодні з’ясуємо на уроці».

4. Об`єднайте учнів у групи, акцентуйте увагу учнів на тому, що кожна група – це команда, яка має діяти злагоджено.

5. Запропонуйте учням під час виконання завдань дослідження скористатися Інтернет-ресурсами,  додатковою літературою, атласами.

6. Нагадайте дітям, що се́ктор еконо́міки — сукупність кількох елементів національної економіки, яким притаманні деякі спільні галузеві, технологічні, організаційно-правові та інші характеристики.

Існує декілька різних способів розподілу економіки на сектори — за історичним розвитком, за гіпотезою трьох або чотирьох секторів економіки, або за належністю до державного, приватного чи неприбуткового сектору. Баланс між секторами економіки залежить від рівню економічного розвитку.

ІІ. Основна частина дослідження.

1.Учні (група 1 – «Експерти первинного сектору економіки», група 2 – «Експерти вторинного сектору економіки», група 3 – «Експерти третинного сектору економіки», група 4 – «Експерти з зовнішніх економічних зв’язків та зв’язків з Україною»), займають місця за столами і розподіляють обов’язки в групах (Додаток 1).

2. Запропонуйте учням проаналізувати інформацію (Додаток 2) про особливості структури економіки Єгипту і узагальнити інформацію за  її секторами, заповнивши таблиці «Сектори економіки Єгипту»  (Додаток 3), «Зовнішні економічні зв’язки та зв’язки з Україною» (Додаток 4) та створивши інфораційний бюлетень.

Надайте учням час для опрацювання інформації та створення інфораційного бюлетеня (Додаток 5).

3. Попросіть учнів підготуватися до виступу. Простежте, щоб були залучені всі члени групи.

4. Запросіть учнів до презентації. Під час представлення результатів досліджень учні використовують матеріали інформаційного бюлетеня, який розміщують на дощці як ілюстративний матеріал.

5. Робота з картою.  На фізичній карті світу учні вказують стікерами місця: найбільші порти(стікери синього кольору), найбільші центри туризму(стікери зеленого кольору), найбільші родовища нафти(стікери червоного кольору)

ІІІ. |Підсумкова частина.

1. Застосуйте прийом «Роблю висновок» для всього класу: «Три кити» економіки Єгипту: Суецький канал, нафта, туризм. Так це чи ні. Запропонуйте учням починати вислови зі слів:

- на мою думку …;

- …тому, що …;

- … наприклад….

2. Підбийте підсумки дослідження, залучаючи учнів до самооцінки та оцінки роботи інших груп.

3. Оголосіть домашне завдання: опрацювати відповідний текст підручника, дати відповіді на запитання до нього, створити маршрут віртуальної мандрівки Єгиптом.

Додаток 1.

Правила роботи в групах

  1.               Швидко позподілити обов`язки в групі.
  2.               Один говорить – усі слухають.
  3.               З кожної проблеми висловлюються всі члени групи.
  4.               3.Висловлювати свої думки чітко, лаконічно.
  5.               Цінний час.
  6.               Слухай інших, говори для всіх, працюй разом з усіма.
  7.               Не бійся помилитися: не помиляється той, хто не працює.
  8.               Не смійся з неправильної думки.
  9.               З усіх питань радься з членами групи.

Додаток 2.

Особливості структури економіки Єгипту.

Варіант 1

Особливості структури економіки країни. Головна економічна діяльність у країні відбувається в долині Нілу і регіонах видобування корисних копалин. Негативний вплив на економіку країни мають політична і соці­альна нестабільність, що виникла внаслідок тривалого воєнного конфлікту на Близькому Сході, та загрози його поширення в регіоні, а також високий рівень безробіття (12 %).

Основу економіки становлять сфера послуг (55 % у структурі ВВП), промисловість (33 %) і сільське господарство (12 %). Види діяльності, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Най­важливішими в економіці цієї країни є: транспортні послуги (Суецький канал); туристичні послуги; експорт мінеральної сировини (нафти) і сіль­ськогосподарської продукції (бавовни, овочів, фруктів, зернових культур).

Найбільший дохід у країну приносить надання транспортних послуг. Мито, що стягується із суден, які проходять Суецьким каналом, прино­сить державі значні доходи - понад 1 млрд доларів США на рік. На друго­му і третьому місцях за доходністю є видобуток нафти і туризм.

Туризм. Єгипет щорічно відвідує близько 5 млн осіб. Ця цифра для країни з такою багатою історичною спадщиною є незначна. Із середини 1980-х рр. у країні були створені всі умови для інвестицій у готельний і туристичний бізнес. І зараз ця сфера розвивається найдинамічніше. Інтен­сивно розбудовують і модернізують курорти в містах-курортах Шарм-аль- Шейх, Хургада в бухті Макаді, Сома Бей, Таба, Нувейба й інших. На узбережжі Червоного і Середземного морів розташовані численні курорти для шанувальників дайвінгу, серфінгу тощо.

У Єгипті є багато історичних пам’яток різних епох і цивілізацій: давньо­єгипетської, християнської (коптської), середньовічної арабської (мал. 94). Найвідоміші з них: єгипетські некрополі (піраміди Гізи, Долина Царів у Луксорі й інші); храми фараонів, особливо в Луксорі й Абу-Сімбелі; пам’ятки Середньовіччя - Ісламський і Старий Каїр тощо, занесені до списку культурної спадщини ЮНЕСКО.

Сільське господарство. У цьому секторі зайнята майже третина пра­цездатного населення країни. Сільськогосподарські угіддя становлять лише 3,6 % території. Головними сільськогосподарськими культурами є фінікова пальма, бавовник, пшениця, кукурудза, цукрова тростина, ци­трусові, баштанні, рис і овочі. Агрокліматичні умови, родючі ґрунти до­лини Нілу, штучне зволоження сприяють збиранню врожаю двічі-тричі на рік. Унаслідок обмеженої кількості природних пасовищ і кормів тва­ринництво в Єгипті майже не розвинуте. Воно представлене розведенням верблюдів, великої рогатої худоби, овець і кіз.

Промисловість набуває дедалі вагомішого значення для економіки кра­їни. Головний експортний продукт - нафта. Основні її поклади розташову­ються в районі Синайського півострова і Суецької затоки. Крім нафти, кра­їна має запаси природного газу в басейні дельти Нілу і експортує його в країни Західної Азії (Ізраїль, Йорданію, Сирію). Значні поклади залізних руд забезпечують сировиною металургійний комбінат у Хелуані.

Розвивається в країні і обробна промисловість. Це машинобудування, зокрема й верстатобудування, авто- і авіазбирання, вагонобудування (Хе- луан), суднобудування (Порт-Саїд, Олександрія). Виробляються телеві­зори, холодильники, діють підприєм­ства легкої і харчової промисловості.

Є підприємства фармацевтичної, на­фтопереробної і нафтохімічної (Суец, Каїр, Олександрія) промисловості.

Розвивається виробництво мінераль­них добрив і будівельних матеріалів. Головні економічні центри краї­ни: Каїр, Олександрія, Асуан, Суец, Хелу-ан, Ель-Махалла-ель-Кубра, Іс- маїлія.                                                                          

Зовнішні економічні зв’язки. Країна має широкі міжнародні економічні зв’язки. У зовнішній торгівлі головними товарами експорту є нафта і на­фтопродукти, фрукти й овочі, бавовна, текстиль, металеві вироби, хіміка­ти, оброблена їжа. Найбільше товарів експортується до ОАЕ (12 %), Саудівської Аравії (8 %), Італії (7 %), Туреччини (6 %), Великої Британії (5 %) і США (4,5 %). Країна імпортує машини та обладнання, продукти харчування, хімікати, вироби з деревини, паливо. Найбільші імпорт-парт- нери Єгипту - Китай (13 %), Німеччина (8 %), США (5 %), Італія (4 %), Туреччина (4 %) і Саудівська Аравія (4 %).

Міжнародні зв’язки України з Єгиптом. Українсько-єгипетська співпраця розпочалася в 1992 р. опісля встановлення дипломатичних відносин. За­раз ця співпраця є однією з найбільших серед інших арабських країн - партнерів нашої держави. Так, починаючи з 2008 р. Єгипет перебуває в десятці найбільших імпортерів українських товарів.

Головними експортними послугами з боку України є транспортні. Укра­їна реалізує в Єгипті один із найбільших інвестиційних проектів за кордо­ном із розвідки й експлуатації родовищ нафти й газу. Також наша країна постачає до Єгипту хімічну продукцію, особливо мінеральні добрива, ме­таловироби, продукцію машинобудування, сировину, спецтехніку.

Перспективними напрямками двостороннього співробітництва є палив­но-енергетичний комплекс; участь українських виробників у модернізації і реконструкції промислових об’єктів; сільськогосподарське виробництво зернових і бобових, надання в оренду посівних площ для вирощування пшениці, кукурудзи й інших зернових. Питома частка Єгипту в загально­му експорті України становить майже 3 %.

З Єгипту Україна імпортує плоди, горіхи, цедру, овочі, рослини і коре­неплоди. Єгипет є одним із найпопулярніших місць закордонного відпо­чинку громадян України.

Варіант 2.

Особливості структури економіки країни.

 Єгипет - аграрно-індустріаль­на країна, уряд якої впроваджує ринкові реформи для залучення інозем­ного капіталу. Приватний сектор охоплює більшу частину сільськогоспо­дарського виробництва, дрібні підприємства, що пов’язані з торгівлею та сферою обслуговування, невеликі ремісничі майстерні, які виготовляють тканини, продукти харчування, меблі, шкіряну галантерею і металовиро­би. У власності держави залишаються великі промислові підприємства, на яких виробляють понад 65 % усієї промислової продукції та зайнято майже половину працівників.

У секторальній структурі ВВП Єгипту домінує третинний сек­тор (50 %), на вторинний припадає 30 % , первинний — 20 % . Еконо­міка спеціалізується на сільському господарстві, видобуванні нафти і природного газу, туризмі.

Третинний сектор. Дедалі біль­шого розвитку в країні набувають фінансові послуги. Створюється сприятливий клімат для надхо­дження інвестицій. Відкрито віль­ні економічні зони у Порт-Саїді та Аль-Амрії поблизу Александрії, де здійснюються операції з оптової тор­гівлі та зберігання вантажів. Швид­ко розвиваються інформаційні тех­нології та аутсорсинг.

Туризм — основне джерело над­ходження валюти в державну скарб­ницю. Ця сфера має широку урядову підтримку. Держава розвиває інф­раструктуру в туристичних зонах, прокладає сучасні автомагістралі, вдосконалює залізничне сполучен­ня з комфортабельними швидкісни­ми потягами й морський транспорт.

Тому туристична індустрія розвива­ється дуже швидко. З кожним роком туристів прибуває дедалі більше. Окрім історичних пам’ятників, більш як на 3 тис. км простяглися пля­жі на Середземному і Червоному морях. Відомими курортами є Хургада, Шарм-ель-Шейх, Луксор.

Рівнинний характер рельєфу Єгипту і концентрація населення лише в долині й дельті Нілу дали змогу відносно легко вирішити пи­тання транспортного сполучення. Транспортні мережі зосереджені в Каїрі та слідують за поселення­ми уздовж Нілу. У Єгипті працює найстаріша в Африці залізниця, що охоплює долину Нілу, Суецький канал, узбережжя морів і Сінай. Залізницею пере­возять пасажирів і мільйони тонн вантажів. Велику частину вантажних перевезень здійснює автомобільний транспорт, використовуючи мере­жу трансафриканських автомобільних шляхів, що починаються в Каїрі, міжнародну прибережну, що сполучає Єгипет з Азією, та уздовж Нілу. Цікаво, що тверде покриття мають лише близько 30 % автошляхів, проте в сухому теплому кліматі можна без особливих витрат підтримувати до­рожню мережу. Трубопроводами транспортують єгипетську нафту, наф­топродукти і природний газ. Авіаційний транспорт обслуговує як між­народні, так і внутрішні перевезення. Міжнародними аеропортами є Каїр і Луксор. Важливим є і річковий транспорт, що використовує річку Ніл та основні канали загальною протяжністю 3500 км. Єгипет має достатньо протяжну берегову лінію, проте там практично немає зручних місць для морських портів. Окремі гавані є на узбережжі Червоного моря, але його дно рясніє кораловими рифами, що сильно утруднюють морську наві­гацію. Великими портами є Александрія, Порт-Саїд та Суец. Порт-Саїд і Суец сполучені між собою Суецьким каналом, що є одним із основних водних шляхів міжнародної торгівлі й судноплавства. Проведення робіт із розширення і поглиблення каналу зробило його доступним для супертанкерів.                                                                                                                 Вторинний сектор. Серед промислових виробництв розвинені чорна і кольорова металургія, але необхідного для їх функціонування власного коксівного вугілля країна не має, тому змушена його імпортувати. Маши­нобудування спеціалізується на виробництві суден та їх ремонті, автомо­білебудуванні, випуску мопедів, велосипедів і транспортного обладнання. Головні центри — Каїр, Александрія.

Важливе місце посідають нафтоперероблення і виробництва неорга­нічної хімії, що продукують азотні й фосфатні добрива. Розвиток коксохі­мії забезпечує виробництво кислот та азотних добрив. Виробляють також каустичну соду, фармацевтичні вироби, хімічні волокна (Суец, Асуан). Важливе значення має цементна промисловість (Александрія).

У країні сформувалося потужне виробництво текстилю — бавовняних, шовкових, вовняних тканин; одягу та взуття. У виробництві харчових продуктів переробляють сільськогосподарську сировину. Велике значення мають ремесла: гончарство, килимарство, оброблення шкір, ткацтво, юве­лірна справа, виробництво сувенірів.

Перша і найбільша в Єгипті ТНК — група Orascom (Ораском) здійснюється проектування та будівництва.                                                                                             Первинний сектор. Важливе місце в економіці країни посідає ви­добувне виробництво, що охоплює видобування нафти, природного газу, залізних і хромітових руд, хімічної (фосфоритів) і цементної сировини.

Сільське господарство у своєму користуванні має тільки 4 % земель­них площ країни. До будівництва Асуанської греблі Ніл щороку затоплю­вав долину, покриваючи грунт родючим мулом (так званий дар Нілу). Це давало Єгипту постійні врожаї протягом багатьох років. Нині рослинни­цтво базується на цілорічному зрошуванні. Головний сільськогосподар­ський район — дельта Нілу, де збирають два-три врожаї на рік. Більшість посівних площ зайняті зерновими культурами: рисом, пшеницею, сорго, просом, кукурудзою. Вирощують також зернобобові, овочі, маслини, ци­трусові та цукрову тростину. В оазисах культивують фінікову пальму. Проте власними продуктами харчування країна забезпечує себе тільки на 40 %. Найважливіша технічна культура — бавовник. Довговолокнистий бавовник, вирощений у Єгипті, вважається найякіснішим у світі.

Тваринництво в Єгипті є провідним у пустельних районах, але роз­винене слабко, оскільки дається взнаки нестача пасовищ і кормів. Воно має екстенсивний характер розвитку і є низькопродуктивним. Єгиптяни розводять велику рогату худобу, буйволів, кіз (третє місце в світі), овець, верблюдів, віслюків. Розвинено бджільництво.

Зовнішні економічні зв’язки. У минулому найважливішою стат­тею експорту Єгипту була бавовна, потім — нафта, яка зберігає провідну роль і нині. Країна також експортує природний газ, одяг, бавовняні тка­нини, нафтохімічну й медичну продукцію, цитрусові, рис, овочі, а остан­нім часом — цемент, сталь і кераміку. Італія і США — провідні експортні ринки для єгипетських товарів і послуг.

Імпорт країни охоплює ліки, пшеницю, кукурудзу, продукти харчу­вання, автомобілі й автозапчастини, обладнання. Основні постачальни­ки — США, Німеччина, Китай. Єгипет традиційно підтримує торговельні зв’язки з Україною. Його частка становить більш як 33 % українського експорту до країн Африки.

Варіант 3

Особливості структури економіки країни.

 40 % доходів економіка Єгипту отримує від обслуговування су­ден, які проходять по Суецькому каналу. 30 % надходить від експорту нафти. Туризм дає до 18 % доходів бю­джету країни.

Види діяльності, що визна­чають міжнародну спеціалі­зацію країни. Сільське господар­ство — важлива складова єгипетської економіки. У ньому зайнято майже 30 % населення країни. Переважає рос­линництво — 71 % валової продукції сектора. На тваринництво припадає 21 %, на рибальство — 8 %.

Землеробство у долині річки Ніл — основа сільського господарства Єгипту. Вирощують пшеницю, кукурудзу, рис. Проте їх врожаю не вистачає, тому нарощують імпорт зернових і борошна, у тому числі з України. (По­ясніть чому.) Основними овочевими та фруктовими культурами є томати, картопля, цибуля, цитрусові. У країні також виробляють м’ясо переваж­но птиці, яйця і молочну продукцію.

Тваринництво поширене в пустельних районах, але розвинене слабо через нестачу пасовищ і кормових ресурсів. Єгиптяни розводять велику рогату худобу, буйволів, кіз, верблюдів, віслюків, овець. У країні розви­нене бджільництво і птахівництво.

Єгипет контролює Суецький канал — один з найважливіших світових транспортних вузлів, на перехресті торгових шляхів між Європою, Аф­рикою й Азією. Щомісяця по каналу прохо­дить майже 1500 суден. Передусім вони перевозять товари у контейне­рах, метали, добрива, нафту і нафтопродукти, зерно.

У внутрішніх перевезеннях переважає автомобільний транспорт. Більшість автодоріг розміщено у долині річки Ніл. Налагоджено переве­зення іноземних туристів до головних туристичних принад країни.

Єгипетську залізничну мережу по­будували першою в Африці. Вона нале­жить державі. Більшість ліній прокла­дено у долині річки Ніл та від родовищ корисних копалин у пустельних райо­нах. У Каїрі функціонує три лінії мере­жі метрополітену.

Більшість авіарейсів здійснює націо­нальна авіакомпанія «Ежіпт Ейр». Пе­реважають міжнародні перевезення. Більшість рейсів виконують до Каїра,

Александрії, Хургади, Шарм-ель- Шейха, Луксора тощо.

Основою річкового транспорту є річка Ніл, що судноплавна на всій своїй довжині у межах Єгипту. Причали розміщені у всіх найбільших поселен­нях. Перевозять переважно масові насипні вантажі приватними суднами.

В Єгипті функціонують морські торговельні порти на Середземному і Червоному морях. Більшість пасажирів — іноземні туристи, а серед ван­тажів переважають товари зовнішньої торгівлі.

Туризм — один з найважливіших секторів єгипетської економіки. У ВВП Єгипту його частка становить 11 %. Найрозвиненіші морські ку­рорти на узбережжі Червоного моря, а також відвідування пам’яток архі­тектури Стародавнього Єгипту. Більшість туристів обслуговують великі туроператори, такі як «Ежіпт Туризм Резортс». Переважно розвиваються морські курорти у губерніях Червоне море (курорти Хургада, Ель-Гуна, Сафага, Марса Алам) — 69 тис. і Південний Синай (Шарм-ель-Шейх, Да- хаб, Нувейба, Таба) — 62 тис. ліжко-місць. На основі великих покладів ко­рисних копалин Єгипет розвиває до­бувну промисловість. Лідерами за вартістю виробленої продукції є нафто-газодобувна, залізорудна, бок­ситова промисловість.

У промисловості Єгипту провідні позиції займають: нафтогазова, хар­чова, текстильна, хімічна. Останні­ми роками розвивається машинобу­дування на базі виробництв зі складання автомобілів, холодиль­ників, радіо- та електротехніки у містах Хелуан, Каїр, Александрія, Порт-Саїд.

Харчова і текстильна промис­ловість становлять основу перероб­ної промисловості. Вони переважно орієнтовані на внутрішній ринок збуту. Для виробництва готової кін­цевої продукції використовують місцеву сировину. Провідні тек­стильні підприємства розташовані у м. Ель-Махалла-ель-Кубра.

Єгипет має видовжену вздовж Нілу мережу комунікацій та промислового виробництва. За його межами важливими є лише портові міста на Суецькому каналі та морські курорти на узбережжі Середземного і Червоного морів. Така просторова структура економіки країни зумовлена винятково її природними умовами. Найбільшими економічними центрами є Каїр­ська й Александрійська агломерації. У них зосереджено 70 % всієї про­мисловості.

Зовнішні економічні зв’язки. Основу експорту становить пере­важно продукція первинного сектору економіки (наприклад, рання кар­топля). Постачають продукцію переважно у розвинені країни світу, а та­кож до країн Перської затоки. Єгипет імпортує продукцію вторинного сектору (наприклад, лікарські препарати, автомобілі). Значну частину імпорту становлять продукти харчування. Більшість відповідної продук­ції закуповують у країнах Європи, у т. ч. в Україні.

У зовнішній торгівлі послугами значні надходження дають кошти від послуг по проходу Суецьким каналом та від міжнародного туризму. Його розвиток сприяє пом’якшенню міжрегіональних диспропорцій.

Міжнародні зв’язки України з Єгиптом. Україна має різно­манітні зв’язки з цією країною. Свідченням цього є діяльність Спільної міжурядової українсько-єгипетської комісії з економічного та науково- технічного співробітництва. Зростає експорт товарів з України до Єгипту. особливо у сфері постачання продукції АПК. З Єгипту натомість вивозять продукти нафтопереробки, а також традиційні сільськогосподарські то­вари субтропіків (наприклад, фініки).

Успішно реалізовує компанія «Нафтогаз України» концесійну угоду з пошуку та видобування вуглеводнів в Єгипті. У 2007 р. здійснено запуск першого єгипетського штучного супутника українським ракетним носієм «Дніпро». У ВНЗ України здобуває вищу освіту частина єгипетської мо­лоді, переважно у сфері медицини і точних наук.

 Велике значення має Єгипет у сфері виїзного туризму України. Його морські курорти є одними з найбільших туристичних принад світу, на яких відпочивають українські громадяни. Значний обсяг послуг надаєть­ся у сфері пасажирських повітряних перевезень цих осіб. Натомість в ім­порті послуг з цієї країни переважає надання транспортних послуг з про­ходження українських суден Суецьким каналом. Українські компанії створили в Єгипті свої представництва для збуту вітчизняних товарів на ринку цієї країни.

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3.

Заповніть таблицю «Сектори економіки Єгипту» 

Сектор

економіки

Галузі економіки

Частка у ВВП (у %)

Продукція, що випу-скається або послуги, що надаються

Найбільші промислові, туристичні центри, порти

Первинний сектор

 

 

 

 

 

 

Вторинний сектор

 

 

 

 

 

 

Третинний сектор

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4.

Заповніть таблицю «Зовнішні економічні зв’язки та зв’язки з Україною»

 

Країна

Товари або послуги, що надаються

Частка (у %)

Експорт

 

 

 

 

Імпорт

 

 

 

 

Україна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5.

Створення інформаційного бюлетеня

Як вже зазначалося в публікаціях можуть розміщуватися два типи об’єктів – текстові написи та графічні зображення. Розглянемо особливості роботи з ними при створенні публікацій у Publisher 2007. Зробимо це на прикладі створення інформаційного бюлетеня.

Запам’ятайте!

Бюлетень (франц. bulletin – записка, листок, документ) – коротке офіційне повідомлення, збірка офіційних актів або періодичне видання, яке містить відомості з певного кола питань.

http://ua.convdocs.org/pars_docs/refs/7/6576/6576_html_m980bc57.jpgОсобливості структури бюлетеня

У Publisher 2007 під бюлетенем розуміють публікацію з однієї чи кількох сторінок, яка містить відомості з певного кола питань: наприклад, аналіз економічного чи фінансового стану підприємства за певний період, добірка нормативних актів з певного питання або за певний період, аналітична записка з перспектив розвитку галузі, збірка статей з певного питання тощо.

Бюлетень має титульну і заключну сторінку, між якими може знаходитись кілька внутрішніх сторінок. На кожній сторінці може бути кілька статей. Матеріал статей розміщується в кілька колонок. Кожна колонка – це напис, який в Publisher 2007 ще називають текстовим полем. Текстові поля однієї статті зв’язані між собою. Статті можуть починатися на одній сторінці і закінчуватися на іншій.

Один з головних об’єктів публікації  заголовок бюлетеня. За своєю структурою заголовок бюлетеня схожий до газетного. Він містить текст заголовка і назву видавця, може містити девіз, емблему, для періодичних видань – номер і дату випуску.

http://ua.convdocs.org/pars_docs/refs/7/6576/6576_html_m33c2e873.jpg

Основне місце на титульній сторінці займає перша або головна стаття. У бюлетені вона відіграє роль своєрідної програмної статті – тобто статті, в якій розкриті цілі даного видання або описано проблеми, які в наступних статтях будуть обговорюватися, деталізуватися і уточнюватися.

Остання сторінка бюлетеня містить дані про редакторів та дизайнерів бюлетеня та деякі службові дані: тираж публікації, реквізити редакції та типографії тощо.

Створення бюлетеня на основі шаблону

Процес створення бюлетеня розпочинається з розробки структури (макету) і дизайну даного виду публікації. Перше за все слід ознайомитись з шаблонами публікацій даного типу, з'ясувати тематику та перелік питань, які будуть висвітлюватися в публікації, добрати матеріли до публікації: назву бюлетеня, заголовки і тексти статей, ілюстрації до них, графічні елементи тощо. Далі слід перейти до безпосереднього створення бюлетеня.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Бойко В. М., Брайчевський Ю. С., Яценко Б. П. «Географія (рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів згальної середньої освіти. Київ. Ірпінь. ТОВ «Видавництво «Перун». 2018 . 256 с.
  2. Вікіпедія. Сектор економіки. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Сектор_економіки.(дата звернення 30.11.2018)
  3. Гільберг Т. Г., Савчук І. Г., Совенко В. В. Географія (рівень стандарту) : підручник для 10 кл. закладів загальної середньої освіти. Київ. УОВЦ «Оріон». 2018.240 с.
  4. Негода Сергій. Створення інформаційного бюлетеня. URL: http://inf10klas.blogspot.com/2014/12/blog-post_21.html (дата звернення 30.11.2018 )
  5. Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш., Довгань А.І. Географія (рівень стандарту) : підруч. для 10-го кл. закладів загальної середньої освіти. Київ. Генеза. 2018. 192 с.
  6. Способи організації початку уроку.  URL: http://www.shag.com.ua/sposobi-organizaciyi-pochatku-uroku.html (дата звернення 30.11.2018 )
  7. Чумак Г.О. Правила роботи в групі. URL: https://vseosvita.ua/library/pravila-roboti-v-grupi-8527.html (дата звернення 30.11.2018 )

 

docx
Додано
29 липня
Переглядів
228
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку