Інтегрований урок з географії та історії на тему :
«Збройні конфлікти сучасності. Український Схід»
Мета: охарактеризувати збройні конфлікти сучасності, які відбуваються в безпосередній близькості до кордонів України та в Україні.
Навчальна мета: систематизувати, узагальнити та закріпити знання учнів з даної теми, проводити міжнародні аналогії та історичні паралелі, застосовувати набуті знання;
Розвиваюча мета: розвивати вміння в учнів аналізувати історичні факти й події, висловлювати власну точку зору, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки, давати характеристику міжнародним та історичним подіям, діячам, розкривати їх місце і значення в історичному процесі, розвивати навички роботи з картою та комп’ютером; вдосконалювати навички групової роботи для створення та захисту творчих проектів та комп’ютерних презентацій;
Виховна мета: виховувати пацифістські настрої, миролюбне ставлення як до окремих народів так і до людства уцілому; виховувати повагу до історії України.
Форма уроку: урок-дослідження
Обладнання: політична карта світу, мультимедійна презентація до уроку, інструктивні картки уроку.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної діяльності
Доброго дня, шановні учні та гості! Сьогодні ви маєте можливість відчути себе справжніми дослідниками у царині сучасної географічної та історичної науки. Пропонуємо вам переглянути флеш-анімацію і сформулювати тему уроку( учні називають тему «Збройні конфлікти сучасності»)
Сьогодні в нашій країні, на східних її теренах, відбуваються активні бойові дії, тому доречним є поєднання двох аспектів «Збройні конфлікти сучасності. Український Схід»
У більшості випадків війни та збройні конфлікти мають однакові причини. Тому проблема уроку полягає в тому, щоб прослідкувати історичні паралелі й показати, що історія має властивість повторюватись.
Давайте згадаємо поняття та терміни, пов’язані з темою.
III. Актуалізація опорних знань і вмінь
Термінологічний калейдоскоп
Четвертий рік поспіль в Україні складають онлайн-словник сучасної української мови і сленгу «Мислово».
У вправі «Термінологічний калейдоскоп», вам треба буде за ілюстрацією визначити термін і пояснити його.
( На слайдах фото-поняття)
Це слово стало найпопулярнішим в Україні у 2013 році. (Євромайдан). Поясніть, будь-ласка, його значення.
(Є́вромайда́н (також Є́врореволю́ція, Революція гідності) — національно-патріотичні протестні акції в Україні, передусім, проти корупції, свавілля правоохоронних органів, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.)
Цей термін став словом 2014 року (Кіборги). Що він означає?
( Наприкінці вересня 2014 року українські захисники аеропорту стали відомими як «кіборги». Уперше їх так назвали проросійські бойовики через те, що не змогли зломити запеклий опір оборонців аеропорту).
Наступний термін був визначений словом 2015 року (Блокада) у зв’язку з блокадою АР Крим та м. Севастополя. Розкрийте його суть.
(Блокада окупованої Автономної Республіки Крим - безстрокова мирна громадська акція з блокування постачання товарів у тимчасово окуповану Росією Автономну Республіку Крим)
(Сепаратизм)
(Сепарати́зм (від лат. separatus — відокремлення) — політика і практика відокремлення частини території держави з метою створення суверенної держави, переходу до складу іншої держави чи набуття статусу дуже широкої автономії.
(Гібридна війна)
(Гібридна війна — війна, основним інструментом якої є створення державою-агресором в державі, обраній для агресії, внутрішніх протиріч та конфліктів з подальшим їх використанням для досягнення політичних цілей агресії, які звичайно досягаються звичайною війною.)
(Анексія)
(Ане́ксія (лат. annexio — приєднання) — це насильницьке приєднання державою всієї або частини території іншої держави в односторонньому порядку.)
(АТО)
(Антитерористична операція на сході України (АТО) — комплекс спеціальних заходів, направлених на протидію діяльності незаконних російських та проросійських збройних формувань на сході України).
ХХІ століття ввело в лексикон нові поняття та терміни, нажаль, більшість з них стосуються збройних конфліктів сучасності.
IV. Вивчення нового матеріалу
1.Збройні конфлікти сучасності
Розглянути всі локальні війни в межах уроку ми не можемо,тому зупинимось на тих, що знаходяться у безпосередній близькості до України і перебіг яких торкається інтересів нашої держави.
Групи експертів отримали для опрацювання випереджальні завдання.
Ми запрошуємо до виступу за планом експертів-географів з питання «Міжнародні збройні конфлікти сучасності».
План виступу
І. Вірмено-азербайжанський конфлікт (Карабаський)
Конфлікт триває в Кавказькому регіоні між вірменами та азербайджанцями.
Основна причина конфлікту: контроль над Нагірним Карабахом.
Протистояння переросло у війну, яка тривала з 1988 року по 1994 рік.
Після підписання перемир'я 1994р. військові сутички між азербайджанської армією і вірменськими збройними формування невизнаної Нагірно-карабаської республіки, за неофіційної підтримки Росії, поновилися. В червні 2012 року десятки людей загинули в результаті протистояння між ворогуючими сторонами. У 2014 році був збитий військовий вертоліт Азербайджану, а на початку грудня 2015 року - навіть задіяні танки. З 2 квітня 2016 року по 5 квітня 2016 року відбулося чергове загострення збройного конфлікту в районі Нагірного Карабаху із застосуванням важкої артилерії і військово-повітряних сил.
Запрошуємо до слова наступну міні-групу експертів.
ІІ. Молдовсько - придністровський конфлікт
Протистояння охоплює територію республіки Молдова, лівий берег річки Дністер.
Конфлікт виник між республікою Молдовою та самопроголошеною республікою Придністров'я.
Причина конфлікту - відмова Придністровської Республіки увійти до складу Молдовської республіки, прагнення своєї незалежності та проголошення її за прямого залучення російських військ.
Конфлікт почався у 1989 році, а в 1992 році його активна фаза перейшла в мирну. У ході численних переговорів за посередництва Росії, України і ОБСЄ досягти угоди з приводу статусу Придністров'я не вдалося. Придністровська республіка не визнана міжнародною спільнотою. Відносини між сторонами конфлікту залишаються напруженими.
Запрошуємо до слова наступну міні-групу експертів.
ІІІ. Грузино-абхазький конфлікт
Протистояння триває між Грузією з одного боку і Абхазією та Південною Осетією – з іншого.
Причина конфлікту - отримання незалежності Абхазією.
З 1992 року між Грузією і Абхазією почалися військові дії, які переросли в справжню війну із застосуванням авіації та артилерії. У травні 1994 року між сторонами було підписано Угоду про припинення вогню. Грузинська влада запропонувала Абхазії широку автономію, яку та відкидає, розраховуючи на підтримку Росії. Російсько-грузинська війна 2008року поширилася і на Абхазію, коли абхазькі сепаратисти в умовах російського вторгнення в Грузію зайнялися військовим вирішенням власних задач, і за підтримки російської авіації розгорнули широкомасштабний наступ на грузинські сили. В результаті цієї атаки грузинські війська були змушені залишити свої позиції.
26 серпня 2008 року Росія офіційно визнала Абхазію (а також і Південну Осетію) незалежними державами. Але світова спільнота не визнає незалежності республіки. У 2010-2011 рр. ряд європейських країн (Литва, Румунія), Європарламент, Парламентська Асамблея НАТО також визнали факт російської «окупації» територій Грузії.
цих трьох конфліктів, крім того, що вони розташовані у безпосередній близькості до України?
( Розглянуті конфлікти виникли на територіях бувших республік радянського союзу, після його розпаду; збройні протистояння точаться за території невизнаних республік; Російська Федерація неофіційно підтримує ці території, в першу чергу у військовому плані; схожість розглянутих конфліктів з війною на сході України).
ІV. Український Схід
Багато років своєї незалежності, Україна не знала що таке війна. Щасливо і радісно посміхалися діти, весь простий український народ жив мирним життям. Навіть у шалені 90-ті, українці втрималися від будь якої агресії, не приймали участі в жодному збройному конфлікті.
На зовнішній арені наша країна не раз демонструвала сою слабкість, відсутність власної виваженої позиції та неспроможність опиратися зовнішнім впливам.
У сучасних реаліях соціально-історичного розвитку перед Україною постало непросте питання – вибір шляху, який відповідав би належному стану суспільства й держави. Протягом 25 років українці знаходяться на роздоріжжі щодо свого остаточного цивілізаційного самовизначення, зіштовхуючись з цілим спектром проблем, пов’язаних з протиріччями формування національної ідентичності.
Лише під час подій, ознаменованих в сучасній українській історії Помаранчевою революцією та Революцією гідності, громадяни нашої держави спробували відстояти права людини й демократичні свободи, зробивши реальні кроки до європейської інтеграції.
Та чорний птах війни все ж таки розкинув свої криваві крила над ненькою – Україною… Підступно і знахабніло сусідня держава увірвалася війною до нас…
Групам експертів-істориків було запропоновано провести дослідження та прослідкувати історичні паралелі за напрямком «Німецько-радянська війна 1941-1945 рр. та війна на Сході України». Запрошую презентувати результати дослідження.
1.Причини, передумови. Відео.
20 та 21 століття…
Війни, що принесли з собою лише горе, так і не виправдавши загарбницьких планів своїх керівників, здійснили величезний вплив на формування подальшої долі цілого континенту. Вивчати їх зараз - необхідність, адже кожен учень мусить знати історію та мати змогу спрогнозувати майбутнє світу, врахувавши наслідки двох чи не найбільших війн за всю історію людства…
Експозиція музею «Передумови та початок Другої світової війни» надає нам можливість вивчити ці питання за допомогою таких артефактів, як сторінка газети «Новое Время» від 28 травня 1916 р., з якої ми бачимо, що у розпалі Перша світова війна, поразка Німеччини призвела до Другої світової війни. Фотографії зі сторінок американського фотожурналу новин «Life» кінця 30-х років наочно демонструють небезпечне зростання та популярність ідей Гітлера в Німеччині. «Монстр» виріс на очах усього світу та прагне встановити світове панування(плани Гітлера та Сталіна щодо переділу Східної Європи)
2014 рік. Російське керівництво сприйняло перемогу Майдану і втечу Януковича у лютому 2014 року як власну катастрофу. Плани поглинути Україну і використати її ресурси для цілей імперії зазнали краху. Успішна модернізація України поставила б хрест на імперських амбіціях Росії, демонструвала неефективність її суспільно-політичного ладу у порівнянні з європейським. Тому Кремль вирішив задіяти заздалегідь розроблений план військової окупації Криму. Метою було, з одного боку, загарбавши чужу територію, добитися підтримки шовіністичної частини населення Росії та відвернути увагу російського суспільства від власної корупції, неефективності, бідності та приниження російського населення в Росії, а з іншого – «покарати» Україну за Революцію, принизити її, підкорити, а потім знищити як державу і народ.
2.Савур могила
Курган Савур-Могила (на військових картах – висота 277) прославився ще за часів Другої світової війни, бо був ключовою позицією на Міус-фронті. У 1941—42 р. її захищали радянські війська, а влітку 1943 тут був головний спостережний пункт німецьких військ. Бої тут були одні із найзапекліших. Тільки в серпні 1943 року радянським військам вдалося взяти висоту. На згадку про ці події було створено меморіальний комплекс.
Влітку 2014 року він теж відігравав важливу стратегічну роль для всієї обстановки на прикордонній ділянці фронту: прямий огляд до 40 км давав можливість виявити противника і заблокувати його пересування. Окремі штурми висоти різними військовими підрозділами були невдалими. Лише 6 серпня завдяки сформованим штурмовим групам, однією з яких командував випускник нашої школи Еміль Ішкулов, Савур-Могила перейшла під контроль Збройних Сил України.
3.Оборона Севастополя/ Оборона Донецького аеропорту
Севастополь… Немає рівного йому за героїчними подвигами, які були вчинені його захисниками протягом одного лише сторіччя в 1854-1855 і в 1941-1944 рр. Під час Другої світової війни операція по захопленню Севастополя мала назву "Лов осетра" (Strfang). Нацисти розраховували швидко оволодіти містом, але оборона тривала 250 днів.
7 травня 1944 року війська 4-го Українського фронту після штурму німецьких оборонних зміцнень на Сапун-горі, 9 травня звільнили місто, всього за 3 дні. За мужність і героїзм проявлені під час звільнення міста. 33 гвардійська дивізія отримала почесне найменування «Севастопольська». Саме ця дивізія 2 листопада 1943 року визволила наше рідне місто, бойовий шлях якої представлений в експозиції нашого музею.
242 – ця цифра увійшла в історію як кількість днів оборони Донецького аеропорту.242 дні під постійними обстрілами вони, українські воїни, витримали, не витримав бетон. Противник назвав їх кіборгами, аеропорт «Донецьк» став символом мужності, братерства та самопожертви.
Прошу хвилиною мовчання вшанувати пам'ять, тих хто віддав своє життя у боротьбі з нацизмом, пам'ять, тих хто віддав своє життя за незалежність України.
І в цих зусиллях ми не маємо права зупинитись. Тому що зупинка дорівнюватиме смерті. Потрібно буде починати все з початку і хтозна за яких обставин.
Це непроста війна. Війна, що забирає сили, час, життя. Війна, в якій ми згодні тільки на перемогу. Тому що за цією перемогою стоїть наша Незалежність - омріяна, полита кров’ю, цінніша за життя свобода. Не маємо права опускати руки. Пам’ятаємо! Пишаємося! Перемагаємо! А буде перемога – буде мир!
V. Підсумок уроку
Війна в Україні одна з багатьох збройних конфліктів сучасності, вирішення яких можливе тільки завдяки спільним зусиллям людства. Світове співтовариство, ООН, НАТО, окремі країни та їх лідери намагаються покращити ситуацію у світі, відвернути загрозу великої війни.
(Учні пропонують: підписання міжнародних угод про скорочення озброєння; відмова ядерних країн від смертоносної зброї; ліквідація військових баз на чужих територіях; дотримання принципів суверенності і непорушності кордонів незалежних держав; відмова від імперських амбіцій на світове панування окремих держав; вироблення чіткої системи покарань за недотримання міжнародних угод; світовим лідерам – мудрості і далекоглядності; пам’ятати уроки історії і вчитися на них; політичній еліті ставити народні інтереси вище за власні; цінувати людське життя; вирішувати міжнародні конфлікти за столом переговорів, а не за допомогою зброї; спрямовувати зусилля не на військову перевагу, а на прогресивний розвиток людства.)