Відділ освіти Бердянського міськвиконкому

Бердянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1

Бердянської міської ради Запорізької області

Формування творчої особистості через застосування проектних технологій навчання на уроках  української  літератури 

 Досвід роботи  вчителя української  мови та літератури  Гетало Світлани  Володимирівни  спеціаліста вищої категорії   стаж роботи - 10 років  закінчила БДПІ – 2002 р.

м. Бердянськ

Зміст

І. Опис змісту досвіду

1.   Вступ.  Обґрунтування актуальності досвіду і його практичної значущості…......3

2.   Основна аналітична частина. Теоретична основа досвіду. Визначення провідної

педагогічної ідеї досвіду, її складових частин…….........................................................4

3.   Технології реалізації провідної педагогічної ідеї та її компонентів……………….5 

4.   Результативність представленого досвіду……………………………………..…….8

5.   Висновки та рекомендації щодо впровадження досвіду…...……..............................8

6.   Бібліографія……………………………………..……………........................................9

Вступ. Обґрунтування актуальності досвіду і його практичної значущості

Сучасний період розвитку державності України потребує від освітніх закладів виховання покоління з високим інтелектуально-культурним і національнопатріотичним потенціалом, формування особистості, здатної вийти за межі отриманих знань, відкритої до інновацій, спроможної повноцінно реалізуватися в майбутньому дорослому житті, що є основними орієнтирами розвитку освіти зазначеними в державних документах: Законі України «Про загальну середню освіту» (1999 р.), Указі Президента «Про Національну доктрину розвитку освіти» (2002 р.), Державному стандарті загальної середньої освіти (2011 р.).[1, 2]

Сьогодні  на перший план виступає випереджаючий розвиток самої людини, формування творчої особистості, яка здатна  організовувати власне життя, «проектувати у великому й малому, вибрати найбільш оптимальні, у той же час конкурентоспроможні варіанти розвитку. Цьому й навчає метод проектів»     

[9,  46].  

 Актуальність досвіду   визначається необхідністю створення умов для ефективного проектування саморозвитку дитини, її вмінь і навичок у різних видах  діяльності та аналізу, переусвідомлення власних дій і вчинків.

 Метою досвіду є розкриття сутності методу проектів, визначення ефективних шляхів його використання на уроках української літератури, висвітлення значення проектної технології навчання для формування предметних та розвитку ключових  компетентностей школярів.

 Практична значущість досвіду полягає у розробці  дидактичних і методичних матеріалів щодо використання  проектних технологій навчання, розвитку пізнавального інтересу учнів  на уроках літератури.

Перспективність досвіду: використання проектної технології навчання сприяє підвищенню якості освітнього процесу та реалізації основних завдань Державного стандарту освіти; становленню компетентної особистості школяра; формуванню мотивації учнів до пізнавальної діяльності,  самореалізації та самовдосконалення; робить можливим оригінальний підхід до організації  та проведення  сучасного уроку української літератури.  

Основна аналітична частина. Теоретична основа досвіду.  Визначення

провідної педагогічної ідеї досвіду,  її складових частин

Метод проектів відомий у світовій педагогіці з кінця ХІХ початку ХХ століття як метод проблем (американські педагоги Дж. Дьюї та В.Х. Кілпатрік), який є ефективним засобом формування ключових компетентностей.

Метод проектів (від грецької – шлях дослідження) – це комплексний навчальний метод, який дозволяє індивідуалізувати навчальний процес, дає можливість учневі виявити самостійність у плануванні, організації та контролі своєї діяльності.[ 6, 13]

Загальні теоретичні положення щодо методу проектів досліджували у своїх працях українські (К.Баханов, А.Касперський, О.Коберник, Є.Павлютенков, В.Сидоренко, С.Ящук) та російські (Е.Полат, Н.Пахомова. Н.Матяш, І.Чечель) науковці.[7, 14] Однак, слід зазначити, що не існує однозначного трактування поняття «методу проектів» у психолого-педагогічній літературі. (Додаток 1)

Сучасні науковці тлумачать вищеназваний термін по-різному: спосіб організації, особистісно орієнтований метод навчання, самостійна творча праця,  сукупність навчально-пізнавальних прийомів, комплексний узагальнюючий процес, система навчання, гнучка модель організації навчального процесу, форма організації навчання, педагогічна технологія, спільна діяльність учителя  й учнів [3, 4, 5, 6, 8,  9, 10, 11,  13, 14] 

На мою думку,  найдоцільнішим у освітньому процесі є застосування проектної діяльності як особистісно орієнтованого методу навчання, який передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.[6]

 Вважаю найефективнішим -  організовувати проектну діяльність за технологією „п’ять П”:  Проблема - Проектування (планування) - Пошук інформації - Продукт - Презентація. [11]

Технології реалізації провідної педагогічної ідеї та її компонентів

З огляду на різні підходи до класифікації проектів у педагогічній літературі визначено кілька параметрів, за якими розрізняють проекти (Додаток 2,3). На практиці частіше   використовую змішані типи проектів, за домінуючою діяльністю школярів надаю перевагу дослідницьким, творчим та рольовим.

Використання проектних технологій дозволяє створювати на уроках дослідницьку, творчу атмосферу, що забезпечує залучення кожного учня до активного пізнавального процесу, в основі якого – співпраця. Поряд із цим, основна пошукова робота в межах проекту відбувається в позанавчальний час, що сприяє формуванню самоосвітньої компетентності учнів (Додаток 4, 5).

Кожен етап роботи над проектом потребує певного часу й має логічно закінчений зміст. Якщо їх розглядати як стадії навчального процесу, то можна побачити модулі, що й у звичайному блоці уроків (Додаток 6, 7).

        Проектна технологія передбачає використання сукупності  пошукових і творчих за суттю методів. У своїй педагогічній діяльності провідними визначила вербальні (розповідь, бесіду, дискусію), ігрові, проблемні,  дослідницькі, інтерактивні. Перевагу надаю методам активізації й стимуляції творчого мислення та інформаційної недостатності. У процесі  використання проектної  технології обов’язково застосовую індивідуальний підхід та елементи диференційованого навчання. Так, на уроках літератури,   під час вивчення життєвого та творчого шляху письменника, пропоную учням проблемні завдання залежно від їх пізнавальних інтересів і творчих здібностей. Школярі збирають цікаві факти із життя письменника, готують презентації, укладають буклети тощо. Своєрідною вершиною проектної діяльності є написання учнями власних творів, есе, віршів, казок;    інсценізація уривків з художнього твору  тощо. Також пропоную дітям намалювати ілюстрації до прочитаних творів, привчаю їх мислити образно.

 Працюючи над дослідницьким  проектом, учні вчаться аналізувати текст, робити висновки, узагальнювати, обов’язково  висловлюючи своє ставлення до  вчинків героїв, до проблем, порушених у творі; розглядати твір із позицій загальнолюдського, вічного, намагаються збагнути цінність його для сучасників.

 Ураховуючи  індивідуальні особливості учнів кожної вікової групи, забезпечую  опанування певними методами дослідження за ступенем підвищення складності. У кожному наступному  навчальному році намагаюся закріплювати  навички, отримані раніше, знайомлю дітей з новими прийомами й формами дослідження (Додаток  8). 

 Навчальне проектування зорієнтоване передусім на самостійну діяльність учнів (індивідуальну чи групову), якою вони займаються впродовж визначеного часу. При цьому робота організовується в кілька етапів за технологією «п’ять  П»:

•              І  етап.     Проблема. Підготовка.  Визначення теми і мети проекту.

На організаційному й підготовчому етапах  ставлю перед учнями проблеми, пропоную теми проектів, розкриваю вимоги до їх створення, технологію  виконання, знайомлю з критеріями оцінювання. Таким чином максимально наближую учнів до остаточної реальної мети проектної діяльності - розв’язання конкретної соціальнозначущої проблеми. Перед початком  роботи над проектом  пропоную для обговорення  питання типу: «Для чого створюється даний проект?», «Чим викликана необхідність його створення?», «Як надалі буде використовуватися даний проект?». Відповіді на них допомагають школярам усвідомити та сформулювати  мету творчої роботи. Таким чином, успішність реалізації організаційного етапу є запорукою успішності всього проекту.

•              ІІ етап.  Планування. Знайомство з джерелами, засобами збору та методами  аналізу інформації, засобами представлення результатів.

Виконання роботи завжди починається з планування самого проекту.

•              ІІІ етап.   Пошук  інформації. Спостереження, робота з літературою, анкетування, експеримент.

Обов’язкова умова кожного проекту – дослідницька робота, яка полягає в пошуку інформації, що потім обробляється й представляється учасникам проектної групи.

Проектна робота передбачає консультації й ненав'язливий контроль з боку вчителя та активну самостійну роботу учнів. У процесі виконання практичних операцій діти у взаємодії з учителем збирають інформацію, необхідну для створення проекту різними способами: шляхом  спостереження, анкетування, опитування, інтерв'ювання, проведення експериментів тощо.

•              ІV етап. Продукт. Аналіз інформації, формулювання висновків. 

Кінцевим результатом роботи над проектом є продукт, створений учасниками проектної групи в ході вирішення поставленої проблеми. На цьому етапі здійснюються..структурування зібраної  інформації та інтеграція отриманих знань, умінь, навичок; в основі  -  аналіз інформації та формулювання висновків. Учні систематизують отримані дані, об'єднують в єдине ціле зібрану інформацію, підводять підсумок роботи, оформлюють результати, збудувавши загальну логічну схему, роблять висновки. Після закінчення роботи над проектами надаю учням можливість оформити їх швидко й якісно, рекомендую за бажанням використовувати інформаційно-комунікативні технології: набрати й відформатувати текст, вставити потрібні малюнки, схеми, підготувати мультимедійну презентацію тощо. Лише правильно  оформлені проекти допускаються до захисту.

•              V етап. Презентація. Подання й оцінка результатів.   Усний, письмовий звіт та оцінка результатів. 

  Завершальним етапом проекту має стати презентація продукту, яка відбувається на уроці. Під час демонстрації продукту діяльності учні захищають свої ідеї, зміст роботи, відповідають на запитання  (Додаток 9).

Оцінка результатів і процесу (рефлексія) включає: аналіз виконаної роботи, виявлення її переваг і недоліків, труднощів, само- і взаємооцінювання результатів, визначення побажань і планів на майбутнє. Оцінка виконаних проектів носить стимулюючий характер. 

Таким чином, суть проектної технології - стимулювання інтересу учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка завбачує розв’язання проблеми, показ практичного застосування набутого досвіду, що сприяє формуванню життєвої компетентності учнів.   

Результативність представленого досвіду

Використання   проектних технологій навчання на уроках літератури, організація індивідуальних і групових учнівських досліджень значною мірою сприяє позитивній динаміці  навчальної діяльності школярів: покращується усне та писемне мовлення дітей, зростає їх рівень навчальних досягнень. Це підтверджується показниками рівня якості знань  та навчальної активності учнів:

Якість знань учнів за 2011-2014 н.р. Навчальна активність учнів

Застосування інноваційних технологій навчання, зокрема  проектної, підвищує  інтерес учнів до вивчення української літератури. Діти беруть активну участь і посідають призові місця в олімпіадах, конкурсах учнівської творчості: олімпіада з української мови та  літератури (міський рівень) –  Тімченко Єлизавета: ІІІ місце, 2013 рік; ІІ місце, 2014 рік;  Всеукраїнський конкурс – українознавча гра «Соняшник»: 2011-2012 н.р. –  5 переможців; 2012-2013 н.р. –– 8; 2013-2014 н.р. – 9; 

конкурси учнівської творчості – 5 призерів.

Вищезазначені результати діяльності свідчать про ефективність використання проектної технології навчання в освітньому процесі, яка сприяє формуванню в  школярів ключових і розвитку предметних компетентностей. У подальшій педагогічній діяльності планую  удосконалювати свою професійну майстерність, поширювати власний педагогічний  досвід через засоби фахових періодичних видань. 

Висновки та рекомендації щодо впровадження досвіду

Досвід має практичне значення й рекомендується для впровадження в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів за умов володіння теоретичними й прикладними знаннями, практичними уміннями з означеної  проблеми.  Робота за проектною технологією стимулює вчителя до творчого пошуку, саморозвитку, дає змогу завжди  бути актуальним, адже досконалості немає меж!   

Бібліографія

1.         Державний стандарт базової повної загальної середньої освіти від 23 листопада 2011 р. № 1392; Офіційний вісник України, 2010 р., № 65, ст. 2289

2.         Динник В.І. Використання методу проектів на уроках української мови та літератури// ВУЛМ. – 2009. - №10. – С.2-5.

3.         Єрмаков І. Компетентнісний потенціал проектної діяльності// Школа. - 2006.№5.- С.5-11.

4.         Логвін В. Метод проектів у контексті сучасної освіти// Завуч. – 2002.- № 26 – С.8 -14.

5.         Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практикозорієнтований збірник / За наук. ред. Єрмакова І. Г. - К.: Департамент, 2003.

6.         Новые педагогические и информационные технологии в системе образования /

Под ред. Е.С. Полат, - М., 2000

7.         Олексієнко Г.Й. Уроки мови та літератури у формуванні методу проектів// ВУЛМ. – 2009. - №31. – С.8-9.

8.         Освітні технології: Навч.-метод. посібник / О. М. Пехота, А. 3. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. За заг. ред. О. М. Пехоти. - К.: А.С.К, 2004. - 256 с.

9.         Паращук Г.В. Проектні технології як стимул до самостійної роботи учнів// ВУЛМ. – 2010. - №11. – С.2-5.

10.     Пата О. Проект як реалізація особистісної орієнтації// Відкритий урок.-2011.№ 7 -8- С.31-35.

11.     Пометун О., ПироженкоЛ. Інтерактивні технології навчання //Відкритий урок. – 2003. - № 3-4- С. 17-31.

12.     Цимбал І. Використання проектної технології у навчанні// Директор. - 2008.- №11. С.10-13.

13.     Шубіна Т. Проектна діяльність як важливий аспект компетентної освіти школярів// Школа. - 2006.- №12. С.2

14.     Ящук С. Розвиток творчого потенціалу учнів у процесі проектно – технологічної діяльності // Рідна школа. – 2004. - №4. – С.9-11.